Ухвала суду № 90814435, 05.08.2020, Київський районний суд м. Одеси

___________________

Справа № 947/21744/20

Провадження № 2/947/3518/20

УХВАЛА

05.08.2020 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про виділ в натурі частки нерухомого майна зі спільної часткової власності та встановлення порядку користування земельною власністю,

В С Т А Н О В И В:

04 серпня 2020 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про виділ в натурі частки нерухомого майна зі спільної часткової власності та встановлення порядку користування земельною власністю, в якій позивач просить суд:

- виділити в натурі ОСОБА_1 ј частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням фактичного користування;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на виділену частку будинку, як на окремий об`єкт нерухомості;

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- встановити порядок користування земельною ділянкою, площею 1840 кв.м., що перебуває у спільному користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та надана останнім для обслуговування будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням фактичного користування.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Закон України «Про судовий збір» визначає ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2020 року з 01 січня встановлений у розмірі 2102 гривні.

Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 840 грн. 80 коп. та не більше 10510 гривень 00 копійок; за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 840,80 коп.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Так, позивачем у позові заявлено дві вимоги: вимогу немайнового характеру (про встановлення порядку користування) та вимогу майнового характеру (про виділення частки з майна), кожна з якої є об`єктом справлення судового збору.

Позивачем на підтвердження сплати судового збору за вказаними вимогами надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 6783 гривні 80 копійок.

Однак, позивачем у позові не визначено ціну позову до вимоги майнового характеру, яка у відповідності до статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування, визначається вартістю майна. У позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - ціна позову складається загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

З урахуванням вищевикладеного, позивачеві за необхідно виправити недоліки поданої заяви, а саме:

- визначити у позові ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості спірного нерухомого майна, станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження вартості спірного майна, якими може бути відповідний звіт про визначення ринкової вартості нерухомого майна;

- ціна позову повинна складатись з загальної суми всіх вимог майнового характеру;

- у разі визначення ціни позову, суд роз`яснює, що судовий збір за цією заявою повинен бути сплачений з розрахунку 1 відсоток від встановленої ціни позову, однак не більше 10510 гривень 00 копійок, та в сумі 840 гривень 80 копійок за вимогою немайнового характеру;

- якщо загальна сума судового збору, у відповідності до вищезазначених пунктів, складає більше сплаченої суми судового збору у розмірі 6783,80 грн., необхідно надати до суду квитанцію про доплату відповідної суми судового збору;

- у разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову стосовно спірного нерухомого майна, у такому разі слід вважати встановленим судом, що належить до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 10510 гривень 00 копійок, за вимогою немайнового характеру 840,80 грн., що в загальному розмірі складає 11050,80 грн., та з урахуванням сплаченої суми, підлягає доплаті судовий збір в сумі 4267 гривень;

- суд роз`яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме:

Отримувач коштівУК у м.Одесі/Київський р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38016923 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувачаUA628999980313181206000015005 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа)

- у разі доплати судового збору в належному розмірі надати до позову попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- роз`яснити позивачеві, що у відповідності до ч.1 ст. 177 ЦПК України, у разі надання додаткових документів до суду, позивач повинен надати їх копії, у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб по справі.

Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про виділ в натурі частки нерухомого майна зі спільної часткової власності та встановлення порядку користування земельною власністю, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви, терміном в п`ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про виділ в натурі частки нерухомого майна зі спільної часткової власності та встановлення порядку користування земельною власністю– залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви – п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Калініченко Л. В.