Рішення № 9080961, 30.03.2010, Господарський суд Чернігівської області

30.03.10

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20                               Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"30" березня 2010 р.                                                   Справа № 21/36

Позивач:                    Підприємство Укоопспілки „Укоопзовнішторг”,

                    вул. Онуфрія Трутенка, 8, м. Київ, 03022

Відповідач:                    Підприємство споживчої кооперації

„Прилуцький консервний завод”,

                    вул. Фрунзе, 23, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500

Предмет спору:           про стягнення 15183,29 грн.

                                                                                 Суддя Белов С.В.

                                         Представники сторін:

Від позивача: не з’явився.

Від відповідача: не з’явився.

          В судовому засіданні оголошувалась перерва згідно ст. 77 ГПК України.

Підприємством Укоопспілки „Укоопзовнішторг” подано позов до Підприємства споживчої кооперації „Прилуцький консервний завод” про стягнення 15183,29 грн. (10048,06 грн. боргу, 2404,95 грн. пені, 1861,95 грн. інфляційних нарахувань, 317,33 грн. трьох відсотків річних).

Розгляд справи було неодноразово відкладено через неявку представників сторін в судові засідання.

Представником позивача подано додаткові документи по справі.

18 березня 2010 року представником позивача подано заяву, в якій, у зв’язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача 4365,42 грн. боргу, 2404,95 грн. пені, 317,33 грн. трьох відсотків річних, 1861,95 грн. інфляційних нарахувань.

23 березня 2010 року від позивача надійшло клопотання, в якому, у зв’язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості у розмірі 1000,00 грн., та поверненням відповідачу продукції на суму 217,44 грн., позивач просить стягнути з відповідача 3582,86 грн. боргу, 2404,95 грн. пені, 317,33 грн. трьох відсотків річних, 1861,95 грн. інфляційних нарахувань.

В судовому засіданні 18 березня 2010 року представник позивача виклала позовні вимоги та просила задовольнити позов в повному обсязі, з урахуванням поданої заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні 18 березня 2010 року визнала позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне.

Клопотання представника позивача про залучення документів до матеріалів справи підлягає задоволенню, відповідно до ст. 22 ГПК України.

27 серпня 2008 року між Підприємством Укоопспілки „Укоопзовнішторг” та Підприємством споживчої кооперації „Прилуцький консервний завод” було укладено договір № 31, у відповідності до якого відповідач зобов’язався продати, а позивач зобов’язався прийняти та оплатити товари вартістю 58000,00 грн., на умовах передплати.

Фактично, зазначений вище договір є договором купівлі-продажу.

          У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу, відповідно до статті 656 Цивільного кодексу України, може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

          На виконання умов вищезазначеного договору, позивач 02 вересня 2008 року перерахував відповідачу 58000,00 грн., платіжним дорученням № 803 від 02 вересня 2008 року в матеріалах справи /а.с. 22/.

У відповідності до п. 1.6. Договору, відповідач зобов’язався здійснити поставку товару позивачу в термін –30 днів.

Відповідач, в порушення умов укладеного договору, свої зобов’язання в повному обсязі не виконав, товар поставив частково на суму 47951,94, про що свідчать копії накладних в матеріалах справи: накладна № 247 від 05.11.2008 року на суму 21744,00 грн., накладна № 14 від 04.02.2009 року на суму 7943,80 грн., накладна № 18 від 12 березня 2009 року на суму 4914,14 грн., накладна № 38 від 19 травня 2009 року на суму 3200,00 грн., накладна № 45 від 17 серпня 2009 року на суму 5800,00 грн., накладна № 78 від 15 вересня 2009 року на суму 4350,00 грн. /а.с. 24-29/.

          З метою досудового врегулювання спору, 15.10.2009 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 28-02/84 від 14.10.2009 року, з проханням погашення заборгованості у розмірі 10048,06 грн. Про направлення відповідачу претензії свідчить копії фіскального чеку та реєстру кореспонденції в матеріалах справи /а.с. 32-33/.

Відповіді від відповідача не надійшло, заборгованість не погашено.

Будь-які документи, які б спростовували зазначений факт, відповідачем суду не надано. Таким чином, станом на дату подачі позовної заяви до суду, за відповідачем утворилась заборгованість, у розмірі 10048,06 грн.

Крім того, 15 лютого 2010 року, відповідачем було поставлено позивачу продукцію на суму 2682,64 грн., а також перераховано позивачу 3000,00 грн. /документи в матеріалах справи /а.с. 73-76/, у зв’язку з чим позивачем було подано заяву про стягнення з відповідача 4365,42 грн. боргу, 2404,95 грн. пені, 317,33 грн. трьох відсотків річних, 1861,95 грн. інфляційних нарахувань. Заява позивача підлягає розгляду по суті, оскільки такі дії не суперечать законодавству та не порушують чиї – небудь права та охоронювані законом інтереси.

Також, відповідачем додатково сплачено 1000,00 грн., а позивачем повернуто відповідачу продукцію на суму 217,44 грн., у зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 3582,86 грн. боргу, 2404,95 грн. пені, 317,33 грн. трьох відсотків річних, 1861,95 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. У зв’язку з чим, провадження у справі в частині стягнення 6465,20 грн. основного боргу підлягає припиненню.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3582,86 грн. боргу є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача 2404,95 грн. пені за період з 04.02.2009 року по 04.08.2009 року /розрахунок /а.с. 34//.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Виходячи зі змісту п. 1 ст. 230 та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 2404,95 грн. пені є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 1861,95 грн. за період з січня 2009 року по червень 2009 року, а також 317,33 грн. трьох відсотків річних за період з 04.02.2009 року по 04.08.2009 року /розрахунок /а.с. 34-35//.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи наведене, вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних від простроченої суми у розмірі 317,33 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 1861,95 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно платіжного доручення № 14 від 21 січня 2010 року позивачем сплачено держане мито у розмірі 236,00 грн. У відповідності ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, державне мито підлягає поверненню, якщо воно сплачено у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. Так, позивачем сплачено 236,00 грн., замість 151,83 грн., у зв’язку з чим позивачу підлягає поверненню частина сплаченого державного мита в розмірі 84,17 грн.

Повернення витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, у відповідності до Постанови КМУ від 21.12.2005 року, здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита. Як вбачається зі статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, сплачене державне мито підлягає поверненню у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Згідно платіжного доручення № 15 від 21 січня 2010 року позивачем сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315,00 грн., замість 236,00 грн., у зв’язку з чим позивачу підлягає поверненню частина сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 79,00 грн.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625, 655, 656, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 6465,20 грн. припинити.

2.          Позов задовольнити повністю.

3.          Стягнути з Підприємства споживчої кооперації „Прилуцький консервний завод” (вул. Фрунзе, 23, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код 01735324, р/р 260004027651 ЗАТ „Полікомбанк”, МФО 353100) на користь Підприємства Укоопспілки „Укоопзовнішторг” (вул. О. Трутенка, 8, м. Київ, 03022, код ЄДРПОУ 01740035, р/р 26003101013323 в АБ „Укоопспілки” в м. Київ, МФО 322625) 3582,86 грн. основного боргу, 2404,95 грн. пені, 1861,95 грн. інфляційних нарахувань, 317,33 грн. трьох відсотків річних, 151,83 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат з інформаційно –технічного забезпечення судового процесу.

4. Повернути Підприємству Укоопспілки „Укоопзовнішторг” (вул. О. Трутенка, 8, м.Київ, 03022, код ЄДРПОУ 01740035, р/р 26003101013323 в АБ „Укоопспілки” в м. Київ, МФО 322625) з державного бюджету надмірно сплачене державне мито у розмірі 84,17 грн. (сплачене платіжним дорученням № 14 від 21.01.2010 року, загальною сумою 236,00 грн., рахунок 31111095700002).

5.          Повернути Підприємству Укоопспілки „Укоопзовнішторг” (вул. О. Трутенка, 8, м.Київ, 03022, код ЄДРПОУ 01740035, р/р 26003101013323 в АБ „Укоопспілки” в м. Київ, МФО 322625) з державного бюджету надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 79,00 грн. (сплачене платіжним дорученням № 15 від 21.01.2010 року, загальною сумою 315,00 грн., рахунок 31214259700002).

6.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Белов С.В.