
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог
03 серпня 2020 року Справа № 580/336/20
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до сільського голови Іваньківської об`єднаної територіальної громади Поліщук Лесі Миколаївни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до сільського голови Іваньківської об`єднаної територіальної громади Поліщук Лесі Миколаївни, в якій, з урахуванням уточнення позовної заяви від 23.04.2020, просить:
- визнати бездіяльність, пов`язану з припиненням реорганізації Іваньківської сільської ради в сільську раду Іваньківської ОТГ протиправною та такою, що суперечить Конституції України та зобов`язати відповідача закінчити у встановлений судом розумний та конкретний строк реорганізацію та здійснити державну реєстрацію юридичної особи – сільської ради Іваньківської об`єднаної територіальної громади, її виконавчого комітету, згідно ч. 11 та ч. 12 ст. 8 Закону України “Про добровільне об`єднання територіальних громад”;
- зобов`язати відповідача – суб`єкта владних повноважень відновити законність та правильність обчислення представницького органу, має бути сільська рада Іваньківської об`єднаної територіальної громади восьмого скликання;
- зобов`язати відповідача сплатити кошти до бюджету Іваньківської ОТГ на відшкодування шкоди, заподіяної протизаконними рішеннями, діями та бездіяльністю за рахунок її власних коштів;
- зобов`язати відповідача вибачитись за незаконні рішення, дії та бездіяльність шляхом опублікування відповідного оголошення в засобах масової інформації та в соцмережах;
- зобов`язати відповідача сплатити визначений за результатами розгляду справи розмір судових витрат;
- зобов`язати відповідача сплатити визначений під час судового розгляду справи розмір нанесеної суб`єктом владних повноважень шкоди позивачу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
У прийнятті позовної заяви в частині зобов`язання відповідача вибачитись за незаконні рішення, дії та бездіяльність шляхом опублікування відповідного оголошення в засобах масової інформації та в соцмережах слід відмовити з огляду на таке.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають розгляду судом, до компетенції якого належить розгляд такої категорії справ.
Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб?єктів владних повноважень.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративним судом є суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв?язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб?єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб??єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб?єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Згідно частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Таким чином, згідно вказаних приписів, в порядку адміністративного судочинства суд може прийняти рішення про відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Натомість, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено такий спосіб захисту порушеного права як зобов`язання відповідача вибачитись за незаконні рішення, дії та бездіяльність шляхом опублікування відповідного оголошення в засобах масової інформації та в соцмережах.
Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України, згідно якої суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, спір щодо зобов`язання відповідача вибачитись за незаконні рішення, дії та бездіяльність шляхом опублікування відповідного оголошення в засобах масової інформації та в соцмережах, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а не адміністративного.
Частиною 4 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог, а саме: про зобов`язання відповідача вибачитись за незаконні рішення, дії та бездіяльність шляхом опублікування відповідного оголошення в засобах масової інформації та в соцмережах.
Керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до сільського голови Іваньківської об`єднаної територіальної громади Поліщук Лесі Миколаївни в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача вибачитись за незаконні рішення, дії та бездіяльність шляхом опублікування відповідного оголошення в засобах масової інформації та в соцмережах.
Роз`яснити позивачу, що його повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд.
Суддя А.В. Руденко
Судове рішення № 90802833, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 03.08.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 580/336/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: