Ухвала суду № 90799391, 04.08.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

04.08.2020 Справа № 905/892/20 Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Нікішиній Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави

до відповідача 1 Маріупольської міської ради Донецької області

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазовбуд»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовбудівництво»

про визнання недійсним рішення про поновлення строку оренди земельної ділянки та договору оренди земельної ділянки

За участю представників сторін:

від позивача: Прокурор Хряк О.О. на підставі службового посвідчення №053701 від 03.09.2019;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: адвокат Чекменьов Д.М. ордер серія ДН №000,82 від 09.06.2020 (Свідоцтво про права на зайняття адвокатською діяльністю № 1692 від 14.05.2004);

від третьої особи: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 до Маріупольської міської ради Донецької області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазовбуд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовбудівництво» про визнання недійсним рішення №7/50-5074 від 26.02.2020 про поновлення строку оренди земельної ділянки та договору оренди земельної ділянки б/н від 25.03.2020.

Розгляд справи здійснювався шляхом відеофіксування за допомогою платформи «EasyCon» та складання протоколу.

Представником відповідача 2 заявлені клопотання про залишення позову без розгляду, з підстав того, що по -перше: у прокурора відсутні підстави для представництва у цій справі, інтересів держави, зокрема, порушення ч.4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України; по-друге: позовна заява підписана особою, яка не мала повноважень її підписувати, а саме позов підписаний заступником керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 Меюсом В.С., у той час, як матеріали справи не містять доказів відсутності Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1.

Щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з підстав порушення прокурором ч.4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, то вирішення даного клопотання відкладено судом.

Суд, у підготовчому засіданні 04.08.2020 вирішує клопотання відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду, в частині повноважень особи, яка підписала позовну заяву.

Так, відповідач 2, обґрунтовуючи клопотання про залишення позову без розгляду, посилається на правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від №819/478/17 від 27.05.2020, №819/198/17 від 25.09.2019, які, в силу статті 13 закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

03.08.2020 до суду від Маріупольської місцевої прокуратури №1 надійшли письмові пояснення на клопотання відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду. В яких, Керівник Маріупольської місцевої прокуратури №1 не погоджується з клопотанням відповідача 2, та просить відмовити в його задоволенні.

Також прокуратурою подане клопотання про витребування доказів, а саме копії спірного договору від відповідача -1. Під час підготовчого засідання, копію договору належної якості надіслав на електронну пошту суду відповідач -2. Копія договору скріплена електронним цифровим підписом предстваника відповідача -2 - адвокатом Чекменьовим Д.М. та долучена судом до матеріалів справи.

Відповідач 1, належним чином повідомлений про дату час та місце підготовчого засідання, до суду не з`явився. У поданому відзиві, підтримав позицію відповідача 2, стосовно залишення позову без розгляду, з наведених вище підстав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача 2, належним чином повідомлена про дату час та місце підготовчого засідання, до суду не з`явилась. Надала клопотання про проведення засідання 04.08.2020 за відсутності представника підприємства третьої особи. Клопотання судом задоволено.

Розглядаючи клопотання відповідача 2 про залишення позову без розгляду, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Межі повноважень прокурора передбачені як Господарським процесуальним кодексом України, так і Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Повноваження прокурора передбачені ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У наведених випадках прокурор виконує функцію представництва інтересів держави, яка є його конституційним обов`язком.

Представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Право подання процесуальних документів при реалізації конституційної функції представництва інтересів держави визначено ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» у редакції на час пред`явлення позову. Право подання позовної заяви (заяв, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» функції прокуратури здійснюються виключно прокурорами, перелік посад яких вказано у ст. 15 цього Закону.

За ст. 10 Закону України «Про прокуратуру» у системі прокуратури діють регіональні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя. При цьому прокурори мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі (ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»).

Пунктом 6.1 наказу Генеральної прокуратури України №186 від 21.09.2018 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень» визначено, що позови (заяви) слід надсилати до суду за підписом Генерального прокурора, його першого заступника та заступників, керівників регіональних і місцевих прокуратур, їхніх перших заступників та заступників.

У зв`язку з цим не можна ототожнювати статус прокурора, що здійснює представництво інтересів держави в суді, зі статусом представника в адміністративному процесі, а тому посилання заявника на постанови Верховного суду в адміністративних справах №819/478/17 від 27.05.2020, №819/198/17 від 25.09.2019 не є релевантними, оскільки у зазначених справах позовна заява подана на захист прав, свобод та інтересів прокуратури, як самостійного позивача у статусі юридичної особи, а не на виконання прокурорської функції представництва інтересів в суді (п. 25 постанови від 25.09.2019, п. 28 постанови від 27.05.2020).

Види представництва сторін у суді, врегульовані ст. ст. 56-61 Господарського процесуального кодексу України, передбачають обов`язковий порядок правових відносин між представником і особою, яку він представляє. Повноваження ж прокурора при здійсненні представництва інтересів держави в суді визначені ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

Здійснюючи представництво інтересів держави, прокурор не обмежений волею суб`єкта, від імені якого він представляє інтереси держави, і діє автономно, незалежно від нього, окрім випадків, встановлених законом (ч, 2 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України).

У даній справі прокурор реалізує конституційну функцію представництва інтересів держави та позов подано виключно з цією метою, а не для захисту особистих прав та інтересів Маріупольської місцевої прокуратури області як юридичної особи.

Таким чином, слід розмежовувати прокуратуру в організаційних зносинах з державними органами, як юридичну особу, де оскаржуються дії її службових осіб (надання чи ненадання відповіді на звернення тощо), як роботодавця (щодо звільнення чи притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника), як в ході організаційно-господарської роботи (стороною договорів щодо ремонту приміщень прокуратур, поставки газу тощо) так і в ході виконання її конституційних функцій, як органу держави, зокрема щодо здійснення представництва інтересів держави в суді.

У першому випадку - як юридичну особу - прокуратуру представляє її керівник, в разі його відсутності перший заступник, в разі його відсутності відповідний заступник (ст. 9, ст. 11, ст.13 Закону України «Про прокуратуру»). Більше того, юридичними особами є лише Офіс Генерального прокурора та обласні прокуратури.

А в другому випадку - як орган держави - функції прокуратури здійснюються виключно прокурорами, якими є, у тому числі: керівник обласної прокуратури; перший заступник керівника обласної прокуратури; заступник керівника обласної прокуратури; керівник підрозділу обласної прокуратури; заступник керівника підрозділу обласної прокуратури; прокурор обласної прокуратури; керівник окружної прокуратури;перший заступник керівника окружної прокуратури; заступник керівника окружної прокуратури; керівник підрозділу окружної прокуратури; заступник керівника підрозділу окружної прокуратури; прокурор окружної прокуратури.

Крім цього, слід також зазначити, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019, внесено зміни в закон, яким місцеві прокуратури замінено на окружні. Проте, відповідно до п.3 Прикінцевих і перехідних положень вказаного закону від 19.09.2019, до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Статтею 24 Закону України «Про прокуратуру» визначені особливості здійснення окремих форм представництва інтересів громадянина або держави в суді

Так, у ч.1 даної статті зазначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позов заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 заявлений, з підстав наведених у другому випадку, тобо спрямований на виконання конституційних функцій, як органу держави, а отже не повинен бути підписаний виключно керівником.

Відтак, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача 2 про залишення позову без розгляду, з підстав того, що позовна заява підписана особою, яка не мала повноважень її підписувати.

У підготовчому засіданні судом проведено дії відповідно до частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, роз`яснено обмеження строків на подання заяв по суті справи та доказів початком стадії розгляду справи по суті та встановлено порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті.

Відповідно до матеріалів справи, у суду відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання або оголошення у ньому перерви.

Згідно з частинами 2, 5 статті 185 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.08.2020 суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи № 905/892/20 до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 53, 177, 182, 183, 202, 232, 234, 235, 240, Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача 2 про залишення позову без розгляду на підставі того, що позовна заява підписана особою, яка не мала повноважень її підписувати.

2. Клопотання прокурора про витребування доказів у відповідача 1 – залишити без задоволення.

3. Закрити підготовче провадження по справі №905/892/20 та призначити судове засідання на 04.08.2020 року о 15:30 год., яке відбудеться у приміщенні суду, за адресою: м. Харків, пр. Науки, 5, зал судового засідання № 104 (ВКЗ).

4.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

У підготовчому засіданні 04.08.2020 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 06.08.2020.

Суддя Діна Миколаївна Огороднік

(Д.М. Огороднік)