Вирок № 90819847, 03.08.2020, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/875/20

1-кп/683/219/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2020 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючого - судді Завадської О.П.

з участю секретарів судових засідань Васічевої О.В., Поважнюк О.Б.

сторін кримінального провадження:

прокурорів Сюсько І.В., Баклана Г.В.

представника потерпілого Антонюка І.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

його захисника Гіппіуса О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальне провадження № 12020240220000111 від 21 березня 2020 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Хмельницькому, українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, до ув`язнення офіційно не працював, зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 , 20 березня 2019 року судимий Хмельницьким міськрайонним судом за ч. 2 ст. 28 – ч. 1 ст. 263 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 , будучи 20 березня 2019 року судимим Хмельницький міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 28 – ч. 1 ст. 263 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненим від відбування покарання із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та будучи неодноразово притягнутим до кримінальної відповідальності за скоєння майнових злочинів, в зв`язку з чим на даний час відносно нього на розгляді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області та Ярмолинецького районного суду Хмельницької області перебуває відповідно 5 та 2 кримінальних правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не став, а повторно, під час іспитового терміну та під час судового розгляду відносно нього кримінальних справ вчинив новий умисний злочин проти власності.

Так, 21 березня 2020 року біля 18 год. 50 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в приміщенні магазину «Чайка» по вул. Миру, 17/1 м. Старокостянтинова Хмельницької області, керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету особистого збагачення, усвідомлюючи, що в приміщенні магазину облаштовано камери відеоспостереження та знаходяться продавці та покупці, у зв`язку з чим за його діями спостерігають, відкрито, повторно, без застосування насильства, шляхом вільного доступу з прилавку горілчаного відділу магазину викрав опечатане пластикове відро для благодійних пожертв, яке належить благодійному фонду «У нас чужих дітей немає», всередині якого знаходились грошові кошти в сумі 2129 грн. різними купюрами, з яким через продуктовий відділ вказаного магазину, де в той час перебувала продавець ОСОБА_2 та троє невстановлених слідством покупців, вибіг з приміщення магазину на вулицю, чим спричинив благодійному фонду майнової шкоди на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заперечив вчинення відкритого викрадення, натомість визнав таємне викрадення з прилавку горілчаного відділу магазину «Чайка» в м. Старокостянтинові Хмельницької області прозорого відра із 178 грн. всередині. При цьому вказав, що із викрадених коштів 100 грн. були його, які після того як прочитав зухвалий напис на відрі про збір коштів для олігарха, попросив продавця повернути, на що вона відмовила, зіславшись на необхідність погодження із керівником. В ході даної суперечки продавець повідомила, що відеокамери в магазині не працюють. Підтвердив, що купляв слабоалкогольний напій, який там вже і випив. Оскільки щоб повернутися до м. Хмельницького йому потрібні були кошти для заправлення машини пальним, у нього виник умисел на таємне викрадення даних грошей, що він і зробив. Кваліфікацію його дій за ст. 186 КК України вважає невірною, оскільки він, скориставшись відсутністю продавця та покупців в горілчаному відділі магазину непомітно викрав з прилавку відро з грошима, яке сховав під куртку зліва, обхвативши лівою рукою, після чого пройшов через м`ясний та молочний відділи, при цьому ніхто з присутніх не окликнув та не зупинив його, та вийшов з магазину.

Незважаючи на показання обвинуваченого, його виннуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Представник потерпілого Антонюк І.В. суду надав показання про те, що як приватний підприємець здійснює підприємницьку діяльність в магазині «Чайка» по вул. Миру, 17/1 м. Старокостянтинова Хмельницької області, також він являється засновником і президентом благодійного фонду «У нас чужих дітей не буває» та займається допомогою онкохворим дітям. На прилавках трьох відділів даного магазину розміщенні три опломбовані скриньки для збору грошових коштів на лікування онкохворих дітей, на яких розміщена інформація про дитину, її батьків, діагноз, банківські рахунки. Попередньо дана інформація перевіряється, робляться копії документів і зберігається в магазині для їх пред`явлення громадянам. За чотири дні до викрадення проводилась інкасацію коштів в скриньці в горілчаному відділі, скринька була майже повністю заповнена грошовими купюрами різного номіналу, було нараховано 2129 грн. По записам 21 березня 2020 року з камер відеоспостеження в магазині було встановлено, що крадіжку вчинив обвинувачений, який тривалий час спостерігав за горілчаним відділом, жодних суперечок із продавцем горілчаного відділу не відбувалось. Під час перебування в магазині він купляв та тут же випивав алкогольні напої. Коли у відділі нікого не було, він викрав повністю заповнену грошима скриньку, сховавши її собі за пазуху лівої руки під куртку. Проте на виході з магазину, він був помічений продавцем з молочного відділу, яка побачила під його курткою скриньку з благодійними коштами, зрозумівши це злочинець поспішив вийти з магазину. Через кілька хвилин продавці викликали поліцію і самі пішли на вулицю шукати злодія, однак його ніде не було.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні надала показання про те, що працює продавцем в горілчаному відділі магазину «Чайка» м. Старокостянтинова Хмельницької області. Ввечері 21 березня 2020 року обвинувачений через незначний проміжок часу два рази купляв 100 грамові пляшки горілки, які тут же хотів випити, однак вона йому заборонила, вказавши на карантинні заборони і на те, що працюють камери спостереження. Бачила, як він пив спиртне в кавовому відділі. Так як вона відпустила всіх покупців зі свого відділу, тому попросила продавця з кавового відділу ОСОБА_4 придивитись за відділом, оскільки їй необхідно було піти в склад за товаром. Повідомила, що обвинувачений власних коштів в скриньку з благодійними внесками не кидав, суперечки щодо повернення йому 100 грн. з нею не було. Скринька являла собою 5-ти літрове відро з-під оселедців, яке було повністю заповнене грошима різного номіналу та копійками, загальної суми коштів вона не знала, оскільки завжди інкасацію грошей проводять батьки в бухгалтерії. Вказала, що скринька була опломбована паперовою стрічкою, на ній було фото хворого хлопчика, діагноз, контакти батьків, у відділі були копії медичних документів. Зазначила, що вона не бачила, як обвинувачений вкрав та виносив скриньку, про крадіжку грошей дізналась від продавця молочного відділу ОСОБА_2 . Після чого одразу викликала поліцію та разом з іншими продавцями вибігла на вулицю шукати злодія та скриньку, однак безрезультатно.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні надала показання про те, що ввечері 21 березня 2020 року помітила обвинуваченого, який досить підозріло себе поводив, то виходив з магазину, то заходив назад, то знімав, то вдягав куртку, був в масці, але періодично її знімав, постійно переміщався по приміщенню магазину. Коли він вийшов із горілчаного відділу та проходив повз її молочний відділ, вона побачила, що в правій руці він ніс пляшку із слабоалкогольним напоєм, а лівою рукою обхватив скриньку з благодійними внесками, яка виглядала з під куртки. Вона не встигла його окрикнути, проте він побачив, що вона побачила скриньку, тому поспішив до виходу з магазину. Після цього вона одразу звернулась до продавця з горілчаного відділу ОСОБА_3 з приводу викрадення скриньки з грошима, вони викликали поліцію і одразу пішли на вулицю його шукати, проте поруч магазину його не було. Вказала, що викрадена скринька була доверху наповнена грошовими купюрами різного номіналу, що камери спостереження в магазині постійно працювали, що ніхто із продавців та покупців не зупиняв обвинуваченого і не звертався до нього, щоб той повернув скриньку, також повідомила про те, що не чула суперечки між обвинуваченим та продавцем горілчаного відділу ОСОБА_3 з приводу повернення грошей із скриньки.

Аналогічні показання свідок ОСОБА_2 надала під час слідчого експерименту в присутності двох понятих, відеозапис якого відтворенний в судовому засіданні. Доповнень, зауважень, клопотань від учасників не надходило.

Факт тривалого підозрілого перебування обвинуваченого в приміщенні магазину підтвердили продавці м`ясного та кавового відділів відповідно свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_4 . Остання окрім того підтвердила вживання обвинуваченим алкогольних напоїв у її відділі, при цьому він перед вживанням сховався від камер спостережень, та повідомила, що працює баристом у відділі кави, який розташований навпроти горілчаного відділу, продавець якого ОСОБА_3 вийшла в склад, тому попросила її придивитись за відділом. Коли він проходив повз її відділ, вона бачила, що він в одній руці ніс пляшку слабоалкогольного напою та щось під курткою. Сам момент крадіжки вона не бачила, що викрали скриньку з грошима вона зрозуміла тільки після крику ОСОБА_2 про крадіжку. Також підтвердила, що скринька була майже повністю заповнена грошима, та те, що між продавцем з горілчаного відділу ОСОБА_3 та обвинуваченим не було суперечки про повернення грошей із скриньки.

За змістом рапорту чергового Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області 21 березня 2020 року о 18:53:00 надійшло повідомлення по мобільному телефону від ОСОБА_3 про те, що 2 хвилини тому з магазину «Чайка» м. Старокостянтинова Хмельницької області невідомий відкрито заволодів грошовими коштами, які були у скриньці для пожертв. Прикмети: 180 см., рижі вуса та борода, одягнений у куртку і джинси темного кольору, був у звичайній медичній масці. Куди побіг невідомо.

21 березня 2020 року о 22:29:27 до ЄРДР були внесені відомості за ч. 1 ст. 186 КК України про те, що 21.03.2020 о 18:50 год. невстановлена особа чоловічої статі, перебуваючи в магазині «Чайка» по вул. Миру, 17/1 м. АДРЕСА_2 , без застосування фізичного насильства відкрито заволоділа скринькою для пожертв, в якій знаходились грошові кошти.

У відповідності до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців серії ААБ № 599881 від 24 квітня 2014 року Благодійний фонд «У нас чужих дітей не буває» зареєстрований юридичною особою 22 квітня 2014 року, місцезнаходження його: АДРЕСА_3 , керівник – ОСОБА_6 .

Згідно протоколу огляду місця події від 21 березня 2020 року (з фототаблицями здійсненими під час огляду та з камер відеоспостережень) оглянуто приміщення магазину «Чайка» по вул. Миру, 17/1 м. АДРЕСА_2 , зокрема горілчаний та кавовий відділи, що розміщені навпроти один одного, на прилавку горілчаного відділу поряд касового апарату зі слів продавця знаходилось пластикове відро з благодійними внесками, було встановлено, що в магазині постійно ведеться відеоспостереження. Було виявлено та вилучено скляну пляшку об`ємом 0,1 л. марки «PRIME», на якій виявлено два полімерних візерунки пальців людини.

Згідно зображень фототаблиць зафіксовані місце розташування камер спостережень, попереднє розміщення на стільниці торгівельного прилавку горілчаного відділу скриньки з грошовими коштами, факт перебування обвинуваченого в магазині, зокрема, під час вживання алкогольного напою з скляної пляшки об`ємом 0,1 л. марки «PRIME».

Як вбачається з протоколу огляду речі від 24 березня 2020 року з фототаблицями при огляді вмісту DVD-R диску з камер спостереження від 21 березня 2020 року в магазині «Чайка» та з оглянутих в судовому засіданні даних відеозаписів зафіксовано переміщення ОСОБА_1 по магазину то одягнутого в куртку, то із курткою в руках; під час стеження за продавцем та покупцями горілчаного відділу; оглядаючого розміщення камер спостережень; під час вживання алкогольних напоїв; момент крадіжки ним у відсутності продавця та покупців з прилавку горілчаного відділу відра з грошовими коштами, яке він заховав під куртку зі сторони лівої руки, та подальше його проходження повз кавовий, м`ясний, молочний та хлібний відділи магазину до виходу з магазину, в яких знаходились по одному продавцю та кілька покупців, при цьому вбачається, що продавець молочного відділу ОСОБА_2 перебувала на робочому місці, з якого вільно оглядалось переміщення ОСОБА_1 з викраденим відром з грошовими коштами, схованим під куртку, від горілчаного відділу та до виходу з магазину.

Під час слідчого експерименту з використанням відеозапису, який був оглянутий в судовому засіданні, ОСОБА_1 в присутності двох понятих та адвоката розповів звідки, коли та у який спосіб він в приміщенні магазину «Чайка» по вул. Миру, АДРЕСА_3 м АДРЕСА_2 області викрав відро з благодійними коштами. Запитань, доповнень, клопотань, зауважень від учасників не надходило.

За змістом висновку судової дактилоскопічної експертизи за № 4.6-0197:20 від 08 квітня 2020 року сліди пальців рук розмірами 20х17 мм та 17х10 мм, вилучені 21 березня 2020 року при огляді місця події в магазині «Чайка» по вул. Миру, 17/1, залишені відповідно середнім та вказівним пальцями руки ОСОБА_1 .

У відповідності до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 01 липня 2020 року ОСОБА_1 на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення розумів фактичний характер своїх дій та міг керувати ними, розуміє значення своїх дій та може керувати ними й на даний час. На теперішній час ОСОБА_1 виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок комбінованого вживання опіатів та алкоголю, синдром залежності, на даний час утримання. Проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи не потребує, також не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» роз`яснено, що крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб. Грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, котра у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені й оцінюються як викрадення.

Розрізняючи крадіжку та грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій.

Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж, а в разі застосування насильства чи висловлювання погрози його застосування - залежно від характеру насильства чи погрози - як грабіж чи розбій.

Постійні та послідовні показання свідка ОСОБА_2 про те, що обвинувачений зрозумів, що він був нею викритий у викрадені благодійних коштів, суд вважає правдивими, оскільки вони повністю узгоджуються з показаннями представника потерпілого, інших свідків, діями продавців, які через дві хвилини після відкритого викрадення благодійних коштів викликали поліцію та самостійно пішли шукати злодія та викрадені грошові кошти, значною об`ємністю (5 літрів) та прозорістю скриньки для пожертв, що в умовах викрадення були помічені продавцем молочного відділу, незважаючи на намагання обвинуваченого приховати її під курткою, крім того візуально проглядалась на скриньці інформація про хвору дитину, яка потребує термінової медичної допомоги, а також її заповненість доверху грошовими купюрами, відеозаписами з

камер спостереження, протоколами проведених слідчих експериментів та відеозаписами до них, письмовими та речовими доказами у справі.

Суд вважає, що поведінка обвинуваченого до, під час та після вчинення інкримінованого злочину свідчить про те, що він повною мірою усвідомлював протиправний характер своїх дій, знав та усвідомлював, що його дії можуть бути помічені продавцями та покупцями з огляду на необхідність пройти з горілчаного відділу до виходу з магазину ще повз чотири відділи, на габарити скриньки та з камер спостережень в магазині, тому й намагався уникати потрапляння в зону відеоспостереження, його показання про суперечки з продавцем щодо повернення попередньо кинутих ним у благодійну скриньку коштів, про зухвалі написи на скриньці про збір коштів для олігарха, про те, що у скриньці знаходилось 170 грн., не знайшли свого підтвердження, тому оцінюються судом критично.

Обвинувачений зрозумівши, що продавець ОСОБА_2 побачила скриньку під курткою, поспішив вийти з магазину, зник з місця події, утримуючи при собі викрадене майно, що свідчить про те, що він усвідомив, що його дії, розпочаті як крадіжка, були помічені іншою особою.

Натомість вищевказані покази та дослідженні відео та письмові докази у справі повною мірою спростовують позицію захисника та обвинуваченого ОСОБА_1 щодо відсутності у останнього наміру на відкрите викрадення чужого майна та вважає таку позицію, як обраний спосіб захисту з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Суд, оцінюючи вище вказані докази, як кожен окремо так і в їх сукупності між собою, відмічає відсутність в них протиріч і констатує повну узгодженість та достатність для встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є корисливим тяжким злочином, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше на протязі двадцяти чотирьох років шість разів судимий за умисні корисливі середньої тяжкості та тяжкі злочини, в тому числі проти власності, до реальної міри покарання (в переважній більшості у виді позбавлення волі), та з не знятою і непогашеною у встановленому законом порядку судимістю через незначний проміжок часу після звільнення з місця позбавлення волі повторно вчиняв злочини, в останнє будучи засудженим вироком Хмельницького міськрайонного суду від 20 березня 2019 року за ч. 2 ст. 28-ч. 1 ст. 263 КК України до чотирьох років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням і встановленням йому іспитового строку тривалістю два роки, при цьому на даний час в провадженні інших судів області перебуває сім обвинувальних актів, під час іспитового строку, дії запобіжного заходу у вигляді застави та судового розгляду інших кримінальних проваджень повторно вчинив злочин проти власності, що свідчить про його схильність до девіантної поведінки та явне та свідоме небажання ставати на шлях виправлення, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, дружину – інваліда ІІ групи, батьків похилого віку, перебуває на обліку у нарколога з приводу комбінованого вживання опіатів та алкоголю, в 2017 році знятий з обліку психіатра, представник потерпілого при призначенні покарання поклався на думку обвинувачення та суду, суд взяв до уваги зізнання обвинуваченого, сприяння органу досудового розслідування у розкритті злочину.

Часткове визнання вини, щире каяття в межах визнаної вини, сприяння розкриттю злочину визнаються судом обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 .

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом визнаються вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння та рецидив злочинів.

Разом з тим, беручи до уваги наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання, вік обвинуваченого, стан здоров`я, думку представника потерпілого, а також того, що покарання має на меті не лише кару, а передусім виправлення особи, судприйшов до висновку про достатнє призначення покарання у виді позбавлення волі в середніх розмірах, визначених у санкції інкримінованого кримінального правопорушення.

На переконання суду, саме таке покарання є необхідним, достатнім, справедливим для виправлення обвинуваченого, запобігання вчинення нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

З цих же підстав, а також у зв`язку із тим, що обвинуваченому призначається покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, з огляду на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою запобігти його спробам вчинити інші кримінальні правопорушення, ухилитись від суду, а також з метою забезпечення виконання вироку на підставі п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити попередній захід – тримання під вартою.

Цивільний позов не пред`являвся.

Процесуальні витрати (витрати на залучення експертів) в сумі 1445 грн. 29 коп. у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки шість місяців.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду від 20 березня 2019 року за ч. 2 ст. 28 – ч. 1 ст. 263 КК України іостаточно призначити п`ять років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 07 квітня 2020 року, зарахувавши у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 07 квітня 2020 року по 03 серпня 2020 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили для ОСОБА_1 залишити попередній – тримання під вартою.

Цивільний позов не пред`являвся.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати на залучення експертів в розмірі 1445 грн. 29 коп.

Речові докази: паперовий пакет із скляною пляшкою об`ємом 0,1 л. з – під горілки марки «Прайм» - знищити; DVD-R диск із відеозаписами з камер відеоспостереження в магазині «Чайка» - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка утримується під вартою, протягом 30 днів з дня вручення їй копії вироку.

Суддя: