Рішення № 90802439, 03.08.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2020 р. справа № 520/694/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Бондар О.В.,

за участю: представника позивача - Бевзюк О.О., представника відповідача - Немченко Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВІС ТРЕЙД" (вул. Клочківська, буд. 98-А,м. Харків,61000) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВІС ТРЕЙД" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області № 0098225604 від 27.12.2019 року.

В обґрунтування позову представник позивача вказав, що ТОВ "ОВІС ТРЕЙД" з метою реєстрації податкових накладних потрібно було поповнити електронний рахунок. Однак, реквізити та форма електронних рахунків з жовтня 2019 року була змінена, про що територіальні органи ДПС не повідомили платників податків. Представник позивача зауважив, що ТОВ "ОВІС ТРЕЙД" здійснювались спроси дізнатись про нові реквізити електронного рахунку, але контролюючим органом такі дані були повідомлені позивачу лише через день після направлення позивачем такого запиту. Отже, неможливість реєстрації податкових накладних ТОВ "ОВІС ТРЕЙД" в межах граничних строків, у зв`язку з неповідомлення контролюючим органом реквізитів нового електронного рахунку, який слід поповнити перед проведенням реєстрації таких податкових накладних, слугувала причиною порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних. Вказані обставини, як зазначив позивач, виникли не з вини платника податків, а тому спірне податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області № 0098225604 від 27.12.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача у відзиві на позов вказав, що НБУ постановою від 26.09.2019 року № 118 продовжив "перехідний" період застосування нових рахунків у форматі IBAN до 12.01.2020 року, а тому, як вважає відповідач, період з 10.10.2019 рок по 12.01.2020 року був "перехідним" для рахунку у СЕА ПДВ. Отже, платники податків мали право перераховувати кошти на рахунок у СЕА ПДВ з використанням як "старих", так і нових ПДВ рахунків, що, однак, не було використано позивачем, а тому підстави для скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області № 0098225604 від 27.12.2019 року відсутні.

У судовому засіданні 03.08.2020 року представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи , ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» 15.10.2019 року об 09 год. 50 хв. поповнено ліміт по ПДВ на суму 300000,00 грн. згідно платіжного доручення № 2850 на кредитний рахунок НОМЕР_2, який відноситься до бюджетного рахунку по сплаті ПДВ згідно даних електронного кабінету підприємства за 2019 рік (а.с. 21-22).

15.10.2019 року об 11 год. 09 хв. ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» сформовано запит № 15669178 щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказаний документ містить відмітку «Документ не прийнято» (а.с. 18).

15.10.2019 року об 11 год. 19 хв на рівні ДПС України сформовано електронну квитанцію № 1, в якій зазначено, що внаслідок помилок документ не прийнято і не збережено, оскільки в системі електронного адміністрування ПДВ для платника податків «34392042» немає відкритого та взятого на облік рахунку (а.с. 19).

15.10.2019 року ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» направлено на рівень ДПС України податкові накладні для проведення реєстрації №1124 від 30.09.2019 року, № 1095 від 30.09.2019 року, № 1110 від 30.09.2019 року, № 1123 від 30.09.2019 року, № 839 від 30.09.2019 року, № 1112 від 30.09.2019 року, № 1125 від 30.09.2019 року, № 1126 від 30.09.2019 року, № 1121 від 30.09.2019 року, № 1120 від 30.09.2019 року, № 1088 від 30.09.2019 року, № 1128 від 30.09.2019 року, № 842 від 30.09.2019 року, № 840 від 30.09.2019 року, № 1105 від 30.09.2019 року, № 1104 від 30.09.2019 року, № 841 від 30.09.2019 року, № 843 від 30.09.2019 року, № 1107 від 30.09.2019 року, № 1090 від 30.09.2019 року, № 1109 від 30.09.2019 року, № 1100 від 30.09.2019 року, № 1118 від 30.09.2019 року, № 1117 від 30.09.2019 року, № 838 від 30.09.2019 року.

Однак, згідно квитанцій № 1 від 15.10.2019 року, вказані документи не були прийняті, оскільки сума ПДВ в документах не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ продавця.

Враховуючи вказані обставини, ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» з метою виконання своїх податкових зобов`язань щодо реєстрації податкових накладних у гранично встановлений строк, 15.10.2019 року об 18 год 51 хв. через свій електронний кабінет скерував на електрону адресу контролюючого органу запит № 15669938 щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку (а.с. 14).

У відповідь, ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» отримано витяг № 15669938 від 15.10.2018 року (об 18 год. 52 хв) про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку, в якому у графа номер рахунку була не заповнена (а.с. 15).

16.10.2019 року ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» через електронний кабінет скеровано контролюючому органу запит № 16670729 щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку (а.с. 16).

На вказаний запит позивача, контролюючим органом 16.10.2019 року об 12 год. 39 хв. надано витяг про реквізити електронного рахунку, в якому вказано новий номер рахунку ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» - НОМЕР_1 (а.с. 17).

16.10.2019 року ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» повторно скеровано через свій електронний кабінет на реєстрацію податкові накладні №1124 від 30.09.2019 року, № 1095 від 30.09.2019 року, № 1110 від 30.09.2019 року, № 1123 від 30.09.2019 року, № 839 від 30.09.2019 року, № 1112 від 30.09.2019 року, № 1125 від 30.09.2019 року, № 1126 від 30.09.2019 року, № 1121 від 30.09.2019 року, № 1120 від 30.09.2019 року, № 1088 від 30.09.2019 року, № 1128 від 30.09.2019 року, № 842 від 30.09.2019 року, № 840 від 30.09.2019 року, № 1105 від 30.09.2019 року, № 1104 від 30.09.2019 року, № 841 від 30.09.2019 року, № 843 від 30.09.2019 року, № 1107 від 30.09.2019 року, № 1090 від 30.09.2019 року, № 1109 від 30.09.2019 року, № 1100 від 30.09.2019 року, № 1118 від 30.09.2019 року, № 1117 від 30.09.2019 року, № 838 від 30.09.2019 року.

Квитанціями № 1 від 16.10.2019 року підтверджено прийняття вказаних документів на рівні ДПС.

Також, листом від 16.10.2019 року, ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» звернулось до начальника Центральної ДФС у Шевченківському районі м. Харкова (вх. № 8004/10/56) з проханням перерахувати кошти у сумі 3000000, 00 грн. згідно платіжного доручення № 2850 від 15.10.2019 року на бюджетний рахунок ПДВ, повернути на поточний рахунок, для подальшого перерахування на поповнення ліміту ПДВ та використання цього платежу для погашення податкових зобов`язань в розмірі 13 000 000,00 грн. по декларації ПДВ за вересень 2019 року (а.с. 20).

В подальшому, фахівцями ГУ ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за вересень 2018 року та вересень 2019 року, результати чого оформлено актом № 1077/20-40-56-04-06/347392042.

Так, під час перевірки встановлено порушення ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» граничних термінів (на 1 день) реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, чим порушено абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, відповідальність за що передбачена абз. 2 п. 120-1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0098225604 від 27.12.2019 року про застосування до ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» штрафних санкцій у розмірі 190096, 26 грн. за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів (а.с. 9).

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За змістом п. 201.10. ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема: 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Водночас, відповідно до ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

З аналізу змісту вказаної норми вбачається, що визначальною кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення є саме протиправність поведінки (дії чи бездіяльності) платника податків, а в межах спірних правовідносин - протиправність поведінки позивача щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у встановлені строки.

Протиправність означає невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Загальною ознакою податкового правопорушення є діяння, тобто дія чи бездіяльність. Під діями в праві розуміється активна поведінка. Бездіяльність - це певна форма поведінки особи, що пов`язана з невчиненням дій, які вона мала і могла здійснити згідно з законом або взятими на себе зобов`язаннями.

Тобто, для підтвердження факту нереєстрації податкової накладної необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчиняв дій, спрямованих на таку реєстрацію.

Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при реєстрації податкової накладної, не можуть за висновком суду бути підставою для застосування штрафів, передбачених п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

Відповідно до абзацу 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Підпунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (ЕНакл), обчислену за такою формулою:

ЕНакл = ЕНаклОтр + ЕМитн + ЕПопРах + ЕОвердрафт - ЕНаклВид - ЕВідшкод -ЕПеревищ;

де:

ЕНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

ЕМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

ЕПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200 1.2 цієї статті.

Під час розрахунку показника ЕПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами;

ЕОвердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.

ЕНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

ЕВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;

ЕПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобовязань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників ЕНаклОтр та ЕНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників ЕНаклОтр, ЕНаклВид та ЕМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Неможливість реєструвати податкові накладні позивач обґрунтовує невиконанням ДФС України вимог пункту 9 Порядку № 569, а саме тим, що під час розрахунку показника ЕПопРах також враховується сума коштів за результатами проведення органами Казначейства розрахунків платника податків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний рік в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Як вже встановлено судом, позивач, реалізуючи свій намір зареєструвати податкові накладні №1124 від 30.09.2019 року, № 1095 від 30.09.2019 року, № 1110 від 30.09.2019 року, № 1123 від 30.09.2019 року, № 839 від 30.09.2019 року, № 1112 від 30.09.2019 року, № 1125 від 30.09.2019 року, № 1126 від 30.09.2019 року, № 1121 від 30.09.2019 року, № 1120 від 30.09.2019 року, № 1088 від 30.09.2019 року, № 1128 від 30.09.2019 року, № 842 від 30.09.2019 року, № 840 від 30.09.2019 року, № 1105 від 30.09.2019 року, № 1104 від 30.09.2019 року, № 841 від 30.09.2019 року, № 843 від 30.09.2019 року, № 1107 від 30.09.2019 року, № 1090 від 30.09.2019 року, № 1109 від 30.09.2019 року, № 1100 від 30.09.2019 року, № 1118 від 30.09.2019 року, № 1117 від 30.09.2019 року, № 838 від 30.09.2019 року, попередньо (15.10.2019 року об 9 год. 50 хв) перерахував грошові кошти у розмірі 3000000, 00 грн. для поповнення ліміту ПДВ на єдиний йому відомий на той час рахунок - НОМЕР_2 для зарахування цих коштів у СЕА ПДВ.

Актуальність вказаного рахунку підтверджується даними електронного кабінету позивача (а.с. 21).

Доказів на спростування вказаних обставин відповідачем до суду не надано.

Так, згідно з п. 1 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1177) (далі - Порядок № 569), система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р.) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку (п. 4 Порядку № 569).

Відповідно до п. 5 Порядку № 569 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку.

Казначейство відповідно до вимог статті 69 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 6 Порядку № 569).

При цьому, 28.12.2018 року НБУ прийнято постанову № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN), відповідно до якої Державним казначейством України замінено рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ відповідно до вимог стандарту IBAN.

Відповідно до даних офіційного сайту ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/pro-sts-ukraini/struktura-/aparat/departament-podatkovogo-monitoringu/povidomlennya/394022.html, ДПС повідомлено, що перехід Державною податковою службою України на міжнародні стандарти IBAN відбувся без збою в наповненні державного та місцевих бюджетів. Всі кошти, сплачені платниками податків, зараховані на бюджетні рахунки, відкриті відповідно до вимог стандарту IBAN. Це відбулося за рахунок, зокрема, внесення змін до ІТС «Податковий блок» та ІТС «Електронний кабінет» щодо відображення та використання інформації про номери бюджетних рахунків відповідно до вимог стандарту IBAN.

Таким чином, відкриття /перехід на нові рахунки в системі електронного адміністрування відповідно до вимог стандарту IBAN мало бути забезпечене структурними підрозділами ДПС України шляхом внесення відповідних змін до ІТС «Податковий блок» та ІТС «Електронний кабінет», з метою належного повідомлення платників податків про вищезазначені зміни.

Однак, як було встановлено судом, в електронному кабінеті ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» актуальним значився попередній рахунок - НОМЕР_2, доказів на спростування чого відповідачем не надано, як і доказів належного інформування позивача про нові реквізити його електронного рахунка, що в свою чергу, спричинило не обізнаність позивача про нові реквізити рахунку на момент перерахування коштів та вчинення ним спроб зареєструвати податкові накладні в межах гранично допустимих строків.

При цьому, суд зазначає, що на запит ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» від 15.10.20219 року про реквізити електронного рахунку, контролюючим органом надано витяг, в якому взагалі не зазначено номер рахунку підприємства (а.с. 15), що, відповідно, унеможливило поповнення позивачем свого нового електронного рахунку стандарту IBAN та виконання позивачем своїх податкових зобов`язань щодо реєстрації податкових накладних у межах гранично встановленого строку.

Вказані обставини також спростовують позицію відповідача стосовно того, що період з 10.10.2019 рок по 12.01.2020 року був "перехідним" для рахунку у СЕА ПДВ, а тому платники податків мали право перераховувати кошти на рахунок у СЕА ПДВ з використанням як "старих", так і нових ПДВ рахунків, оскільки ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» 15.10.2019 року взагалі не було повідомлено контролюючим органом реквізити його електронного рахунку - ані попереднього рахунку, ані нового.

Водночас, судом встановлено вжиття позивачем заходів для якнайшвидшого поповнення рахунку у СЕА ПДВ та, відповідно, подання позивачем на реєстрацію податкових накладних на наступний день (16.10.2019 року) після надходження в електронний кабінет ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» даних про новий рахунок, внаслідок чого у позивача з`явилась можливість поповнити свій електронний рахунок.

З огляду на встановлені обставини справи суд приходить до висновку про те, що позивач вчинив усі залежні від нього дії у встановлений ПК України строк та спосіб для реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Проте реєстрація спірних податкових накладних з порушенням встановленого строку відбулася з незалежних від платника податків причин, що виключає відповідальність такого платника за несвоєчасну їх реєстрацію, як і можливість застосування за це штрафних санкцій.

Отже, проаналізувавши у сукупності вказані обставини, в контексті наведених норм, суд вважає, що затримка термінів реєстрації податкових накладних №1124 від 30.09.2019 року, № 1095 від 30.09.2019 року, № 1110 від 30.09.2019 року, № 1123 від 30.09.2019 року, № 839 від 30.09.2019 року, № 1112 від 30.09.2019 року, № 1125 від 30.09.2019 року, № 1126 від 30.09.2019 року, № 1121 від 30.09.2019 року, № 1120 від 30.09.2019 року, № 1088 від 30.09.2019 року, № 1128 від 30.09.2019 року, № 842 від 30.09.2019 року, № 840 від 30.09.2019 року, № 1105 від 30.09.2019 року, № 1104 від 30.09.2019 року, № 841 від 30.09.2019 року, № 843 від 30.09.2019 року, № 1107 від 30.09.2019 року, № 1090 від 30.09.2019 року, № 1109 від 30.09.2019 року, № 1100 від 30.09.2019 року, № 1118 від 30.09.2019 року, № 1117 від 30.09.2019 року, № 838 від 30.09.2019 року відбулася не з вини ТОВ «ОВІС ТРЕЙД», що не доводить наявності складу податкового правопорушення у розумінні ст. 109 ПК України.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що несвоєчасна реєстрації податкових накладних сталася за відсутності протиправних дій позивача, вини останнього, в зв`язку з чим його дії не можуть кваліфікуватися як податкові правопорушення, що виключає притягнення його до відповідальності із застосуванням штрафних санкцій на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відтак, у межах спірних правовідносин має місце недоведеність складу податкового правопорушення, покладеного в основу застосування штрафних санкцій, передбачених п. 1201.1 ст. 1201 ПК України.

Таким чином, відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Отже, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою платника податків та наслідком у вигляді порушення граничного строку реєстрації податкової накладної. Підприємство діючи у спосіб, передбачений ПК України та не порушуючи норми податкового законодавства, не може бути притягнуто до фінансової відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.01.2018 року у справі № 816/390/17.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0098225604 від 27.12.2019 рокує протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його заперечення, і не довів правомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Стосовно клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 12000,00 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В той же час, положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із положеннями ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як визначено приписами ч.3 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі положеннями ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу вищевикладеного слід дійти висновку, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

При цьому, адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Зазначене передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Як встановлено судом, між ТОВ "ОВІС ТРЕЙД" та адвокатом Бевзюк О.О. укладено договір про надання правової допомоги від 17.01.2020 року.

На підтвердження виконання умов вказаного договору, адвокатом надано до суду акт надання послуг з правової допомоги від 23.06.2020 року, в якому зазначено перелік наданих адвокатом робіт, з розрахунку вартості однієї години роботи у 500, 00 грн.:

1. зустрічі з клієнтом, з`ясування підстав та мети звернення, звітування та пропозиції щодо правової позиції по справі 2 години 1000.00грн.;

2. вивчення документів наданих клієнтом, відповідних нормативних актів 6 годин - 3 000.00грн.

3. визначення правової позиції та судових перспектив вирішення питання клієнта - 4 години - 2 000,00грн.

4. підготовка, складання та оформлення адміністративного позову, відповіді на відзив на позовну заяву, клопотань інш., збір, аналіз підготовка, оформлення доказів по справі 6 год.- 3 000.00грн.

5.подання процесуальних документів, контроль за рухом справи 1 год - 500.00грн.

6. участь у судових засіданнях - 2 500.00грн.

Також, представник позивача, як на підтвердження доказів оплати клієтом послуг адвоката, надав видатковий касовий ордер від 23.06.2020 року на суму 12000,00 грн.

Суд зазначає, що такі послуги, як зустрічі з клієнтом, з`ясування підстав та мети звернення, звітування та пропозиції щодо правової позиції, вивчення документів наданих клієнтом, відповідних нормативних актів, визначення правової позиції та судових перспектив вирішення питання клієнта безпосередньо входить в процес підготовки складання та оформлення адміністративного позову, є його невід`ємними частинами, а відтак не можуть вважатися самостійними послугами з надання правової (правничої) допомоги.

Стосовно такої послуги як подання процесуальних документів, контроль за рухом справи, то суд зазначає, що вказана послуга є частиною послуги щодо підготовки, складання клопотань (пункт 4 акт наданих послуг з правової допомоги від 23.06.2020 року), та є її послідовною частиною, а тому в цій частині суд також відмовляє у поверненні позивачу витрат на правову допомогу.

Суд також звертає увагу, що акт виконаних робіт підписано 23.06.2020 року, тобто позивачем заздалегідь визначено кількість годин, яку він мав відвести для подання клопотань, заяв оформлення доказів по справі.

З огляду на викладене, враховуючи обсяг складених адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів, час, витрачений адвокатом на надання таких послуг, суд дійшов висновку про те, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню, у розмірі 5500, 00 грн. відшкодування підлягають витрати на правову допомогу (3000,00 грн. за підготовку адміністративного позову + 2500, 00 грн. за участь у судових засіданнях).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВІС ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0098225604 від 27.12.2019 року, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВІС ТРЕЙД" застосовано штрафні санкції у розмірі 190096 (сто дев`яносто тисяч дев`яносто шість) грн. 24 коп. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВІС ТРЕЙД" (вул. Клочківська, буд. 98-А,м. Харків,61000, код ЄДРПОУ 34392042) сплачений судовий збір у розмірі 2 851 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят одна) грн. 44 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704).

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВІС ТРЕЙД" про стягнення витрат на правничу допомогу по справі № 520/694/2020 - задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВІС ТРЕЙД" (вул. Клочківська, буд. 98-А,м. Харків,61000, код ЄДРПОУ 34392042) витрати на правничу допомогу у розмірі 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704).

В задоволенні решти клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВІС ТРЕЙД" про стягнення витрат на правничу допомогу по справі № 520/694/2020 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 05 серпня 2020 року.

Суддя О.О. Горшкова