Ухвала суду № 90805768, 06.08.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2779/20

2-з/0203/77/2020

УХВАЛА

06 серпня 2020 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Одринської О.В., Дніпровської міської ради про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності.

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій поставлено питання про заборону відповідачу в особі Дніпровської міської ради вчиняти будь-які дії з відчуження у будь-який спосіб, проводити приватизацію, передавання в оренду або на будь-яких інших правових підставах у користування, перепланування, капітальний ремонт, переобладнання та інші дії, що можуть призвести до зміни власника або зміни у складі майна, щодо нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 103847312101.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.ч.1,6 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Види забезпечення позову визначені ст.150 ЦПК України.

Відповідно до роз`яснень наданих в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вирішуючи питання за заявою позивача про забезпечення позову, судом враховується, що предметом заявлених позовних вимог є скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності за територіальною громадою м.Дніпро в особі Дніпровської міської ради на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 154,5 АДРЕСА_3 .

В позовній заяві зазначено, що позивачем на підставі умов договору іпотеки від 15.05.2013 року, укладеного із ОСОБА_2 , 22.01.2016 року було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі якого за позивачем було зареєстровано право власності на житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_4 , яка належала ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 14.05.2013 року.

Посилаючись на набуття ним права власності на житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_4 , позивач заявляє вимоги про скасування державної реєстрації права власності за відповідачем на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 .

При цьому, позивачем не долучено технічний паспорт на належну йому квартиру.

Надані інформаційні довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно не є актуальними, сформовані в 2013 та 2016 роках.

Таким чином, позивачем не долучено доказів, які свідчили про правовий статус спірного майна на теперішній час, реєстрації права власності на спірне приміщення за позивачем, відповідачем або іншими особами, наявності або відсутності обтяжень щодо вказаного майна, його технічних характеристик.

Крім того, суд враховує, що забезпечення позову запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення суду у разі задоволення цього позову.

Поряд з цим, предметом заявлених позивачем позовних вимог є скасування державної реєстрації права власності та запису про право власності на спірне майно за відповідачем. Позивачем не обгрунтовано та суд не вбачає достатніх підстав вважати, що невжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову призведе до ускладнення або унеможливить виконання рішення суду про скасування такої реєстрації та записів, в разі задоволення позовних вимог.

В зв`язку з цим, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову за необгрунтованістю та недоведеністю наявності підстав для їх вжиття.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149,150,152,153,258-260 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя С.Ю.Казак