Ухвала суду № 90792620, 05.08.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/8225/19

Провадження № 1-кп/645/486/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року колегія суддів Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

Головуючого судді: Сілантьєвої Е.Є.

Судді: Алтухової О.Ю.

Судді: Іващенко С.О.,

За участі секретаря судових засідань – Ятлової Ю.В.

Прокурора Харківської місцевої прокуратури № 3 – Осадчої Л.О.

Адвоката Дугіної Д.О.

Обвинуваченої – ОСОБА_1 В ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою та клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.1 ст.190, ч.1 ст.357 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадження суду на розгляді знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 115, ч.1 ст.190, ч.1 ст.357 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу обраного на досудовому розслідуванні обвинуваченій ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в зв`язку з продовженням існування ризиків передбачених п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_3 вчиненено особливо тяжкий злочин, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам тому продовження стосовно обвинуваченої найбільш суворого запобіжного заходу є обгрунтованим. На теперішній час заявлені ризики не зменшилися, розгляд кримінального провадження розпочато по суті але знаходиться на початковій стадії, потерпіла не допитана, свідкі по справі в повному обсязі не допитані, наявність міцних соціальних зав`язків у обвинуваченої та задовільна характеристика не зменшують ризики в кримінальному провадженні. Характер та фактичні обставини інкримінованих обвинуваченою кримінальних правопорушень, свідчать про підвищену суспільну небезпеку.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 – Дугіна Д.О. в судовому засіданні проти клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою заперечувала вказавши, що прокурором не обґрунтовано ризики. Просила обрати стосовно обвинуваченої більш м`який запобіжний захід - домашній арешт.

Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні стосовно проти клопотання прокурора заперечувала, підтримала думку захисника та клопотання про зміну запобіжного заходу.

Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання адвоката в зв*язку з необґрунтованістю.

Потерпіла ОСОБА_4 до судового засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, надала заяву про проведення підготовчого та судового засідання за її відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має, цивільний позов не заявляла.

Заслухавши думку прокурора, думку захисника та думку обвинуваченої, колегія суддів приходить до висновку, що обраний обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити.

30.09.2019 слідчим суддею Фрунзенського районного суду міста Харкова стосовно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відносно обвинуваченої обрано запобіжний захід, строк якого спливає 30 серпня 2020 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

За ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Колегія суддів, вислухавши учасників процесу, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої, вирішуючи питання про продовження обвинуваченій строку тримання під вартою, виходить з необхідності уникнення ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідківта вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

В зв`язку з викладеним, колегія суддів, вважає ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеними.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченої переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, колегія суду бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що остання з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій.

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.190, ч.1 ст.357 КК України, серед яких є особливо тяжкий злочин та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

Сторона захисту у своїх запереченнях не надала достатніх доводів для суду для скасування запобіжного заходу та нових доказів, які перешкоджають або унеможливлюють перебування обвинуваченої під вартою.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченій більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні також не встановлено. Твердження щодо недоведеності існування ризиків, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки існування ризиків об`єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні.

З урахуванням конкретних обставин вчинення злочинів, які інкримінуються ОСОБА_3 , колегія суддів вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, так і потерпілої.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 є неодруженою,раніше не судимою особою, без постійного джерела доходу, офіційно непрацевлаштована,тому у зв`язку з відсутністю легальних джерел доходу у обвинуваченої ризик втечі та вчинення нею іншого кримінального правопорушення на цей час існує.

Щодо наявності зареєстрованого місця проживання та відсутності судимостей, на що посилається сторона захисту, хоча і заслуговують на увагу, проте суттєво ризики у кримінальному провадженні не зменшують, зокрема можливості обвинуваченої, яка звинувачується у вчиненні навмисного злочину, в тому числі особливо тяжкого, з урахуванням загрози тяжкості можливого покарання, зникнути від судових органів, вплинути на недопитаних судом потерпілої та свідків.

З огляду на значимі для даного провадження обставини, колегія суддів вбачає, що застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченою її процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Таким чином, колегія суддів вважає, що обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на даний час, які є перешкодою для продовження обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів та продовжує обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 3 жовтня 2020 року та відмові у задоволенні клопотання адвоката Дугіної Д.О. про зміну обраного запобіжного заходу.

Виходячи з принципів, закріплених в ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, продовжуючи ОСОБА_3 запобіжний захід, обраний в ході досудового розслідування, колегія суддів вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці, переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченої під вартою.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 331, 372 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою відносно ОСОБА_3 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 3 жовтня 2020 року.

В задоволенні клопотання адвоката Дугіної Д.О.. про зміну запобіжного заходу – відмовити.

В судовому засіданні по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.1 ст.190, ч.1 ст.357 КК України оголосити перерву до 11 вересня 2020 на 12 год. 00 хв.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченою в той же термін з моменту вручення їй копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Е.Є. Сілантьєва

Судді: О.Ю. Алтухова

С.О. Іващенко