Рішення № 9079650, 22.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" березня 2010 р.Справа № 25/181-09-6463 За позовом: Науково-виробничого підприємства „Нива” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Сатурн Сервіс”

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИН АГРО”

про стягнення 93801,85 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Рибак О.Г., довіреність від 05.01.2010р.

Від відповідача ТОВ „Сатурн Сервіс”: Литвинюк М.С., довіреність від 08.12.2009р.

Від відповідача ТОВ „ВИН АГРО”: не з’явився

В засіданні 22.03.2010 р. приймали участь представники:

Від позивача: Рибак О.Г., довіреність від 05.01.2010р.

Від відповідача ТОВ „Сатурн Сервіс”: не з’явився

Від відповідача ТОВ „ВИН АГРО”: не з’явився

Суть спору: про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сатурн Сервіс” на користь Науково-виробничого підприємства „Нива” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю суму основної заборгованості в розмірі 78 839,45 грн., пеню у сумі 8256,50грн., три процента річних у розмірі 1 944,00 грн., індекс інфляції у розмірі 4761,90грн., загалом 93801,85 грн.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, подав суду уточнення позовних вимог від 25.02.2010р. за вх. №4762, де виклав позовні вимоги у вищенаведеній остаточній редакції, відмовився від заявлених позовних вимог щодо ТОВ „ВИН АГРО”, при цьому, справа з врахуванням ч. 3 ст. 17 ГПК України, якою передбачено, що справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду, є підсудною господарському суду Одеської області.

Первинні позовні вимоги позивача складали: про стягнення солідарно з ТОВ „Сатурн Сервіс” та ТОВ „ВИН АГРО” суму основної заборгованості в розмірі 78 839,45 грн., пеню у сумі 8256,50грн., три процента річних у розмірі 1 944,00 грн., індекс інфляції у розмірі 4761,90грн., загалом 93801,85 грн.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов Дистриб’юторської угоди від 04.11.2008р. №4/11/08 поставив відповідачу за видатковими накладними товар на суму 112158,36грн., оплату якого останній здійснив частково, у зв’язку з чим його борг складає 78 839,45 грн. Також, позивачем наведено нормативне обґрунтування нарахованих до стягнення пені, індексу інфляції та трьох процентів річних, з врахуванням моменту виникнення заборгованості.

Позивач посилаючись на п.3.2.2. Дистриб’юторської угоди заперечує проти позиції відповідача стосовно здійснення останнім оплати вартості отриманого товару через 30 днів після тижневої реалізації товару, оскільки дані умови договору відповідачем не виконувались взагалі, як і не виконувалась умова договору щодо інформування про складські залишки продукції Компанії, тому за таких умов позивач вбачає підстави для застосування до правовідносин сторін п. 7.3.1. договору та визначення моменту настання зобов’язань за поставлену продукцію на 20 день з дати поставки останньої партії товару.

Викладене в позовній заяві та в уточненнях до позовної заяви від 25.02.2010р. за вх.№4762 клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках ТОВ „Сатурн Сервіс”, судом не задоволено, у зв’язку із відсутністю належного обґрунтування заявником підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, а також за відсутності обставин, що можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення по даній справі.

Відповідач, ТОВ „Сатурн Сервіс” заявлені позивачем позовні вимоги не визнає, подав суду витребувані документи та відзив на позовну заяву від 15.03.2010р. за вх. №6546, пояснення від 22.03.2010р. за вх.№7207, в яких відмічає, що позивач не вправі вимагати оплати продукції, що вказана у видаткових накладних №РБ-242997 від 11.09.2008р. та №РБ-243274 від 17.10.2008р., оскільки поставка по зазначеним накладним відбулась до укладення сторонами Дистриб’юторської угоди від 04.11.2008р. Також, відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що з видаткових накладних не вбачається, що підставою поставки є Дистриб’юторська угода, не містяться відбитки печатки відповідача та відомостях про отримання продукції уповноваженою на то особою. Крім того, ТОВ „Сатурн Сервіс” посилається на те, що товариство зобов’язалося здійснювати оплату отриманого товару через 30 днів після її тижневої реалізації, а так як реалізація товару, отриманого за накладними відміченими позивачем не відбулася, то ним останньому і не перераховувалися відповідні грошові кошти.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, викладені в телеграмах від 22.01.2010р. за вх.№ 22, від 18.02.2010р. за вх. №79, від 23.02.2010р. за вх.№83, від 25.01.2010р. за вх.№ 1678 судом задовольнялись про що свідчать відповідні ухвали суду, також судом було задоволено клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи від 15.03.2010р. за вх.№6374, про що свідчить відмітка представника відповідача на даному клопотанні.

Ухвалою Заступника голови господарського суду Одеської області Петрова В.С. від 25.02.2010р. строк розгляду справи, в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України, було продовжено до 25.03.2010р.

Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представників сторін та їх правову позицію, суд встановив наступне:

04.11.2008р. між НВП „Нива” у вигляді ТОВ (надалі Компанія) та ТОВ „Сатурн Сервіс” (Дистриб’ютор) була укладена дистриб’юторська угода №4/11/08, відповідно до п.1.1 якої Компанія зобов’язалася передати, Дистриб’ютор прийняти та оплатити продукцію у відповідності з умовами цієї угоди.

Кількість та асортимент продукції, що постачається за цією угодою, визначається Сторонами в товарних накладних, які є невід’ємною частиною цієї угоди. Загальний асортиментний список продукції, що продається наведений в Додатку до цієї угоди, який є невід’ємною її частиною. Сумою угоди є сума всіх поставок (п.1.2. Дистриб’юторської угоди).

Згідно п. 1.3. Дистриб’юторської угоди Компанія надає Дистриб’ютору право з Дистриб’юції продукції Компанії на території АР Крим.

В п.п. 3.1.1., 3.1.4., 3.1.8. Дистриб’юторської угоди, передбачено, що Компанія зобов’язалась надавати Дистриб’ютору щоквартальний первісний план продаж продукції на території АР Крим, який є невід'ємною частиною цієї угоди, не пізніше, ніж за 10 робочих днів до настання періоду, що планується. Постачати продукцію у точній відповідності з товарними накладними та в зазначені цією угодою строки. Припиняти відвантаження продукції Дистриб’ютору у випадку прострочки оплати або порушення інших умов цієї угоди, до вияснення обставин.

Дистриб’ютор зобов’язався забезпечувати виконання планів первинних та вторинних продаж продукції Компанії на території АР Крим. Надавати Компанії щотижнево (по середам) інформацію про складські залишки продукції за обумовлений період, а також надавати співробітникам Компанії можливість звірки складських залишків продукції, що постачається. Приймати на склад продукцію, що поставляється Компанією, у точній відповідності з супроводжуючими документами (товарно-транспортні накладні, сертифікати якості та відповідності і т.д.). Оплачувати отриману продукцію в повному об’ємі та у точній відповідності з умовами та строками, передбаченими цією угодою. Забезпечувати уповноваженій особі Компанії доступ до інформації, що відноситься до товару Компанії (збуту, продажу, збереженню, клієнтської бази і т.д.) з наданням копій документів, пов’язаних з отриманням такої інформації (п.п. 3.2.1., 3.2.2., 3.2.9., 3.2.9.1., 3.2.10. Дистриб’юторської угоди).

Із змісту п.п. 4.1., 4.3., 4.4., 4.5., 4.7. Дистриб’юторської угоди вбачається, що поставка товару здійснюється Компанією на підставі заявки Дистриб’ютора, оформленої на бланку установленої Компанією форми, з печаткою та підписом уповноваженої особи Дистриб’ютора. Компанія підтверджує отримання замовлення шляхом засвідчення заявки підписом відповідального представника Компанії, Дистриб’ютор підтверджує намір прийняти продукцію передачею довіреності, що надає право відповідальному представнику Дистриб’ютора прийняти продукцію Компанії. Кількість та асортимент продукції, що поставляється за цією угодою визначається сторонами в товарних накладних, оформлених на підставі отриманої від Дистриб’ютора довіреності, яка є невід'ємною частиною угоди, сумою поставки є сума зазначена в товарних накладних. Доставка продукції проводиться силами та за рахунок Компанії, протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання Компанією заявки від Дистриб’ютора. Компанія здійснює відпуск продукції, що поставляється в залежності від оплати попередніх поставок, проведених Дистриб’ютором у відповідності з п. 5.1. цієї угоди.

Відповідно до п.п. 4.9.3., 4.9.4. Дистриб’юторської угоди датою отримання продукції на склад Дистриб’ютора, факт прийому продукції на склад Дистриб’ютора підтверджується відмітками на товаросупроводжувальних документах (ТТН, видаткові накладні і т.д.), після приймання продукції Компанії на склад Дистриб’ютора претензії по кількості та якості не приймаються. Право власності на продукцію, що поставляється переходить до Дистриб’ютора після фактичного отримання продукції, про що останнім ставиться відмітка в накладній про отримання товару.

Пунктом 7.1. Дистриб’юторської угоди передбачено, що у випадку порушення строків оплати/поставки товару, вина сторона сплачує: пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочки та штраф 10% від вартості кожної неоплаченої/непоставленої партії товару.

Ця угода вступає в силу з моменту підписання обома сторонами та діє до 31.12.2009р. (п. 11.1. Дистриб’юторської угоди).

В п.5 Додаткової угоди №1 від 04.11.2008р. до дистриб’юторської угоди сторони узгодили, що оплата товару, який постачається відповідно до дистриб’юторської угоди, здійснюється шляхом банківського переводу грошових коштів по платіжним реквізитам Компанії, згідно товарної накладної. Дистриб’ютор зобов’язаний здійснити оплату отриманого товару через 30 днів після тижневої реалізації.

На виконання умов Дистриб’юторської угоди НВП „Нива” у вигляді ТОВ відповідно до видаткових накладних № РБ-243429 від 05.11.2008р.на суму 1447,20 грн., № РБ-243435 від 06.11.2008р. на суму 6624,00 грн., № РБ-243553 від 21.11.2008р. на суму 3618,00 грн., №РБ-243659 від 05.12.2008р. на суму 7236,00 грн., № РБ-243778 від 15.12.2008р. на суму 7948,80грн., №РБ-243845 від 23.12.2008р. на суму 6624,00 грн., №РБ-243936 від 30.12.2008р. на суму 39146,76 грн., загалом на суму 72644,76 грн. здійснило поставку продукції ТОВ „Сатурн Сервіс”, яка була отримана представником відповідача згідно довіреностей на отримання матеріально-товарних цінностей серії ЯПИ №682080 від 05.11.2008р., НБЛ

№571704 від 21.11.2008р., НБЛ №571720 від 05.12.2008р., НБЛ №571743 від 15.12.2008р., ЯПП №510108 від 29.12.2008р., однак ТОВ „Сатурн Сервіс” не оплатило вартість поставленої продукції.

Не належне виконання ТОВ „Сатурн Сервіс” зобов’язань за Дистриб’юторською угодою щодо оплати вартості отриманого товару і стало підставою для НВП „Нива” у вигляді ТОВ укласти з ТОВ „ВИН АГРО” договір поруки №0304/11 від 04.11.2009р., предметом якого визначено солідарну відповідальність ТОВ „ВИН АГРО” за виконання ТОВ „Сатурн Сервіс” його зобов’язань перед НВП „Нива” у вигляді ТОВ, що виникли із п.п. 1.1., 6.1., 7.1. Дистриб’юторської угоди від 04.11.2008р. Дана обставина стала підставою для звернення позивача до господарського суду Одеської області з позовною заявою та відповідно прийняття господарським судом Одеської області згідно ч. 3 ст. 15 ГПК України, якою визначено, що справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача, її до свого провадження.

Подалі, позивач уточнив позовні вимоги, згідно яких просить суд стягнути 78839,45грн. основної заборгованості, 8256,50грн. пені, 1 944,00 грн. три процента річних, 4761,90грн. індекс інфляції безпосередньо з відповідальної за дистриб’юторською угодою від 04.11.2008р. №04/11/08 особи, а саме з ТОВ „Сатурн Сервіс”.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, викладену правову позицію сторін, суд, вважає заявлені НВП „Нива” у вигляді ТОВ позовні вимоги правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Із поданих позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог первинних документів, на думку суду, дистриб’юторська угода від 04.11.2008р. №4/11/08 за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 663, пп. 1), 2) ч.1 п.1 ст. 664 Цивільного Кодексу України продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов’язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (п.п. 1, 2 ст. 692 Цивільного Кодексу України).

Враховуючи те, що НВП „Нива” у вигляді ТОВ була здійснена поставка продукції на суму 72644,76 грн., а відповідач не оплатив вартість поставленої продукції, його борг перед позивачем складає 72644,76 грн. При цьому, відзначення позивачем в акті звірки від

31.03.2009р. заборгованість в розмірі 121 307,16 грн. та її погашення відповідачем у сумі 42467,71 грн., у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед НВП „Нива” у вигляді ТОВ була заявлена останнім в сумі 78839,45 грн., до уваги суду не приймається в дослідженні обставин виникнення боргу, з підстав не доведення позивачем фактичними доказами існування станом на 01.01.2009р. заборгованості в сумі 121307,16 грн. та неможливості віднесення видаткових накладних №РБ-242997 від 11.09.2008р. на суму 36201,60 грн., №РБ-243274 від 17.10.2008р. на суму 3312,00 грн. в рахунок поставки продукції, оскільки поставка продукції за цими накладними відбулась до укладення між сторонами Дистриб’юторської угоди №4/11/08 від 04.11.2008р.

Звідси, так як в заявлених позовних вимогах та уточненнях до них позивач, з врахуванням видаткових накладних №РБ-242997 від 11.09.2008р., №РБ-243274 від 17.10.2008р., визначив суму основної заборгованості як 78839,45 грн., суд, визначивши заборгованість ТОВ „Сатурн Сервіс” в сумі 72644,76 грн. частково задовольняє заявлені позовні вимоги НВП „Нива” у вигляді ТОВ в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 72644,76 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 8 256,50 грн. за неналежне виконання грошових зобов’язань за договором, розраховану за період з 02.06.2009р. по 01.12.2009р., нормативне обґрунтування якої позивачем наведено з посиланням на Господарський кодекс України.

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п. 1, 3. ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту п.п. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

З розрахунку пені, здійсненого позивачем, вбачається, що пеня була розрахована ним в період півроку до моменту подачі позову, тобто з 02.06.2009р. по 01.12.2009р. з врахуванням суми основної заборгованості у розмірі 78839,45 грн. та подвійної облікової ставки НБУ, що існувала в цей період, та становить 8256,50 грн.

Однак, з огляду на те, що судом встановлено заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 72644,76 грн. та з врахуванням умов п. 7.1. дистриб’юторської угоди, ст.ст. 546, 547, 549, 551 Цивільного кодексу України розрахунок пені здійснюватиметься наступним чином: „сума невиконаного зобов’язання” х „0,5% (згідно п.7.1. Договору) / 365 днів = сумі пені за один день прострочення виконання зобов’язання. Отриману таким чином суму пені за один день прострочення виконання зобов’язання слід помножити на кількість днів прострочення, тобто 180 днів, в результаті чого обраховується сума пені за весь період прострочення виконання зобов’язання. Отже, сума пені за розрахунком суду становить 180,12 грн.

З огляду на вищевикладене, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 8256,50 грн. судом задовольняються частково в сумі 180,12 грн., в решті частині заявлених позовних вимог суд відмовляє у зв’язку з їх безпідставністю.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1944,00 грн. три процента річних від простроченої суми та індекс інфляції у сумі 4761,90 грн. за період з 01.02.2008р. по 30.11.2009р.

У відповідності з п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з врахуванням встановленої судом суми основної заборгованості у розмірі 72644,76 грн., розрахунок трьох процентів річних за період з 01.02.2009р. по 30.11.2009р. складає 1791,24 грн., індекс інфляції за період, визначений позивачем в позовній заяві, з лютого 2009р. по вересень 2009р., становить 4387,61 грн.

Отже, заявлені НВП „Нива” у вигляді ТОВ позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ „Сатурн Сервіс” три процента річних від простроченої суми, судом задовольняються частково в розмірі 1791,24 грн., індекс інфляції у сумі 4387,61 грн. в решті частині заявлених позовних вимог, суд, відмовляє.

Позиція відповідача стосовно моменту виникнення заборгованості та неправомірного застосування позивачем нарахування штрафних санкцій, трьох процентів річних та індексу інфляції, судом до уваги не приймається, так як відповідач в порушення умов п. 3.2.2. угоди не надавав позивачу щотижневу інформацію про складські залишки продукції, що перешкоджало НВП „Нива” у вигляді ТОВ відстежувати момент реалізації ТОВ „Сатурн Сервіс” отриманої продукції та згідно п. 7.3.1. дистриб’юторської угоди стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення основної заборгованості, моментом визначення якої є 30-й день з дати останньої поставки продукції, тобто з 01.02.2009р. за накладною №РБ-243936 від 30.12.2008р.

Також, є недоведеною, на думку суду, позиція ТОВ „Сатурн Сервіс” щодо не оформлення поставки належними первинними документами, так як видаткові накладні містять посилання на довіреності ЯПИ №682080 від 05.11.2008р., НБЛ №571704 від 21.11.2008р., НБЛ №571720 від 05.12.2008р., НБЛ №571743 від 15.12.2008р., ЯПП №510108 від 29.12.2008р., в яких зазначено кількість продукції, що постачається, підпис особи уповноваженої на отримання товару та печатка підприємства.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин, суд частково задовольняє заявлені позовні вимоги НВП „Нива” у вигляді ТОВ, у зв’язку з чим стягненню з ТОВ „Сатурн Сервіс” підлягає заборгованість за поставлений товар в сумі 72644,76 грн., пеня в розмірі 180,12 грн., три процента річних в сумі 1791,24 грн., індекс інфляції у розмірі 4387,61 грн.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 866,07 грн. державного мита та 217,00 грн. витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство „Сатурн Сервіс” (95040, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, пров.Елеваторний,7, код ЄДРПОУ 22247385) на користь Науково-виробничого підприємства „Нива” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65496, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, код ЄДРПОУ 19201066) 72 644 (сімдесят дві тисячі шістсот сорок чотири) грн. 76 коп. основної заборгованості, 180 (сто вісімдесят) грн. 12 коп. пені, 1 791 (одна тисяча сімсот дев’яносто одна) грн. 24 коп. три процента річних, 4387 (чотири тисячі триста вісімдесят сім) грн. 61 коп. індекс інфляції, 866 (вісімсот шістдесят шість) грн. 07 коп. державного мита, 217 (двісті сімнадцять) грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          3. В решті частині заявлених позивачем позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Суддя

Рішення підписано 26.03.2010р.