Рішення № 90799772, 30.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2020Справа № 910/5535/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участі секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВК Груп», м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства «Броварський завод пластмас», м. Київ

про стягнення 789 847,80 грн.

Представники:

від позивача: Осадчий О.С.;

від відповідача: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮВК Груп» (далі - ТзОВ «ЮВК Груп»/позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Броварський завод пластмас» (далі - ПрАТ «Броварський завод пластмас»/відповідач) про стягнення 789 847,80 грн, у тому числі: 684 000,00 грн - основного боргу, 95 197,35 грн - пені, 10 650,45 грн - 3% річних, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором поставки товарів №2304-18 від 23.04.2018.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.04.2020 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначив на 25.05.2020.

25.05.2020 суд відклав підготовче засідання на 15.06.2020 у зв`язку з неявкою представника відповідача.

15.06.2020 у підготовче засідання представник відповідача вдруге не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.07.2020.

30.07.2020 у судове засідання з`явився представник позивача та підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання втретє не з`явився, натомість подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи, при цьому, ПрАТ «Броварський завод пластмас» відзиву на позовну заяву не надало.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відмовив у його задоволенні з підстав необґрунтованості.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮВК Груп» (далі - постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Броварський завод пластмас» (далі - покупець) укладено договір поставки товарів № 2304-18, відповідно до якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві товари, визначені у п. 1.2. цього договору, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар (хімічна продукція).

Згідно п. 1.2. договору найменування, одиниці виміру, кількість, асортимент, ціна товару, що підлягає поставці за цим договором, визначаються у Специфікаціях та підписаних сторонами видаткових накладних, що є невід`ємною частиною цього договору.

У відповідності до п. 5.1. договору умови та порядок оплати партій товару визначається сторонами в Специфікаціях.

Пунктом 9.3. договору встановлено, що у випадку прострочення платежу покупцем понад строк, встановлений п. 5.1. договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої партії товару за кожний день прострочення.

В подальшому на виконання умов цього договору, між сторонами підписані специфікації, відповідно до яких позивачем поставлявся, а відповідачем приймався товар.

Відповідно до п. 1, п. 3 специфікації № 01/08 від 01.08.2019, загальна сума поставки складає 484 500,00 грн. Оплата 100% вартості товару до 31.08.2019.

Згідно п. 1, п. 3 специфікації № 15/08 від 15.08.2019, загальна сума поставки складає 672 000,00 грн. Оплата 100% вартості товару до 16.09.2019.

У відповідності до п. 1, п. 3 специфікації № 27/08 від 27.08.2019, загальна сума поставки складає 333 890,00 грн. Оплата 100% вартості товару до 18.09.2019.

Відповідно до п. 1, п. 3 специфікації № 24/09 від 24.09.2019, загальна сума поставки складає 289 000,00 грн. Оплата 100% вартості товару до 01.10.2019.

Згідно п. 1, п. 3 специфікації № 07/10 від 07.10.2019, загальна сума поставки складає 28 900,00 грн. Оплата 100% вартості товару до 14.10.2019.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 6 293 674,50 грн.

З наданого ТзОВ «ЮВК Груп» акту звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами вбачається, що станом на 04.12.2019 заборгованість відповідача перед позивачем складала 800 000,00 грн.

Позивач стверджує, що 17.01.2020, 05.02.2020 та 07.02.2020 відповідачем частково здійснено оплату в розмірі 116 000,00 грн.

З огляду на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 2304-18 від 23.04.2018 позивач просить суд стягнути з ПрАТ «Броварський завод пластмас» заборгованість у сумі 684 000,00 грн, а також пеню у розмірі 95 197,35 грн та 3% річних в сумі 10 650,45 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №2304-18 від 23.04.2018, відповідно до якого позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 6 293 674,50 грн, проте відповідач за поставлений товар розрахувався частково в розмірі 5 493 674,50 грн, внаслідок чого у ПрАТ «Броварський завод пластмас» виникла заборгованість в сумі 684 000,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, сторони у специфікаціях до договору погодили строк оплати кожної партії поставки.

Судом встановлено, що в порушення умов вказаного договору та специфікацій відповідач у визначений термін оплату за поставлений товар в повному обсязі не здійснив.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлене вище, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати поставленого товару у повному обсязі, суд дійшов висновку, що ПрАТ «Броварський завод пластмас» порушено умови договору поставки та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 684 000,00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 95 197,35 грн - пені та 10 650,45 грн - 3% річних, нараховані на суми боргу по кожній поставці товару згідно специфікації №27/08 від 27.08.2019, № 24/09 від 24.09.2019 та № 07/10 від 07.10.2019.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, пунктом 9.3. договору встановлено, що у випадку прострочення платежу покупцем понад строк, встановлений п. 5.1. договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої партії товару за кожний день прострочення.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та 3% річних і встановив, що позивачем допущено помилку в обчисленні розміру нарахувань, проте, заявлені суми підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки їх розмір не перевищує суму, обчислену судом.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВК Груп» задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Броварський завод пластмас» (02088, місто Київ, вулиця Промислова, будинок 10; ідентифікаційний код 00203594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВК Груп» (49000, місто Дніпро, проспект Героїв, будинок 12, квартира 428; ідентифікаційний код 38359208) заборгованість у розмірі 684 000 (шістсот вісімдесят чотири тисячі) грн 00 коп., пеню в сумі 95 197 (дев`яносто п`ять тисяч сто дев`яносто сім) грн 35 коп., 3% річних в розмірі 10 650 (десять тисяч шістсот п`ятдесят) грн 45 коп. та судовий збір в сумі 11 847 (одинадцять тисяч вісімсот сорок сім) грн 72 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення».

Повний текст рішення складено: 06.08.2020.

Суддя В.В. Бондарчук