Ухвала суду № 90805092, 10.06.2020, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

У Х В А Л А Справа № 932/6136/20

Провадження № 2/932/3312/20

10 червня 2020 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко І.Ю., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про виселення, визнання особи, яка померла, такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2020 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про виселення, визнання особи, яка померла, такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.

Відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.

Так, як вбачається із позову та доданих до нього документів, ОСОБА_1 є одноосібною власницею квартири АДРЕСА_1 . У квартирі зареєстровані – колишній співвласник майна ОСОБА_2 та покійна ОСОБА_3

ОСОБА_1 , не будучи родичкою ОСОБА_3 , не може зняти її з реєстрації у квартирі, що належить їй на праві власності, у зв`язку із смертю останньої, оскільки не може отримати копію свідоцтва про смерть. Відповідач ОСОБА_2 у квартирі не мешкає, оскільки мешкає зі своєю сім`єю у квартирі АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 продовжує користуватись квартирою позивачки, не бажає виселитись та передати їй ключі від житла.

Вимоги ОСОБА_1 , як одноосібної власниці квартири, не кореспондуються із передбаченими ст. 16 ЦК України способами захисту цивільного права. Так, права позивачки на безперешкодне користування своєю власністю захищені нормами ЦК України, тому належним способом захисту права є усунення перешкод у користуванні власністю – квартирою АДРЕСА_1 , шляхом зняття із реєстрації відповідача ОСОБА_2 , а не шляхом його виселення, оскільки, як зазначено позивачкою, він власником майна не є та у квартирі не проживає; ніщо не заважає позивачці у односторонньому порядку, після зняття його з реєстрації, змінити замки на дверях до квартири, чим унеможливити проникнення до неї ОСОБА_2 ; обставини, які свідчать, що у квартирі залишились особисті речі відповідача не наведені, як і не наведені обставини періодичного користування квартирою саме для проживання ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог ст. 48 ЦПК України, сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Зі змісту ст. 25 ЦК України вбачається, що цивільна правоздатність фізичної особи (здатність мати права і обов`язки) припиняється у момент її смерті. Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Згідно із вимогами ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Отже, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника (а не зміни відповідача), однак лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, що померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю, після відкриття провадження у справі. В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням права, свобод та інтересів третіх осіб. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року по справі № 310/10284/15-ц.

Вимоги про визнання особи, що померла такою, яка втратила право на користування житловим приміщенням, не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки правовідносини із користування житлом, правонаступництва не допускають, тому не можуть бути пред`явлені до ОСОБА_2 , як до сина покійної. У випадку відмови у знятті із реєстраційного обліку покійної, позивачка має право звернутись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до відповідного відділу Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур, що веде реєстр територіальної громади міста, як суб`єкта владних повноважень, із вимогами про зобов`язання вчинити певні дії.

Внаслідок цього, приходжу до висновку про залишення позовної заяви без руху для її надання позивачкою у новій редакції, у кількості сторін, які беруть участь у справі, з викладенням такого способу захисту права, який передбачений законом та здатен забезпечити поновлення права позивачки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 83, 175, 177, 185, 187, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур, про виселення, визнання померлої такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залишити без руху.

Надати позивачці строк у десять днів зо дня отримання копії цієї ухвали включно для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачці, що у випадку неусунення нею недоліків, позовна заява буде вважатись неподаною і поверненою позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Ю. Литвиненко