Постанова № 90798128, 30.07.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/3484/20

Провадження № 3/0274/1998/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.20 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Хуторна І.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; не працює;

за статтями 173, 184 ч.1, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и л а:

21.05.2020 ОСОБА_1 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 ухилялася від виконання покладених на неї батьківських обов`язків по забезпеченню необхідних умов проживання та виховання відносно сина ОСОБА_2 , 2017 р.н., а саме: систематично вживає алкогольні напої, веде асоціальний спосіб життя, не займається вихованням дитини.

02.05.2020 о 16-45 год. в м.Бердичеві по вул. Житомирській, 85 в приміщенні центральної районної лікарні ОСОБА_1 висловлювалась нецензурною лайкою на адресу працівників поліції, словесно погрожувала, шарпала за одяг, чим порушила громадський порядок та спокій громадян, тобто вчинила дрібне хуліганство.

02.05.2020 о 16-40 год. в м.Бердичеві по вул. Житомирській на території центральної районної лікарні ОСОБА_1 , перебуваючи в п`яному вигляді, висловлювалась нецензурною лайкою на адресу працівників поліції, словесно погрожувала, на вимогу працівників поліції припинити протиправні дії не реагувала, чим вчинила злісну непокору законній вимозі працівників поліції під час виконання ними службових обов`язків.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за статтями 173, 184 ч.1, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала. Пояснила, що з дитиною проживає у гуртожитку, на даний час не працює, отримує соціальну допомогу на утримання дитини та пенсію. Дійсно до неї в гуртожиток періодично приходили знайомі, з якими вона вживала спиртні напої, однак вважає, що це не впливає на виховання дитини. Щодо подій, які стались 02.05.2020, пояснила, що у неї була сварка з чоловіком, він її вдарив, після якої вона поїхала в лікарню на обстеження. В лікарні вона нецензурною лайкою не висловлювалась, під час обстеження до лікарні приїхали працівники поліції, які з неї посміхались. Після проведення огляду працівники поліції посадили її у службовий автомобіль, де наділи кайданки, після чого вона почала з ними сварку, оскільки вважала, що протиправних дій не вчиняла.

З письмових пояснень ОСОБА_1 від 21.05.2020 вбачається, що вона не заперечує факт систематичного вживання алкоголю із знайомими, конфліктні ситуації із сусідами та комендантами гуртожитку, а також визнає факт неналежного виховання дитини.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 та ст.173 КУпАП, окрім письмових пояснень, доводиться протоколами про адміністративне правопорушення від 02.05.2020 та від 21.05.2020; зверненням директора Бердичівського міського центру соціальних служб ОСОБА_3 від 12.05.2020 про прийняття мір до ОСОБА_1 , яка не дотримується умов карантину, вживає алкогольні напої за місцем проживання та поводиться агресивно до сусідів; заявою мешканців гуртожитку про прийняття мір до ОСОБА_1 , яка щодня влаштовує п`янки за місцем проживання; письмовими поясненнями медпрацівника Бердичівської ЦРЛ ОСОБА_4 , згідно яких ОСОБА_1 20.05.2020 близько 16 год. під час обстеження в приміщенні Бердичівської ЦРЛ поводила себе неадекватно, не давала можливості себе оглянути, висловлювалась нецензурною лайкою, після прибуття поліцейських також висловлювалась в їх адресу нецензурною лайкою; рапортами працівників Бердичівського ВП ГУНП.

Щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 , які мали місце 02.05.2020 року, за ст.185 КУпАП, суддя дійшла наступних висновків.

Адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП можлива за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 26.06.1992 р. «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків.

Стаття 251 зазначає, що доказами по справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

До матеріалів справи долучено пояснення медпрацівника Бердичівської ЦРЛ ОСОБА_4 про висловлювання нецензурною лайкою ОСОБА_1 в приміщенні Бердичівської ЦРЛ, однак жодних доказів, які б свідчили про те, що 02.05.2020 о 16-40 год. ОСОБА_1 , перебуваючи на території лікарні, висловлювалась нецензурною лайкою на адресу працівників поліції, словесно погрожувала, на вимогу працівників поліції припинити протиправні дії не реагувала, чим вчинила злісну непокору законній вимозі працівників поліції під час виконання ними службових обов`язків, суду не надано.

Додані рапорти працівників Бердичівського ВП ГУНП не можуть буди єдиним доказом факту правопорушення.

Оскільки відсутні докази вчинення ОСОБА_1 злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, суддя доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, а тому закриває провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 184 та ст.173 КУпАП, відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, суддя враховує характер вчиненого діяння, особу порушниці, ступінь її вини, та вважає за можливе призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись статтями 23, 34-36, 40-1, 173, 184 ч.1, 185, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

п о с т а н о в и л а:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі ст. 36 КУпАП призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106; Призначення платежу Судовий збір на користь держави.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: І.Ю. Хуторна