Рішення № 90790279, 05.08.2020, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/1495/20

Провадження № 2/576/435/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого- судді Мазура С.А.,

за участі:

секретаря Пугач В.Л.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шалигинської селищної ради Глухівського району Сумської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, про визнання права в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Шалигинської селищної ради Глухівського району Сумської області (далі - відповідач), третя особа Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, про визнання права в порядку спадкування.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого, все своє майно заповіла своїй донці, ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_2 прийняла спадщину її донька, ОСОБА_3 , оскільки протягом шести місяців після відкриття спадщини вступила в управління та володіння спадковим майном, користувався будинком та земельною ділянкою. Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та інформаційної довідки (заповіти/спадкові договори) до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заведена, заповіт від імені ОСОБА_2 було посвідчено 15 серпня 1979 та зареєстровано за №72. Спадкове майно ОСОБА_2 складається із земельної частки у розмірі 4,64 умовних кадастрових гектара, розташованої на території Шалигинської селищної ради Глухівського району, отриманої нею на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0164862, зареєстрованому у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по САПТЗТ «ім. Ілліча» під № 862 від 30.12.1996, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації від 30.10.1996 № 397. Зазначений сертифікат вона отримала на руки, але на даний час сертифікат не зберігся. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати, ОСОБА_3 . Після смерті матері вона прийняла спадщину, оскільки протягом шести місяців після відкриття спадщини подала заяву приватному нотаріусу Шосткинського міського нотаріального округу Сумської області, та оформила належне їй за законом майно, крім зазначеної вище земельної частки. Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та інформаційної довідки (заповіти/спадкові договори), до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини зверталися, спадкова справа заведена 13 лютого 2019 року, заповіт ОСОБА_3 не посвідчувався. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після померлої, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не має. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом вона звернулася до приватного нотаріуса Шосткинського міського нотаріального округу Сумської області. Постановою нотаріуса Новикової Г.І. від 09 жовтня 2019 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа. За вказаних обставин позивач просить суд визнати за нею право на вищевказану земельну частку (пай), як на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судове засідання позивач не з`явилася, при цьому разом з позовною заявою подано клопотання про підтримання позовних вимог та про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, при цьому ним через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши при цьому, що вимоги. Викладені в позові, підтримує у повному обсязі і не заперечує проти їх задоволення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача – Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи його було повідомлено належним чином.

Враховуючи те, що позивач позов підтримала, відповідач проти задоволення позову не заперечував, тому розгляд даної справи по суті був проведений, відповідно до статті 198 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у підготовчому судовому засіданні за правилами частини третьої статті 200 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступного.

Як встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Шалигине Глухівського району Сумської області у віці 87 років померла ОСОБА_2 (а.с.6).

З повідомлення Відділу у Глухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області №66/133-20 від 16.06.2020 вбачається, що ОСОБА_2 , на підставі розпорядження голови Глухівської районної держаної адміністрації № 397 від 30.10.1996 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серія СМ НОМЕР_1 , зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державною адміністрацією членам САПТЗТ «ім. Ілліча» за № 862 від 30.12.1996. Розмір земельної частки (паю) складав 4,64 умовних кадастрових гектар. Сертифікат на право на земельну частку (пай) видавався тільки на руки власнику і в архіві відділу не зберігся. Вартість даної земельної ділянки (паю) станом на 01.01.2020 складає 133004,2 грн. (а.с.12).

Згідно заповіту, посвідченого секретарем Шалигинської селищної ради Глухівського району Сумської області 15 серпня 1979 року та зареєстрованого за №72, ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було і з чого воно не складалося і взагалі все те, що належало на день смерті і на що за законом вона мала право, заповіла своїй донці, ОСОБА_3 (а.с.7).

Відповідно до довідки про склад сім`ї спадкодавця № 399, виданої Шалигинською селищною радою Глухівського району Сумської області від 25.03.2020, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично протягом 6-ти місяців з моменту смерті ОСОБА_2 , спадщину прийняла її донька ОСОБА_3 , яка користувалася житловим будинком та земельною ділянкою; заповіт від імені померлої ОСОБА_2 , посвідчений виконкомом Шалигинської селищної ради Глухівського району Сумської області 18.08.1979, реєстровий № 72, на день смерті заповідача не змінено та не скасовано (а.с.8).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що спадкової справи відносно майна ОСОБА_2 не було заведено (а.с.9).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) вбачається, що від імені ОСОБА_2 Шалигинською селищною радою Глухівського району посвідчено заповіт від 15.08.1979, номер в реєстрі 72 (а.с.10-11).

В пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено: при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми Цивільного кодексу УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до пункту 2 діючого, на час смерті, Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Водночас, у відповідності до статті 548 Цивільного кодексу УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 549 цього Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Шостка Сумської області у віці 88 років (а.с.13).

Свідоцтвом про право на спадщину за законом № 552 від ІНФОРМАЦІЯ_1 березня 2019 року підтверджується, після смерті ОСОБА_3 , прийняла спадщину її донька ОСОБА_1 та оформила належне їй за законом майно (а.с.14).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що спадкова справа відносно майна ОСОБА_3 була заведена ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.15).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) вбачається, що заповіт від імені ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , не посвідчувався (а.с.16).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Шосткинського міського нотаріального округу № 1334/02-14 від 09.10.2019 підтверджується факт відмови позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) в КСП «Ілліча» розміром 4,64 в умовних кадастрових гектарах, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа (а.с.17).

Оскільки ОСОБА_3 належним чином прийняла спадщину ОСОБА_2 відповідно до статті 549 Цивільного кодексу УРСР, а дана спадщина належить їй з часу відкриття спадщини, що відповідно до статті 525 ЦК УРСР є днем смерті ОСОБА_2 , а позивач відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) є спадкоємцем першої черги за законом, інших спадкоємців немає, тому суд приходить до висновку, що позивач є єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_3 ..

Відповідно положень статей 1216 та 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до пункту а) частини третьої статті 152 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) захист прав громадян юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Частиною першою статті 131 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набути у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільного-правових угод.

Відповідно до пункту 17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Оскільки судом встановлено, що позивач набула у порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай), розташовану на території Шалигинської селищної ради Глухівського району Сумської області площею 4,64 умовних кадастрових гектара, що належала ОСОБА_2 відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0164862, однак вказане право не визнається, суд вважає за необхідне захистити дане право позивача шляхом його визнання, тому позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтею 131 Земельного кодексу України, статтями 392, 1218, 1220, 1225, 1235, 1236, 1268, 1269 Цивільного кодексу України, статтями 548,549 Цивільного кодексу УРСР (1963 року), статтями 7, 8, 12, 13, 200, 258, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) право на земельну частку (пай) площею 4,64 умовних кадастрових гектара, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0164862 виданого на підставі розпорядження голови Глухівської райдержадміністрації №397 від 30 жовтня 1996 року, зареєстрованому у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по САПТЗТ «ім. Ілліча» під №862 від 30.12.1996, розташованої на території Шалигинської селищної ради Глухівського району Сумської області, як на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Глухівський міськрайонний суд Сумської області до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя С.А. Мазур