Рішення № 9080412, 18.03.2010, Господарський суд Чернігівської області

У К Р А Ї Н А

Г О С П О Д А Р С Ь К И Й С У Д

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів

проспект Миру , 20 тел. 77-99-18

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 березня 2010р.справа № 2/43-2/48

За позовом:товариства з обмеженою відповідальністю „МПК „Придеснянський”

АДРЕСА_2

до приватного підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1

про визнання угоди недійсною

за зустрічним позовом

приватного підприємця ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю „МПК „Придеснянський”

про визнання угоди дійсною

Суддя Михайлюк С.І.

представники сторін:

від позивача: директор Шмат Р.П.

від відповідача: уповноважений представник ОСОБА_3

Заявлений позов про визнання угоди про наміри укласти в майбутньому договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу (приміщень, споруд та обладнання) від 07.02.2006р. недійсною у звязку з тим, що угода суперечить моральним засадам суспільства та укладена з недотриманням встановленої законом форми (нотаріально не посвідчена).

Відповідачем подані письмові запереченні, заява про застосування строків позовної давності, заявлений зустрічний позов про визнання такої угоди дійсною на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України.

16.03.2010р. позивач подав заяви про відмову від позову та про визнання зустрічного позову.

Дослідивши матеріали, суд

в с т а н о в и в:

Заявами від 16.03.2010р. позивач за первісним позовом повністю відмовився від позовних вимог та визнав зустрічний позов.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову, визнати позов повністю або частково.

Суд розяснив наслідки відмови позивача від позову.

Суд дійшов висновку про прийняття відмови ТОВ „МПК „Придеснянський” від позову та визнання ним зустрічного позову, оскільки такі дії не суперечать законодавству та не порушують чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, вчинені директором товариства, який відповідно до статуту без доручення діє від імені товариства.

Провадження у справі за первісним позовом підлягає припиненню, позовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню.

07.02.2006р. сторонами підписана та скріплена печатками угода про наміри укласти в майбутньому договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу (приміщень, споруд та обладнання), за якою майбутній продавець (ТОВ „МПК „Придеснянський”, надалі сторона1) зобовязався передати цілісний майновий комплекс, який складається із приміщень, споруд та обладнання (місцезнаходження: АДРЕСА_2) у власність майбутньому покупцю (приватний підприємець ОСОБА_1, сторона2), а майбутній покупець прийняти вказане майно та сплатити його вартість відповідно до умов даної угоди та основного договору.

Сторони дійшли згоди щодо суттєвих його умов, зокрема щодо складу майна, що підлягає продажу в майбутньому (п.п. 5, 6,), його вартості ( п. 7), порядку оплати (п.п. 8, 9, 10), строку укладення основного договору (п. 12), змісту основного договору (п. 18).

За прибутковим касовим ордером № 37 від 09.02.2006р. товариство прийняло від ПП ОСОБА_1 4227,8грн. як оплату вартості ЦМК згідно з угодою (п. 8).

Відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобовязуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

В силу ч. 1 ст. 182 ГК України за попереднім договором субєкт господарювання зобовязується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Пунктом 12. угоди від 07.02.2006р. сторони визначили, що основний договір має бути укладений за першою вимогою майбутнього покупця, але не пізніше 22.12.2009р. Листом від 19.01.2007р. сторона2 звернулася до сторони1, яким, пославшись на п.12 угоди, повідомила про бажання укласти основний договір. Зазначений лист суд розцінює як дії, направлені на виконання зі свого боку стороною2 угоди про наміри.

Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 4 ст. 179 ГК України при укладання господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, у т.ч. на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору. Проте ці умови договору не повинні суперечити законодавству.

За змістом ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Однак, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо обовязковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно з ч. 5 ст. 182 ГК України відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що попереднім може визнаватися лише той господарський договір, який містить зобовязання субєкта господарювання його виконати у певний строк, який не може бути більшим одного року з моменту укладення договору.

Отже спірна угода від 07.02.2006р. є угодою про наміри, оскільки п. 12. передбачає укладення основного договору в більший, ніж один рік з моменту укладення, строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Пунктом 16 угоди про наміри укласти в майбутньому договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу (приміщень, споруд та обладнання) від 07.02.2006р. встановлено, що за домовленістю сторін угода має бути нотаріально посвідчена протягом двох місяців з дня її підписання. Обовязок щодо звернення до нотаріуса для посвідчення угоди, оплата послуг нотаріуса покладається на майбутнього продавця.

Сторона2 зверталася до сторони1 з листами від 14.02.2006р., 22.02.2006р. щодо нотаріального посвідчення угоди. Листом від 02.03.2006р. сторона1 повідомила іншу сторону про відмову від нотаріального посвідчення угоди, у звязку з тим, що інший покупець виявив бажання придбати обєкт на більш вигідних для товариства умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Враховуючи викладене, а також керуючись ст. ст. 22, 49, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Прийняти відмову товариства з обмеженою відповідальністю „МПК „Придеснянський” від позову до приватного підприємця ОСОБА_1 про визнання угоди про наміри укласти в майбутньому договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу (приміщень, споруд та обладнання) від 07.02.2006р. недійсною. Провадження у справі за первісним позовом припинити.

Визнати дійсною угоду про наміри укласти в майбутньому договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу (приміщень, споруд та обладнання), що укладена 07.02.2006р. між

товариством з обмеженою відповідальністю „МПК „Придеснянський” (АДРЕСА_2, код 31895495) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „МПК „Придеснянський” (АДРЕСА_2, код 31895495) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 85грн. держмита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В повному обсязі рішення підписане 18.03.2010р.

Суддя С. І. Михайлюк

18.03.10