Ухвала суду № 90793425, 05.08.2020, Черкаський районний суд Черкаської області

708/559/20

1-кп/707/293/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2020 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Тептюка Є.П.

суддів Морозова В.В.

Смоляра А.О.

за участю секретаря Федорової Л.С.

прокурора Кривенко Є.П.

захисників Цвіркуна О.С.,

Середи Р.М.

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження № 12019250290000507 по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченим міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з тих підстав, що вони можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Обвинувачені та захисники заперечували проти клопотання прокурора, оскільки відсутні ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про можливість продовження обвинуваченим міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою з наступних підстав.

ст. 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Для оцінки існуючих або можливих ризиків того, що обвинувачені перебуваючи на волі не будуть виконувати покладені на них обов`язки, або вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, суд оцінює особи обвинувачених:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є непрацюючими, неодруженими, не мають на утриманні неповнолітніх/малолітніх дітей, або осіб похилого віку, а отже фактично не мають міцних соціальних зв`язків, які були б засобом превенції від подальшої девіантної поведінки. Тобто відсутність доходів у обвинувачених може спонукати останніх до вчинення нових кримінальних правопорушень з корисливих мотивів.

На час скоєння злочину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали не зняту та не погашену судимість за злочини проти власності, що підтверджує ризик того, що перебуваючи на волі вони можуть продовжити злочинну діяльність.

До того ж ОСОБА_1 засуджено за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.02.2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 4-х місяців арешту. За вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 17.02.2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі. Вироки набрали законної сили

На сьогодні відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розглядаються кримінальні провадження в інших судах (Придніпровським районним судом м. Черкаси розглядається справа відносно ОСОБА_1 за вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України; Маньківським районним судом Черкаської області розглядається справа по обвинуваченню ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України), і даний факт, не зважаючи на презумпцію невинуватості не може запевнити суд в «безпечності» обвинувачених для суспільства і свідчить про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є асоціальними особистостями, для яких характерна протиправна поведінка і які не бояться невідворотності покарання, проте бажають його уникнути. Маючи непогашену судимість, обвинувачені не бажають виправлятися, натомість вчиняють нові злочини проти власності, життя і здоров`я громадян, що свідчить про їх зухвалість та зневагу до суспільства в цілому.

Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у скоєнні тяжких та особливо тяжкого злочину, існує реальний ризик, що перебуваючи на волі вони будуть переховуватись від суду та/або перешкоджати встановленню істини у справі, шляхом знищення/схову речей, які мають істотне значення для справи, та впливати на свідків та потерпілих, які наразі недопитані.

Зважаючи на те, що один із злочинів, у яких обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пов`язаний з умисним позбавленням життя особи похилого віку, вчинений групою осіб, і дане діяння становить підвищену суспільну небезпеку, колегія суддів погоджується з положеннями, що викладені у рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Харченко проти України», а саме що у даному кримінальному провадженні, з урахуванням презумпції невинуватості, превалює суспільний інтерес , який виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Оскільки сторони користуються рівними правами у судовому процесі, суд повинен виходити не тільки з принципів особистої недоторканості особи, поки її вина не доведена та не встановлена рішенням суду, що набрало законної сили, а й врахувати захист інтересів потерпілих осіб, які переживаючи моральні страждання від протиправних дій обвинувачених, можуть опинитися в явній небезпеці, якщо обвинувачені перебуватимуть на волі.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених. І навіть запобіжних захід у виді домашнього арешту не усуває вище перелічені ризики, оскільки особи не мають власного житла, і законного доходу, що унеможливлює виконання такого запобіжного заходу.

Суд зауважує, що від обвинувачених не надходило скарг на їх стан здоров`я, який би ставив під загрозу їх життя, за умови перебування у слідчому ізоляторі.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України - суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 183, 331 КПК України,-

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) діб - задовольнити.

Продовжити раніше обраний відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 04 жовтня 2020 року включно.

Продовжити раніше обраний відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 04 жовтня 2020 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченим та надіслати на адресу ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» - для виконання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області у строки, встановлені чинним КПК України.

Головуючий суддя Є.П.Тептюк

Судді: В.В.Морозов

О.А.Смоляр