Вирок № 90812409, 06.08.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/4303/18

Провадження №1-кп/242/213/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарях Сафроновій К.В., Гандзюк К.С., за участю прокурорів Пономарьова С.О.,Федоренко Т.В., Яворської Г.В.,Осадчої О.О., Морозюк Л.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Аргун, Чечено - Інгушетія, РФ, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, який має на утриманні неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В середині квітня 2018 року приблизно о 21 годині 00 хвилин, точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_1 , керуючись умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, прийшов до будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де мешкав його знайомий ОСОБА_2 . Після чого, ОСОБА_1 проник до вищевказаного будинку через відчинені вхідні двері, де з кухні будинку умисно, таємно викрав газовий балон об`ємом 40 літрів, вартістю 280,00 грн., спричинивши ОСОБА_2 матеріальні збитки на загальну суму 280,00 грн. З викраденим ОСОБА_1 з місця події зник, розпорядившись викраденим за власним розсудом.

Крім того, 16.07.2018 приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись во дворі будинку за адресою: АДРЕСА_4 , де виконував роботи по найму у ОСОБА_3 , скориставшись відсутністю останнього, керуючись раптово виниклим наміром, направленим на таємне викрадення чужого майна, умисно, таємно, повторно викрав металевий алюмінієвий бідон об`ємом 40 літрів, вартістю 300,00 грн., який стояв на подвір`ї за вищевказаною адресою під навісом, спричинивши ОСОБА_3 матеріальні збитки на загальну суму 300,00 грн. З викраденим ОСОБА_1 з місця події зник, розпорядившись викраденим за власним розсудом.

Крім того, 23.09.2019 року у вечірній час, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи на ділянці місцевості, розташованої біля залізничної колії, ведучої до пісочного кар`єру в м. Авдіївка біля вул. Степна, побачив один кущ дикоростучої коноплі. Будучи упевненим, що дана рослина є коноплею, діючи по раптово виниклому наміру, спрямованому на незаконне придбання наркотичного засобу, заздалегідь знаючи, що його вільний обіг діючим законодавством України заборонено, незаконно, в порушення Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" і ст.ст. 1,4,7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», посягаючи на суспільні відносини в сфері обігу наркотичних засобів, умисно зірвав з рослини коноплі верхівки та листя, які помістив до поліетиленового пакету жовтого кольору, з метою подальшого виготовлення наркотичного засобу, таким чином незаконно придбав наркотичний засіб та почав незаконно зберігати його без мети збуту.

В цей же день, 23.09.2019 року в період часу з 18 години 10 хвилин до 18 години 15 хвилин ОСОБА_1 на шляху з цвинтаря на Піщаному кар`єрі біля будинку АДРЕСА_6 був зупинений працівниками поліції для перевірки документів, та на запитання чи є при ньому заборонені предмети, добровільно надав співробітникам поліції для огляду за своєї письмової згоди в присутності понятих поліетиленовий пакет жовтого кольору з речовиною рослинного походження. При проведенні огляду пакету ОСОБА_1 співробітниками Авдіївського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області була виявлена речовина рослинного походження загальною масою 68,94 г., яка згідно висновку експерта № 3/12-954 від 07.10.2019 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом. Маса канабісу, в перерахунку на суху речовину, складає 55,70 г., яку ОСОБА_1 незаконно зберігав без мети збуту.

Крім того, 13.10.2019 року в полуденний час, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_1 на прохання потерпілого ОСОБА_4 допомагав останньому по господарству у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_5 та з усного дозволу потерпілого, мав вільний доступ на територію двору, де виконував вказану потерпілим роботу. Надалі, потерпілий ОСОБА_4 , після частини виконаної ним роботи залишив місце, а ОСОБА_1 залишився у дворі будинку продовжувати господарчі роботи та побачив складені у мішок біля стіни господарчої будівлі пічні плити, в цей час у нього раптово виник намір спрямований на таємне викрадення вказаних пічних плит, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, завантажив у раніше знайдену ним тачку чотири глухі пічні плити, виготовлені з чорного металу, після чого з місця скоєння злочину пішов, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Таким чином, своїми злочинними діями ОСОБА_1 спричинив матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_4 на загальну суму 800 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно в середині квітня 2018 року у вечорі прийшов до будинку по АДРЕСА_3, достовірно знаючи, що на той час в будинку ніхто не мешкав, через відчинені вхідні двері зайшов до будинку, де з кухонної кімнати забрав газовий балон, який в подальшому здав на пункт прийому металобрухту, отримані гроші витратив на власні потреби. 16.07.2018 року у вечірній час він знаходився у дворі будинку по АДРЕСА_4 , де виконував роботи по господарству у ОСОБА_3 , коли останнього не було та ніхто не бачив його дії, забрав металевий молочний бідон на 40л., який стояв на подвір`ї за вищевказаною адресою під навісом, який в подальшому здав на пункт прийому металобрухту, отримані гроші витратив на власні потреби. 23.09.2019 року у вечірній час на ділянці місцевості, розташованої біля залізничної колії, ведучої до пісочного кар`єру в м. Авдіївка, він побачив один кущ дикоростучої коноплі, з якого зірвав верхівки та листя, які поклав до поліетиленового пакету, для особистого вживання. В цей же день, коли він прямував додому, на шляху з цвинтаря на Піщаному кар`єрі, він був зупинений працівниками поліції, у нього був вилучений пакет з коноплею, яку він зберігав при собі для особистого вживання. 13.10.2019 року вдень він допомагав ОСОБА_4 по господарству у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_5 , коли ніхто не бачив, він забрав 4 металевих пічних пліти, що були складені у мішок біля стіни господарчої будівлі, та на тачці перевіз їх до пункту прийому металобрухту. У вчиненому щиро розкаюється.

Дослідивши актовий запис про смерть № 206 від 07.05.2019 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , заяви потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про розгляд справи у їх відсутність, відповідно до ст. 325 КПК України суд, за згодою учасників судового засідання, вважає можливим провести судовий розгляд без потерпілих.

Визнавши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд вважає вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло; за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно; за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальні правопорушення, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжких та тяжких злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, має на утриманні неповнолітню дитину, займається суспільно-корисною працею.

Згідно ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття. Крім того, суд враховує, що викрадене майно повернуто потерпілим.

Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді Авдіївського міського сектору філії ДУ «Центр пробації» у Донецькій області, складеної відносно обвинуваченого ОСОБА_1 беручи до уваги інформацію, що характеризує обвинуваченого, історію правопорушення, щире каяття та бажання стати на шлях виправлення, враховуючи низький рівень небезпеки правопорушника для суспільства, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без позбавлення або обмеження волі.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції, який може дозволити відступити від принципу поваги до особистої свободи та зобов`язання національних, передусім судових органів, враховувати вказане та викласти в своїх судових рішеннях при вирішенні питання про взяття під варту, зокрема рішення «Хайредінов проти України», згідно якого Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції.

Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім.

Суд, відповідно до частини 1 статті 65 Кримінального кодексу України, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання. Також суд вважає, що, відповідно до статті 65 Кримінального кодексу України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

З урахуванням ступеню тяжкості кримінальних правопорушень, особи винного, обставин, що пом`якшують покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням відношення обвинуваченого до вчинених ним кримінальних правопорушень, фактичних обставин вчинених кримінальних правопорушень та їх наслідків, суд прийшов до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, яке буде необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень у вигляді позбавлення волі та арешту, передбачених санкціями інкримінованих йому статей, з застосуванням вимог ст.70 ч.1 КК України. Разом з тим, враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, приймаючи до уваги процес позитивних змін, які відбулись в особистості обвинуваченого та які створили у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, ставлення обвинуваченого до вчинених ним діянь, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, враховуючи думку органу пробації, суд вважає, що ступінь небезпечності ОСОБА_1 для суспільства не перевищує положення принципу поваги до особистої свободи та дійшов до висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, що є підставою для звільнення його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати у зв`язку з проведенням експертиз у загальному розмірі 2400 грн. 08 коп.

Керуючись ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки;

за ч. 2 ст. 185 КК України у виді арешту на строк 6 (шість) місяців;

за ч. 1 ст. 309 КК України у виді арешту на строк 3 (три) місяця;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави р/р UA338999980313000115000005070, код ЄДРПОУ 37791274, МФО 899998, отримувач Селидівське УК/ м. Селидове /24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу «Інші надходження», витрати на проведення судових експертиз у загальному розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) грн. 08 коп. (за висновками експертів: №2/20-1275 від 17.12.2018 року, № 2/20-859 від 10.08.2018 року, № 3/12-954 від 08.10.2019 року, № 2/20-1035 від 31.10.2019 року).

Речові докази: газовий балон об`ємом 40 л., який переданий під розписку потерпілому ОСОБА_2 - залишити за належністю; металевий алюмінієвий бідон об`ємом 40 л., який передано під розписку потерпілому ОСОБА_3 - залишити потерпілому ОСОБА_3 ; речовину рослинного походження-канабіс (в перерахунку на суху речовину) масою 54,70 г., яка зберігається в камері речових доказів Авдіївського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області - знищити; чотири глухі пічні плити, виготовлені з чорного металу, які передані під розписку потерпілому ОСОБА_4 - залишити потерпілому ОСОБА_4 .

Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч. 2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченому та прокурору

Суддя І.М. Владимирська