Рішення № 90800636, 05.08.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року м. Черкаси справа № 925/583/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., без участі представників, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Черкаської міської ради до Черкаського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” про стягнення 50015 грн. 31 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Черкаська міська рада звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Черкаського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” (далі – відповідач) про стягнення, на підставі договору оренди землі від 20.03.2018 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 20.03.2018 року за № 25386481, 47883 грн. 41 коп. заборгованості із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.06.2019 року по 16.02.2020 року, 2131 грн. 90 коп. пені, що разом становить 50015 грн. 31 коп., та відшкодування судових витрат.

Позов вмотивовано порушенням відповідачем своїх договірних обов`язків із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чехова, 53, площею 2079 кв. м.

Ухвалою господарського суду від 15.05.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі №925/583/20, справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 10.06.2020 року, встановлено відповідачу строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали для подання суду та направлення позивачу відзиву на позов та доданих до нього документів, запропоновано позивачу у строк до десяти днів з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив. Крім того, відповідачу роз`яснено його право в порядку ст. 250 ГПК України на подання заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.06.2020 року розгляд справи по суті відкладено на 07.07.2020 року, на сайті господарського суду Черкаської області розміщено оголошення про виклик відповідача в судове засідання як особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме.

Сторони явку представників у судове засідання 07.07.2020 року не забезпечили, причини неявки не повідомили.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав, Ухвала господарського суду Черкаської області про призначення справи до судового розгляду, адресовані відповідачу у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку, відділенням Укрпошти повернені суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача: 18006, м. Черкаси, вул. Чехова, буд. 53.

Господарським судом Черкаської області 10.06.2020 року розміщено інформацію про виклик відповідача до суду на офіційній сторінці господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, в разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, суд продемонстрував достатню старанність, щоб дозволити відповідачу, який повинен був знати про правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень учасникам справи, визначитися з провадженням проти нього та скористатись правами і обов`язками, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України і вважає його повідомленим належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

Рішенням Черкаської міської ради від 13.03.2018 року № 2-3158 “Про надання Черкаському обласному дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії “Хліб України” земельної ділянки в оренду по вул. Чехова, 53” вирішено надати Черкаському обласному дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії “Хліб України”, земельну ділянку , без зміни її цільового призначення площею 0,2079 га (кадастровий номер 7110136400:01:029:0062), яка за цільовим призначенням віднесена до земель житлової та громадської забудови (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код КВЦПЗ-03.15)) по вул. Чехова, 53 в оренду на 49 років під існуючий інженерно-лабораторний корпус за рахунок власного землекористування.

Пунктом 2 зазначеного рішення зобов`язано Черкаське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії “Хліб України” укласти договір оренди землі з Черкаською міською радою, здійснивши його державну реєстрацію та надати примірник Черкаській міській раді протягом двох місяців з дня прийняття рішення.

20.03.2018 року Черкаська міська рада, як орендодавець, і Черкаське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії “Хліб України”, як орендар, уклали договір оренди землі (далі – Договір, а.с. 13-18), який 20.03.2018 року зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №25386481 (а.с. 19-20).

За умовами п.п. 1. Договору, орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 13.03.2018 року № 2-3158 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням віднесена до земель житлової та громадської забудови (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код КВЦПЗ-03.15)) по вул. Чехова, 53 в оренду на 49 років під існуючий інженерно-лабораторний корпус за рахунок власного землекористування.

Відповідно до п. 2 Договору, в оренду передана земельна ділянка площею 0,2079 кв. м. (кадастровий номер 7110136400:01:029:0062) під існуючий інженерно-лабораторний корпус. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код КВЦПЗ-03.15).

Відповідно до п.п. 3, 5 Договору на земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна та інфраструктури – існуючий інженерно-лабораторний корпус; нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до листа міськрайонного управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м.Черкасах від 31.01.2018 року №664/180-18.

Договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 Договору).

Пунктом 9 Договору встановлено, що за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 9% від її нормативної грошової оцінки і на час укладання договору становить 67191 грн. 20 коп.

У пунктах 10, 11 Договору зазначено, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексів інфляції, визначених законодавством. Орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним в розмірі 1/12 річної орендної плати шляхом безготівкового перерахування грошових коштів. Орендар бере на себе обов`язок уточнення зміни розмірів орендної плати та банківських реквізитів через фінансові та податкові органи на місцях.

За несвоєчасне внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше визначеної законом ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку. Нарахування пені здійснюється протягом усього строку прострочення сплати орендних платежів (п.14 Договору).

Відповідно п. п. 18, 20 Договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення документації із землеустрою. Організація розроблення документації із землеустрою і витрати, пов`язані з цим, покладається на орендаря. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється з моменту державної реєстрації права оренди.

Відповідно п. 31 (б, з) Договору орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату; відшкодувати орендодавцю суму упущеної вигоди (не отриманого прибутку) в розмірі орендної плати за весь період з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 13.03.2018 року № 2-3158 до моменту державної реєстрації права оренди.

Договір підписаний представниками обох сторін, скріплений їхніми печатками, зареєстрований 20.03.2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №25386481.

Із Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 664/180-18 від 31.01.2018 року (а.с. 17) вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 7110136400:01:029:0062), площею 2079 кв. м., становить – 746568 грн. 90 коп.

Враховуючи п. 9 Договору річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 9% від її нормативної грошової оцінки і на час укладання договору становить 67191 грн. 20 коп. (5599 грн. 27 коп. щомісячно).

Вказані вище обставини також були встановлені у рішенні господарського суду Черкаської області від 26.09.2019 року у справі № 925/841/19, в якому позов Черкаської міської ради задоволено повністю, стягнено з Черкаського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” 76222 грн. 33 коп. боргу з орендної плати за землю за період з 20.03.2018 року по 31.05.2019 року, 6322 грн. 60 коп. пені, 1921 грн. судових витрат.

Крім того, рішенням господарського суду Черкаської області від 26.09.2019 року у справі № 925/841/19, задоволено повністю позов Черкаської міської ради, розірвано договір оренди землі від 20.03.2018 року, який укладений між Черкаською міською радою та Черкаським обласним дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії “Хліб України”, що зареєстрований 20.03.2018 року за №25386481 (кадастровий номер земельної ділянки 7110136400:01:029:0062). Рішення набрало законної сили 17.02.2020 року.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили (правовий висновок колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду в ухвалі від 26.03.2019 року у справі № 910/13862/15).

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З преамбули статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг проти України», а також рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» вбачається, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до розрахунку Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради від 28.04.2020 року № 7388/18-08 заборгованості відповідача по орендній платі за земельну ділянку по вул. Чехова, 53 згідно договору оренди землі від 20.03.2018 року № 25386481, заборгованість відповідача за період з 01.06.2019 року по 16.02.2020 року становить 47883 грн. 41 коп. орендної плати (а. с. 29).

Відповідачем зазначена сума заборгованості не сплачена, вимога про її стягнення та стягнення пені за її прострочення є предметом позову у справі, що розглядається.

Таким чином, спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди землі від 20.03.2018 року, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №25386481, укладеного сторонами. Вимоги позивача витікають із їх прав і обов`язків за цим договором.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до зобов`язань найму (оренди) земельної ділянки, загальні положення про найм (оренду) визначені параграфом 1 глави 58, про найм (оренду) земельної ділянки, як окремий вид зобов`язань, параграфом 3 глави 58 ЦК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір – розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Земельного і Податкового кодексів України, Закону України «Про оренду землі», які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч. 1 ст. 2).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України “Про оренду землі”, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, відповідач не виконав зобов`язання за договором від 20.03.2018 року щодо сплати до бюджету м. Черкаси орендної плати за землю у період оренди з 01.06.2019 року по 16.02.2020 року (до дати набрання рішенням господарського суду Черкаської області від 21.01.2020 року у справі № 925/612/19) у сумі 47883 грн. 41 коп. Наявність і розмір спірної заборгованості позивачем доведено належними і допустимими доказами, відповідачем не спростовані, тому вимога позивача підлягає задоволенню у судовому порядку.

Крім того, за порушення встановленого п. 14 Договору оренди землі від 20.03.2018 року строку внесення орендної плати за період оренди з червня 2019 року по грудень 2020 року позивач нарахував відповідачу до сплати 2131грн. 90 коп. передбаченої п. 14 цього ж Договору пені за період прострочення з 31.07.2019 по 29.02.2020 року (розрахунок на а.с. 30).

Відповідно до ст. 610,ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов`язання, згідно зі ст. 546 ч. 1 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання.

Частина 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такі способи захисту порушеного права особи як присудження до виконання обов`язку в натурі, застосування штрафних санкцій.

За змістом ст.ст. 193, 202 ГК, ст.ст. 509, 525, 526, 598, 599 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Вимога позивача про стягнення 2131 грн. 90 коп. пені передбачена п. 14 Договору від 20.03.20218 року, відповідає приписам п. 129.4 Податкового кодексу України, ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 4, 6, 232 ч. 6 ГК України, фактичним обставинам справи, її розрахунок судом перевірений, тому вказана вимога підлягає задоволенню також у заявленій сумі.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов`язання щодо порядку сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чехова, 53,

площею 0,2079 кв. м. (кадастровий номер 7110136400:01:029:0062) за період з 01.06.2019 по 16.02.2020 року, тому вимоги про стягнення заборгованості із сплати орендної плати в сумі 47883 грн. 41 коп. та 2131 грн. 90 коп. пені судом визнаються обґрунтованими, доказаними і задовольняються повністю.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Черкаського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України”, ідентифікаційний код юридичної особи 24414404, місцезнаходження: 18006, м. Черкаси, вул. Чехова, 53:

на користь Черкаської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 25212542, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36 - 47883 грн. 41 коп. боргу з орендної плати за землю, 2131 грн. 90 коп. пені для зарахування до міського бюджету м. Черкаси балансовий рахунок №UA 548999980334109812000023002; одержувач платежу – УК у м. Черкасах/Черкаси/18010600, код ЄДРПОУ 38031150; МФО 899998, банк – Казначейство України (ЕАП); призначення платежу – орендна плата за землю з юридичних осіб;

на користь Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради, ідентифікаційний код 38764629, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36 - 2102 грн. судових витрат для зарахування на реєстраційний рахунок № UA108201720344260002000086317, банк одержувача - Державна казначейська служби України м. Київ, код ЄДРПОУ 38764629.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М. Грачов