Рішення № 9079216, 24.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" березня 2010 р.Справа № 26/28-10-537 Господарський суд Одеської області у складі: судді Никифорчука М.І.

при секретареві Войтенко С.М.

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1 за довіреністю від 04.03.2010 р.

від відповідача : не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : фізичної особи підприємця ОСОБА_2

до відповідача : Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області

про визнання договору купівлі продажу дійсним та визнання права власності на майно, -

ВСТАНОВИВ :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( далі позивач ) звернулась до Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області ( далі Рада ) із позовом про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна, розташованого за адресою : АДРЕСА_1 ( далі - АДРЕСА_1 - Адреса) укладеного 22 січня 2010 року між нею та Бросківською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області дійсним та визнання за нею права власності на магазин-кафе, літера „А” нежитлова будівля, загальною площею 210,3 кв.м. ( далі Приміщення), розташований за цією ж адресою, посилаючись на наступне.

Рішенням Ради № 12 від 24.04.96 р. приміщення „Будинку Побуту”, розташоване за вказаною Адресою, було передано на баланс малого комунального підприємства „Сількомунгосп”.

На підставі вказаного рішення 1 травня 2004 р МКП „Сількомунгосп” в особі директора Диденко В.І. уклало з позивачем у справі договір оренди нежитлового приміщення та устаткування, що розташовується за вказаною адресою.

Відповідно до розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації № 454/А-2005 від 12.07.2005 р. „Про затвердження акту вибору земельної ділянки від 10.06. 2005 р. під реконструкцію орендованої будівлі колишнього Бросківського МКП „Сількомунгосп” з розширенням площі під магазин та кавярню, критий літній майданчик та облаштування майданчика під дискотеку підприємця ОСОБА_2 по АДРЕСА_1” позивачеві було надано дозвіл на виконання проектних робіт по проектуванню вищезгаданого обєкта з урахуванням чинних норм та вимог зацікавлених інстанцій на вибраній земельній ділянці.

На підставі вказаного розпорядження позивач звернувся до Ради з заявою про надання згоди на оренду нежилого приміщення з наступним викупом відповідно до експертної оцінки з урахуванням витрат Орендаря ( позивача ) на ремонт та реконструкцію приміщення.

Рада прийняла рішення № 196-4 від 23.12.2005 р. яким задовольнила подану позивачем заяву та затвердила експертну оцінку приміщення та кошторис на ремонт і реконструкцію приміщення.

Після здійснення позивачем реконструкцій приміщення, актом від 13.04.2006 р. державною приймальною комісією про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта , вказане Приміщення було прийнято в експлуатацію.

Вказаний акт затверджений розпорядженням голови Ізмаїльської районної державної адміністрації від 19.08.2006 р. за № 899/А-2006.

Рішенням Ради № 50 від 26.07.2007 р. було надано згоду на розташування обєкту торгівлі: магазину - кафетерію «Фламінго» по вказаній вище Адресі.

29 жовтня 2008 р. рішенням Виконкому Ради за № 85, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»вирішив оформити право комунальної власності за територіальною громадою села Броска Ізмаїльського району в особі Ради на обєкт нерухомості Приміщення за вказаною Адресою.

Рішенням Ради № 273 від 20.01.2010 р. будівля, що знаходиться за вказаною Адресою прийнята на баланс Ради. Вказана будівля передана в оренду Позивачу строком на один рік з правом викупу. У випадку відчуження нерухомого майна в якості ціни визначити незалежну ринкову вартість, але не менш ніж оціночна вартість обєкта.

На виконання вказаного рішення 12.02.2010 р. сторонами у справі укладений договір оренди з правом викупу будівлі за вказаною Адресою (далі договір ).

Відповідно до п.7.1 Договору, Орендар має право викупу нежитлової будівлі, що орендується, після закінчення термінів Договору або до його закінчення за умови погодження усіх істотних умов договору купівлі - продажу нежитлового приміщення.

22.01.2010 р. між сторонами у справі укладений договір купівлі - продажу нерухомого майна, за яким Продавець ( відповідач у справі Бросківська сільська рада) зобовязується передати майно у власність Покупця ( позивача у справі - ФОП ОСОБА_2), а Покупець зобовязується прийняти майно і сплатити за нього обговорену грошову суму.

Пунктом 2.1 вказаного договору купівлі - продажу визначена вартість продаваємого майна - 71253,00 грн.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що за даним договором відчужується нерухоме майно ( магазин кафе ), розташовано в АДРЕСА_1 магазин-кафе, літера „А”, загальною площею 210,3 кв.м

У звязку з тим, що сторони домовились, що договір купівлі - продажу підлягає оформленню в нотаріальному порядку та державній реєстрації 15 лютого 2010 року сторони повинні були його оформити вказаним способом. Але відповідач ухилився від його оформлення, що обумовило звернення із даним позовом до господарського суду.

Під час розгляду справи позивачем надані уточнення позову, згідно яких він просить разом з первісно заявленими вимогами зобовязати позивача сплатити відповідачу вартість вищевказаного нерухомого майна в вищезазначеній сумі.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ст. 180 ГК України та ст. 203 ЦК України, сторони дійшли до згоди щодо істотних умов договору купівлі - продажу нерухомого майна, що знаходиться за вказаною Адресою, ціна договору визначена в розмірі 71253 грн., що складає балансову вартість майна.

Позивач посилається на приписи частини 2 статті 220 ЦК України

Частиною 2 статті 328 ЦК України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте відповідач надіслав до суду лист про розгляд справи за відсутності представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані позивачем обставини справи повністю підтверджуються наданими позивачем вищеперерахованими доказами.

Разом з тим суд зазначає підстави набуття права власності передбачені статтею 328 Цивільного кодексу України, згідно положень якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Проте, судом не встановлено порушення позивачем прав та інтересів інших осіб при здійсненні самочинного будівництва вказаного приміщення.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги відповідають фактичним матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 15,16 ЦК України, ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати договір купівлі продажу нерухомого майна - магазина - кафе, літера „А”, нежитлова будівля, загальною площею 210,3 кв.м, розташованого за адресою : АДРЕСА_1, укладеного 22 січня 2010 року між Бросківською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області ( 68663, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Броска, вул. Болградська, 94, код ЄДРПОУ 04378497 ) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2,ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) дійсним.

3. ВИЗНАТИ за фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на магазин-кафе, літера „А” нежитлову будівлю, загальною площею 210,3 кв.м., розташовану за адресою : АДРЕСА_1.

4. Зобовязати фізичну особу підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплатити Бросківській сільській раді Ізмаїльського району Одеської області ( 68663, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Броска, вул. Болградська, 94, код ЄДРПОУ 04378497 ) вартість нерухомого майна магазина - кафе, літера „А”, нежитлова будівля, розташованого за адресою : АДРЕСА_1, загальною площею 210,3 кв.м. в розмірі - 71253 ( сімдесят одна тисяча двісті пятдесят три ) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя