Рішення № 90806856, 06.08.2020, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/1396/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Безпалько В. В., розглянувши за правилами спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказав, що відповідач у добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов`язання з повернення заборгованості за кредитним договором.

У зв`язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача:

тіло кредиту в сумі 8341,97 грн;

відсотки за прострочення згідно зі ст. 625 ЦК в сумі 2915,40 грн;

пеню в сумі 55502,42 грн;

штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн;

штраф (процентна складова) в сумі 3337,99 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 4 звор. стор.).

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав, хоча про час і місце розгляду справи сповіщався належним чином (а.с. 64-65, 70-71).

Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

З огляду на те, що в справі є достатньо матеріалів стосовно прав та взаємовідносин сторін, зі згоди позивача суд, на підставі наявних доказів, ухвалює заочне рішення, що відповідає вимогам статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони уклали договір № б/н від 08 вересня 2011 року (далі - Договір), відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в сумі 8000 грн. В подальшому розмір лімітного кредиту змінювався (а.с. 18, 20).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 27 квітня 2020 року відповідач має заборгованість перед позивачем, яка складається з такого: тіло кредиту в сумі 8341,97 грн; відсотки за прострочення згідно зі ст. 625 ЦК в сумі 2915,40 грн; пеня в сумі 55502,42 грн; штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн; штраф (процентна складова) в сумі 3337,99 грн (а.с. 13).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до умов кредитування при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн + 5 % від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу або пені).

Статтею 549 ЦК України встановлено, що грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання є неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на наведене, враховуючи, що відповідач своїм правом з`явитися в судове засідання не скористався, відзив на позов не надала, суд вважає доведеним невиконання останнім взятого на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим суд вважає за потрібне стягнути з нього на користь позивача тіло кредиту в сумі 8341,97 грн; штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн; штраф (процентна складова) в сумі 3337,99 грн.

У стягненні пені суд вважає за потрібне відмовити з огляду на те, що стягнення пені та стягнення штрафу є одним видом юридичної відповідальності (неустойка), тому їх одночасне стягнення суперечить ст. 61 Конституції України, якою визначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Стосовно стягнення процентів згідно зі ст. 625 ЦК України суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, для покладення на боржника відповідальності за ч. 2 ст. 625 ЦК України необхідним є прострочення виконання останнім взятого на себе зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

За змістом положень статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з реч. І ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, можливість нараховувати передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором починається лише після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до наданої позивачем довідки, термін дії наданої позивачу картки за кредитним договором закінчився у січня 2020 року.

Отже, прострочення виконання зобов`язання у цьому випадку почалося з 01 лютого 2020 року.

Враховуючи той факт, що позивач просить стягнути з відповідача відсотки за прострочення виконання зобов`язання, нараховані ним станом на 27 квітня 2020 року (а.с. 13), суд, зважаючи на встановлену заборону виходити за межі позовних вимог, вважає за необхідне здійснити розрахунок відсотків за прострочення відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 01 лютого 2020 року до 27 квітня 2020 року.

Також суд вважає за потрібне зауважити про недоведеність жодними належними та допустимими доказами встановлення кредитним договором іншого розміру процентів річних від простроченої суми, ніж визначений ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, під час розрахунку процентів річних від простроченої суми суд бере до уваги визначений ч. 2 ст. 625 ЦК України процент річних від суми заборгованості, а саме 3 %.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача має бути стягнуто проценти від простроченої суми в розмірі 59,65 грн (8341,97{сума боргу} / 100% * 3{процентна ставка} / 365днів * 87{кількість днів прострочення}).

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача має бути стягнено судовий збір у розмірі 2102 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 527, 530, 610, 611, 615, 625, 629, 631, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 141 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позов Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути зі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № б/н від 08 вересня 2011 року, а саме: тіло кредиту в сумі 8341,97 грн; штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн; штраф (процентна складова) в сумі 3337,99 грн; проценти від простроченої суми в розмірі 59,65 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" судові витрати в розмірі 2102 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення в разі його пропуску з поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Дубовік