Постанова № 90812945, 03.08.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа №: 310/3126/20

3/310/1643/20

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 серпня 2020 року м. Бердянськ

Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Маринін О.В. розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого прибиральником території КП «Ритуал», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ,

за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

03.05.2020 року о 08-52 год. біля будинку 27а по вул. Фестивальній в м. Бердянську ОСОБА_1 керував автомобілем SAAB 9000 д/н НОМЕР_2 у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 а ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

21.05.2020 року, після роз`яснення прав, передбачених ст. 268 КУпАП, за клопотанням ОСОБА_1 судовий розгляд відкладено.

В судовому засіданні 03.06.2020 року ОСОБА_1 свою провину у скоєному правопорушенні не визнав та пояснив, що 03.05.2020 наркотичні засоби він не вживав, із результатами дослідження не згоден, підстав незгоди не назвав, сечу на дослідження не здавав. Знову заявив клопотання про відкладення для залучення захисника для надання безоплатної правової допомоги.

В подальшому у судове засідання, призначене на 10-00 год. 29.07.2020 року ОСОБА_1 не з`явився, надіслав заяву про відкладення розгляду зв`язку з травмою ноги, у зв`язку з чим розгляду справи відкладено на 31.07.2020 року.

Після призначеного часу о 10-07 год. 29.07.2020 року до суду надійшло клопотання адвоката Хіжнякова І.В. про залучення його в якості захисника Ярославцева В.Ю.

У судове засідання відкладене на 31.07.2020 року ОСОБА_1 також не з`явився, повторно надіслав заяву про відкладення судового засідання, оскільки він продовжує перебувати на лікуванні.

За клопотанням особи, що притягується до відповідальності, судове засідання вчетверте відкладено на 03.08.2020 року.

03.08.2020 року ОСОБА_1 знову не з`явився, надіслав заяву про відкладення судового розгляду, оскільки він продовжує перебувати на лікуванні.

Таким чином, розгляд справи чотири рази відкладався за різного роду клопотаннями ОСОБА_1 ( 21.05.2020, 03.06.2020, 29.07.2020, 31.07.2020), тому з огляду на кількість разів відкладення розгляду справи, суд дійшов до висновку про умисне затягування ОСОБА_1 розгляду справи, з метою спливу строку, передбаченого ст. 38 КУпАП та ухилення від відповідальності.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено, що недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Враховуючи викладене, а також що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином повідомлена про місце і час розгляду справи, відповідно до ст. 268 КУпАП його участь не є обов`язковою, з огляду на кількість разів відкладення розгляду справи за різними клопотаннями ОСОБА_1 та можливість спливу строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне порушення, оцінивши докази по справі відповідно до ст. 252 КУпАП, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 в даному правопорушенні підтверджується:

-направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану сп`яніння, згідно якого 03.05.2020 року у результаті огляду, проведеного поліцейським у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп`яніння : бліде обличчя, тремтіння пальців рук, зінниці очей не реагують на світло, сухість порожнини рота,

-висновком № 495 від 03.05.2020 року згідно якого встановлено перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння ( канабіс),

-результатами токсикологічного дослідження № 322 від 03.05.2020 року згідно якого при дослідженні сечі виявлено ТНС WO01990503 (+),

-актом медичного огляду № 495 від 03.05.2020 року згідно якого лікарем ОСОБА_2 проведено огляд ОСОБА_1 , встановлено факт перебування у стані наркотичного сп`яніння (каннабіс), при цьому сам ОСОБА_1 надавав відомості про вживання 13.04.2020 року канна бісу шляхом куріння,

-диском з нагрудного відео реєстратора інспектора поліції з відеозапису якого вбачається, що на питання інспектора поліції про те куди їхав ОСОБА_1 , він надав чітку відповідь про те, що відвозив дівчину (при цьому не заперечував керування транспортним засобом, не згадував про сторонніх осіб чи друга, який відійшов до магазину). З розмови інспектора поліції та ОСОБА_1 зрозуміло, що причиною зупинки була тріщина на лобовому склі, що відповідає вимогам ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». У зв`язку з тремтінням пальців рук, інспектором запропоновано ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу з метою проходження медичного огляду. У медичному закладі та під час прямування з мед закладу ОСОБА_1 повідомляв про вживання наркотичного засобу 13.04.2020 року, обурювався через те, що результат огляду позитивний, оскільки вважав себе тверезим, хоча не заперечував що з дня вживання наркотичного засобу пройшло менше 30 днів,

При цьому суд зауважує, що у поясненнях до протоколу ОСОБА_1 також зазначав про вживання ним 13.04.2020 року коноплі ( шляхом куріння), не заперечував керування транспортним засобом.

Не сформувавши єдиної позиції щодо способу захисту адвокатом Хіжняковим І.В. подано клопотання про:

-Закриття провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст. 247 КУпАП, а у разі незгоди суду з такою позицією просив суд направити матеріали відносно ОСОБА_1 прокурору для внесення відомостей до ЄРДР за ст. 286-1 КК України,

-Закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з тим, що протокол не містить свідків; автомобіль не рухався; ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а пересів на водійське крісло після того як його товариш пішов до магазину; та з підстав порушення процедури проведення медичного огляду, внаслідок чого вважав наданий висновок неналежним доказом,

-Про проведення повторного дослідження зразків біологічного середовища (сечі) ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що він категорично заперечує керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, а п.п. 10,13,14 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 року висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу,

-Закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не вручено копію протоколу; відеозапис з нагрудної камери долучено до матеріалів без ухвали суду про надання фрагменту відеозапису, а тому не є належним доказом; та у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки автомобіль був нерухомий, за кермом перебував водій ОСОБА_3 , який зупинившись вийшов до магазину, а ОСОБА_1 просто сидів за кермом який не перебував у русі.

Щодо даних клопотань, суд зазначає наступне:

Клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку зі скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність чи направлення матеріалів відносно ОСОБА_1 прокурору для внесення відомостей до ЄРДР за ст. 286-1 КК України, не може бути задоволено, оскільки, як на момент вчинення правопорушення, так і на момент розгляду справи, статею 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, в тому числі за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння. Посилання адвоката Хіжнякова І.В. на редакцію ст.130 КУпАП, яку змінено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року є необґрунтованим, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 720-IX від 17.06.2020 року, який набрав законної сили 03.07.2020 року п.п.4 п.1, п.п. 171 п. 2 Закону № 2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року виключено, а тому редакція статті 130 КУпАП є такою ж, як діяла до 01.07.2020 року, а кримінальна відповідальність за дане порушення не передбачена.

Клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з тим, що протокол не містить свідків; автомобіль не рухався; ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а пересів на водійське крісло після того як його товариш пішов до магазину; та з підстав порушення процедури проведення медичного огляду, внаслідок чого вважав наданий висновок неналежним доказом, суд також вважає необґрунтованими, оскільки відповідно вимог ст. 256 КУпАП прізвища, адреси свідків і потерпілих зазначаються у протоколі якщо вони є.

Доводи захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом спростовуються диском із відеозаписом якого вбачається, що на питання інспектора поліції про те куди їхав ОСОБА_1 , він надав чітку відповідь про те, що відвозив дівчину (при цьому не заперечував керування транспортним засобом, не згадував про сторонніх осіб чи друга, який відійшов до магазину).

Крім того, у судовому засіданні 03.06.2020 року ОСОБА_1 не заперечував керування транспортним засобом, лише був незгоден з результатами медичного висновку. При цьому суд зауважує, що у поясненнях до протоколу ОСОБА_1 також не заперечував факт керування транспортним засобом, а також зазначив про його відсторонення від керування, а також при цьому не заперечував керування транспортним засобом, не згадував про сторонніх осіб чи друга, який відійшов до магазину.

Щодо незгоди із результатами висновку № 495 від 03.05.2020 року, можливих порушень процедури його проведення та проведення повторного дослідження зразків біологічного середовища (сечі) ОСОБА_1 , суд керуючись п.14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 110 зауважує, що з даних підстав висновок міг бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку ( не в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення), проте даних щодо такого оскарження та його результатів суду не надано.

Як вбачається з висновку, акту огляду та результатів токсикологічного дослідження огляд ОСОБА_1 проведено лікарем КНП «Бердянський заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради ОСОБА_2 , який за наданий висновок несе відповідальність, встановлену законом, а тому у суду відсутні сумніви щодо доказової сили висновку № 495.

Щодо долучення відеозапису з нагрудної камери до матеріалів без ухвали суду, суд зазначає, що відповідно вимог ст. 251 КУпАП обов`язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а тому вважає наданий відеозапис належним доказом.

З огляду на те, що інспектор, який склав протокол, є зацікавленою особою, він вже надав оцінку діям ОСОБА_1 в результаті чого склав протокол про вчинення ним правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, зважаючи що цінність свідка полягає в його об`єктивному сприйнятті обставин справи за відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи, виклик інспектора поліції суд вважає недоцільним.

При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідно ч.5 ст. 278 КУпАП, клопотання про виклик свідка ОСОБА_4 вирішено не задовольняти, з огляду на відсутність у матеріалах справи даних щодо наявності такого свідка на місці вчинення правопорушення. При цьому твердження захисту про те, що ОСОБА_1 перебував у автомобілі, як формальний власник, не відповідають дійсності, оскільки згідно протоколу автомобіль належить ОСОБА_5 .

Крім того, здійснюючи підбір актів законодавства та матеріалів судової практики, необхідних для розгляду справи, у реєстрі судових рішень за посиланням http://www.reestr.court.gov.ua/Review/89657988,http://www.reestr.court.gov.ua/Review/90506067), судом виявлено що ОСОБА_4 (який, до речі, також є клієнтом адвоката Хіжнякова І.В.) постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у справі 310/1767/20 від 04.06.2020 року, визнано винним у вчиненні аналогічного правопорушення, постанова набрала законної сили згідно постанови Запорізького апеляційного суду від 14.07.2020, що ставить під сумнів його незацікавленість у результаті розгляду даної справи.

Крім того, приймаючи до уваги кількість клопотань про закриття провадження у справі з різних підстав, які до того ж містять у собі суперечливості позиції захисту, суд вважає, що така позиція зайнята з метою у будь-який спосіб затягнути розгляд справи та уникнути відповідальності.

Враховуючи викладене, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов до переконання про беззаперечне свідчення вчинення ОСОБА_1 03.05.2020 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та необхідність призначення стягнення передбаченого санкцією у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує положення ст. 33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП правопорушник зобов`язаний сплатити судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 130 ч.1, 213, 221, 283 КУпАП, суд -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і застосувати адміністративне стягнення у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнувши суму № рахунку: UA708999980313000149000008001, населений пункт Запорізька область/м. Запоріжжя, отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь Державної судової адміністрації України у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн., стягнувши суму за реквізитами: UA 908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір на користь Державної судової адміністрації України.

Роз`яснити порушнику, що відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення постанови, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника та з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання – протягом трьох місяців, з наступного дня після вступу постанови в законну силу або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду О.В. Маринін