Ухвала суду № 90813801, 04.08.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

04.08.20№ 336/1748/20

Пр. № 1-кс/336/547/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 серпня 2020 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Щасливої О.В.,

при секретарі Морозовій В.М.,

з участю прокурора Бабича О.І.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 – ОСОБА_3 ,

захисників – адвокатів Рибалко О.Р., Мельнікова В.Є.,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перербуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання, яке підтримали потерпілі і проти задоволення якого заперечує сторона захисту, про продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Застосування означеного заходу забезпечення кримінального провадження прокурор мотивує тяжкістю обвинувачення, а також наявністю ризиків ухилення обвинуваченого від суду, продовження зайняття протиправною діяльністю.

На думку обвинувачення, про ризики переховування від суду та продовження зайняття протиправною діяльністю свідчать у сукупності: відсутність у обвинуваченого роботи та офіційного джерела прибутків, наслідком чого можуть бути вчинення кримінально караних посягань з метою незаконного збагачення; продовження вчинення ним кримінально караних діянь за умові відсутності заходів забезпечення кримінального провадження, на що вказує надходження до суду цього обвинувального акту на тлі перебування в провадженні суду трьох нерозглянутих проваджень за ознаками кримінально караних діянь проти чужої власності, вчинених різними способами ( ст. ст. 185, 186, 187 КК України); застосування до обвинуваченого заходів процесуального примусу, таких, як примусові приводи під час розгляду судами означених кримінальних проваджень, а також оголошення розшуку обвинуваченого під час досудового розслідування цього провадження.

У зв`язку з викладеним, на думку прокурора, застосування більш м`яких заходів не забезпечить ефективного здійснення судового розгляду та належної процесуальної дисципліни обвинуваченого.

Обвинувачений і захисник в обгрунтування заперечень зазначають, що хоча ризики, на які посилається прокурор, і існують, проте застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема, цілодобового домашнього арешту, сприятиме досягненню мети кримінального судочинства щодо його ефективного здійснення і застосування до його учасників належної процесуальної процедури. Мати обвинуваченого, зазначає захисник, має певний вплив на нього, тому вказаний запобіжний захід матиме не лише забезпечувальне, але й виховне навантаження.

Прокурор заперечує проти застосування іншого запобіжного заходу з тих мотивів, якими обґрунтоване клопотання про застосування тримання під вартою.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Передумови для застосування будь-якого запобіжного заходу внормовані частиною 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в статті 194 КПК України обставин.

В силу ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення або захисту суд має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

За змістом положень кримінального процесуального законодавства продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може бути зумовлено тим, що заявлені при застосування запобіжного заходу ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Інкриміновані обвинуваченому кримінально карані діяння відноситься до тяжких злочинів, і цю обставину в силу ст. 178 КПК України враховує суд.

Крім наведених міркувань, суд враховує те, що прокурор довів наявність ризику ухилення обвинуваченого від суду, про що свідчать застосовані щодо нього в інших кримінальних провадженнях заходи забезпечення кримінального провадження у виді примусових приводів, а також оголошення його розшуку під час здійснення досудового розслідування цього провадження.

На користь ризику продовження вчинення протиправних діянь суд враховує пред`явлення ОСОБА_5 обвинувачення у вчинені описаних в обвинувальному акті дій під час перебування в провадженні суду трьох нерозглянутих проваджень щодо обвинуваченого за ознаками кримінально караних діянь проти чужої власності, вчинених різними способами ( ст. ст. 185, 186, 187 КК України), частина яких об`єднана в цьому провадженні.

Виходячи з викладеного, в інтересах забезпечення ефективного кримінального провадження щодо діяння, яке законом про кримінальну відповідальність віднесено до категорії тяжких злочинних посягань і має певний суспільний резонанс, суд може констатувати сукупність підстав для продовження застовування відносно обвинуваченого найбільш суворого запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182-184,193,196, 197, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час судового розгляду провадження, але не більш ніж на два місяці, а саме: до 4 листопада 2020 року включно.

Строк дії цієї ухвали обчислювати з 5 вересня 2020 року.

В задоволенні клопотання сторони захисту відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення

Суддя О.В. Щаслива