Рішення № 9080541, 23.03.2010, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«23 »березня 2010 року Справа №17/46

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВВС-ЛТД”

юридична адреса: 08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі,

вул. Шевченка, 4

поштова адреса: 08171, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Хотів,

вул. Промислова, 3

До ВІДПОВІДАЧА: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фармацевтична фірма ”Прифарм”

юридична адреса: 17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Вокзальна, 40

поштова адреса: 14000, Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Миру, 44

Про стягнення 27279,22 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Кравець М.А. –представник, довіреність №217 від 04.01.10р.

Від Відповідача: Воробей А.В. –представник, довіреність №2 від 17.02.10р.

СУТЬ СПОРУ:

          Товариством з обмеженою відповідальністю “ВВС-ЛТД” заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фармацевтична фірма ”Прифарм” про стягнення 27279,22 грн., в тому числі 23586,65 грн. основного боргу, 2715,51 грн. пені, 379,67 грн. –3% річних, 597,39 грн. інфляційних.

Відповідач відзив на позов не надав, у судовому засіданні 25.02.10р. представник Відповідача позовні вимоги визнав частково, зазначивши, що станом на 01.02.10р. сума основного боргу становила 23409,28 грн., крім того 24.02.10р. та 25.02.10р. Відповідачем було сплачено 1140 грн. боргу, таким чином на даний момент сума основного боргу становить 22269,28 грн.

          У судовому засіданні 25.02.10р. представником Відповідача надана заява Відповідача про відстрочення та розстрочення виконання рішення шляхом здійснення сплати боргу, пені та річних рівними частками впродовж трьох місяців, починаючи з 01 березня 2010 року.

          Представник Позивача проти відстрочення або розстрочення виконання рішення заперечив.

          Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

          03.01.2009р. між Позивачем та Відповідачем укладений договір купівлі-продажу №3577/р (далі Договір).

          Згідно п.1.1. Договору, Продавець (Позивач) продає, а Покупець (Відповідач) купує лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби косметичної промисловості (далі-товар).

          Відповідно до п.п.2.1.-2.3. Договору, товар поставляється за вказаною Покупцем адресою на підставі його замовлень та згідно з видатковими та податковими накладними. Кожна товарна партія формується шляхом подання Покупцем та узгодження з Продавцем замовлення. Узгодження замовлення відбувається шляхом погодження з Продавцем наступних даних щодо поставки: асортимент, кількість, термін поставки, місце поставки, сторона, яка здійснює транспортування товару, порядок розрахунку. Подання та узгодження замовлень здійснюється за допомогою: телефону, пошти, факсимільного зв’язку, електронної пошти (Інтернет), пошти та інших засобів зв’язку. Підтвердженням виконання замовлення Продавцем є підписання видаткової накладної Покупцем при прийомі-передачі партії товару. У видатковій накладній вказується: найменування товару, його кількість, ціна, строк оплати товару. Відпуск товару Покупцеві згідно з видатковою накладною здійснюється на підставі належним чином оформленої довіреності, виданої на пред’явника.

          За умовами п.3.5. Договору право власності на товар переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання Покупцем видаткових накладних.

          Відповідно до п.4.1. Договору, ціна товару визначається в національній валюті України та вказується у видатковій накладній.

          За умовами п.п.4.3.-4.4. Договору, Покупець здійснює розрахунки за товар за попередньою домовленістю з Продавцем на підставі рахунку-фактури шляхом попередньої оплати або з відстроченням терміну оплати за одержаний товар –в строки, що зазначені у видаткових накладних, складених Продавцем. Оплата вартості товару здійснюється у національній валюті шляхом перерахування належних з Покупця сум на розрахунковий рахунок Продавця. При наявності у Покупця заборгованості за придбаний товар по декількох накладних, отримана від нього оплата буде зарахована в рахунок погашення заборгованості за товар, отриманий раніше, незалежно від призначення оплати, зазначеної у платіжному дорученні.

          Відповідно до п.4.5. Договору сума даного Договору складає загальну суму вартості товару, поставленого відповідно до умов даного договору і визначається шляхом додавання сум вартостей окремих товарних партій, зазначених у видаткових накладних.

          Згідно п.п.10.1.-10.2. Договору, він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками двох сторін і діє протягом одного року. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на наступний і кожний слідуючий календарний рік.

          Позивачем відповідно до умов Договору за період з 06 травня по 18 вересня 2009р. було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 227697,33грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями.

          Відповідач за отриманий товар оплату здійснив частково, сплативши 204085грн.

          Крім того, Відповідачем здійснено повернення товару на суму 25,68 грн.

          Станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача становила 23586,65 грн.

          Представник Відповідача проти зазначеної суми основного боргу заперечував, посилаючись на невірність розрахунку основного боргу.

          На підставі викладеного, суд ухвалами від 25.02.10р. та 11.03.10р. зобов'язав сторони на підставі первинних документів провести взаємозвірку розрахунків за весь період, за який стягується сума позовних вимог, та надати суду акт звірки. Складання акту звірки було покладено на Позивача.

          При цьому, суд зобов'язав Відповідача направити уповноваженого представника з первинною документацією на підприємство Позивача для проведення взаємозвірки розрахунків.

          Згідно пояснень представника Позивача представник Відповідача не направив свого представника для складання акту звірки.

          Представником Позивача наданий акт звіряння розрахунків з підписом та печаткою Позивача та доказами надіслання даного акту Відповідачу, з якого вбачається, що після подачі позову Відповідачем сплачено 1690 грн.

          З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що в частині стягнення 1690грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору, тобто клопотання Позивача в цій частині є обґрунтованим.

          Залишок суми основного боргу складає 21896,65 грн.

          Доказів виконання вимог суду про направлення свого представника для проведення взаємозвірки Відповідач не надав.

          Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що Відповідачем не доведено власних заперечень щодо суми боргу, а тому позов в частині стягнення 21896,65 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

.          Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

«Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).»

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

«Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.»

          Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:

«Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.»

          Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

«Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.»

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:          

“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

«Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.»

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

«Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.»

          Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

«Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.»

          Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

          Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

          Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Згідно п. 6.1. Договору, за порушення строків оплати товару, передбачених п.4.3. цього Договору, Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України на день розрахунку від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення виконання зобов’язання до повного виконання такого зобов’язання.

          На підставі викладеного, враховуючи порушення Відповідачем строків оплати, передбачених умовами Договору, Позивачем обґрунтовано нарахована Відповідачу пеня у розмірі 2715,51 грн. за період з 08.05.09р. по 24.11.09р.

          Згідно ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Позивач, враховуючи вищевикладене, обґрунтовано просить стягнути інфляційні у розмірі 597,39 грн. та 3% річних у розмірі 379,67грн. за період з 08.05.09р. по 24.11.09р.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати товару, як і доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідачем надана заява про відстрочення та розстрочення виконання рішення шляхом здійснення сплати боргу, пені та річних рівними частками впродовж трьох місяців, починаючи з 01 березня 2010 року у зв’язку з фінансовою кризою, внаслідок чого зменшилася купівельна спроможність населення, погіршенням фінансового стану Відповідача внаслідок дії постанов Уряду, пов`язаних з боротьбою з пандемією грипу 2009 року.

Крім того, Відповідач посилається на часткове погашення ним суми боргу в ході судового розгляду.

Представники Позивача проти розстрочення суми боргу заперечили.

          На підставі викладеного, суд доходить висновку, що стягнення одразу всієї суми боргу може ускладнити виконання рішення або зробити виконання його неможливим, а тому, відповідно до п.6 ст.83 Господарського процесуального України, вважає за можливе задовольнити клопотання та розстрочити виконання рішення, проте, враховуючи заперечення та інтереси Позивача, строком на 2 місяці.

          Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, суд доходить висновку, що відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати мають бути покладені в повному обсязі на Відповідача.

          Керуючись ст.ст.525,526,530,599,610,612,625,631,655 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216-218,230 Господарського кодексу України ст.ст.22, 33, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          1. В частині стягнення 1690 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

2. Позов задовольнити частково.          

          3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фармацевтична фірма ”Прифарм” (юридична адреса: 17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Вокзальна, 40, поштова адреса: 14000, Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Миру, 44, код ЄДРПОУ 30148263) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВВС-ЛТД” (юридична адреса: 08632, Київська область, Васильківський район, с.Іванковичі, вул.Шевченка, 4, поштова адреса: 08171, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Хотів, вул. Промислова, 3, код ЄДРПОУ 19351156, р/р26009012817085 в Укрексімбанку МФО 322313) 21896 грн. 65 коп. основного боргу, 2715 грн. 51 коп. пені, 597 грн. 39 коп. інфляційних, 379 грн. 67 коп. - 3% річних, 272 грн. 79 коп. на відшкодування державного мита та 236 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Розстрочити виконання рішення з наступними строками пред’явлення наказів до виконання:

·          з 05 квітня 2010 року –13049 грн.;

·          з 05 травня 2010 року –13049 грн. 01 коп.

Накази видати зі строками пред’явлення до виконання відповідно до дат розстрочення після набрання рішенням законної сили.

Суддя           І.В. Кушнір

23.03.10