Рішення № 90807792, 06.08.2020, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/557/19

Провадження №:2/138/58/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2020 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Холодової Т.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Коняги В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у вихованні, спілкуванні та визначення способу спілкування з онуком, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2019 ОСОБА_1 звернулась до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області із вказаним вище позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є бабусею малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьками дитини є син позивача ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 . Після розлучення останніх відповідач чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з онуком та у його вихованні. Вказане стало підставою звернення позивача до органу опіки та піклування Могилів-Подільської міської ради, і рішенням виконавчого комітету № 89 від 29.03.2018 визначено спосіб участі позивача у спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 . Однак відповідач ОСОБА_3 перешкоджає виконанню даного рішення та позбавляє позивача можливості бачитись із онуком. Коли позивач приходить до відповідача додому, щоб забрати онука, ОСОБА_3 влаштовує скандали та дитину позивачу не дає. На вулиці, дитячих майданчиках та в інших громадських місцях відповідач при зустрічі із позивачем одразу забирає дитину та починає з нею тікати. Також ОСОБА_3 не дозволяє позивачу привітати онука з Днем народження та з іншими святами, забирає від дитини речі та подарунки, які купує позивач. Відтак позивач може бачити онука лише у школі, де дитина радісно з нею спілкується, розповідає про своє життя та свої досягнення. Позивач зазначає, що має постійне місце проживання, позитивно характеризується, стан її психічного та фізичного здоров`я є нормальним, вона не зловживає алкогольними напоями чи наркотичними засобами, прихильно ставиться до онука, а тому відсутні підстави для заборони її спілкування з дитиною. За таких підстав відповідно до ст. 257, 159 СК України позивач просить зобов`язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні з онуком ОСОБА_4 та визначити позивачу графік побачень із онуком за місцем її проживання та у громадських місцях щосуботи з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 01.03.2019 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, наданий відповідачу строк для подання відзиву, а третім особам - для подання пояснення щодо позову. Також зобов`язано орган опіки та піклування Могилів-Подільської міської ради Вінницької області надати суду висновок щодо розв`язання даного спору.

28.03.2019 до Могилів-Подільського міськрайонного суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач ОСОБА_3 позов визнала частково, не заперечувала проти участі позивача у спілкуванні з онуком та в його вихованні, однак просила встановити графік побачень ОСОБА_1 щоп`ятниці з 16 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., але за бажанням дитини ОСОБА_4 та у присутності його матері ОСОБА_3 . В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що не чинила позивачу перешкоди у спілкуванні з онуком, а позивач сама не бажала зустрічатись з дитиною, так як востаннє відвідувала онука ще 14.10.2017. Відповідач вважає, що рішення виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради № 89 від 29.03.2018 прийняте з порушенням закону, так як ухвалене без її участі, а також за відсутності підстав взагалі розглядати звернення позивача. Також відповідач зазначає, що поведінка ОСОБА_1 негативним чином впливає на психічний розвиток дитини ОСОБА_4 , так як позивач вчиняє сварки та скандали в присутності дитини, зокрема, спричинила онуку психологічну травму на його День народження. Через таку неадекватну поведінку позивача дитина сама не хоче спілкуватись із бабусею та боїться її, при зустрічі на вулиці стискає руку матері та пришвидшує ходу, щоб не бачити позивача та не спілкуватись з нею. Також ОСОБА_4 каже, що йому неприємно, що бабуся приходить до нього у школу, він не бажає цього.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 01.08.2019 за клопотанням сторін у справі призначена амбулаторна судово-психологічна експертиза, до отримання висновку експерта провадження у справі зупинено. 25.11.2019 ухвала суду про призначення експертизи повернута без виконання з підстав нездійснення сторонами оплати за проведення експертизи.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 04.12.2019 поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 11.01.2020 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду, викликані у судове засідання свідки, наданий позивачу строк для подання відповіді на відзив, а відповідачу - строк для подання заперечення та додатковий строк для подання висновку психолога щодо дитини ОСОБА_4

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 09.06.2020 прийнято відмову позивача ОСОБА_6 від позову та закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у вихованні, спілкуванні та визначення способу спілкування з онуком.

11.03.2020 у судовому засіданні представник позивача адвокат Королюк О.В. позов підтримала повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, просила позов задовольнити. У вступному слові додатково пояснила, що відповідач, створюючи перешкоди позивачу у спілкуванні з онуком, позбавляє позивача права на догляд за онуком, прояв турботи до нього, участь у його житті та вихованні, а також права на спільне святкування свят. Адвокат зазначила, що внаслідок цього також порушуються інтереси дитини, яка позбавлена права на індивідуальне ставлення до бабусі та на зовнішній прояв такого ставлення. Роз`яснила, що відповідач чинить такі перешкоди тим, що взагалі не надає дитину позивачу для спілкування та забороняє їм бачитись.

11.03.2020 у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, просила позов задовольнити. У вступному слові додатково пояснила, що, коли зустрічає відповідача з дитиною на вулиці, то хоче поспілкуватись з онуком, окликає його. Однак відповідач закриває від неї дитину та одразу ж переходить на інший бік вулиці. Коли позивач приходить до відповідача додому, щоб побачити онука, то відповідач не відчиняє їй двері. Зазначила, що відповідач почала чинити їй перешкоди у спілкуванні з онуком з 2015 року, після того, як розлучилась з сином позивача. Ще протягом 2016-2017 років відповідач при зустрічі не заперечувала, щоб позивач щось купила для онука та подарувала йому. Однак погуляти з позивачем дитину не відпускала. Також 14.10.2017, коли позивач прийшла додому до відповідача, щоб привітати онука з Днем народження, відповідач навіть не впустила її у дім та не дозволила побачити дитину. Через це між сторонами відбулась сварка і навіть викликалась поліція. Зазначила, що у 2018 році приходила до школи, де навчається ОСОБА_4 , бачилась з ним та спілкувалась. Дитина раділа їй при зустрічі, усе розповідала та показувала. Коли позивач спілкувалась з онуком, то він добре до неї відносився, обнімав її, а вона йому казала, що любить його. Між ними були теплі стосунки. Однак вже через рік онук почав від неї ховатись під стіл і повідомив, що мама йому сказала нічого від бабусі не брати, так як усе, що бабуся йому дає, отруєне. Також онук їй сказав, що мама йому не дозволяє ходити до бабусі. Позивач вважає, що саме відповідач налаштувала онука негативним чином по відношенню до неї. Позивач підтвердила, що має власне житло з окремим подвір`ям, є пенсіонером та отримує пенсію, має дитячі іграшки, а тому може забезпечити онука під час їхнього спілкування усім необхідним.

11.03.2020 у судовому засіданні третя особа ОСОБА_2 показав, що є батьком дитини ОСОБА_4 та сином позивача. Зазначив, що після розлучення з відповідачем спочатку вони декілька років спілкувались між собою. Однак після того, як він одружився у 2017 році, спілкування припинилось з ініціативи відповідача. Також відповідач перестала дозволяти його батькам бачитись із їхнім онуком, не дозволяє їм привітати дитину з Днем народження. Вказав, що для того, щоб подарувати дитині велосипед, йому та його батькам прийшлось викликати поліцію та представників служби у справах дітей, так як відповідач не дозволяла їм щось дарувати дитині. Його батьки ходили до ОСОБА_4 до школи, щоб побачитись з онуком. Син йому розповів, що усі подарунки, що дідусь та бабуся йому дарували, мама викидала. ОСОБА_2 зазначив, що особисто бачив, як його мати на дитячому майданчику підійшла до відповідача та до дитини, щоб поспілкуватись із онуком, однак відповідач забрала дитину та пішла геть, взагалі не даючи бабусі можливості побути разом із онуком. Під час випадкових зустрічей у місті відповідач ховає дитину під свій верхній одяг, щоб бабуся не могла його побачити. ОСОБА_2 вказав, що такі дії відповідача вчиняються не в інтересах дитини, а також, що наслідком цього є руйнування психіки ОСОБА_4 . Вважає, що позов слід задовольнити.

11.03.2020 у судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позов визнала частково. Не заперечує проти участі позивача у вихованні онука та у спілкуванні з ним, однак не погоджується з графіком таких побачень, запропонованих позивачем. У вступному слові зазначила, що усі обставини, про які вказують позивач та третя особа, не відповідають дійсності. Зазначила, що не перешкоджає позивачу бачитись із онуком. Також з цього приводу є рішення виконавчого комітету, однак воно не виконується, так як позивач сама не приходить до відповідача, щоб взяти до себе онука ОСОБА_4 . 14.10.2017 позивач єдиний раз прийшла додому до відповідача, щоб побачити онука і влаштувала при цьому сварку та викликала поліцію. Саме після цього дитина почала боятись бабусю. Зазначила, що говорить сину, щоб він сходив в гості до бабусі, однак дитина відмовляється. Вказала, що заперечує проти побачень позивача з онуком щосуботи з тих підстав, що цей день є вихідним і для відповідача, і вона цей день сама проводить з дитиною, тому що в інші дні вона працює.

Допитаний 09.06.2020 у судовому засіданні за клопотанням представника позивача свідок ОСОБА_7 суду показав, що є знайомим ОСОБА_2 та був свідком того, як відповідач чинила позивачу перешкоди у спілкуванні з онуком. Так, при зустрічі на вулиці позивач хотіла поговорити з онуком та покликала його, однак ОСОБА_3 потягнула дитину за руку і не дала ОСОБА_4 поспілкуватись з бабусею. При цьому свідок показав, що під час перебування батьків дитини у шлюбі, бабуся ОСОБА_1 гарно відносилась до онука, а останній теж добре з нею спілкувався. Видно було, що позивач любить онука, а ОСОБА_4 любить бабусю.

Допитаний 09.06.2020 у судовому засіданні за клопотанням представника позивача свідок ОСОБА_8 суду показав, що працює водієм у ОСОБА_2 . У минулому році свідок відвозив ОСОБА_1 додому до відповідача, щоб бабуся взяла до себе онука. Однак позивач вийшла з будинку, в якому проживає відповідач, сама та сказала, що відповідач не дала їй онука. Свідок також показав, що бував вдома у позивача і стверджує, що у будинку завжди чисто, прибрано та є усі необхідні для дитини умови. Зазначив, що позивач йому неодноразово скаржилась, що сумує за онуком, хоче його бачити та спілкуватись з ним, однак відповідач цьому перешкоджає, не дає їй онука та не приймає від неї подарунки для онука.

03.08.2020 у судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Королюк О.В. не з`явились, представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи у її та позивача відсутність, просила позов задовольнити. Також у своїй заяві адвокат Королюк О.В. зазначила про неможливість встановлення годин побачень позивача із онуком у запропоновані відповідачем день та години, так як саме в цей день та години постановою ВС від 01.07.2020 (справа № 138/96/17) визначений час побачень дитини ОСОБА_4 зі своїм батьком ОСОБА_2

03.08.2020 у судове засідання третя особа ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з`явився без повідомлення причин неявки. Заяв та клопотань до суду не подавав.

03.08.2020 у судове засідання особа, уповноважена діяти від імені органу опіки та піклування Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Зазначила, що орган опіки та піклування підтримує рішення виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради № 98 від 10.04.2019 «Про затвердження висновку про доцільність щодо участі у вихованні, спілкуванні баби, діда з онуком».

03.08.2020 у судове засідання відповідач ОСОБА_3 , належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, не з`явилась без повідомлення причин неявки. Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутність відповідача, суд виходить з такого. Частина 1 ст. 223 ЦПК України визначає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. При цьому суд зважає, що сторони подали усі наявні у них докази, 11.03.2020 у судовому засіданні сторонами надані суду пояснення у справі, а 09.06.2020 у судовому засіданні судом допитані свідки. Також суд враховує позицію позивача, викладену у позовній заяві, та позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву. Крім цього, Європейський суд з прав людини зазначає, що у справах щодо участі батьків та інших родичів у вихованні дитини та спілкуванні з нею питання часу є суттєвим, адекватність заходів має оцінюватися оперативністю їхнього вжиття. Таке провадження вимагає невідкладного розгляду, оскільки плин часу може мати непоправні наслідки для відносин між дитиною та тим із рідних, з ким дитина не проживає. За таких підстав суд приходить до висновку про можливість розгляду справи та прийняття рішення у справі у судовому засіданні без участі відповідача.

Заслухавши учасників справи та представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказане підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 12) та копією Свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові серії НОМЕР_2 (а.с. 13).

В свою чергу ОСОБА_2 є батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 11).

Відтак ОСОБА_1 є бабою дитини ОСОБА_4 .

У судовому засіданні сторонами визнавалось та не заперечувалось, що у 2015 році шлюб між батьками дитини - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірваний і після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати біля матері. Відтак ці обставини відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів визначено Сімейним кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 СК України регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Відповідно до ч. 9, 10 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Однак відповідно до статей 3, 18 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Статтями 12-15 Конвенції визначено право дитини висловлювати свою думку (право бути почутою). На необхідності дотримання вказаного принципу неодноразово наголошено у практиці ЄСПЛ (п. 135 рішення ЄСПЛ від 06.07.2010 у справі «Нойлінгер і Шурук проти Швейцарії»; п. 100 рішення ЄСПЛ від 16.07.2015 у справі «Мамчур проти України», п. 77 рішення ЄСПЛ від 11.10.2017 у справі «М. С. проти України»).

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, між позивачем як бабою малолітньої дитини ОСОБА_4 та відповідачем як матір`ю останнього не досягнуто згоди з приводу участі баби у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Разом з тим, згідно зі ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

З метою досудового урегулювання спору щодо участі у вихованні онука ОСОБА_4 позивач звернулась із заявою до комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Могилів-Подільської міської ради. За наслідками розгляду такої заяви комісією ухвалено висновок, яким встановлено, що ОСОБА_1 характеризується позитивно, є відповідальною, порядною, доброю та чуйною і бажає виховувати онука ОСОБА_4 та дбати про нього. Разом з тим, мати дитини ОСОБА_3 категорично заперечує проти зустрічей бабусі з онуком. За таких підстав комісія вирішила порушити клопотання перед виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради про встановлення способу участі ОСОБА_1 у вихованні онука ОСОБА_4 (а.с. 19).

Рішенням виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області № 89 від 29.03.2018 визначено спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні її малолітнього онука ОСОБА_4 щосуботи з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв., враховуючи режим, інтереси і потреби дитини (а.с. 18). Дане рішення сторонами не оскаржувалось.

Однак таке рішення виконавчого комітету відповідачем не виконується та ОСОБА_3 перешкоджає ОСОБА_1 у спілкуванні з онуком ОСОБА_4 та в його вихованні. Вказане підтверджується показаннями свідків, наданими у судовому засіданні, які підтвердили, що позивач приходила до відповідача додому, щоб поспілкуватись з онуком, а також взяти його до себе додому, однак відповідач дитину бабі не дала та спілкуватись з дитиною не дозволила. Також при випадкових зустрічах в громадських місцях та на вулиці відповідач ховала дитину і переходила з нею на інший бік вулиці, не дозволяла позивачу підійти до онука та поговорити з ним. Свідки підтвердили про наявність конфлікту та неприязних відносин між ОСОБА_3 та її колишнім чоловіком і членами його родини, зокрема ОСОБА_1 . Вказане також спростовує посилання відповідача на те, що вона не чинить перешкоди позивачу у спілкуванні та вихованні онука, а рішення виконавчого комітету від 29.03.2018 не виконується з вини позивача, яка сама не приходить до відповідача додому та не забирає онука до себе, щоб поспілкуватись. При цьому суд також бере до уваги і те, що в судовому засіданні оголошувалась перерва за клопотанням обох сторін для організації зустрічі позивача та відповідача з сином за участю представника органу опіки та піклування, проте саме відповідач не з`явилась на неї, що ще раз підтверджує здійснення перешкод саме позивачем у спілкуванні позивача з онуком.

Відповідач не надала належних та допустимих доказів, які б беззаперечно свідчили, що спілкування з бабою ОСОБА_1 очевидно негативно виплине на психоемоційний стан дитини ОСОБА_4 . Зокрема, психологічна характеристика дитини, складена психологом ОСОБА_9 (а.с. 174-175) не містить рекомендацій щодо обмеження спілкування дитини з бабою ОСОБА_1 . Більше того, даний доказ не містить реквізитів, передбачених вимогами закону для офіційних документів, таких як назва установи, в якій працює психолог і якій надані повноваження надавати висновки щодо психологічної діагностики дітей, а також офіційна печатка такої установи. Відтак такий доказ не визнається судом як допустимий та згідно з ч. 1 ст. 78 ЦПК України не береться судом до уваги.

Зважаючи на викладені обставини, враховуючи законодавчо закріплене право баби спілкуватись з онуком та брати участь у його вихованні, висновок органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Могилів-Подільської міської ради та рішення від 10.04.2019, яким такий висновок затверджено, а також зважаючи, що таке спілкування повинно здійснюватися в найкращих інтересів дитини, для збереження її зв`язкою із бабою, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача не чинити перешкоди у спілкуванні позивача із онуком ОСОБА_4 .

Також з урахуванням рішення виконавчого комітету № 75 від 26.03.2019 про встановлення способу участі у вихованні онука бабою, суд вважає за необхідне визначити порядок спілкування позивача з онуком ОСОБА_4 , дотримуючись режиму навчання, харчування, розвитку та відпочинку дитини, встановивши графік побачень у громадських місцях та за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , щосуботи з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача що такі побачення позивача з онуком мають відбуватися щоп`ятниці з 16 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., з тих підстав, що постановою ВС від 01.07.2020 (справа № 138/96/17) вже визначено, що у цей день та у ці години відбуватимуться побачення та спілкування батька ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_4 . Відтак одночасно побачення батька та баби з дитиною відбуватися не можуть з тих підстав, що місце проживання позивача та її сина ОСОБА_2 є різними і кожний з них має право на самостійне особисте спілкування з дитиною та участь у її вихованні. Так само суд відхиляє доводи відповідача щодо того, що у цей день вона сама проводить час із сином, тому що в інші дні працює. Суд вважає, що відповідач має можливість проводити вільний час з дитиною у неділю, яка також є вихідним днем, а більше того, відповідач є самозайнятою особою, працює адвокатом та графік її роботи не є сталим і може регулюватися самим відповідачем з урахуванням потреб та інтересів її дитини.

Щодо посилання відповідача, що зустрічі позивача з дитиною мають відбуватися у присутності матері дитини, суд зазначає таке.

На вимогу ст. 19 СК України судом зобов`язано орган опіки та піклування подати письмовий висновок щодо розв`язання даного спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Висновком органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Могилів-Подільської міської ради встановлено таке. ОСОБА_1 має власне житло, яке є належним чином облаштоване та пристосоване для проживання у ньому та перебування онука ОСОБА_4 . Відсутні обставини, які б створювали загрозу життю та здоров`ю дитини, його фізичному та морально-етичному розвитку, або порушують його права і законні інтереси. За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно. Баба бажає виховувати онука та дбати про нього, однак мати дитини через спір, який виник між нею та ОСОБА_1 , наполягає, щоб такі зустрічі здійснювались тільки у її присутності та лише за бажанням дитини. Психолог встановила, що дитина позитивно сприймає оточуючих, легко підтримує бесіду та йде на контакт, ознак тривожності та агресії у дитини не спостерігається. Класний керівник хлопчика повідомила, що ОСОБА_1 приходить до школи і відвідує онука, хлопчик з бажанням з нею спілкується. Матері та бабі дитини рекомендовано не висловлюватись негативно одна про одну у присутності дитини та створити усі умови для уникнення конфліктних ситуацій між ними. Також матері дитини рекомендовано не перешкоджати бабі брати участь у вихованні онука та спілкуватись з ним (а.с. 58-61).

Так само і під час розгляду даної справи суд не встановив обставин, які б свідчили про негативний вплив ОСОБА_1 на її онука ОСОБА_4 та на його психоемоційний стан, та які б унеможливлювали побачення дитини із бабою без присутності матері. При цьому, враховуючи наявність конфлікту та неприязних відносин між сторонами, суд приходить до висновку, що побачення позивача із онуком в присутності відповідача можуть відбуватися у напруженій обстановці, з постійною можливістю виникнення конфлікту між позивачем та відповідачем та фактично призведуть до унеможливлення реалізації позивачем своїх прав на участь у вихованні та спілкуванні з онуком.

Щодо посилання відповідача, що зустрічі позивача з її онуком мають відбуватися за бажанням самої дитини суд зазначає, що, визначаючи способи участі баби у спілкуванні та вихованні онука, необхідно надавати системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення певного рішення, зокрема, суд має враховувати, у першу чергу, інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, з урахуванням віку, стану здоров`я, психоемоційного стану.

Відповідачем у справі не надано доказів на підтвердження того, що участь позивача у спілкуванні та вихованні з дитиною можлива лише за бажанням дитини, а так само що між позивачем та дитиною існують стійкі психоемоційні перешкоди у спілкуванні.

При цьому, враховуючи постійне проживання дитини разом із матір`ю, тісний психоемоційний зв`язок саме з нею, обумовлення побачень баби з онуком виключно бажанням дитини також може призвести до унеможливлення реалізації останньою своїх прав на участь у вихованні та спілкуванні з онуком.

За таких підстав, оцінюючи надані докази кожний окремо та усі в сукупності, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір у сумі 384,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 3, 12-15, 18 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 1 ч. 2, 7 ч. 8, 9, 10, 19, 257 СК України, ст.ст. 12, 76-81, 82 ч. 1, 141 ч. 1, 223 ч. 1, 259 ч. 1, 2, 6, 263-265, 273 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у вихованні, спілкуванні та визначення способу спілкування з онуком задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визначити спосіб участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у спілкуванні з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та у його вихованні, встановивши графік побачень у громадських місцях та за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , щосуботи з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Третя особа: орган опіки та піклування Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, місцезнаходження: площа Шевченка, 6/16, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 26340549.

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Суддя Т.Ю. Холодова

Повне судове рішення складене 06.08.2020.