Ухвала суду № 90811233, 06.08.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/7226/20

Провадження № 1-кп/219/1057/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2020 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Фролової Н.М., суддів Давидовської Т.В., Шевченко Л.В., за участі секретаря судового засідання Дубаніної О.В., прокурора Лапченко П.П., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисників Басан Ю.П., Ритова О.М., Гуревич Р.Г., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Бахмуті в режимі відеоконференції зі Державною установою «Маріупольський слідчий ізолятор» кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк Донецької області, громадянина України, українця, не працюючого, раніше не судимого, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 14 ч. 1, 27 ч. 3, 115 ч. 2 п.п. 1, 6, 11, 12 КК України,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 14 ч. 1, 27 ч. 3, 115 ч. 2 п.п. 1, 6, 11, 12 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, в якому зазначено, що наявна обґрунтоване обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ст.ст. 14 ч. 1, 27 ч. 3, 115 ч. 2 п.п. 1, 6, 11, 12 Кримінального кодексу України. Сторона обвинувачення вважає, що перебування на свободі обвинуваченого може сприяти його можливим намірам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто наявні ризики, визначені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому (позбавлення волі від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна) у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність можливим намірам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, підтверджують доводи про наявність вищевказаних ризиків. В обґрунтування наявних ризиків, а саме можливості переховуватись від органу досудового розслідування та суду, є те, що ОСОБА_1 є уродженцем м. Донецька Донецької області, має певні родинні та дружні зв`язки на тимчасово окупованої території. Крім того, підозрюваний мешкає за вищевказаною адресою з матір`ю, розлучений, не працює, не має міцних соціальних зв`язків, які б утримували його від вчинення злочину. ОСОБА_1 вчинив готування до інкримінованого кримінального правопорушення, що дає підстави вважати про наявність ризику, а саме те, що останній може продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, у зв`язку з тим, що злочин не було доведе до кінця, з причин, що не залежали від його волі. ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи за загальним захворюванням (хвороба нирок), проте наявність захворювання та інвалідність не зупинила його від вчинення особливо тяжкого злочину. Крім того є підстави вважати, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 14 ч. 1, 27 ч. 3, 115 ч. 2 п. п. 1, 6, 11, 12 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, під загрозою можливого покарання, може почати впливати на потерпілого, свідків, які допитані під час проведення досудового розслідування, що обґрунтовує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також з огляду на наміри ОСОБА_1 щодо шляхів отримання грошових коштів, а саме те, що при плануванні злочину ОСОБА_1 зазначив, що доцільніше катувати дружину ОСОБА_2 , щоб останній видав схованку з грошовими коштами, та додав, якщо у приміщенні будинку будуть знаходитись інші члени сім`ї ОСОБА_2 , то вбивати потрібно усіх, щоб був достатній час для залишення місця злочину, є підстави вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в даному конкретному випадку не зможе забезпечити належної його процесуальної поведінки.

Потерпілий в підготовчому засіданні підтримав думку прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою оскільки є інвалідом та за станом здоров`я не може перебувати під вартою, тому просить змінити йому запобіжний захід на домашній арешт за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 .

Захисник Басан Ю.П, заперечував проти задоволення клопотання, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на те, що ризики прокурором не доведені і є припущенням, при продовженні запобіжного заходу сторона обвинувачення повинна зазначити інші докази ризиків, які вона отримала під час перебування особи під варто, але це клопотання ідентичне клопотанню про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник Гуревич Р.Г. заперечував проти клопотання, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки це буде гуманним, враховуючи інвалідність обвинуваченого, закордонного паспорту обвинувачений не має, не зможе переховуватися, ризики є безпідставними.

Захисник Ритов А.М. заперечував проти клопотання, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт. Звертає увагу, що обвинувачений не може впливати на потерпілого, він його не знає, двоє свідків є оперативними працівниками правоохоронних органів, ще один свідок часто співпрацює з правоохоронними органами, тому обвинувачений не може здійснити на них вплив.

Прокурор та потерпілий заперечували проти зміни запобіжного заходу.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.06.2020 року відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор», терміном на 60 днів по 13 серпня 2020 року включно, без визначення розміру застави.

Згідно до п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення, а згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до ч.1 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Згідно з п.4 ч.2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Суд враховує стадію судового розгляду, а також те, що ОСОБА_1 не одружений, раніше не судимий, а також те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за передбаченого ст.ст. 14 ч. 1, 27 ч. 3, 115 ч. 2 п.п. 1, 6, 11, 12 КК України, за яким законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків.

Доказів стороною захисту щодо неможливості перебування обвинуваченого за станом здоров`я під вартою суду не надано.

Вказане свідчить про наявність ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, у такому їх ступені, який є підставою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості застосувати більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою необхідно задовольнити, в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 314,315 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 14 ч. 1, 27 ч. 3, 115 ч. 2 п.п. 1, 6, 11, 12 КК України, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят днів) до 04 жовтня 2020 року включно.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 , його захисників про зміну запобіжного заходу, - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та направити Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор» для виконання в частині продовження строків тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Головуючий суддя /підпис/ Н.М.Фролова

Судді /підпис/ Т.В.Давидовська

/підпис/ Л.В.Шевченко

Н.М.Фролова