Рішення № 90806425, 24.07.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/3280/20

Провадження 2-о/206/762/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року Самарський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого, судді Сухорукова А.О.

присяжних: Горобець С.Г.

Барановська О.О.

при секретарі Панюшкіній О.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Дніпрі цивільну справу окремого провадження за заявою Комунального підприємства "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради, заінтересована особа – ОСОБА_1 , про надання особі психіатричної допомоги,

за участю

прокурора Лихолата Б.Д.

представника заявника, лікаря-психіатра Новостройна Т.О.

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2020 року представник заявника звернувся до суду із заявою про надання госпіталізації ОСОБА_1 у психіатричному закладі для надання психіатричної допомоги.

В обґрунтування заяви представник заявника зазначила, що 21 липня 2020р. ОСОБА_1 була госпіталізована до КП "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради за направленням лікаря-психіатра Воєцька лікарні КЗ «ОЦЕМД та МК» ДОР у зв`язку із наявністю у неї тяжкого психічного розладу (діагноз): гострий поліморфний психотичний розлад.

При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом. Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів несуть відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до закону. Рішення, прийняте лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів при наданні психіатричної допомоги, викладається у письмовій формі та підписується лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів.

При обстеженні її психічного стану в КП «ДБКЛПД» ДОР» комісія лікарів виявила: хвора впродовж 12 років проживає у Франції, приїхала до батьків у Дніпро, у зв`язку з карантином не може повернутися до Франції, де має чоловіка; розповідає, що неодноразово її намагалися обікрасти, викликала поліцію, після цього зібрала речі та поїхала до готелю; у готелі несподівано почала кричати французькою мовою, плакала, нав`язувалась до оточуючих; говорить, що їй страшно, що за нею слідкують невідомі; вважає, що у лікарні їй буде спокійніше та безпечніше; судження непослідовні.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2020 року по даній справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду.

Лікар-психіатр Новостройна Т.О. в судовому засіданні заяву підтримала, просила її задовольнити, а також зазначила, що заінтересована особа постійно перебуває у боязливому стані, очікує, що їй загрожує небезпека, поводить себе неадекватно.

Прокурор в судовому засіданні заяву підтримав та просив задовольнити.

В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_1 просила відмовити в задоволенні заяви, зазначила, що лікуватись не бажає.

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.

В силу ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує його життєдіяльність.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про психіатричну допомогу» у разі необхідності продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців представник психіатричного закладу повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження такої госпіталізації.

Згідно ч. ч. 2 - 5 ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного захворювання, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов`язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.

При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом. Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів несуть відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до закону. Рішення, прийняте лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів при наданні психіатричної допомоги, викладається у письмовій формі та підписується лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 01.06.2016 року N 2-рп/2016 судовий контроль за госпіталізацією недієздатної особи до психіатричного закладу в порядку, передбаченому статтею 13 Закону України "Про психіатричну допомогу", є необхідною гарантією захисту її прав і свобод, закріплених, зокрема, статтями 29, 55 Основного Закону України. Суд після незалежного і неупередженого розгляду питання щодо госпіталізації недієздатної особи до психіатричного закладу має ухвалити рішення стосовно правомірності обмеження конституційного права такої особи на свободу та особисту недоторканність.

У судовому засіданні не підтвердилася та обставина, що ОСОБА_1 несе небезпеку для себе та оточуючих, а також та обставина, що вона перебуває у безпорадному стані і не може самостійно задовольнити свої основні життєві потреби, на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, при цьому відсутні докази, які б могли підтвердити або спростувати обставини, що зазначені в заяві.

Стаття 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод захищає одне з найголовніших прав людини-право на свободу, однак п."е" цієї статті передбачає законне затримання психічнохворих, зокрема для надання необхідної їм допомоги.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що вимоги заявника є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, оскільки передбачених ст. 14 ЗУ «Про психіатричну допомогу» підстав для її примусової госпіталізації не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви Комунального підприємства «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної Ради, про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), психіатричної допомоги без її згоди в примусовому порядку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повне судове рішення складено 6 серпня 2020 року.

Головуючий суддя: Сухоруков А.О.

Присяжні: Горобець С.Г.

Барановська О.О.