Рішення № 9080881, 23.03.2010, Господарський суд Чернігівської області

23.03.10

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                 тел. 698-166

проспект Миру , 20                                                                       тел. 678-853

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

          23 березня 2010 року Справа № 8/47

За позовом:          Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", б-р. Т.Шевченко, 18, м. Київ, 01030 (Центр телекомунікаційних послуг Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", вул.Коцюбинського, 50а, м. Чернігів, 14000)

до відповідача: Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернігівської обласної державної адміністрації, вул. Гетьмана Полуботка, 70, м. Чернігів, 14013

Про стягнення 11848грн.91коп.

Суддя Т.Г. Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Прохоренко М.М. –юрисконсульт, довіреність б/н від 21.07.2008р.

Від відповідача: Палій Л.М. –начальник відділу фінансово-господарського забезпечення, довіреність №05-05/392 від 23.03.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 11572грн.96коп. боргу за надані телекомунікаційні послуги та послуги Інтернет в період з 01.12.08р. по 31.12.09р. на підставі Типового договору №714 про надання послуг електрозв’язку від 01.01.2006р. та договору №566 про надання послуги ADSL –підключення до мережі ІНТЕРНЕТ від 26.06.2006р., 25грн.79коп. пені, нарахованої за період з 21.01.10р. по 05.03.10р., 41грн.85коп. процентів річних, нарахованих за період з 21.01.10р. по 05.03.10р. та 208грн.31коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з 21.01.10р. по 05.03.10р. за неналежне виконання відповідачем договірних зобов’язань.

Відповідач в письмову відзиві на позов позовні вимоги визнає в сумі 11572грн.96коп. та зазначає, що через повну відсутність фінансування у 2010 році виконувати свої договірні зобов’язання у відповідача не має можливості, і погасити заборгованість зможе лише після затвердження кошторису на 2010 рік.

Подані сторонами клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволені.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представників сторін, з’ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, суд ВСТАНОВИВ:

01 січня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (Центр телекомунікаційних послуг Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком") (позивач у справі, підприємство за договором) та Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернігівської обласної державної адміністрації (відповідач у справі, споживач за договором) укладено Типовий договір №714 про надання послуг електрозв’язку, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався надавати послуги електрозв’язку, перераховані в додатку №1, а відповідач зобов’язувався своєчасно сплачувати послуги електрозв’язку за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п.4.2 Типового договору відповідач зобов’язувався сплачувати послуги електрозв’язку за авансовою системою оплати.

26 червня 2006 року між сторонами укладений договір №566 про надання послуги ADSL-підключення до мережені ІНТЕРНЕТ, відповідно до умов якого позивач надає відповідачеві на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL та динамічної (постійної) ІР-адреси, а відповідач зобов’язувався вносити плату за користування послугою, відповідно до розділу 5 цього Договору.

Таким чином, виходячи із предмету договорів фактично між сторонами укладені договори про надання послуг, положення яких регулюються нормами глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначено судом вище, договорами №714 та №566, укладеними між сторонами, передбачається обов’язок споживача телекомунікаційних послуг здійснювати оплату наданих послуг.

Факт виконання позивачем зобов’язань за договором підтверджується копіями рахунків за №7433000000013966 від 31.12.08р, №7433000000013966 від 31.01.09р., №7433000000013966 від 28.02.09р., №7433000000013966 від 31.03.09р., №7433000000013966 від 30.04.09р., №7433000000013966 від 31.05.09р., №7433000000013966 від 30.06.09р., №7433000000013966 від 31.07.09р., №7433000000013966 від 31.08.09р., №7433000000013966 від 30.09.09р., №7433000000013966 від 31.10.09р., №7433000000013966 від 30.11.09р., №7433000000013966 від 31.12.09р. (а.с. 27-52), на підставі яких відповідачу за період з 01.12.08р. по 31.12.09р. надані позивачем послуги електрозв’язку та Інтернет-послуги на загальну суму 29778грн.90коп.

Відповідно до п.4.6. Типового договору №714 від 01.01.06р. у разі застосування авансової системи оплати відповідач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Відповідно до п.5.2. договору №566 від 26.06.06р. відповідач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків позивача, виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітнім. Оплата послуги проводиться в грошовій одиниці України. Додатково при виставленні рахунку нараховується податок на додану вартість у розмірі, встановленому законодавством.

Отже, у вищевказаних рахунках відповідачеві виставлялася позивачем сума на оплату послуг електрозв’язку та послуги ADSL-підключення до мережені ІНТЕРНЕТ.

В свою чергу відповідач вартість наданих послуг оплатив частково, в розмірі 18573грн.39коп., що підтверджується копією банківської виписки з рахунку позивача. Із вказаної суми позивачем 594грн.24коп. направлені на погашення нарахованої пені. Також позивачем за спірний період зроблено перерахунок в сторону зменшення на 227грн.55коп. Всього на погашення заборгованості за надані послуги позивачем з урахування перерахунку направлено 18206грн.70коп. Таким чином, на момент прийняття рішення за відповідачем обліковується заборгованість за надані послуги в розмірі 11572грн.96коп.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із наданих позивачем копій рахунків, що пред’являлися відповідачеві для оплати, в них зазначений строк здійснення оплати до 20 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавалися послуги.

Враховуючи, що на момент винесення рішення відповідач не представив суду доказів повного погашення заборгованості за спожиті в період з 01.12.08р. по 31.12.09р. телекомунікаційні послуги у сумі 11572грн.96коп., позовні вимоги в заявленому розмірі визнав, а тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними і задовольняються судом в повному обсязі.

Відповідно до п.5.8. договору №714 від 01.01.2006р. та п.6.9. договору №566 від 26.06.06р. сторони несуть взаємну відповідальність за часткове чи повне не виконання договірних зобов’язань. Зокрема, в разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад встановлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

З урахуванням вказаної умови договору позивач просить стягнути з відповідача 25грн.79коп. пені, нарахованої за період з 21.01.10р. по 05.03.10р. за неналежне виконання договірних зобов’язань.

В силу п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно із ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Суд приймає до уваги, що відповідач у справі є бюджетною організацією, яка фінансується з державного бюджету, є загальновідомим факт недофінансування бюджетних установ протягом 2009р., Державний бюджет України на 2010 рік не прийнятий, що свідчить про відсутність плану формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, суд доходить висновку, що порушення зобов’язання сталося не з вини відповідача як бюджетної установи. Таким чином, приймаючи до уваги незначний розмір суми нарахованої пені, суд вважає за можливе звільнити відповідача від сплати пені.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилаючись на згадану норму позивач просить стягнути з відповідача 41грн.85коп. процентів річних, нарахованих за період з 21.01.10р. по 05.03.10р. та 208грн.31коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з 21.01.10р. по 05.03.10р.

          Враховуючи, що прострочення виконання грошового зобов’язання сталося не з вини відповідача, а також враховуючи наявність загальновідомих обставин, які перешкоджали своєчасному виконанню відповідачем зобов’язань по сплаті телекомунікаційних послуг, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача нарахованих процентів річних та інфляційних нарахувань.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню і з відповідача має бути стягнуто 11572грн.96коп. боргу за спожиті телекомунікаційні послуги.

          Як вбачається із платіжного доручення №1322 від 08.02.2010р. позивачем при поданні позовної заяви сплачено 140грн. державного мита, що на 21грн.51коп. більше, чим підлягало сплаті згідно із ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93р. №7-93 “Про державне мито”.

В силу ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93р. №7-93 “Про державне мито” сума зайве сплаченого державного мита підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету.

Враховуючи, приписи Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93р. №7-93 “Про державне мито” та ст.47 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено повернення державного мита у випадках і в порядку встановлених законодавством, сума зайве сплаченого державного мита підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету.

          Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

          Керуючись Законом України „Про телекомунікації”, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.530,901,903 Цивільного кодексу України, ст.ст.35,47,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернігівської обласної державної адміністрації, вул. Гетьмана Полуботка, 70, м. Чернігів (ідентифікаційний код 23000089, р/р 35219001000155 в УДК Чернігівської області, МФО 853892) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", б-р. Т.Шевченка, 18, м. Київ (ідентифікаційний код 01189425, р/р 26006413 в ЧОД ПАТ Райффайзен Банк „Аваль”, МФО 353348) 11572грн.96коп. боргу, 118грн.49коп. державного мита, 236грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          В решті позову відмовити.

Повернути Відкритому акціонерному товариству "Укртелеком", б-р. Т.Шевченка, 18, м. Київ (ідентифікаційний код 01189425, р/р 26006413 в ЧОД ПАТ Райффайзен Банк „Аваль”, МФО 353348) з державного бюджету України 21грн.51коп. зайве сплаченого державного мита, перерахованого платіжним дорученням за №1322 від 08.02.2010р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №8/47 господарського суду Чернігівської області.

                              Суддя Т.Г.Оленич