Рішення № 90818820, 31.07.2020, Нижньосірогозький районний суд Херсонської області

Справа № 659/51/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2020 року Нижньосірогозький районний суд Херсонської області у складі: головуючого – судді Цесельської О.С., при секретарі Голтаєву І.М., за участю представника позивача - адвоката Пестрецової Р.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нижні Сірогози в позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Херсонського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров"я України про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовними вимогами до Херсонського обласного лабораторного центру МОЗ України і просить визнати незаконним та таким, що підлягає скасуванню наказ про її звільнення, поновити її на посаді дезінфектора ДУ «Херсонський обласний лабораторний центр МОЗ України» з 31.12.2019 року, виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачку було безпідставно звільнено з займаної нею посади, оскільки відбулася ліквідація лише Нижньосірогозького районного лабораторного відділення Горностаївського міжрайонного відділу, в якому працювала позивач, при цьому сама юридична особа – Херсонський обласний лабораторний центр МОЗ України залишився. Крім того, позивач вказує на те, що їй не було запропоновано іншої вакантної посади до моменту звільнення, яка б відповідала її професійному рівню. В той же час позивач вказує на те, що вакантні посади були наявні в межах всієї юридичної особи, проте їй взагалі не були запропоновані жодні вакантні посади. Крім того, на виконання вимог ст.49-2 ч.2, ст.42 ч.1 КЗпП України роботодавець повинен провести відповідний порівняльний аналіз щодо працівників, які підлягають звільненню і тих, які залишаються на роботі. При цьому повинні враховуватися рівень освіти, присвоєна кваліфікація, підвищення кваліфікації, навчання без відриву від виробництва, тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованого працівника, досвід трудової діяльності, обсяг виконуваної роботи, суміщення професій, наявність чи відсутність дисциплінарних стягнень. Зазначені вимоги відповідачем виконані не були.

Посилаючись на вищезазначені обставини позивач прохала скасувати наказ про звільнення як незаконний, поновити її на попередній роботі та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

19.02.2020 року позивач звернулася до суду з уточненою позовною заявою, разом з тим вказавши, що раніше зазначені вимоги підтримує в повному обсязі. (а.с.43-45).

Під час судового розгляду позивач, представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позові обставини, вважаючи звільнення незаконним, оскільки їй не була запропоновані всі вакантні посади відповідно до її кваліфікації, які є в юридичної особи.

Представники відповідача заперечували проти задоволення вимог позивача, вказуючи на те, що звільнення ОСОБА_1 відбулось у зв`язку із ліквідацією Нижньосірогозького районного лабораторного відділення Горностаївського міжрайонного відділу та її було попереджено про наступне звільнення, вакантних посад дійсно запропоновано не було, оскільки вакантні посади, відповідно до кваліфікації ОСОБА_1 були відсутні як на час попередження про звільнення так і на час її звільнення.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані та витребувані докази, слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обіймала посаду дезінфектора відділення дезінфектології Горностаївського міжрайонного відділу лабораторних досліджень на 0,5 ставки, а з 1.09.2015 року на 1,0 ставку. 25.07.2016 року на підставі наказів МОЗ України від 01.07.2016 № 644, від 08.07.2016 року № 689 ДУ Херсонський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» перейменовано на ДУ «Херсонський обласний лабораторний центр МОЗ України».

31.12.2019 року ОСОБА_1 звільнена з займаної посади за п.1ст.40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією відділення.(а.с.7).

ОСОБА_1 отримала персональне попередження № 10 про наступне звільнення у зв`язку із скороченням Нижньосірогозького районного лабораторного відділення. Вказане попередження підписано ОСОБА_1 особисто 28.10.2019 року.(а.с.9).

Позивач пройшла курси по підготовці дезінфекторів у 2006 році. (а.с.8).

25.10.2019 року на підставі наказу № 65 Державної установи «Херсонський обласний лабораторний центр МОЗ України» (далі «ХОЛЦ МОЗ України») виданого відповідно до наказу МОЗ України від 27.06.2019 року № 1475 щодо оптимізації лабораторної мережі в системі громадського здоров`я, яким передбачено скорочення витрат на утримання лабораторних центрів МОЗ України, зокрема було затверджено нову структуру та штатний розпис ДУ «ХОЛЦ МОЗ України», зокрема, було ліквідовано Нижньосірогозьке районне лабораторне відділення, яка являлося структурним підрозділом Горностаївського міжрайонного відділу відповідача, що стало підставою для звільнення працівників цього структурного підрозділу згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП на підставі ліквідації відділення. (а.с.13,14, 15-16)

Згідно п1 ч1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Ліквідація структурного підрозділу юридичної особи зі створенням чи без створення іншого структурного підрозділу не є ліквідацією або реорганізацією юридичної особи, а свідчить лише про зміни внутрішньої (організаційної) структури юридичної особи. На відміну від ліквідації чи реорганізації юридичної особи, ця обставина може бути підставою для звільнення працівників цього структурного підрозділу,згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП лиш е на підставі скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку з такими змінами при умові дотримання власником усіх відповідних вимог до порядку скорочення штату підприємства.

Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Факт відсутності (наявності) вакантних посад у ДУ «Херсонський обласний лабораторний центр МОЗ України» на час звільнення позивача судом перевірено та встановлено, що такі посади в установі були відсутні, що підтверджується відповідною довідкою від 15 липня 2020 року, відповідно змісту якої, посади дезінфектора не зазначені як вакантні.(а.с.192)

Оскільки зібраними у справі доказами підтверджено відсутність в ДУ «Херсонський обласний лабораторний центр МОЗ України» вакантних посад на час звільнення ОСОБА_1 , то суд приходить до висновку, що адміністрація установи не мала можливості працевлаштувати позивача на тому ж підприємстві і мала підстави, передбачені пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, для розірвання з нею трудового договору.

Доводи позивача про те, що їй незаконно не було запропоновано 0,5 ставки посади дезінфектора у Бериславському міжрайонному відділі, що відповідала її кваліфікації у відповідача, не ґрунтується на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Так, зазначена посада відсутня в переліку вакантних посад, який був вказаний відповідачем, крім того, відповідач пояснив, що така посада не була вакантною, тобто відповідач не мав можливості запропонувати цю посаду позивачу, так як були б порушені трудові права та гарантії працівника, який обіймав таку посаду дезінфектора.

Отже, враховуючи те, що звільнення ОСОБА_1 відбулось у відповідності до вимог чинного законодавства, з дотриманням встановленої процедури, вакантні посади, які б відповідали кваліфікації позивача були відсутні, слід визнати позовні вимоги безпідставними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 40, 49-2 ,232, 233, 235 КЗпП України, ст.ст. 2,10,76-81,263-265, 273, 279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Херсонського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров"я України про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 06.08.2020 року

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи через Нижньосірогозький районний суд Херсонської області.

Суддя: О. С. Цесельська