Єдиний державний реєстр судових рішень
26.03.10
УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 698-166
проспект Миру , 20 тел. 678-853
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
23 березня 2010 року Справа № 8/48
За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", б-р. Т.Шевченко, 18, м. Київ, 01030 (Центр телекомунікаційних послуг Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", вул.Коцюбинського, 50а, м. Чернігів, 14000)
до відповідача: Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області, вул.Шевченка, 28, м. Чернігів, 14000
Про стягнення 5434грн.94 коп.
Суддя Т.Г. Оленич
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
Від позивача: Прохоренко М.М. –юрисконсульт, довіреність б/н від 21.07.2008р.
Від відповідача: Сагайдак О.В. –представник, довіреність №32 від 18.03.2010р., Виноградов Ю.В. –представник, довіреність №9 від 20.01.2010р.
За згодою сторін в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 5285грн.43коп. боргу за надані телекомунікаційні послуги та послуги Інтернет в період з 01.01.09р. по 31.12.09р. на підставі Типового договору №42 про надання послуг електрозв’язку від 01.04.2007р. та договору №3410 про надання послуги ADSL –підключення до мережі ІНТЕРНЕТ від 09.01.2008р., 23грн.63коп. пені, нарахованої за період з 21.12.09р. по 05.03.10р., 30грн.74коп. процентів річних, нарахованих за період з 21.12.09р. по 05.03.10р. та 95грн.14коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з 21.12.09р. по 05.03.10р. за неналежне виконання відповідачем договірних зобов’язань.
Відповідач в письмову відзиві на позов позовні вимоги визнає в повному обсязі та зазначає, що заборгованість за надані телекомунікаційні послуги відповідає умовам договору та надісланим на адресу відповідача рахункам за вказані послуги зв’язку. Відповідач вказує, що причиною створення даної заборгованості є відсутність належного фінансування відповідних видатків відповідача, як розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня з боку головного розпорядника бюджетних коштів –Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
Подані сторонами клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволені.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представників сторін, з’ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, суд ВСТАНОВИВ:
01 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (Центр телекомунікаційних послуг Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком") (позивач у справі, підприємство за договором) та Управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області (відповідач у справі, споживач за договором) укладено Типовий договір №42 про надання послуг електрозв’язку, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався надавати послуги електрозв’язку, перераховані в додатку №1, а відповідач зобов’язувався своєчасно сплачувати послуги електрозв’язку за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.
Відповідно до п.4.2 Типового договору відповідач зобов’язувався сплачувати послуги електрозв’язку за авансовою системою оплати.
09 січня 2008 року між сторонами укладений договір №3410 про надання послуги ADSL-підключення до мережені ІНТЕРНЕТ, відповідно до умов якого позивач надає відповідачеві на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL та динамічної (постійної) ІР-адреси, а відповідач зобов’язувався вносити плату за користування послугою, відповідно до розділу 5 цього Договору.
Таким чином, виходячи із предмету договорів фактично між сторонами укладені договори про надання послуг, положення яких регулюються нормами глави 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як зазначено судом вище, договорами №42 та №3410, укладеними між сторонами, передбачається обов’язок споживача телекомунікаційних послуг здійснювати оплату наданих послуг.
Факт виконання позивачем зобов’язань за договором підтверджується копіями рахунків за №7433000000677018 від 31.01.09р, №7433000000677018 від 28.02.09р., №7433000000677018 від 31.03.09р., №7433000000677018 від 30.04.09р., №7433000000677018 від 31.05.09р., №7433000000677018 від 30.06.09р., №7433000000677018 від 31.07.09р., №7433000000677018 від 31.08.09р., №7433000000677018 від 30.09.09р., №7433000000677018 від 31.10.09р., №7433000000677018 від 30.11.09р., №7433000000677018 від 31.12.09р., (а.с.22-45), на підставі яких відповідачу за період з 01.01.09р. по 31.12.09р. надані позивачем послуги електрозв’язку на загальну суму 7593грн.50коп.
Відповідно до п.4.6. Типового договору №42 від 01.04.07р. у разі застосування авансової системи оплати відповідач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.
Відповідно до п.5.2. договору №3410 від 09.01.08р. відповідач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків позивача, виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітнім. Оплата послуги проводиться в грошовій одиниці України. Додатково при виставленні рахунку нараховується податок на додану вартість у розмірі, встановленому законодавством.
Отже, у вищевказаних рахунках відповідачеві виставлялася позивачем сума на оплату послуг електрозв’язку та послуги ADSL-підключення до мережені ІНТЕРНЕТ.
В свою чергу відповідач вартість наданих послуг оплатив частково, в розмірі 2476грн.14коп., що підтверджується копією банківської виписки з рахунку позивача. Із даної суми 168грн.07коп. направлені позивачем на погашення нарахованої пені, а 2308грн.07коп. –на погашення суми заборгованості за послуги. Таким чином, на момент прийняття рішення за відповідачем обліковується заборгованість за надані послуги в розмірі 5285грн.43коп.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В силу ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань.
За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається із наданих позивачем копій рахунків, що пред’являлися відповідачеві для оплати, в них зазначений строк здійснення оплати до 20 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавалися послуги.
Враховуючи, що на момент винесення рішення відповідач не представив суду доказів повного погашення заборгованості за спожиті в період з 01.01.09р. по 31.12.09р. телекомунікаційні послуги у сумі 5285грн.43коп., позовні вимоги в заявленому розмірі визнав, а тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними і задовольняються судом в повному обсязі.
Відповідно до п.5.8. договору №42 від 01.04.2007р. та п.6.9. договору №3410 від 09.01.08р. сторони несуть взаємну відповідальність за часткове чи повне не виконання договірних зобов’язань. Зокрема, в разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад встановлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
З урахуванням вказаної умови договору позивач просить стягнути з відповідача 23грн.63коп. пені, нарахованої за період з 21.12.09р. по 05.03.10р., за неналежне виконання договірних зобов’язань.
В силу п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.
Згідно із ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.
Суд приймає до уваги, що відповідач у справі є бюджетною організацією, яка фінансується з державного бюджету, є загальновідомим факт недофінансування бюджетних установ протягом 2009р., Державний бюджет України на 2010 рік не прийнятий, що свідчить про відсутність плану формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, суд доходить висновку, що порушення зобов’язання сталося не з вини відповідача як бюджетної установи. Таким чином, приймаючи до уваги незначність суми нарахованої пені, суд вважає за можливе звільнити відповідача від сплати пені.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Посилаючись на згадану норму позивач просить стягнути з відповідача 30грн.74коп. процентів річних, нарахованих за період з 21.12.09р. по 05.03.10р. та 95грн.14коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з 21.12.09р. по 05.03.10р. Враховуючи, що прострочення виконання грошового зобов’язання сталося не з вини відповідача, а також враховуючи наявність загальновідомих обставин, які перешкоджали своєчасному виконанню відповідачем зобов’язань по сплаті телекомунікаційних послуг, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача нарахованих процентів річних та інфляційних нарахувань.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню і з відповідача має бути стягнуто 5285грн.43коп. боргу за спожиті телекомунікаційні послуги.
Заявлене в судовому засіданні усне клопотання відповідача про відстрочку розгляду справи до прийняття Державного бюджету України судом відхилено, оскільки приписами ст.121 Господарського процесуального кодексу України передбачено лише відстрочка виконання судового рішення, тобто, коли розгляд справи закінчений і спір вирішений по суті. Господарським процесуальним кодексом України не передбачено випадків відстрочки розгляду справи. До того ж, в силу ст. 69 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача в повному обсязі.
Керуючись Законом України „Про телекомунікації”, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.530,901,903 Цивільного кодексу України, ст.ст.35,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області, вул.Шевченка, 28, м. Чернігів (ідентифікаційний код 34759704, р/р 35217001003615 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", б-р Т.Шевченка, 18, м. Київ (ідентифікаційний код 01189425, р/р 26006413 в ЧОД ПАТ Райффайзен Банк „Аваль”, МФО 353348) 5285грн.43коп. боргу, 102грн. державного мита, 236грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Суддя Т.Г.Оленич
Повний текст рішення підписаний 26 березня 2010 року.
Суддя Т.Г.Оленич
Судове рішення № 9080866, Господарський суд Чернігівської області було прийнято 26.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 8/48. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: