Рішення № 9080528, 23.03.2010, Господарський суд Чернігівської області

23.02.09 Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

Рішення

18 березня 2010 року                     Справа № 19/34

Позивач:                    Закрите акціонерне товариство "Українська енергозберігаюча сервісна компанія", вул. Івана Гонти, 1, оф. 22, м. Київ, 04112.

Відповідач:          Відкрите акціонерне товариство "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла", вул. Комунальна 2, м. Чернігів, 14005.

Про:                              стягнення 30760,18 грн.

Суддя Л.Р. Кочергіна

Представники сторін:

від позивача: Боковенко Є.В., довіреність № 113/09 від 23.03.2009 року,

від відповідача: не з’явився.

          Закритим акціонерним товариством "Українська енергозберігаюча сервісна компанія" (далі - ЗАТ „УЕСК”) подано позов до Відкритого акціонерного товариства "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" (далі - ВАТ фабрика „Стріла”) про стягнення 30760,18 грн.

Позовні вимоги мотивуються тим, що відповідачем не проведено оплати виконаних відповідачем робіт у строки, передбачені договором.

Представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи, але відзив на позовну заяву не надав, повноважного представника в судове засідання не направив.

Не з’явлення повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми позову, які знаходяться на рахунку №260041829 у ВАТ „Ерсте Банк” м. Київ. Також, позивач просить суд заборонити Відповідачу проводити будь які дії, спрямовані на відкриття нових рахунків.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Разом з тим, клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не містить достатнього обґрунтування тієї обставини, що не накладення судом арешту на майно чи грошові кошти відповідача зроблять неможливим чи суттєво утруднить виконання рішення господарського суду.

Крім того, позивачем не надано жодного доказу наміру відповідача не виконати рішення суду, або відсутності можливості такого виконання після набрання рішення законної сили.

Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку, що захист прав, свобод та інтересів позивача є можливим без вжиття в судовому порядку таких заходів, як накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив наступне:

03.03.2009 року, між ЗАТ „УЕСК” (далі - Виконавець) та ВАТ фабрика „Стріла” (далі - Замовник) укладено договір № 0309/02 на виконання енергетичного обстеження на підприємстві Замовника (далі - Договір).

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором підряду.

Згідно п.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконну роботу.

Відповідно до 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до п.1.1 Договору, Замовник замовляє та оплачує, а Виконавець приймає на себе зобов’язання своїми силами, або через підрядників, виконати роботи по енергетичному обстеженню систем підприємства, розподілу та споживання енергії на підприємства Замовника, в об’ємах зазначених в статті 2 Договору.

У відповідності до п. 5.1 –5.2. Договору, Виконавець зобов’язаний виконати роботи по Договору і надати замовнику звіт на протязі 30 робочих днів з дня надання Замовником даних передбачених п. 3.1. Договору та сплати авансового платежу, в залежності від того, що настане пізніше. По закінченню робіт Виконавець передає Замовнику Звіт, який останній на протязі 5 днів зобов’язаний вивчити та в письмовій формі викласти свої зауваження та пропозиції по поліпшенню Звіту Замовника ( у випадку їх існування).

Крім того, п. 5.3. Договору передбачено, що Замовник не пізніше 5 робочих днів з дня затвердження Звіту підписує Акт приймання –передачі виконаних робіт, що свідчить про виконання робіт по Договору належним чином.

Згідно до п. 7.1-7.2 Договору, вартість робіт становить 60000,00 грн. в тому числі ПДВ, що складає 10000,0 грн. Замовник проводить розрахунок шляхом здійснення двох платежів:

- авансовий платіж в розмірі 50% від ціни Договору ( 30000,0 грн. в т. ч. ПДВ 5000,0 грн.)

- платіж в розмірі 50% від ціни Договору сплачується не пізніше 5 банківських днів з дня підписання Акта приймання –передачі виконаних робіт ( 30000,0 грн. в т. ч. ПДВ 5000,0 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем на виконання умов Договору перераховано авансовий платіж в розмірі 30000,0 грн.

Судом встановлено, що позивачем виконані обумовлені Договором роботи, які прийняті відповідачем за Актом приймання - передачі від 08.07.2009 року.

Разом з тим, відповідач за виконані позивачем роботи в повному обсязі не розрахувався, сплативши лише 5000,0 грн. боргу.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Враховуючи наведене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 25000,0 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Відтак, позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача проценти річних у розмірі 443,18 грн. за період з 15.07.2009 року по 18.01.2010 року.

          Згідно п.8.3. Договору, у випадку несплати Замовником платежу по даному Договору, за виключенням авансового платежу, останній виплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми такого платежу за кожен день прострочки.

На підставі зазначеного пункту Договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5317,00 грн. за період з 15.07.2009 року по 15.01.2010 року нараховану за схемою:

-          на суму боргу у розмірі 30000,0 грн. за період з 15.07.2009 року по 03.12.2009 року у сумі 4230,00 грн.;

-          на суму боргу у розмірі 28000,0 грн., за період з 03.12.2009 року по 07.12.2009 року у сумі 112,00 грн.;

-          на суму боргу 25000,0 грн., за період з 07.12.2009 року по 15.01.2010 року у сумі 975,00 грн.

Разом з тим, при розрахунку заявленої суми пені, позивачем не враховано вимоги Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” щодо обмеження розміру пені, яка підлягає стягненню, подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період за який стягується пеня.

Відтак, пеня нараховується:

-          на суму боргу у розмірі 30000,0 грн. за період з 15.07.2009 року по 03.12.2009 року у сумі 2409,04 грн.;

-          на суму боргу у розмірі 28000,0 грн., за період з 03.12.2009 року по 07.12.2009 року у сумі 62,90 грн.;

-          на суму боргу 25000,0 грн., за період з 07.12.2009 року по 15.01.2010 року у сумі 547,60 грн.;

Відтак, виходячи із розміру облікової ставки Національного банку України що діяла у період з 15.07.2009 року по 15.01.2010 року, пеня за прострочення виконання зобов’язання щодо оплати боргу за отриману продукцію складає 3019,54 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 284,62 грн. державного мита та 218,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 525, 526, 629, 692, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 49, 66, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла", вул. Комунальна 2, м. Чернігів, 14005, (р/р 260041829 у ВАТ „Ерсте Банк”, м. Київ, МФО 380009, код ЄДРПОУ 00382295) на користь Закритого акціонерного товариства "Українська енергозберігаюча сервісна компанія", вул. Івана Гонти, 1, оф. 22, м. Київ, 04112, (р/р 26000010026071 у ВАТ „Укрексімбанк”, м. Київ, МФО 322313, код ЕДРПОУ 20077482) 25000,0 грн. боргу, 443,18 грн. процентів річних, 3019,54 грн. пені, 284,62 державного мита та 218,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.           Відмовити в задоволенні клопотання щодо забезпечення позову.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Л.Р. Кочергіна

23.03.10