Ухвала суду № 90799289, 06.08.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відкладення підготовчого засідання

06.08.2020 м. ДніпроСправа № 906/393/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Полевичек Д.А.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" (м. Дніпро)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (м. Дніпро)

про стягнення суми страхового відшкодування у загальному розмірі 262 292 грн. 69 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" в особі Матушевського Віталя Казимировича (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Житомирської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (далі - відповідач) суму страхового відшкодування у загальному розмірі 262 292 грн. 69 коп., яка складається з наступних сум: різниці між фактичною вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу та сумою страхового відшкодування у розмірі 74 167 грн. 83 коп. та упущеної вигоди у розмірі 188 124 грн. 86 коп.

Також позивач просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 934 грн. 39 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.

Так, 17.05.2017 між страховиком - Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" та страхувальником і водночас вигодонабувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № АВН0СРS-174H019, відносно майнових інтересів страхувальника, що не суперечать закону, пов`язаних із володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом, що належить йому на праві володіння.

30.09.2019 стався страховий випадок, а саме: транспортний засіб отримав механічні пошкодження ДТП, 03.10.2019 на замовлення страховика, ОСОБА_2 був проведений огляд транспортного засобу, одразу після чого ТЗ був направлений для ремонту на СТО, що дозволено пунктом 5.13. договору. Проте, через брак коштів ремонт транспортного засобу закінчився лише 13.04.2020.

11.11.2019 страховик виплатив вигодонабувачу страхове відшкодування, розраховане ним самостійно 08.10.2019 в розмірі 56 577 грн. 69 коп. Вигодонабувач за затвердженою формальною процедурою 14.12.2019 отримав від СТО ФОП Климчук О.В. рахунок на вже розраховану раніше страховиком суму, і 14.01.2020 оплатив його. Таким чином, розмір виплаченого страхового відшкодування відповідає не фактичній вартості відновлювального ремонту ТЗ, а сумі, що була заочно розрахована невідомим мені способом на замовлення відповідача.

Таким чином, загальна фактична вартість відновлювального ремонту ТЗ (з урахуванням вказаного ФОП Чистяк О.В. коефіцієнту зносу замінних частин 0,67) складає 130 745 грн. 52 коп., що на 74 167 грн. 83 коп. більше, ніж розмір виплаченого відповідачем страхового відшкодування. Таке право страхувальника на визначення розміру збитків передбачене, крім іншого, також в абзаці 2 пункті 15.4. договору.

Через недостатній розмір виплаченого відповідачем страхового відшкодування відновлювальний ремонт ТЗ закінчено лише 13.04.2020, оскільки ТЗ до цього часу не міг використовуватися, до прямих збитків додалася упущена вигода.

Матушевський Віталій Казимирович зареєстрований як фізична особа-підприємець із основним видом діяльності за КВЕД 49.41. "Вантажний автомобільний транспорт", понад 6 років професійно надає послуги вантажних перевезень. Зокрема, транспортний засіб на постійній основі використовувався для доставки поштових відправлень ТОВ "Торговий Дім "Міст Експрес" згідно договору № АО/125 від 19.07.2016, пролонговано 19.07.2019.

Натомість, упущена вигода підлягає відшкодуванню починаючи з 12.11.2019 - через порушення відповідачем договору, а саме виплату ним страхового відшкодування в розмірі, який суттєво менший за фактичну вартість відновлювального ремонту ТЗ, і тому унеможливив закінчення ремонту ТЗ в розумні строки. Таким чином, неправомірні дії відповідача є єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості отримувати прибуток, а збитки, які виникли в мене, є наслідком його неправомірних дій.

Виходячи з чистого прибутку від експлуатації ТЗ в розмірі 1 221 грн. 59 коп./день, за період з 12.11.2019 до 13.04.2020 (154 календарні дні) розмір упущеної вигоди, яка має бути відшкодована відповідачем складає: 154 дні х 1 221,59 грн./день = 188 124 грн. 86 коп.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 906/393/20 визначено суддю Сікорська Н.А., що підтверджується витягом з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.04.2020 вирішено передати справу № 906/393/20 за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 906/393/20 визначено суддю Фещенко Ю.В., що підтверджується витягом з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2020.

Ухвалою суду від 16.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 06.08.2020.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 33482/20 від 23.07.2020), у якому він просить розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними матеріалами та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наступне:

- з урахуванням умов договору страхування, сума страхового відшкодування складає: 60 291 грн. 54 коп. * 100% - 0,00 грн. = 60 291 грн. 54 коп., де 0,00 грн. - безумовна франшиза відповідно до умов договору;

- 11.11.2019 повивачу було виплачено страхове відшкодування у розмірі 60 291 грн. 54 коп., що підтверджується відповідним платіжним дорученням та розшифровкою страхових платежів та складається з: 56 577 грн. 69 коп. - на рахунок страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням від 11.11.2019 № 165; 3 713 грн. 85 коп. - сума недоотриманих відповідачем страхових платежів по договору страхування за період з 18.05.2017-17.05.2020, яку зараховано 11.11.2019 в якості сплати недоплаченої частини страхового платежу по договору страхування;

- відтак, посилання позивача в своєму позові на те. то сплачене страхове відшкодування складає 56 577 грн. 69 коп. не відповідає дійсності, оскільки така виплата фактично становить 60 291 грн. 54 коп. оскільки включає взаємозалік не сплачених часток страхових платежів у відповідності до вищевказаних умов договору;

- також звертаю увагу на те, що страхове відшкодування розраховане із суми збитку саме без врахування ПДВ на замінні складові та матеріали, оскільки отримувач страхового відшкодування ТОВ "Автокредит Плюс" не є платником податку на додану вартість;

- тобто, страхове відшкодування було виплачено на користь позивача у повній відповідності із умовами договору страхування;

- в своєму позові позивач вважає, що страхове відшкодування повинно бути відшкодовано на підставі документів офіційного представника Volkswagen у м. Житомирі ТОВ "Інтер Авто Центр". При цьому позивач посилається на пункт 15.3. та абзац 2 пункту 15.4. договору страхування на підставу правомірності своїх тверджень;

- однак, пункт 15.3. та абзац 2 пункту 15.4. передбачають, що після складення дефектного акта (акта огляду) та фотографування пошкоджений транспортний засіб може бути направлено для ремонту на СТО. узгоджену із страховиком. Страхувальник має право для визначення розміру збитку скласти кошторис на підприємстві (станції технічного обслуговування, автомайстерні), яке за згодою страховика буде виконувати ремонт пошкодженого ТЗ;

- відповідач, в свою чергу; не здійснював жодних погоджень СТО на виконання ремонтних робіт, матеріали справи не містять доказів погодження СТО, що повністю виключає можливість застосування пункту 15.3. та абзац 2 пункту 15.4. в тій частині, на яку посилається позивач;

- факт відсутності погодження СТО страховиком також підтверджується тією обставиною, що відповідач сплатив страхове відшкодування безпосередньо на користь Страхувальника, а не на рахунок СТО, як це передбачено пунктом 15.12. договору, згідно якого у разі проведення ремонту застрахованого ТЗ на СТО, узгодженій зі страховиком. Страхувальник сплачує СТО за ремонт тільки суму безумовної франшизи, а залишок вартості ремонту перераховує страховик на підставі рахунку СТО;

- тобто, за обставин, то склалися у справі, можливість здійснення страхового відшкодування на підставі рахунків СТО по передбачена умовами договору страхування. Така виплата можлива виключно па підставі експертної оцінки з вирахуванням фізичною зносу на день настання страхового випадку частин, деталей і приладдя, що і було зроблено страховиком у повній відповідності із умовами договору страхування;

- застосування позивачем у своєму позові коефіцієнту фізичного зносу 0,67, взятого з Аварійного сертифікату № 220/19-10 до нових деталей з рахунку ТОВ "Інтер Авто Центр" № ИЖ-864005 від 28.01.2020, не може бути взято до уваги судом, оскільки такий спосіб застосування оскільки такий спосіб застосування коефіцієнту фізичного зносу виключно на нові деталі та виключно у офіційного дилера не передбачений чинним законодавством України, зокрема Методикою товарознавчої експертизи га оцінки колісних транспортних засобів;

- до того ж, як вбачається з платіжного доручення № 466 від 14.01.2020, копію якого напав позивач, подальше перерахування страхового відшкодування страхувальник здійснив на користь ФОП Клімчук О.В., а не на користь ТОВ "Інтер Авто Центр", а у призначенні платежу платіжного доручення № 466 від 14.01.2020 міститься посилання на рахунок 63 віл 06.12.2019, копію якого позивач не надав разом із позовом;

- зазначені спірні питання чітко врегульовані абзацом 1 пункту 15.4. договору страхування, який передбачає, що у разі незгоди страхувальника з висновками експерта, страхувальник може за свій рахунок замовити проведення іншої експертизи;

- оскільки ж позивач не скористався своїм правом, то передбачене абзацом 1 пункту 15.4. договору, не спростував висновків Аварійного сертифікату № 220/19-10, а відновив пошкоджений транспортний засіб не узгодженій із страховиком СТО - будь-яка можливість виплати страховою відшкодування на підставі рахунків СТО категорично виключається.

- тобто, оскільки згідно з пунктом 15.9. договору страхування відшкодування збитків провадиться з вирахуванням фізичного зносу частин, деталей і приладдя, що підлягають заміні, етапом на день страхового випадку, то Аварійний сертифікат № 220/19-10 є єдиним висновком у цій справі, що містить інформацію щодо предмета доказування, а саме доказування розміру страхового відшкодування, який би відповідав умовам договору страхування;

- вимога позивача про стягнення упущеної вигоди в розмірі 188 124 грн. 86 коп. не може бути задоволена оскільки: згідно з пунктом 15.8. договору страхування при настанні страхового випадку відшкодуванню підлягають тільки прямі збитки. Не відшкодовується упущена вигода, витрати на оренду чи наймання іншого транспортного засобу, моральні збитки та інше; по-друге, позивач надав разом із позовом документи, що можуть свідчити лише про ймовірну упущену вигоду ФОП Матушевський В.К. (який не є стороною у справі), у той же час жодних доказів, які б підтверджувати упущену вигоду ТОВ "Автокредит Плюс", суду не надано.

Від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. суду № 35749/20 від 06.08.2020), у якому він вважає твердження відповідача необґрунтованими, з огляду на наступне:

- договір страхування не містить будь-якого визначення терміну «експертна оцінка», «експертиза», «висновок експерта» тощо. Пункт 15,3 визначає, що незалежна експертиза - це лише складення дефектного акту (акту огляду) та фотографування транспортного засобу (ТЗ), одразу після чого можна виконувати ремонт ТЗ. Страхувальник може брати участь в експертизі, а в разі незгоди з висновками експерта, за свій рахунок може замовити проведення, іншої експертизи (п. 15.4). Таким чином, договором не передбачено проведення другого, заочного етапу експертизи, складання аварійного сертифікату тощо. Також визначено матеріального збитку ТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок чи звіт (акт), суперечить пункту 5.1 Методики, яка є основним нормативним документом у даній сфері. Натомість, Акт огляду склав ОСОБА_2 в Житомирі, а розрахував матеріальний збиток заочно Чистяков О.В. у Дніпрі;

- позовні вимоги будуть зменшені на 3 713 грн. 85 коп.;

- договір страхування не передбачає будь-якої процедури узгодження зі страховиком СТО. Пункт 15.1.6 лише зобов`язує надати страховику ТЗ для складання акта огляду та «узгодити зі страховиком подальші дії щодо врегулювання збитку», а пункт 15.3 лише визначає, що «після складення дефектного акта (акту огляду) та фотографування пошкоджений ТЗ може бути направлено для ремонту на СТО, узгоджену зі страховиком". На «гарячій лінії» СК «Інгосстрах» (тел. 0800500801), куди я звернувся після ДТП, мене повідомили, що після проведення огляду ТЗ його можна ремонтувати на будь-якій зручній для мене СТО. Таким чином, твердження відповідача про непогодження ним СТО є безпідставними;

- судячи з заяви про виплату страхового відшкодування від 02.10.2019, страхувальник на свій розсуд обрав направлення виплати на погашення кредиторської заборгованості, а не на розрахунковий рахунок СТО. Тобто така виплата є вільним вибором позивача, а не свідченням непогодження ним СТО з відповідачем;

- експертна оцінка у формі Аварійного сертифікату № 220/19-10 від 08.10.2019, на підставі якої відповідач виплатив страхове відшкодування, складена з численними порушеннями нормативних актів, що спотворює результат та унеможливлює визначення на його підставі дійсної вартості відновлювального ремонту мого автомобіля, а саме:

а) згідно пункту 15.9 договору, "відшкодування збитків проводиться з вирахуванням фізичного зносу частин, деталей і приладдя, що підлягають заміні, станом на день настання страхового випадку", тобто на 30.09.2020. Станом на 30.09.2020 був чинним «Бюлетень автотоварознавця» (далі - БА) №108. Натомість, Чистяков О.В. в Аварійному сертифікаті використав БА №107, що прямо заборонено розділом БА «Обмеження при використанні даних довідника», цитую: «Використання цінових значень попередніх випусків довідника на дату оцінки після виходу чергового «Бюлетеня» неприпустимо». Датою оцінки є 08.10.2020, коли був чинним уже БА №109.

б) Чистяков О.В. перед визначенням матеріального збитку особисто не провів огляд колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), чим прямо порушив пункт 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методики), де вказано: «Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки», а також порушив пункт 8.5.1 Методики, який посилається на пункт 5.1.;

в) при визначенні вартості КТЗ Чистяков О.В. також порушив пункти 7.2, 7.3, 7.4 Методики, які передбачають визначення вартості КТЗ на підставі їх цін продажу та поточних цін пропозиції до продажу, які зазначені у вітчизняних довідниках; визначення показника Сер (середньої ринкової вартості) базується на довідкових цінових даних продажу на ідентичне (аналогічне) КТЗ. Так, згідно БА №109 (чинного на дату огляду), ціна становила 186700 грн. Натомість, в Аварійному сертифікаті Чистякова О.В. вказано ціну 196 450 грн.;

г) курс валют`ЩзУ (євро) у Аварійному сертифікаті не відповідає курсу НБУ на дату настання страхового випадку (п. 15.9 Договору, 30.09.2020 - 2633,4552грн/100євро) чи навіть на дату огляду КТЗ (03.10.2020 - 2715,9298грн/100євро), а з незрозумілих причин взятий станом на 01.09.2020 - 2 793,7201грн/100евро, що ставить під сумнів загалом результати розрахунку в калькуляції вартості відновлювального ремонту;

д) в Аварійному сертифікаті відсутні належні джерела даних щодо вартості запасних частин, які застосовано в калькуляції вартості відновлювального ремонту та відмічено значком «*», що свідчить про виправлення Чистяковим О.В. даної калькуляції вручну. В Аварійному сертифікаті прямо вказано, що ціни на запасні частини надав замовник (тобто відповідач у справі, який є економічно заінтересованою особою); відсутні докази застосування вартості саме оригінальних запасних частин;

є) Калькуляція Чистякова О.В. не містить операцій з демонтажу паливного баку та АКБ, хоча вони є обов`язковими, зокрема; при заміні даху та ремонті боковий, що вимагає застосування газополуменевого та напівавтоматичного зварювального обладнання та устаткування;

- пункт 8.5.10 Методики прямо вимагає використання даних щодо вартості саме оригінальних складників (складових частин КТЗ), а пункт 8.5.11 Методики вказує: «Пріоритетними є дані про вартість складових частин, які поставляє виробник КТЗ у мережу своїх офіційних дилерів у регіоні";

- в "Переліку обмежень у використанні результатів аварійного сертифікату" вказано, що аварійний сертифікат було надруковано в одному примірнику і передано замовнику (відповідачу); також, що його зміст є конфіденційним. Таким чином, зауваження відповідача, що я в позовній заяві не спростував висновків цього аварійного сертифікату, є щонайменше некоректним;

- упущена вигода не відшкодовується згідно пункту 15.8 лише в умовах, передбачених договором, тобто допоки не порушуються зобов`язання за договором;

- щодо твердження відповідача, що Матушевський В.К. не є стороною в договорі страхування, а тому не може претендувати на відшкодування упущеної вигоди, слід зазначити таке. Пункт 3 Договору визначає вигодонабувача (ТзОВ «Автокредит плюс»). Там само, підпункт 3.1 деталізує сторону договору, визначивши, що «Договір укладено на виконання умов договору застави з метою виконання зобов`язань за кредитним (лізинговим) договором № АВН0А 100000163 від 12.05.2017». А договір №АВН0А!00000163 укладено між лізингодавцем ТзОВ "Автокредит плюс" та лізингоодержувачем Мату шевським В.К . Таке формулювання - єдина можливість ввести лізингоодержувача як сторону в договір страхування, оскільки страховий продукт КАСКО має право оформляти виключно власник транспортного засобу. Крім того, у страховому акті № 1114784 від 07.11.2019 страховик зазначив у пункті 4.1: "Виплату провести Автокредит плюс, ТОВ на погашення лізингу / водій Матушевський Віталій Казимирович ".

Представники позивача та відповідача у підготовче засідання 06.08.2020 не з`явилися, причин нез`явлення суду не повідомили, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Судом зауважено, що станом на 06.08.2020 в матеріалах справи відсутні заперечення на відповідь та строк для надання заперечень станом на 06.08.2020 не закінчився.

Судом також враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Враховуючи наведені вище обставини та правові норми, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи, оскільки суд позбавлений можливості вирішити питання, передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України. Отже, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, господарський суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 182, 183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відкласти підготовче засідання на 09.09.2020 о 15:40 год., яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 1-207 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

2. Викликати представників учасників справи в судове засідання, визнавши їх явку обов`язковою.

3. Надати учасникам справи можливість виконати пропозиції суду, викладені в ухвалі від 16.07.2020.

4. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 06.08.2020 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали підписаний - 06.08.2020.

Суддя Ю.В. Фещенко