Рішення № 90802192, 30.07.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2294/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Протас О.М.,

представника позивача - Смольського Ю.С.,

представника відповідача - Дудника В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110380/2020/00026 від 02.04.2020.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Єристівський ГЗК" зазначає, що митниця порушила права та інтереси товариства у сфері публічно-правових відносин через безпідставну відмову в прийнятті тимчасової митної декларації. Вказує, що оскільки товариство не володіє точними відомостями про характеристику ввезеного товару (шини гумові, нові, для вантажних автомобілів, з індексом навантаження 250: - а/шина "Michelin" 40.00 R 57 XDR3 МB E4R TL ** - 12 шт., пневматичні, безкамерні, радіальні, спеціальні, великогабаритні, позашляхові, малюнок протектору не типу "ялинка", шини призначені для кар`єрних автосамоскидів CATERPILLAR 79D (вантажопідйомністю 218 тн), мають глибокий протектор для кам`янистого ґрунту, технічні характеристики: розмір шини 40.00R57) 02.04.2020 було подано тимчасову митну декларацію типу ІМ 40 ТН №UA110380/2020/000547. Надаючи картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110380/2020/00026 митний орган виходив з того, що у поданій митний декларації ІМ 40 ТН №UA110380/2020/000547 зазначено всі характеристики товару, необхідних для заповнення митної декларації у звичайному порядку. З вказаним доводом митного органу позивач не згодний та наголошує, що між позивачем та митним органом наявний невирішений судовий спір щодо визначення коду за УКТЗЕД товару.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

29.05.2020 до суду надійшов відзив на позов (а.с. 74-84), у якому відповідач проти задоволення позовних вимог ТОВ "Єристівський ГЗК" заперечує, просить суд відмовити в їх задоволенні. Зазначає, що під час здійснення митного контролю посадовими особами митного поста "Кременчук" Дніпровської митниці Держмитслужби надана відмова у митному оформлені МД №UA110380/2020/000547 з наданням картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.04.2020 №UA110380/2020/00026, оскільки у поданій МД (ІМ 40 ТН) зазначено всі характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку; суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД відсутні. Наголошує, що твердження товариства стосовно не володіння ним точними відомостями про код шин за УКТЗЕД через оскарження рішення про класифікацію товару від 25.11.2019 №КТ-UA806000-0046-2019 у справі №440/4896/19 є відверто маніпулятивними, оскільки кожен код УКТЗЕД містить свій опис, який має характеристики, які, в свою чергу, є визначальними для класифікації того чи іншого товару. Позивач в адміністративному позові не навів жодної характеристики товару, яка йому невідома для заповнення митної декларації у звичайному режимі. Також товариство не зазначає, що під час декларування товару за МД №UA110380/2020/000552 виникла необхідність у проведенні додаткових досліджень, експертиз чи одержання додаткової інформації щодо характеристик товарів визначальних для його класифікації згідно з УКТЗЕД. Окрім того, предметом адміністративного спору у справі №440/4896/19 є оскарження позивачем коду товару згідно УКТЗЕД, а не інформації щодо характеристик товару. Жодним чином ні статтею 260 МК України, ні Положенням про митні декларації не передбачено можливість подання та оформлення товарів за тимчасовою декларацією у разі коли декларант володіє інформацією про усі характеристики товару. Поряд з цим, митний орган зауважує, що в подальшому позивачем було оформлено нову МД №UA110380/2020/000552 типу ІМ 40 ДЕ на цей же товар, але з декларуванням його в товарній підкатегорії 4011940000 згідно з УКТЗЕД. Вказаним фактом товариство фактично засвідчило свою згоду з карткою відмови №UA110380/2020/00026, яку наразі оскаржує.

16.06.2020 позивачем надано до суду відповідь на відзив (а.с. 136-138), у якій представник ТОВ "Єристівський ГЗК" зазначив, що приписами пункту 29 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450, передбачено право декларанта на подання тимчасової митної декларації у випадку, коли останній не володіє точними відомостями про характеристики товарів, які необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку. Відомості про товар, які необхідні для подання декларації у звичайному режимі, встановлені підпунктом 5 пункту 8 статті 257 Митного кодексу України, до яких в обов`язковому порядку входить код УКТЗЕД. При цьому, вказаний пункт Положення наводить невичерпний перелік обставин та документів, за допомогою яких вирішується питання визначення коду УКТЗЕД товару, зокрема, зазначено, що у разі наявності суперечностей їх розв`язання здійснюється шляхом долучення додаткової інформації, тощо. Відповідно наявність судового спору і рішення у справі №440/4896/19 щодо визначення коду УКТЗЕД товару є додатковою інформацією, яку ігнорує митний орган.

24.06.2020 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив (а.с. 140-148), у якій відповідач зазначав про помилковість та необґрунтованість доводів представника ТОВ "Єристівський ГЗК".

У судовому засіданні 30.07.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.07.2020 проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ТОВ "Єристівський ГЗК" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 35713283 (а.с. 6-7).

01.12.2018 між ТОВ "Єристівський ГЗК" (Покупець) та "ТРАНЗИТАЙР Б.В.", Ейкдонк 5, 4825 АЗ Бреда, Нідерланди (Продавець) укладено довгостроковий договір поставки шин №FYM-TSTH-19-23, що учасниками справи не заперечується.

З метою митного оформлення товару, отриманого за зазначеним договором, ТОВ "Єристівський ГЗК" до митного поста "Кременчук" Дніпровської митниці Держмитслужби 02.04.2020 надана електронна митна декларація типу ІМ 40 ТН №UA110380/2020/000547 на товар: шини гумові, нові, для вантажних автомобілів, з індексом навантаження 250: - а/шина "Michelin" 40.00 R 57 XDR3 МB E4R TL ** - 12 шт., пневматичні, безкамерні, радіальні, спеціальні, великогабаритні, позашляхові, малюнок протектору не типу "ялинка", шини призначені для кар`єрних автосамоскидів CATERPILLAR 79D (вантажопідйомністю 218 тн), мають глибокий протектор для кам`янистого ґрунту, технічні характеристики: розмір шини 40.00R57 (а.с. 85-87). У графі 33 митної декларації №UA110380/2020/000547 ТОВ "Єристівський ГЗК" зазначено код товару 4011209000.

Разом з митною декларацією №UA110380/2020/000547 до митного контролю подано товаросупровідні та комерційні документи, що зазначені в митній декларації.

Під час здійснення митного контролю посадовими особами митного поста "Кременчук" Дніпровської митниці Держмитслужби надана відмова у митному оформлені митної декларації №UA110380/2020/000547 з наданням картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110380/2020/00026 від 02.04.2020 (а.с. 89-91) з таких причин: у митному оформлені відмовлено у зв`язку з невідповідністю положенням частини першої статті 260 МКУ та пункту 29 Положення про митні декларації, затвердженого ПКМУ від 21.05.2012 №450 (зі змінами, внесеними ПКМУ №344 від 24.04.2019р.), у частині, що передбачає не володіння точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку. У даній МД (ІМ40ТН) зазначено всі характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайно порядку. Контроль правильності заявленого декларантом коду товару згідно УКТНЗЕД за даною партією товару не здійснювався. Суперечності щодо тлумачення положень УКТНЗЕД відсутні. Для завершення митного оформлення товарів і їх поміщення у заявлений митний режим необхідно подати митну декларацію, заповнену у звичайному порядку, у відповідності до положень частини 1 статті 258 МКУ. Оскарження відмови може бути здійснено у відповідності до положень глави 4 МКУ.

03.04.2020 ТОВ "Єристівський ГЗК" до митного поста "Кременчук" Дніпровської митниці Держмитслужби надана нова електронна митна декларація типу ІМ 40 ДЕ №UA110380/2020/000552 на зазначений вище товар (а.с. 114-116). У графі 33 митної декларації №UA110380/2020/000552 ТОВ "Єристівський ГЗК" зазначено код товару 4011940000.

Не погоджуючись з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110380/2020/00026 від 02.04.2020, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України (надалі - МК України), а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до пунктів 20, 23 та 24 частини першої статті 4 МК України митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством, відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Статтею 256 МК України визначено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

З оскаржуваного рішення слідує, що позивачу відмовлено у митному оформленні (впуску) товарів, оскільки у поданій МД (ІМ 40 ТН) зазначено всі характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку; суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД відсутні.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 260 МК України визначено, що якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Також пунктом 29 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450, передбачено, що декларування партії товарів, ввезених на митну територію України, або партії товарів, що вивозяться за межі митної території України, може бути здійснено з використанням тимчасової митної декларації за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи у разі, коли декларант не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, зокрема коли:

точні відомості про код товару згідно з УКТЗЕД або характеристики, які впливають на оподаткування товару, зокрема особливими видами мита, можуть бути встановлені після проведення їх дослідження;

у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару згідно з УКТЗЕД виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, розв`язання яких вимагає додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо;

відомості про кількісні характеристики товарів можуть бути встановлені після навантаження товарів на транспортний засіб або вивантаження товару з транспортного засобу;

ціна товарів визначається за формулою.

Аналіз приписів пункту 29 Положення дає підстави для висновку, що наявність у вказаному пункті прислівника "зокрема" свідчить про те, що зазначені у цьому пункті випадки здійснення декларування партії товарів, ввезених на митну територію України, або партії товарів, що вивозяться за межі митної території України, з використанням тимчасової митної декларації не є вичерпним.

Відповідно до Класифікатора типів декларацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20.09.2012 №1011, в режимі ввезення (ІМ), зокрема, вирізняються такі типи МД: 1) ЕЕ - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення; 2) ДЕ - додаткова декларація до попередньої митної декларації; 3) ТН - тимчасова митна декларація на товари, точні відомості про код згідно з УКТЗЕД яких можуть бути встановлені після проведення їх дослідження, отримання додаткової інформації тощо.

Стаття 257 МК України регламентує процедуру декларування.

Так, відповідно до частин першої та шостої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 5 частини восьмої статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема, відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Таким чином, виходячи з положень статті 257 МК України слід дійти висновку, що при декларуванні товару до митної декларації вносяться відомості про нього. До відомостей про товар, які вносяться декларантом до митної декларації для митного оформлення, обов`язково вноситься код УКТЗЕД.

При цьому, суд відмічає, що поняття "точні відомості про характеристики товарів" чинним митним законодавством не визначене.

З огляду на викладене та враховуючи не вичерпність перелічених у пункті 29 Положення про митні декларації випадків здійснення декларування партії товарів, ввезених на митну територію України, або партії товарів, що вивозяться за межі митної території України, з використанням тимчасової митної декларації, суд вважає, що товариство у спірному випадку мало право на подання до митного органу тимчасової митної декларації, оскільки не володіло точними відомостями про характеристику ввезеного товару.

У відзиві на позовну заяву митний орган наполягає на відсутності у позивача права на подання тимчасової митної декларації типу ІМ 40 ТН №UA110380/2020/000547 з огляду на не проведення по вказаній декларації контролю правильності заявленого коду УКТЗЕД імпортованого товару та відсутності між декларантом та митним органом будь-яких суперечностей з приводу коду УКТЗЕД такого товару.

З цього приводу суд вважає за доцільне відмітити, що незважаючи на не проведення контролю правильності заявленого коду УКТЗЕД імпортованого товару саме по митній декларації №UA110380/2020/000547, митницею раніше вже здійснювався митний контроль аналогічного імпортованого позивачем товару позивача по інших митних деклараціях і між митним органом та товариством виникали суперечності з приводу правильності визначеного останнім у деклараціях коду УКТЗЕД імпортованого товару.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем, у провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебувала справа №440/4896/19 за позовом ТОВ "Єристівський ГЗК" до Полтавської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №806060/2019/00086 від 25.11.2019; визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару №КТ-UA806000-0046-2019 від 25.11.2019 (а.с. 10-12).

Зокрема, предметом судового розгляду було рішення Полтавської митниці ДФС України про визначення коду товару №КТ-UA806000-0046-2019 від 25.11.2019 (а.с. 8-9), яким митний орган змінив код за УКТЗЕД товару з коду 4011209000 на код 4011940000, під час декларування товару, придбаного за довгостроковим договором поставки шин від 01.12.2018 №FYM-TSTH-19-23.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 у справі №440/4896/19, що не набрало законної сили (http://reestr.court.gov.ua/Review/88838415), позовні вимоги ТОВ "Єристівський ГЗК" задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Полтавської митниці ДФС України про визначення коду товару №КТ-UA806000-0046-2019 від 25.11.2019; визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску і пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №806060/2019/00086 від 25.11.2019.

Отже, вказане свідчить про те, що станом на дату (02.04.2020) подання електронної митної декларації ІМ 40 ТН №UA110380/2020/000547 та станом на дату розгляду цієї справи (30.07.2020) наявний спір між позивачем та митним органом щодо визначення коду УКТЗЕД аналогічного імпортованого товару, придбаного за довгостроковим договором поставки шин від 01.12.2018 №FYM-TSTH-19-23.

Варто зазначити, що 24.03.2020 ТОВ "Єристівський ГЗК" надало митному органу лист за №884/03-20 від 24.03.2020 (а.с. 19), яким повідомлено, що в зв`язку з оскарженням в судовому порядку картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806060/2019/00086 від 25.11.2019 та рішення про визначення коду товару №КТ-UA806000-0046-2019 від 25.11.2019, товариство має намір подавати тимчасові митні декларації за кодом УКТЗЕД 4011209000.

Таким чином, позивач до подачі електронної митної декларації ІМ 40 ТН №UA110380/2020/000547 від 02.04.2020 повідомив митний орган про те, що в наявності є не вирішений судовий спір щодо визначення коду за УКТЗЕД товару, тому точні відомості про код товару за УКТЗЕД будуть встановлені декларантом пізніше.

Відтак, позивач на момент декларування товару та подачі митної декларації ІМ 40 ТН №UA110380/2020/000547 від 02.04.2020 не володів точними відомостями про код товару (шини) за УКТЗЕД, а тому подання ТОВ "Єристівський ГЗК" декларації типу ІМ 40 ТН повністю відповідає вимогам частини першої статті 260 МК України та пункту 29 Положення про митні декларації, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450.

Доводи відповідача на те, що позивачем 03.04.2020 було оформлено нову митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №UA110380/2020/000552 на той самий товар з визначенням коду товару за УКТЗЕД 4011940000, що фактично є засвідченням згоди останнього з оскаржуваною карткою відмови №UA110380/2020/00026 від 02.04.2020, суд оцінює критично, оскільки вказане пояснюється виробничою необхідністю отримання імпортованого товару в найкоротші терміни з метою його використання для кар`єрних автосамоскидів CATERPILLAR 79D товариства.

За таких обставин, оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110380/2020/00026 від 02.04.2020 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у справі, суд прийшов до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі аргументи учасників процесу, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Будівельників, 15, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, ідентифікаційний код 35713283) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, ідентифікаційний код 43350935) про визнання протиправною та скасування картки відмови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110380/2020/00026 від 02.04.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04 серпня 2020 року.

Cуддя О.В. Гіглава