Рішення № 9081176, 31.03.2010, Господарський суд Чернігівської області

У К Р А Ї Н А

Г О С П О Д А Р С Ь К И Й С У Д

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів

проспект Миру , 20 тел. 77-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

31 березня 2010 р.справа № 2/41

За позовом:приватного підприємця ОСОБА_1

90400, АДРЕСА_1

дотовариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Українська

деревообробна фабрика”, м. Чернігів, вул. Кільцева, 19

простягнення 12377,57грн.

Суддя Михайлюк С.І.

Представники сторін: не зявилися

Позивачем заявлений позов про стягнення з відповідача 12377,57грн. боргу за договором № 008-1-06 про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 04.01.2008р. Позивач зазначає, що 31.10.2008р. відповідно до умов договору здійснено рейс Чернігів ПП Чоп ПП Чоп-Озимо (Італія) згідно СМР № 0007891, вантаж доставлено своєчасно, ціна за транспортно-експедиційні послуги по вказаному перевезенню вантажу згідно СМР № 0007891, рахунку № 11/4 від 11.11.2008р. та акту виконаних робіт на перевезення вантажів № 164 від 11.11.2008р. становить 8900грн., відповідачеві направлялася претензія, відповідь на яку не отримана. Як вбачається з позовної заяві, сума, що стягується, складається з 8900грн. боргу за перевезення вантажу, 1974,21грн. пені, 1244,41грн. інфляційних, 258,95грн. 3%річних.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте представника в судове засідання не направив, відзиву, заперечень не подав, причин не повідомив. Заяв чи клопотань від нього не надходило.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

04.01.2008р. між сторонами укладений договір № 008-1-06 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до умов якого перевізник (позивач) зобовязався здійснити перевезення вантажів замовника (відповідач), а замовник оплатити послугу.

Строк дії договору встановлений з дня підписання до 04.01.2011р.

Згідно з ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

11.11.2008р. сторонами складений акт виконаних робіт на перевезення вантажів № 164, з якого вбачається, що позивачем відповідачеві надані транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу по маршруту м. Чернігів - ПП ЧОП ПП ЧОП-Озимо (Італія). Вартість послуг становить 8900грн.

Відповідно до ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

В рахунку № 11/4 від 11.11.2008р., який виставлений позивачем для оплати відповідачеві, також зазначені транспортно-експедиційні послуги.

Отже 8900грн. є боргом відповідача перед позивачем саме надані послуги з експедирування, а не за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до вимог закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, за винятком випадків, передбачених законом (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Сторонами не визначений строк оплати відповідачем боргу. 10.03.2009р. відповідач одержав вимогу позивача про сплату боргу у розмірі 8900грн. Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач мав сплатити заборгованість у семиденний строк від дня предявлення вимоги. На час розгляду справи докази погашення боргу не подані. Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 8900грн. боргу.

У стягненні пені слід відмовити, оскільки сторонами не погоджений її розмір в письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивач нарахував до сплати відповідачеві 1244,41грн. інфляційних та 258,95грн. 3%річних за період з 11.11.2008р. по жовтень включно 2009р.

Проте, відповідач є таким, що допустив прострочення, починаючи з 18.03.2009р. Тому розмір 3% річних за період 18.03.2009р. 31.10.2009р. становить 166,78грн. Розмір інфляційних за період квітень 2009р. жовтень 2009р. становить 355,22грн. Період нарахування інфляційних визначений з урахуванням рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що викладені в листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р.

Отже позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8900грн. боргу, 166,78грн. 3%річних, 355,22грн. інфляційних. У решті позовних вимог слід відмовити. Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, а також керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Українська деревообробна фабрика” (м. Чернігів, вул. Кільцева, 19, код 21408320) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (90400, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 8900грн. боргу, 166,78грн. 3%річних, 355,22грн.,94,22грн. держмита, 179,65грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Суддя С.І. Михайлюк

31.03.10