Рішення № 90802428, 06.08.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2020 р. справа № 520/7829/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувсь до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

-визнати відмову головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській щодо призначення майору запасу ОСОБА_1 військової пенсії за вислугою років протиправною;

-зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянути документи позивача про призначення пенсії та призначити майору запасу ОСОБА_1 військову пенсію за вислугу років з 06.04.2020 року відповідно до пункту 11 статті 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільнилися з військової служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їхніх сімей» від 15.06.2004 року № 1763-ІУ та підпункту «в» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ в редакціях Законів, які діяли на час звільнення позивача.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в 2007 році ( на момент звільнення з військової служби) календарна вислуга років ОСОБА_1 становила 15 років, що в розумінні підпункту «в» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ в редакціях Законів, які діяли на час звільнення позивача, слугувало підставою для призначення йому пенсії за вислугою років з моменту досягнення 45 років. Однак, відповідач протиправно відмовив майору запасу ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугою років, оскільки станом на момент звернення позивача з питанням про призначенням пенсії редакція підпункту «в» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» передбачала необхідність мати 20 років вислуги.

Ухвалою суду від 22.06.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Представником відповідача надано відзив на позов, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до підпункту «в» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (в редакції від 08.02.2011 року) підставою для призначення пенсії є наявність 20 років вислуги, у той час як ОСОБА_1 має лише 15 років вислуги.

Позивач через канцелярію суду 16.07.2020 року надав відповідь на відзив, в якій вказав на безпідставність та необґрунтованість позиції відповідача.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом заступника Міністра оброни України від 08.02.2007 року № 17, майора ОСОБА_1 , начальника зберігання 1 Арсеналу, звільнено у запас за п.63, пп. "г" ( у звязку зі скороченням штатів).

майор Збройних Сил України, згідно наказу директора КП "Балаклійський ремонтний завод Міністерства оборони України від 16.02.2007 року № 37 звільнений із лав Збройних Сил України відповідно до Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 р. № 1053/2001, за пунктом 63 підпункту «г» - у зв`язку із скороченням штатів та виключений зі списків особового складу з 29.03.2007 року.

ХОВК 07.04.2020 року сформовано подання № 4101 про призначення пенсії ОСОБА_1 , яке супровідним листом від 14.04.2020 року направлено до ГУ ПФУ в Харківській області.

Листом від 18.05.2020 року № 2000-0303-8/23694 ГУ ПФУ в Харківській області повідомлено ХОВС, відповідно до підпункту «в» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (в редакції від 08.02.2011 року) підставою для призначення пенсії є наявність 20 років вислуги. ОСОБА_1 на дату звільнення зі служби має вислугу 15 років, а тому матеріали для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 підлягають повернення, оскільки законних підстав для призначення пенсії немає.

Листом від 28.05.2020 року № ФХ-126330/1441/ВСЗ ХОВК повідомлено ОСОБА_1 про повернення ГУ ПФУ в Харківській області матеріалів для призначення пенсії без виконання.

Позивач, не погоджуючись з вказаною відмовою відповідача, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" № 1763-IV від 15.06.2004р. (далі - Закон № 1763-IV) встановлено правові основи забезпечення соціального захисту військовослужбовців, які звільнятимуться у зв`язку зі скороченням чисельності Збройних Сил України в ході їх реформування, та членів їхніх сімей.

Згідно пункту 11 статті 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей», (у редакції на час звільнення позивача зі служби) військовослужбовцям, які звільняються зі Збройних Сил України у зв`язку з їх реформуванням, при досягненні 45-річного віку і за наявності вислуги 15 років пенсія обчислюється у розмірі 40 відсотків від грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 відсотки за кожний наступний рік, але не більше ніж 50 відсотків відповідного грошового забезпечення.

В силу статті 3 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей», дію вказаної норми поширено на військовослужбовців, які звільнені з військової служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України після 01 січня 2004 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців», який набрав чинності з 29.04.2006 року, внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Так, статтю 12 вказаного Закону викладено в іншій редакції, зокрема доповнено пунктом «в», а саме: пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом при досягненні 45-річного віку і за наявності в них вислуги 15 років, які звільняються з військової служби відповідно до Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей».

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року внесено зміни до п. 11 ст. 1 Закону України «Про державні гарантії захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їхніх сімей», відповідно до яких для військовослужбовців, які звільняються зі Збройних Сил України у зв`язку з їх реформуванням, при досягненні 45-річного віку і за наявності вислуги 20 календарних років пенсія обчислюється у розмірі 50 відсотків відповідного грошового забезпечення.

Порядок подання документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затверджено Постановою правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 р. № 3-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007р. за № 135/13402.

Відповідно до п.1 зазначеного Порядку заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства транспорту та зв`язку України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової адміністрації України, Державного департаменту України з питань виконання покарань ( далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів ( далі - уповноважені структурні підрозділи).

Уповноваженим структурним підрозділом Міністерства оборони, який здійснює підготовку та подання до органу, що призначає пенсію, документів для призначення пенсій військовослужбовцям в Харківській області визначено Харківський обласний військовий комісаріат.

Згідно з п. 7, 12 вищезазначеного Порядку для призначення пенсії за вислугу років уповноваженим структурним підрозділом Міністерства оборони подаються, зокрема, такі документи:

- подання про призначення пенсії;

- заява про призначення пенсії;

- грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби;

- документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом "б" статті 12 Закону).

Судовим розглядом встановлено, що 06.04.2020 позивач звернувся з заявою до Харківського обласного військового комісаріату за визначенням права на пенсію.

ХОВК направив подання про призначення пенсії ОСОБА_1 на адресу ГУ ПФУ в Харківській області, однак листом від 18.05.2020 року № 2000-0303-8/23694 ГУ ПФУ в Харківській області повідомлено ХОВС, відповідно до підпункту «в» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (в редакції від 08.02.2011 року) підставою для призначення пенсії є наявність 20 років вислуги. ОСОБА_1 на дату звільнення зі служби має вислугу 15 років, а тому матеріали для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 підлягають повернення, оскільки законних підстав для призначення пенсії немає.

Відповідно до статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій (далі - Рішення № 5-рп/2002).

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини по їхньому пенсійному забезпеченню виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

Рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2002 зазначено, що зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державною права на їх соціальний захист та членів їхніх сімей.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 10.02.2015 року у справі № 21-630а14 та від 01.07.2014 року у справі № 21-244а14.

В силу пункту 11 статті 1 Закону України № 1763-ІV «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» і висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

Таким чином, право на пенсійне забезпечення для осіб, які звільнені у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, при досягненні ними в майбутньому 45 років та наявності вислуги 15 років, було встановлено пунктом 11 статті 1 Закону України № 1763-ІV «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та підпунктом «в» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, в редакціях чинних саме на момент звільнення позивача, то зазначена норма зберігає юридичну силу як для позивача, так і для відповідача.

З огляду на те, що у 2020 році позивач досяг 45 річного віку та мав вислугу років 15 років, він набув права на призначення пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачами не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на те, що відповідачами не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат проводиться у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначенні майору запасу ОСОБА_1 пенсії за вислугою років.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити майору запасу ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 06.04.2020 року відповідно до пункту 11 статті 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільнилися з військової служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їхніх сімей» від 15.06.2004 року № 1763-ІV та підпункту «в» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ в редакціях Законів, які діяли на час звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) сплачену суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Горшкова