Ухвала суду № 90805975, 23.07.2020, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/931/20

провадження № 2-з/179/13/20

У Х В А Л А

23 липня 2020 року суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Т.А. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , треті особи – Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Державний реєстратор Магдалинівської районної державної адміністрації Прохода Світлана Анатоліївна про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , треті особи – Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Державний реєстратор Магдалинівської районної державної адміністрації Прохода Світлана Анатоліївна про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування заяви заявник вказує, що в провадженні Магдалинівського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на підставі Державного акту на право приватної власності на землю належить земельна ділянка площею 0,7515 га, яка розташована на території Дмухайлівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області – с. Дмухайлівка, вул.. Київська, 47.

Однак, у 2019 році на вказану земельну ділянку право власності було зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі рішення Дмухайлівської сільської ради.

За таких обставин заявник звертається до суду із вказаною заявою та прохаєвжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 1222382000:02:001:0865, яка розташована на території Дмухайлівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 .

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд виходить з наступного.

Частинами 1, 2 статті 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб .

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою забезпечення позову - є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів про забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Мотиви поданої заяви зводяться до того, що невжиття таких заходів як накладення арешту не земельну ділянку ОСОБА_3 може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Крім того, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження вчинення ОСОБА_3 будь-яких дій, спрямованих на ускладнення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позовних вимог, вказані побоювання позивача мають форму припущень та не знайшли свого обґрунтованого підтвердження.

Тому самі лише твердження позивача про те, що невжиття таких заходів як накладення арешту не земельну ділянку ОСОБА_3 може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, без долучення відповідних доказів та обґрунтувань не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Заявником не доведено та судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, заявником не надано жодних доказів про існування обставини, які унеможливлюють виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки доводів наданих заявником щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності і обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149- 150 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , треті особи – Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Державний реєстратор Магдалинівської районної державної адміністрації Прохода Світлана Анатоліївна про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Т.А.Ковальчук