
Справа № 621/1845/20
Пр. № 2/621/789/20
РІШЕННЯ
Іменем України
04 серпня 2020 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області
головуючий - суддя Вельможна І.В.,
секретар судового засідання – Акулова А.М.,
позивач – ОСОБА_1 , представник позивача – ОСОБА_2 ,
відповідач – територіальна громада Нижньобишкинської сільської ради Зміївського району Харківської області в особі Нижньобишкинської сільської ради Зміївського району Харківської області,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Нижньобишкинської сільської ради Зміївського району Харківської області в особі Нижньобишкинської сільської ради Зміївського району Харківської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
в с т а н о в и в:
13.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до територіальної громади Нижньобишкинської сільської ради Зміївського району Харківської області в особі Нижньобишкинської сільської ради Зміївського району Харківської області в якій просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт, що він постійно проживав разом зі спадкодавцем – матір`ю ОСОБА_3 на час її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що його батьками були- ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Батько помер у 1988 році, а мати ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На час смерті ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Після її смерті відкрилась спадщина, яка, крім іншого, включає в себе земельну ділянку, площею 4, 9579 га., у межах згідно з планом, яка розташована на території Нижньобишкинської сільської ради Змїївського району Харківської області; цільове використання: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
На випадок своєї смерті ОСОБА_3 залишала заповіт на користь іншого співвласника, яким заповіла належний їй будинок. Зазначена земельна ділянка не була охоплена заповітом, тому, на думку позивача, має спадкуватися за законом.
З 10 січня 2006 року по день її смерті позивач ОСОБА_1 проживав зі своєю матір`ю ОСОБА_3 та здійснював догляд за нею, а саме годував її, своєчасно надавав їй для вживання ліки, прав її речі, купав її, а також надавав нематеріальні блага: спілкувався з нею, підтримував її, сплачував комунальні послуги та інше.
Позивач ОСОБА_1 не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті його матері оскільки йому відомо, що спадкоємець, який постійно проживав спільно із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо не заявить про відмову від неї.
Від спадщини, яка залишилась після смерті матері позивач ОСОБА_1 не відмовлявся.
З огляду на викладене, він вимушений звернутися до суду для встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час смерті.
Ухвалою від 15.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , на задоволенні позовних вимог наполягали в повному обсязі.
Представник відповідача територіальна громада Нижньобишкинської сільської ради Зміївського району Харківської області в особі Нижньобишкинської сільської ради Зміївського району Харківської області Осова Л. надала до суду лист, в якому просить розглядати справу за відсутності представника сільської ради та визнання позову.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення у підготовчому засіданні відповідно до положень ч. 3 ст. 200 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд, вислухавши позивача та його представника, допитавши свідків, дослідивши та оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:
Встановлено, що батьками ОСОБА_1 були ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 та копіями свідоцтв про смерть серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 . (а.с.6, 7,8)
Згідно довідки виконавчого комітету Нижньобишкінської сільської ради від 26.05.2020 №02-22/146 матір позивача ОСОБА_3 мешкала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.9)
Згідно акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №200256 ОСОБА_3 була власником земельної ділянки площею 4.9579 га., яка розташована за адресою Нижньобишкинська сільська рада Зміївського району Харківської області, КСП «Донецьке». (а.с.10)
Допитана в судовому засіданні 31.07.2020 свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що вона сусідка матері позивача, ОСОБА_3 померла у 2006 році до часу смерті позивач ОСОБА_1 проживав разом із матір`ю, займався господарством.
Допитана в судовому засіданні 31.07.2020 свідок ОСОБА_6 , пояснила суду, що мати чоловіка мешкала одна, а потім чоловік переїхав доглядати за матір`ю та постійно там проживав.
Допитаний в судовому засіданні 31.07.2020 свідок ОСОБА_7 , показав суду, що він є сином позивача. Бабуся мешкала одна, однак з часом, у 2006 році батько переїхав до бабусі та він особисто його перевозив до неї.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 6 ст. 294 ЦПК України передбачено, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
У відповідністю з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Оскільки від встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем залежить право позивача на оформлення спадщини після померлої матері ОСОБА_3 , звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення такого факту у порядку позовного провадження відповідає вимогам ч. 6 ст. 294 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 319 ЦПК України передбачено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
За змістом норм статей 1268-1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Частиною 1 статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. У випадку, якщо спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, він має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
Згідно з п.п. 3.21, 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
Отже, у випадку, якщо спадкоємець фактично постійно проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, проте у його паспорті відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання разом із спадкодавцем, а також відсутні докази, визначені п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до абзацу 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до ІНФОРМАЦІЯ_4 2004 року тощо.
Відповідно до п. 23 Постанови № 7 від 30.05.2007 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Згідно ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Позивачем стверджувалося у позовній заяві та не заперечувалося відповідачем, що позивач ОСОБА_1 постійно проживав разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Крім того, зазначений факт підтверджується показами свідків наданими в судовому засіданні та зазначеними вище письмовими доказами.
Отже, на підставі зазначених вище доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно постійно проживав разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 .
За таких обставин, позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 12, 81, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в:
Заяву задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 разом зі спадкодавцем – матір`ю ОСОБА_3 на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач – ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
Відповідач - територіальна громада Нижньобишкинської сільської ради Зміївського району Харківської області в особі Нижньобишкінської сільської ради Зміївського району Харківської області, місцезнаходження: 63453, Харківська область, Зміївський район, с. Нижній Бишкин, вул. 40 річчя Перемоги, буд. 22, ЄДРПОУ:04397626.
Головуючий:
Судове рішення № 90811074, Зміївський районний суд Харківської області було прийнято 04.08.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 621/1845/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: