Рішення № 90802646, 03.08.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 560/2554/20

РІШЕННЯ

іменем України

03 серпня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити призначення пенсії за віком, як особі, яка звернулася за призначенням цієї пенсії вперше, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2017-2019 р.р., починаючи з 01.01.2020, з урахуванням проведених виплат.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що в січні 2020 року позивачу призначено пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Оскільки при призначенні пенсії її розрахунок було проведено без врахування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три роки перед зверненням, з якої сплачено страхові внески, то позивач звернувся до відповідача з вимогою про проведення розрахунку пенсії згідно з чинним законодавством. Зазначено, що в даному випадку пенсія за віком призначається вперше, а не здійснюється перехід з одного виду пенсії на інший. З огляду на наведене, сторона позивача вважає протиправними дії пенсійного органу щодо відмови здійснити розрахунок пенсії з врахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки та просить зобов`язати в судовому порядку здійснити такий розрахунок пенсії за віком, починаючи з дня звернення до відповідача.

Ухвалою суду від 22.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від представника відповідача на адресу суду 12.06.2020 надійшов відзив в якому останній проти позову заперечив та зазначив, що згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017, пенсії, призначені (перераховані) до 2017 року, перераховуються із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки. З 1 березня 2019 року відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 № 124 показник середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсій підвищено на 17%. З 02.01.1996 позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262 - ХІІ від 09.04.1992. З 02.01.2020 згідно поданої заяви позивача переведено на пенсію за віком, розмір якої обчислено за нормами Закону № 1058-ІV. З 02.01.2020 позивача переведено з пенсії за вислугу років відповідно Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року на пенсію за віком згідно Закону № 1058-ІУ з врахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки, збільшеної на 1,17 - 4404,35 грн. Пенсію призначено з урахуванням страхового стажу 41 рік 3 місяці 10 днів, коефіцієнт страхового стажу становить 0,41250. Розмір пенсії позивача обчислено із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 року по 30.11.2019 року (згідно даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку), індивідуальний коефіцієнт заробітку становить 2.51782. Зазначає, що позивачу вже була призначена пенсія (з 02.01.1996), у зв`язку із чим, на позивача розповсюджується дія Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148 - VIII, яким визначено, що пенсії, призначені (перераховані) до 2017 року, перераховуються із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки. Відповідно до ст. 40 Закону України № 1058-ІV, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, застосовується лише при первинному призначенні пенсії та переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, якщо особа продовжує працювати та набула не менше 24 місяців страхового стажу після призначення чи попереднього перерахунку пенсії по інвалідності. Таким чином, головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, визначаючи розмір пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, за 2014 - 2016 роки діяло виключно в межах чинного законодавства про пенсійне забезпечення.

Окрім того, відповідач у відзиві просить суд провести розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Суд зазначає, що частинами п`ятою - шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, зважаючи на те, що дана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України, відсутня необхідність призначати розгляд справи в судовому засіданні. Тому, клопотання відповідача до задоволення не підлягає.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємному взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 02.01.1996 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З 01.01.2007 по 01.01.2020 позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

У зв`язку з досягненням пенсійного віку ОСОБА_1 02.01.2020 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 02.01.2020 позивачу призначено пенсію за віком.

18.02.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою в якій просив виправити помилку в оформленні порядку призначення йому пенсії, а саме - оформити призначення пенсії за віком, як особі, яка звернулася за призначенням цієї пенсії вперше та провести перерахунок виплаченої пенсії і виплатити різницю недоотриманої пенсії з 01 січня 2020 року.

20.03.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надало позивачу відповідь № 1251-1032/Р-03/8-2200/20, якою повідомлено останнього про те, що згідно статті 40 Закону 1058, порядок визначення показників заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики і визначається як середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (середня заробітна плата у галузях економіки України за 2017-2019 роки становить 3764,40 грн.). З 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2017-2019 роки. Зазначений показник середньої заробітної плати, застосовується лише при первинному призначенні пенсії та переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, якщо особа продовжує працювати та набула не менше 24 місяців страхового стажу після призначення чи попереднього перерахунку пенсії по інвалідності. Згідно поданої заяви від 02.01.2020 позивача переведено з пенсії за вислугу років, призначеної згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При переведенні на пенсію за віком для обчислення розміру пенсії позивача застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки, збільшений на 17% - 4404,35 грн. Пенсію призначено з урахуванням страхового стажу 41 рік 3 місяці 10 днів (враховано по 30.11.2019 року), коефіцієнт страхового стажу становить 0,41250. Розмір пенсії обчислено із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 30.11.2019 (згідно даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку), індивідуальний коефіцієнт заробітку становить 2,51782. Розрахунок пенсії з 02.01.2020 був наступний: 4404,35 грн. (середня заробітна плата у галузях економіки України за 2014-2016 роки, збільшена на 17%) х 2,51782 (індивідуальний коефіцієнт заробітку) = 11089,36 грн. (заробіток для обчислення пенсії) х 0,41250 (коефіцієнт страхового стажу) = 4574,36 грн. (розмір пенсії за віком) + 98,28 грн. (доплата за 6 років понаднормативного стажу. 1638,00грн. х 6%) = 4672,64 грн. Пенсію обчислено відповідно до норм чинного законодавства про пенсійне забезпечення. Підстави для проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2017 - 2019 роки відсутні.

Позивач не погоджуючись із таким нарахуванням йому пенсії звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Відповідно до ст. 44 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Статтею 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» установлено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

За приписами ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 10 цього Закону особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

За змістом ч. 2 ст. 40 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Водночас, у даній правовій ситуації позивачу первісно було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, оскільки основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення.

Разом з цим за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше.

Тому відповідач не має законних підстав для посилання на необхідність застосування ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у даних правових відносинах.

Верховний Суд у постанові від 14.02.2018 по справі №К/9901/1071/17 зазначив, що при переведенні з пенсії призначеної згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на пенсію згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 05.07.2018 (справа №565/645/17), від 11.07.2019 (справа №264/6292/16-а), від 15.08.2019 (справа №521/9597/17), від 11.09.2019 (справа №363/1493/17), від 06.12.2019 (справа №679/1000/17) та від 13.02.2020 (справа №263/3478/17), що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд застосовує до спірних правовідносин.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком.

Отже, доводи відповідача, що пенсія за вислугою років є пенсією, і після її призначення відбувається не призначення іншого виду пенсії, а перехід на інший вид пенсії, спростовуються вищевикладеним.

За приписами ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Позивач вперше звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 02 січня 2020 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, зокрема 2017-2019 роки та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Таким чином, на відповідача слід в судовому порядку покласти обов`язок здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2017-2019 р.р., з урахуванням раніше виплачених сум.

Разом з тим, такий перерахунок та виплату пенсії слід здійснити з дати призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме: з 02.01.2020, а не 01.01.2020, як про це зазначає позивач.

З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки при призначені ОСОБА_1 з 02.01.2020 пенсії за віком.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , викладену у листі від 20.03.2020 за № 1251-1032/Р-03/8-2200/20.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2017-2019 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, починаючи з дати призначення пенсії за віком за заявою від 02.01.2020.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький Згідно з оригіналом Суддя І.І. Тарновецький