Вирок № 90812794, 04.08.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2933/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Придачука О.А.

суддів - Іванова А.П., Лемак О.В.

за участю секретарів судового засідання - Бомбушкар В.П., Єфремова М.Й.,

прокурорів - Красноголовець С.В., Дробиняк Ю.М., Нірода М.В., Химинець О.О.,

потерпілого- ОСОБА_1

захисника - адвоката Сілкіної-Яцко Є.О.

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070030004199 від 31.12.2018 року про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Свалява Закарпатської області, громадянина України українця, з середньою спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, неодруженого, зарестрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 п. 6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2018 року близько 8 год. 20 хв. ОСОБА_2 знаходячись біля супермаркету «Вопак» за адресою: м. Ужгород, вул. Капушанська, 35, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, маючи умисел на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як способу подолання опору та заволодіння грошовими коштами останнього, діставши заздалегідь приготовлений ніж, скоїв напад на потерпілого ОСОБА_1 , нанісши останньому множинні удари ножем у життєво важливі частини тіла, а також удари руками та ногами у різні частини тіла, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення лівого гемотораксу, гемотораксу зліва, підшкірної емфіземи, множинних колото-різаних ран лівої половини тулуба, шиї, лівої поперекової ділянки, гематоми лівої поперекової ділянки великих розмірів, множинних колото-різаних ран лівої верхньої кінцівки з пошкодженням променевого нерва з парезом лівої кисті, застарілого пошкодження променевого нерва зліва на рівні нижньої третини лівого плеча, що згідно висновку експерта судово-медичної експертизи № 32 від 06.02.2019 року кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, які по своєму характеру були небезпечні для життя в момент їх спричинення, однак, з причин, що не залежали від його волі, ОСОБА_2 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину, заподіяння смерті ОСОБА_1 , до кінця, оскільки в ході нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 був затриманий очевидцями події.

При цьому ОСОБА_2 в ході спричинення ножових поранень ОСОБА_1 намагався заволодіти належною останньому сумкою (барсеткою) чорного кольору, в якій знаходились грошові кошти у сумі 269 доларів США, що за курсом НБУ станом на 31.12.2018 року становило 7448,12 грн., 960 євро, що за курсом НБУ станом на 31.12.2018 року становило 30445,54 грн., 182000 угорських форинтів, що за курсом НБУ станом на 31.12.2018 року становило 17947,02 грн. та 500 грн., зокрема, виривав сумку (барсетку) від потерпілого та намагався зрізати шлейку на якій сумка трималася- ножем .

Зазначеними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення передбачені ч.3 ст. 15 п. 6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 - незакінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів та напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень особі, яка зазнала нападу (розбій).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав та показав, що 29.12.2018 року він знаходився на "п"яному" базарі та допомагав мамі у роботі. Близько 16 год. 30 хв. він вийшов з базару та пішов на вул. Минайську до будинку №16 обміняти гривні на долари США, але обмінний пункт не працював і він вирішив піти до магазину «Вопак», що знаходиться на вул. Капушанська. Підійшов до обмінника біля «Вопака» була черга , до нього підійшов потерпілий та запропонував продати йому 2000 доларів зі знижкою. У нього в наявності було 60000,00 грн., він передав їх потерпілому, той їх перерахував та передав ОСОБА_3 , ОСОБА_3 у свою чергу поміняв гривні на долари та відав їх ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 приніс долари йому. Він узяв долари, перерахував їх і повернувся на "п"яний" базар. Вранці наступного дня, 30.12.2018 року біля 10.00 год. він передивився куплені долари і виявив серед них дев"ять фальшивих купюр, на суму 900 дол. США. Він пішов до потерпілого та сказав йому, що той продав йому 900 фальшивих доларів. ОСОБА_1 на це і не здивувався. Сказав, що міняти фальшиві долари не буде і почав нецензурно лаятися. При цьому, ОСОБА_1 знаходився поряд із своїми товаришами і він, розвернувся та пішов на "п"яний" базар. Планував підійти до ОСОБА_1 на наступний день. Так, 31.12.2018 року він зранку вийшов на пробіжку, на дворі падав невеликий дощ, тому він одягнув шапку для бігу, яка закриває тільки горло та вуха, та зверху кепку. Також планував того дня піти по магазинам та зайти до потерпілого обговорити питання, щодо фальшивих доларів. Біля Вопака на вул. Капушанській в м. Ужгороді він побачив ОСОБА_1 та підійшов до нього, а той відразу без пояснень його ударив у лице. Він почав захищатися від ударів та наносити удари у відповідь. При цьому ОСОБА_2 спіткнувся, оскільки було слизько і зігнувся, на що потерпілий схопив його і почав душити. Він почав втрачати свідомість і при цьому маючи під курткою на поясі на штанах у чохлі походного нескладного ножа, захищаючись витягнув ножа та відштовхнув потерпілого ножем. Потерпілий після цього відпустив його та наніс йому декілька ударів. На це він, з метою захиститися, зробив декілька відмахуючих рухів ножем. Далі він ударив рукою в обличчя потерпілого і той упав. Оскільки це було на дорозі він декілька разів протягував руку потерпілому щоб підняти його на ноги. У цей час підбігли люди і почали його тримати та бити, він втратив свідомість і прийшов до тями лише коли на нього одягали кайданки. Він був весь побитий, а потерпілий знаходився на дорозі.

Зазначив, що батько дав йому гроші у доларах. Згодом частину грошей поміняли на гривні, але почалася зміна курсу і він хотів поміняти гривні знову на долари. Про те, що йому при обміні грошей дали фальшиві долари він говорив брату, але мамі не говорив. Де поділися фальшиві 900 доларів він не знає, вони того дня були у нього у внутрішній кишені куртки . Похідний нескладний ніж він носив у рюкзаку, але тоді перечепив його на пояс, тому що поставив кросівки у рюкзак. У рюкзаку був також і складний ніж. До потерпілого він не біг і маску (шапку) для цього спеціально не одягав . Шлейку на сумці потерпілого не перерізав, бачив розкидані гроші на землі. На ньому не було балаклави, це була шапка для бігу яку він використовував кожен день, вона була як захист для шиї, але можна і на голову одягати. У той день він її як маску не одягав. Шапка закриває тільки горло і вуха. Наносити удари потерпілому не хотів, а тільки хаотично відмахувався ножем ( схематично показав рухи як відмахувався ножем), оскільки нічого перед собою не бачив, а потерпілий його бив і придушив. 31.12.2018 року він мав намір підійти до ОСОБА_1 поговорити, щоб той повернув гроші, а якщо не вийде викликати поліцію, однак розмови з ОСОБА_1 не вийшло, він одразу його вдарив у голову. Де дівся його ніж не знає. Вилучений ніж не його .

Також обвинувачений додав, що покази які він давав 14.01.2019 року слідчому не відповідають дійсності. Давав їх такі тому, що така була позиція адвоката. Коли підписував покази він їх читав, але не розумів написаного, оскільки себе погано відчував і довірився захиснику.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 п. 6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України, про винуватість останнього у скоєнні даних кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 п. 6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України, свідчать наступні докази, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що 31.12.2018 року близько 08.15 год перебував біля магазину «Вопак»що знаходиться на вул. Капушанській, де займався своїми справами, а саме він має торгові точки, виторг від яких він збирає та обмінює на долари, оскільки товар возить з різних країн. Також хотів зайти до «Вопака» купити продуктів. Уже біля магазину «Вопак» він побачив як за 10-15 метрів до нього пришвидшеним кроком, натягуючи маску на обличчя, майже підбіг обвинувачений та наніс йому два удари ножем у ребра і почав зрізати сумку, яка знаходилася у нього на плечі. У сумці знаходилося біля 30000 грн. Наносячи йому удари ножем ОСОБА_2 також намагався стягнути з нього сумку та зрізати ножем шлейку сумки з грошима, що знаходилася у нього на плечі. У загальному обвинуваченим було нанесено потерпілому біля 17 ударів ножем і стільки ж спроб зрізати ножем сумку з грошима , що знаходилася на плечі. При нанесенні ударів ножем , він захищався рукою. Обвинувачений наніс йому удари, він упав, та схопив обвинуваченого за ноги від чого той теж упав. Обвинувачений перерізав у нього шлейку сумки, але він сумку не віддавав, вона знаходилася у нього у руках, а обвинувачений тягнув її на себе за шлейку і продовжував наносити йому удари у ліву частину тулубу. Вони піднялися, обвинувачений тягнув сумку з грошима і продовжував різати його ножем. Вони перемістилися до дороги. У процесі бійки сумка розкрилася і гроші розсипалися по дорозі. Потім він упав на дорогу, а обвинувачений почав втікати, але люди збили його з ніг і затримали.

Також потерпілий зазначив , що обвинуваченого раніше не знав взагалі і побачив його обличчя лише коли у нього з голови зняли маску. Про фальшиві гроші йому взагалі нічого не було відомо. Найбільше ударів ножем було нанесено йому по руці якою він захищався. Розсипані у ході нападу гроші були розсипані навколо нього на проїжджій частині дороги де він лежав і стікав кров"ю, а ніж яким наносилися йому обвинуваченим удари лежав поряд. Гроші позбирали люди та поклали у сумку , яку знайомий ОСОБА_3 поклав до себе для зберігання у сейф, а його повезли у реанімацію. Додав, що ніж у руці обвинуваченого побачив лише коли той почав різати шлейку його сумки з грошима уже після двох ударів ножем по тілу. При цьому він постійно кричав і кликав на допомогу, а обвинувачений усе робив мовчки. Порізану сумку, яка весь час знаходилася у нього, він долучає у якості доказів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що 31.12.2018 року зранку близько 8.30 год. він знаходився поблизу магазину «Вопак», що знаходиться на вул. Капушанській, та пив каву. В якийсь момент почув як хтось кричить і побачив, що двоє чоловіків б"ються: один з них був у балаклаві, а другий його знайомий - ОСОБА_4 кричав, що убивають. Він побіг ОСОБА_5 на допомогу та накинувся на обвинуваченого і вони упали серед дороги. Чоловік у балаклаві почав втікати, але йому вдалося його штовхнути і той упав, і він сів на нього. У цей момент почали підбігати інші люди, хтось стягнув з обвинуваченого балаклаву і він побачив його обличчя. Він з самого початку бачив, що чоловік у балаклаві бив ОСОБА_5 чимось схожим на ніж, а потім вже побачив цей ніж на землі біля ОСОБА_5 який сидів посеред дороги. Під час бійки у ОСОБА_5 була сумка, яку він тримав уже у руках, оскільки шлейка на сумці була відрізана, а обвинувачений тягнув за шлейку сумки однією рукою, а другою предметом схожим на ніж наносив удари ОСОБА_5 . На землі були розсипані гроші, обвинувачений втікаючи намагався зібрати їх.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 показав, що працює таксистом. 31.12.2018 року зранку близько 8 год. він зупинився біля "Білочки", що поблизу магазину «Вопак», що знаходиться на вул. Капушанській, щоб випити каву і побачив чоловіка який ішов у чорному одязі, рукавицях і у балаклаві. Потім він почув чиїсь крики про допомогу. Він вийшов з автомобіля у якому сидів і побачив за 10 м. від нього як потерпілий упав, а обвинувачений виривав у нього з рук сумку, з якої посипалися гроші, при цьому у правій руці у обвинуваченого був ніж. На допомогу потерпілому спочатку прибіг інший чоловік, він вибив ніж, догнав і звалив на землю чоловіка у балаклаві і той лежав на землі, також зупинився автомобіль охорони «Явір», і охоронці також допомагали затримати обвинуваченого. Якийсь чоловік зняв з нього балаклаву. Він також бачив потерпілого, у якого з руки текла кров. Потім приїхала швидка допомога і поліція.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що саму бійку 31.12.2018 року зранку поблизу магазину «Вопак», що знаходиться на вул. Капушанській, він не бачив. Він їхав по вул. Капушанській і побачив, на дорозі людину. Він зупинився біля магазину «Фокстрот», вийшов з автомобіля і побачив потерпілого якому надавали допомогу, а неподалік також лежав інший затриманий чоловік у балаклаві, якого тримали люди. Потерпілого він знає, колись той працював таксистом. Він підійшов та зняв з обвинуваченого балаклаву і сфотографував на телефон. Балаклава була на все обличчя, тільки дірки для очей на ній. Побоїв на обличчі того чоловіка не бачив. Чоловік у балаклаві мовчав. Підійшов чоловік із охорони і біля потерпілого підняв із землі ніж, але одразу поставив на місце. Він тримав його лише двома пальцями. Сумку він не бачив. Грошей також не бачив. А біля потерпілого був рюкзак.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що 31.12.2018 року вона у складі екіпажу патрульної поліції перебувала на чергуванні з ОСОБА_9 . Їм на службовий планшет надійшов виклик до магазину «Вопак», що знаходиться на вул. Капушанській. Прибувши на місце події вони відразу включили нагрудні реєстратори та побачили потерпілого, який закривавлений сидів на проїжджій частині дороги. Біля нього знаходилася чорна сумочка, зараз вже не пам"ятає точно чи лежала ця сумка на дорозі чи на потерпілому, а також розкидані резинки, якими обтягують гроші. На тротуарі на землі на стороні, де знаходиться магазин «Фокстрот» у кайданках лицем до землі лежав обвинувачений. Він був у капюшоні та шапці схожій на балаклаву, а саме з отворами для очей. Вони викликали швидку допомогу та СОГ, також провели поверхневий огляд, виявивши у обвинуваченого різні речі (квитанції, монету, візитівки, жгут) а також складний ніж . На відстані близько 1 метра від обвинуваченого знаходився ще один ніж, на який вказав охоронник як на знаряддя злочину. На вказаному ножі була речовина бурого кольору, схожа на кров. Також вони обгородили місце вчинення злочину. При здійсненні поверхневого огляду обвинуваченого коштів при ньому виявлено не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що працює охоронником у фірмі «Явір». 31.12.2018 року він разом з ОСОБА_8 о 8.00 год. заступив на чергування та на автомобілі рухалися від ринку «Білочка» на вул. Капушанську. Навпроти магазину «Вопак», що знаходиться на вул. Капушанській на дорозі побачили потерпілого. Він сидів посеред дороги, був у крові, зі слідами ножових порізів та кричав від болю. Біля нього лежав ніж. Вони зупинили автомобіль, перикривши дорогу з метою збереження речових доказів, та включили проблискові маячки. На другій стороні тротуару лицем до низу лежав чоловік, руки у нього були скручені за спиною. Він знаходився у свідомості. Щоб не було самосуда звернулися до людей , щоб не зачіпали затриманого. На вулиці падав дощ. Він підійшов до потерпілого і серветкою двома пальцями взяв ніж, на якому були сліди крові, і упакував його у поліетиленовий пакет, який віддав патрульним по їх приїзді. Сумку та гроші він не бачив, не звертав увагу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що він працює водієм у фірмі «Явір». 31.12.2018 року о 8.00 год. вони з ОСОБА_10 заступили на чергування та на службовому автомобілі їхали з ринку «Білочка» у сторону обласної лікарні. Біля магазину «Вопак», що знаходиться на вул. Капушанській на проїжджій частині вони побачили чоловіка, що сидів посеред дороги. Вони зупинили автомобіль та включили проблискові маячки. У потерпілого були закривавлені руки, також посеред дороги, недалеко від потерпілого лежав ніж. Його колега - ОСОБА_10 з метою збереження речового доказу взяв вказаний ніж, використовуючи серветку та поставив у поліетиленовий пакет. Ніж був схожий на кухонний. Гроші на місці події не бачив, не звернув на це увагу. Збоку на тротуарі лежав інший чоловік, якого тримали люди. Ми попросили людей, щоб вони не завдавали йому шкоди. Цей чоловік лежав на животі, руки у нього були зв"язані за спиною, на лобі була кров.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що працювала слідчою на той час та проводила оформлення процесуальних документів на місці вчинення злочину. Повідомила, що 31.12.2018 року заступила на чергування, отримала виклик та виїхала на місце події. Прибувши на місце події побачила ОСОБА_2 який лежав на землі обличчям донизу у кайданках, на обличчі у нього була подряпина та кров. Біля нього був ніж. Він мовчав. Вона провела огляд місяця події. Їй дали паспорт затриманого, біля нього також лежали його дрібні речі та знаходився рюкзак ОСОБА_2 , про що їй повідомили громадяни, які його затримали. Також на місці події вона бачила балаклаву. На проїжджій частині також були розкидані резинки для грошей. Потерпілого забрали у лікарню, лікарі сказали, що він має важкий стан і пустили її до нього лише на короткий термін. Вона відібрала у нього заяву і він коротко пояснив, що до нього підійшов чоловік у балаклаві і почав зривати з нього сумку з грошима та завдавати йому ударів ножем по тілу, і зрізати шлейку сумки у якій були гроші. Також вона вилучила гроші у потерпілого, які їй віддала жінка потерпілого, сказавши, що це гроші, які обвинувачений хотів викрасти.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 повідомив, що він батько обвинуваченого ОСОБА_2 . З сином у нього тісні, добрі відносини. Син чесний, не агресивний, врівноважений, не вживає алкоголю, не курить, не гуляє, займається атлетичною гімнастикою. 31.12.2018 року він сина не бачив, дізнався про подію лише 02.01.2019 року. Повідомив, що у 2016 році він продав квартиру у Львові, і дав синам 13000 дол. США на бізнес. Вони говорили, що у них все добре. Син йому розповів, що він обмінював гроші у потерпілого і йому той дав фальшиві долари. Також розповідав, що при затриманні його сильно побили, він втратив свідомість.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_14 показала, що проживає разом з сином за однією адресою постійно. Син спокійний, чесний і справедливий, займається спортом. На нього ніколи не було скарг, алкоголь не вживає. Вона торгує на ринку, а він їй допомагає. Гроші у нього були, батько дав їм з братом 13000 дол. США, за 3000 дол. США вони купили автомобіль, а 10000 дол. США знаходилися вдома. 29.12.2018 року мав пригнічений настрій, але нічого їй не пояснював. Додала, що грошима розпоряджався ОСОБА_15 . Гроші лежали у тумбочці , серед яких були долари та гривні. Про фальшиві долари нічого не чула.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що є братом ОСОБА_2 та вони перебувають у нормальних близьких відносинах. Його брат має спокійний, врівноважений характер, веде здоровий спосіб життя, займається спортом. 31.12.2018 року він зателефонував йому та сказав, що його везуть у СІЗО. Напередодні, 29 та 30 грудня він ходив сумний, нічого не пояснював. 31.12.2018 року зранку пішов на пробіжку. Гроші у них були, вони позичили у батька 10000 дол. США, з яких залишилося 7000 дол. США, планували розпочати бізнес. Гроші вони зберігали порівну у гривні та доларах. 29.12.2018 року брат пішов поміняти гривні на 2000 дол. США, із отриманих грошей мав сумнів щодо справжності 900 дол. США - 9 купюр по 100. Він пішов до чоловіка, який обміняв йому гроші, але той відмовився обміняти йому ці купюри. Де ці гроші він не знає, брат взяв їх з собою коли пішов до валютчика.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що у кінці грудня 2018 році він лежав у львівському госпіталі. 04.01.2019 року йому зателефонував товариш і запитався про ОСОБА_2 , але йому нічого про нього відомо не було, він спілкувався з ним лише в середині 2017 року. З Учаровим він знайомий з 1997 року, знає його як врівноваженого, не схильного до насильства, не міг повірити, що таке міг вчинити ОСОБА_2 ОСОБА_2 в грошах потреби не мав, завжди працював, а також батько ОСОБА_2 дав їм з братом кошти після продажу квартири.

Допитаний в судовому засіданні, для роз"яснення наданого висновку судово-медичної експертизи № 32 від 06.02.2019 року ( яку провів судово-медичний експерт ОСОБА_18 ) судово- медичний експерт ОСОБА_19 , ознайомившись з висновком судово-медичної експертизи № 32 від 06.02.2019 року та медичною документацією показав, що висновок експертизи він повністю підтримує та підтверджує, що судово-медична експертиза проведена з дотриманням всіх вимог щодо проведення даного виду експертиз. Експерт встановив наявність у потерпілого тяжких тілесних ушкоджень у зв"язку з наявністю проникаючої рани у грудній клітці. Вказана рана відноситься до ран, які є небезпечними для життя в момент їх заподіяння, оскільки пошкоджує легеню, що призводить до травматичного щоку.

Судово- медичний експерт зазначив, що форма висновку, який дає експерт затверджена наказом МОЗ. Експерт описує дані за медичною документацією та поясненнями потерпілої особи. Є три медичні документації, які описані. Рани йшли по поверхні, могла бути неглибока, раньовий канал могла продовжувати гематома. Згідно експертного висновку мала місце рана - поранення грудної клітки проникаюче. Це тілесне ушкодження є небезпечним для життя в момент заподіяння . По тілесним ушкодженням після того, як такі зажили вказуються застарілі тілесні ушкодження. Якщо б не була надана допомога вчасно, була б масивна кровотеча, травматичний шок, зупинка серцевої діяльності. Проникаючого тілесного ушкодження достатньо без ушкодження внутрішніх органів щоб тілесне ушкодження було тяжким.

Згідно висновку експерта потерпілий був на прийомі у експерта. Особа не могла сама собі спричинити тілесні ушкодження. Тілесні ушкодження характерні для нанесення ударів.

Додав, що відмахуючись ножем такі тілесні ушкодження, які завдані потерпілому, немає можливості спричинити. Удар було нанесено спрямовано.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні покази потерпілого ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_20 , ОСОБА_12 суд вважає їх логічними, послідовними, та такими, що можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, при встановленні винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.

Зазначені покази не суперечать встановленим фактичним обставинами події, зокрема, відповідно до показів свідків, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_6 встановлено, що обвинувачений будучи одітий у "балаклаву" підійшов до потерпілого та між ними зав"язалася бійка, після вказаної бійки потерпілий мав видимі тілесні ушкодження - поранення. Також як свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , які безпосередньо бачили у руках ОСОБА_2 предмет схожий на ніж яким наносилися удари потерпілому так і інші свідки засвідчують, що на місці події ними виявлено ніж та затримана особа була одіта у балаклаву.

Також свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_6 засвідчили, що обвинувачений ОСОБА_2 намагався заволодіти сумкою, що знаходилася у потерпілого , на що вказує потерпілий, що засвідчує наявність корисливого мотиву у діянні обвинуваченого.

Зазначені покази узгоджуються з показами потерпілого.

Як встановлено в ході розгляду кримінального провадження, потерпілий ОСОБА_1 та свідки раніше з обвинуваченим знайомі не були, підстав обмовляти його не мали, перед початком допиту судом відповідно до вимог ст. ст. 352, 353 КПК України приводилися до присяги, попереджувалися про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Обвинувачений також не заперечує наявність у нього ножа та використання такого, з метою самозахисту відмахуючими рухами .

Однак, дані судово-медичного висновку, зокрема наявність проникаючих ножових поранень та покази допитаного в суді судово-медичного експерта Лукач М.Т. спростовують зазначене твердження обвинуваченого.

Крім наведеного вина ОСОБА_21 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 п. 6 ч.2 ст. 115 та ч.4 ст. 187 КК України, також підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 31.12.2018 року, з якого вбачається, що о 10 год. 00 хв. слідчий СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенант поліції Копин М.В. прийняла від ОСОБА_1 усну заяву про те, що близько 9 год. 00 хв. 31.12.2018 року коли він знаходився на вул. Капушанській біля супермаркету «Вопак» до нього підійшов незнайомий йому чоловік який наніс йому ножові поранення в ліву сторону черевної порожнини та намагався зірвати барсетку чорного кольору, у якій знаходились грошові кошти;

- протоколом огляду місця події від 31.12.2018 року згідно якого засвідчено місце розташування обвинуваченого та речей на місці події, зокрема, знаходження на відстані близько 2 м. від ОСОБА_2 балаклави чорного кольору, на якій наявні видимі ознаки забруднення та шапки з вирізами чорного кольору, а також на відстані близько 5 м. від ОСОБА_2 - ножа, загальною довжиною 28 см, довжина леза - 14,5 см., який вилучено, а також відібрано з нього запаховий слід, та ілюстраційною таблицею до даного протоколу;

- протоколом огляду місця події від 31.12.2018 року, проведеного в Ужгородській міській лікарні, за адресою: м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20, в ході якого у ОСОБА_1 , за його добровільною згодою, вилучено грошові кошти;

- протоколом огляду речей від 31.12.2018 року - вилучених грошових коштів та ілюстраційною таблицею до даного протокола;

- протоколом огляду місця події від 31.12.2018 року проведеного за адресою: АДРЕСА_2 а, в ході якого в ОСОБА_2 , за добровільною згодою, вилучили дві пари рукавиць та спортивні штани чорного кольору, з ознаками забруднення та ілюстраційною таблицею до даного протоколу ;

- протоколом огляду речей від 31.12.2018 року, а саме речей належних ОСОБА_2 ;

- протоколом огляду відеозаписів на DVD-R диску від 11.03.2019 року, а саме з боді-камер патрульних поліції ОСОБА_22 та ОСОБА_8 , з якого убачається , що на указаному диску наявні відеозаписи на яких зафіксовано частину проїжджої частини дороги за адресою вул. Капушанська у місті Ужгороді поряд із магазином "Фокстрот". На проїжджій частині дороги знаходиться у напівсидячому положенні особа чоловічої статі ( ОСОБА_23 ), а на тротуарній частині дороги знаходиться скупчення людей одна особа з яких знаходиться у лежачому стані на животі на землі ( ОСОБА_2 ) у якого позаду за спиною заведені руки які одягненні у рукавиці сіро- зеленого кольору та ілюстраційною таблицею до даного протоколу.

-оглянутим в судовому засіданні DVD-R диском з відеозаписами з боді-камер патрульних поліції ОСОБА_22 та ОСОБА_8 ;

- протоколом огляду відеозаписів на DVD-R диску від 11.02.2019 року та з ілюстраційною таблицею до даного протоколу, а саме відеозапису, який здійснювався із приміщення обмінного пункту ТОВ «Октава Фінанс» відповідно до якого встановлено, що на вказаному відеозаписі зафіксовано частину проїжджої частин дороги та тротуару за адресою: вул. Капушанська, 35 в м. Ужгород, поряд з приміщенням ТЦ "Вопак" , що в районі ринку "Білочка" також видно особу чоловічої статі із сумкою на плечі ( ОСОБА_1 ) у подальшому з"являється постать особи одягненої у курточку з капюшоном на спині якої знаходиться рюкзак ( ОСОБА_2 ). Вказана особа відразу підходить до потерпілого та між ними починається штовханина та бійка. Уподальшому особи зникають із запису та до них біжить інша особа чоловічої статі ( ОСОБА_24 );

- оглянутим в судовому засіданні DVD-R диском з відеозаписом з приміщення обмінного пункту ТОВ «Октава Фінанс»;

- протоколом пред"явлення особи для впізнання від 31.12.2018 року, згідно якого засвідчено впізнання свідком ОСОБА_25 по загальним рисам обличчя, тіло будові та зросту ОСОБА_2 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 31.12.2018 року, згідно якого засвідчено впізнання свідком ОСОБА_7 по загальним рисам обличчя, тіло будові та зросту ОСОБА_2 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 31.12.2018 року, згідно якого засвідчено впізнання свідком ОСОБА_3 по загальним рисам обличчя, тіло будові та зросту ОСОБА_2 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 31.12.2018 року, згідно якого засвідчено впізнання свідком ОСОБА_26 по загальним рисам обличчя, тіло будові та зросту ОСОБА_2 ;

- висновком експерта судово-медичної експертизи № 32 від 08.01.2019 року, відповідно до якого встановлено, що у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого ножового поранення лівого гемотораксу. Гемоторакс зліва, підшкірна емфізема. Множинні колото-різані рани лівої половини тулуба, шиї, лівої поперекової ділянки, гематома лівої поперекової ділянки великих розмірів. Множинні колото - різані рани лівої верхньої кінцівки з пошкодженням променевого нерва з парезом лівої кисті. Застаріле пошкодження променевого нерва зліва на рівні нижньої третини лівого плеча. Множинні колото-різані рани лівої половини тулубу, шиї та лівої верхньої кінцівки - стан після ПХОР. Згідно вказаного висновку з огляду на характер і локалізацію тілесних ушкоджень, які були спричинені ОСОБА_1 по своєму механізму дії такі виникли внаслідок дії колючо-ріжучого предмету типу клинка ножа і вкладаються в час і місце пригоди, яка мала місце 31.12.2018 року. Також можна стверджувати, що в момент отримання тілесних ушкоджень, які були розташовані в різних ділянках тіла потерпілий ОСОБА_1 міг знаходитися як у вертикальному або близькому до нього положенні, так і в горизонтальному або близькому до нього положенні, і вищевказані тілесні ушкодження не могли виникнути внаслідок дії власної руки і при вільному падінні з висоти власного зросту, а по своєму механізму дії виникли внаслідок колючо-ріжучого предмету типу клинка ножа, яким наносила удари постороння особа. Відповідно до вищезазначеного висновку експерта тілесні ушкодження, які були спричинені ОСОБА_1 по своєму характеру були небезпечними для життя в момент їх спричинення і за цією ознакою, згідно п. 2.1.3 (й) Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень;

- висновком експерта № 44 від 30.01.2019 року, відповідно до якого встановлено, що у слідах на куртці вилученій в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , штанів та пари рукавиць жовто-зеленого кольору, вилучених від громадянина ОСОБА_2 знайдена кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_1 ;

- висновком експерта 1/140 від 15.03.2019 року, щодо вилучених ножів;

-протоколом затримання особи , підозрюваної у вчиненні кримінального правопрушення від 31.12.2018 року , відповідно до якого ОСОБА_2 затримано 31.12.2018 року о 8 год.20 хв. безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення ;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_1 від 12.03.2019 року, в ході якого потерпілий відтворив обстановку події, яка мала місце 31.12.2018 року по вул. Капушанській, 35 в м. Ужгороді, перед приміщенням ТЦ «Вопак»;

- оглянутим в судовому засіданні відеозаписом вказаної слідчої дії.

Також судом досліджено речові докази у кримінальному провадженні, а саме балонову куртку з капюшоном чорного кольору, спортивний рюкзак марки "Адідас" чорного кольору, пляшка з розпалюючою рідиною, газовий балончик "Перець4", шапку чорного кольору типу «балаклава», бейсболку чорного кольору, дві пари рукавиць (чорного та темнозеленого кольору), спортивні штани чорного кольору, два ножі (складний та нерозкладний з чорною ручкою) та сумку чорного кольору (БМВ мотоспорт) з розірваною шлейкою, надану потерпілим ОСОБА_1 .

При прийнятті рішення суд виходить з того, що кваліфікація злочину це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК .

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Згідно ч.3 ст. 323 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статей 84, 85 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Докази повинні бути належними, тобто такими, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Також докази повинні бути допустимими, тобто такими, що отримані у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 94 КПК встановлено, що суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

В судовому засіданні стороною захисту наголошено на визнанні недопустимими як доказу протоколів пред`явлення особи для впізнання від 31.12.2018 року проведених за участю ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_7 , ОСОБА_26 та ОСОБА_3 з огляду на ту обставину , що така слідча ( процесуальна) дія була проведена в порушення вимог ст. 228 КПК України. З даним твердженням суд не погоджується виходячи з наступного. Так при оцінюванні на предмет допустимості як доказу протоколів пред`явлення особи для впізнання від 31.12.2018 року проведених за участю ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_7 , ОСОБА_26 та ОСОБА_3 , суд констатує, що вказані протоколи оформлені відповідно до приписів ст. 104 КПК, а зазначену слідчу (розшукову) дію проведено в присутності понятих із дотриманням вимог ст. ст. 223, 228 КПК України. Перед пред`явленням для впізнання свідки пояснили, що зможуть впізнати особу, вказали про її зовнішній вигляд та описали обставини, за яких вони бачили цю особу. При цьому ОСОБА_2 під час проведення впізнання жодних пояснень які б викривали його у вчиненні злочину не надавав, не свідчив проти себе і не був джерелом особистісної інформації в розумінні кримінального процесуального доказування. При цьому, суд констатує, що сторонами кримінального провадження не заперечується, що саме ОСОБА_2 є особою, яка була учасником події за участю ОСОБА_1 . А тому з огляду на зазначене суд не убачає підстав для визнання вищевказаних протоколів пред`явлення особи для впізнання від 31.12.2018 року недопустимим доказом.

Суд також не погоджується із твердженням сторони захисту щодо визнання недопустимим як доказу висновку експерта судово-медичної експертизи № 32 від 06.02.2019 року, оскільки наведені захистом обставини, як підстава для визнання вказаного доказу недопустимим, не узгоджуються з положеннями ст. 87 КПК України.

Так, відповідно до п. 17 «Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обгрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

В ході судового розгляду кримінального провадження судом встановлено, що експертиза проведена у відповідності з вимогами закону щодо її проведення, та підстав для визнання вказаного висновку експерта судово-медичної експертизи № 32 від 06.02.2019 року недопустимим немає.

Відсутніми також є підстави для визнання недопустимим доказом протоколу слідчого експерименту проведеного з потерпілим, оскільки порушень вимог ст. 240 КПК України при проведені слідчого експерименту судом не встановлено.

Стосовно доводів сторони захисту щодо визнання недопустимими як доказів сумки (барсетки), ножа, балаклави, валютних коштів суд приходить до висновку, що підстави визначені ч.1-2 ст.87 КПК України, для визнання вказаних доказів недопустимими відсутні. Факти, що підтверджують вказані докази доведені також і іншими дослідженими та перевіреними в суді доказами. В тому числі обвинувачений визнає факт нанесення потерпілому тілесних ушкоджень за допомогою ножа, зазначаючи, що захищаючись відмахувався ножем і наносив порізи потерпілому.

Судом також досліджені характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_2 та встановлено наступне.

Згідно довідки ОСК ГУНП в Закарпатській області від 02.01.2019 року ОСОБА_2 раніше не судимий.

Згідно довідки ОКТМО «Фтизіатрія» від 08.01.2019 року, ОСОБА_2 на «Д» обліку у фтизіатра не перебуває.

Згідно довідки Ужгородської міської поліклініки від 10.01.2019 року № 50/01-7, ОСОБА_2 на диспансерному обліку в психоневрологічному відділенні Ужгородської міської поліклініки не перебуває.

Згідно характеристики наданої головою будинкового комітету «Бородіна, 14» ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно.

Відповідно до вимог ст. 23 КПК України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні. При цьому суд виходить з вимог ст. 62 Конституції України, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинність у вчиненні злочинів, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, і що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Сукупність встановлених обставин вчиненого діяння, зокрема, спосіб вчинення злочину, знаряддя злочину, характер, кількість, локалізація і механізм спричинення поранень та інших тілесних ушкоджень, завданих потерпілому ОСОБА_1 , цілеспрямованість нанесення останніх, дії обвинуваченого щодо заволодіння належною потерпілому сумкою у якій знаходилися кошти, та причини припинення обвинуваченим злочинних дій, свідчать про наявність прямого умислу у діях обвинуваченого ОСОБА_2 на позбавлення життя потерпілого та заволодіння майном останнього.

Таким чином, дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом та кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч.3 ст. 15 п. 6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України - незакінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів та напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень особі, яка зазнала нападу (розбій).

При цьому суд виходить з роз`яснень, що містяться в п.10, п.16, п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.03.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» згідно яких, за п. 6 ч. 2 ст.115 КК України, як учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв`язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину.

Також, суд враховує правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 04.04.2019 року у справі № 120/2789/15-к, у якій касаційний кримінальний суд роз`яснив, що учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв`язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також, коли виник корисливий мотив до початку чи під час вчинення цього злочину. У разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу, дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст.115 КК України і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном, тобто ч. 4 ст.187 КК України (як ідеальна сукупність злочинів).

Не визнання вини обвинуваченим в ході судового розгляду, суд розцінює як реалізацію ним свого права на захист, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, покази обвинуваченого, суд оцінює як такі, що суперечать іншим зібраним у справі доказам, є способом захисту й обумовлені намаганням уникнути відповідальності та покарання за фактично вчинені ним злочини, та спростовуються дослідженими у суді доказами.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 міри та виду покарання на основі всебічного врахування фактичних обставин справи в їх сукупності, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 не встановлено.

Обставина, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 не встановлено.

Відповідно до положень ст. 12 КК України вчинені ОСОБА_2 кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст. 15 п. 6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів проти життя і здоров`я особи, а також проти власності, та передбачають відповідальність аж до довічного позбавлення волі.

При призначенні покарання ОСОБА_2 за вчинене ним кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст. 15 п. 6 ч.2 ст. 115 КК України, суд враховує вимоги ч. 1 ст. 68 КК України, відповідно до яких при призначенні покарання за незакінчене кримінальне правопорушення суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця, а також встановлені ч.2 та ч.4 вказаної статті обмеження щодо міри та виду покарання, які можуть бути призначені за незакінчений злочин.

При визначенні міри покарання, суд виходить з положень закріплених в ст.3 Конституції України - життя людини є найважливішою цінністю. Кожна людина має невід`ємне право на життя незалежно від її соціального походження, національності, матеріального стану, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Право на життя кожного охороняється законом.

За таких обставин враховуючи тяжкість злочину, конкретні обставини справи, особу винного, відсутність обставин, які пом`якшують покарання та обставин, які обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 65 КК України, відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення, попередження нових злочинів, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства.

На думку суду, саме таке покарання ОСОБА_2 буде відповідати вимогам ст. 50 КК України, а саме - буде сприяти виправленню ОСОБА_2., а також запобіганню вчинення нових злочинів як ОСОБА_2 так і іншими особами.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_2 , до набрання цим вироком законної сили - залишити без змін.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази у кримінальному провадженні - оптичний диск з написом: «КАКТУС», «DVD-R 4.7 GB 8-16 X 120» та 31.12.2018 Капушанська, ОСОБА_28 » та оптичний диск з написом: «Verbatim», «DVD-R 4.7 GB 16 X 120» та номером, ОСОБА_2 », на яких знаходяться відеозаписи - залишити зберігати при матеріалах провадження.

Речові докази у кримінальному провадженні - балонову куртку чорного кольору з капюшоном без маркувальних позначень, , шапку чорного кольору із вирізами для очей типу «балаклава», бейсболку чорного кольору, пару матерчатих рукавиць чорного кольору, пару прорезинених рукавиць, спортивні штани чорного кольору, ніж, загальною довжиною 28 см., довжина леза, 14,5 см., ніж складний загальною довжиною 11 см., спортивний рюкзак марки «Адідас» чорного кольору, пляшка із розпалюючою рідиною, газовий балончик «Перець-4», чорного кольору, які зберігаються в камері схову речових доказів Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області - знищити, скасувавши накладений на них згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.02.2019 року, арешт.

Речовий доказ у кримінальному провадженні - запаховий слід із рукоятки ножа, який зберігається в камері схову речових доказів Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області - знищити.

Речові докази у кримінальному провадженні - пара кросівок марки «Columbia Waterproof», пара шкарпеток чорного кольору, паспорт громадянина України на ім"я ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 , три ключі в шкіряному чохлі, гігієнічну помаду «Clein», запальничку марки «WOG», дисконтні картки «Адідас», «Ельдорадо», «Вікендер», «Примавера Люкс», квитанції, годинник наручний марки Q&Q, джгут червоного кольору, монета Радянського Союзу, які передані ОСОБА_2 - повернути ОСОБА_2 .

Речові докази у кримінальному провадженні - грошові кошти у сумі 960 євро, 500 грн., 269 дол. США, 182000 угорських форинтів, які передано потерпілому ОСОБА_1 - повернути ОСОБА_1 .

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні - вартість проведеної експертизи зброї у сумі 572,00 ( п"ятсот сімдесят дві грн. 00 коп.) грн. стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

До виконання вироку в частині конфіскації майна залишити арешт на майно - транспортний засіб ВАЗ 2121,1982 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , н.з. НОМЕР_3 , транспортний засіб Форд Скорпіо, 1990 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 , н.з. НОМЕР_5 , приміщення № АДРЕСА_4 будинку АДРЕСА_5 , площею 33,60 кв.м. - накладений згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.03.2019 року.

Керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 п. 6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України, призначивши покарання:

- за ч.3 ст. 15 п. 6 ч.2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк десять років з конфіскацією всього майна, що є його власністю;

- за ч.4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк дев"ять років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк десять років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 рахувати з дня його затримання - 31.12.2018 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_2 , до набрання цим вироком законної сили - залишити без змін.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази у кримінальному провадженні - оптичний диск з написом: «КАКТУС», «DVD-R 4.7 GB 8-16 X 120» та 31.12.2018 Капушанська, ОСОБА_28 » та оптичний диск з написом: «Verbatim», «DVD-R 4.7 GB 16 X 120» та номером, ОСОБА_2 », на яких знаходяться відеозаписи - залишити зберігати при матеріалах провадження.

Речові докази у кримінальному провадженні - балонову куртку чорного кольору з капюшоном без маркувальних позначень, шапку чорного кольору із вирізами для очей типу «балаклава», бейсболку чорного кольору, пару матерчатих рукавиць чорного кольору, пару прорезинених рукавиць, спортивні штани чорного кольору, ніж, загальною довжиною 28 см., довжина леза, 14,5 см., ніж складний загальною довжиною 11 см., спортивний рюкзак марки «Адідас» чорного кольору, пляшка із розпалюючою рідиною, газовий балончик «Перець-4», чорного кольору, які зберігаються в камері схову речових доказів Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області - знищити, скасувавши накладений на них згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.02.2019 року, арешт.

Речовий доказ у кримінальному провадженні - запаховий слід із рукоятки ножа, який зберігається в камері схову речових доказів Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області - знищити.

Речові докази у кримінальному провадженні - пара кросівок марки «Columbia Waterproof», пара шкарпеток чорного кольору, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 , три ключі в шкіряному чохлі, гігієнічну помаду «Clein», запальничку марки «WOG», дисконтні картки «Адідас», «Ельдорадо», «Вікендер», «Примавера Люкс», квитанції, годинник наручний марки Q&Q, джуг червоного кольру, монета Радянського Союзу, які передані ОСОБА_2 - повернути ОСОБА_2 .

Речові докази у кримінальному провадженні - грошові кошти у сумі 960 євро, 500 грн., 269 дол. США, 182000 угорських форинтів, які передано потерпілому ОСОБА_1 - повернути ОСОБА_1 .

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні - вартість проведеної експертизи зброї у сумі 572,00 ( п"ятсот сімдесят дві грн. 00 коп.) грн. стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

До виконання вироку в частині конфіскації майна залишити арешт на майно - транспортний засіб ВАЗ 2121,1982 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , н.з. НОМЕР_3 , транспортний засіб Форд Скорпіо, 1990 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 , н.з. НОМЕР_5 , приміщення № АДРЕСА_5 , площею 33,60 кв.м. - накладений згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.03.2019 року.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд - протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

СУДДІ:

О.А. Придачук А.П. Іванов О.В. Лемак