Ухвала суду № 90790121, 01.07.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/815/19

н\п 4-с/490/6/2020

У Х В А Л А

01 липня 2020 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого судді – Чулуп О.С.,

при секретарі - Балдич Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитра Олександровича щодо відкриття виконавчого провадження-

ВСТАНОВИВ:

Скаржник звернувся зі скаргою до суду в якій просив визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О. незаконними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 56488419 від 28.05.2018 року. В обґрунтування вимог скаржник зазначив, що ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження № 56488419 він дізнався, що 28.05.2018 року приватний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача – ПАТ «Дельта Банк» від 17.05.2018 року щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-4-7875/09 від 18.02.2010. Скаржник зазначає, що відповідно до відміток на виконавчому листі № 2-4-7875/09 від 18.02.2010 року останньою відміткою про виконання рішення є 02.10.2012, тобто більше ніж сім років тому назад. Скаржник вказує, що приватний виконавець таким чином прийняв до виконання виконавчий лист строк пред`явлення до виконання якого вже минув, а за такого просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження.

Скаржник та його представник в судовому засіданні вимоги скарги підтримали в повному обсязі.

Приватний виконавець в судове засідання не з`явився, надав суду заперечення в яких просив відмовити в задоволенні скарги. Приватний виконавець зазначив, що остання відмітка на виконавчому документі зроблена органом ДВС 04.04.2016 року, а відтак строки пред`явлення виконавчого листа до виконання не пропущенні.

Вислухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що вимоги скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом досліджено постанову від 28.05.2018 року згідно якої приватним виконавцем Куліченко Д.О. відкрито виконавче провадження № 56488419 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-4-7875/2009 виданого 18.02.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором № 1116998200 від 14.06.2007 року у розмірі 146447,91 грн..

Судом досліджено виконавчий лист виданий Центральним районним судом м. Миколаєва 18.02.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором № 1116998200 від 14.06.2007 року у розмірі 146447,91 грн.. Виконавчий лист містить останню відмітку про виконання рішення суду за 02.10.2012 рік.

За ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Частина перша статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

При цьому, частина друга вказаної статті встановлює, що строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.11.2009 року набрало законної сили 27.12.2009 року.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи, що виконавчий лист містить останню відмітку про виконання рішення суду за 02.10.2012 рік., то відповідно, з урахуванням положень ч.4 ст. 12 Закону «Про виконавче провадження», трирічний строк для виконання цього рішення починає свій відлік з 03.10.2012 року. Таким чином, трирічний строк для пред`явлення виконавчого документу спливає 03.10.2015 року. Натомість, стягувач звернувся до приватного виконавця лише в травні 2018 року, тобто більше ніж через 2 роки після спливу строку для предявлення виконавчого листа до виконання.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК).

Стаття 451 ЦПК встановлює, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що виконавче провадження було відкрито приватним виконавцем з порушенням строків пред`явлення виконавчого листа до виконання, а за такого суд приходить до висновку, що постанова про відкриття виконавче провадження є неправомірною та підлягає скасуванню.

Керуючись вищевикладеним та ст. ст. 81,260, 447-453 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Скаргу задоволити.

Визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О. щодо відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню листа № 2-4-7875/2009 виданого 18.02.2010 року Центральним районним судом м. Миколаєва неправомірними.

Постанову від 28.05.2018 року приватного виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О. про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-4-7875/2009 виданого 18.02.2010 року Центральним районним судом м. Миколаєва – скасувати.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 273 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя