Ухвала суду № 90789146, 05.08.2020, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/546/20 Справа №303/6857/19

У Х В А Л А

05.08.2020 року Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Бачуна О.І.

при секретарі Мазуркевич І.Є.

представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Федулов О. ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві клопотання представника відповідача - адвоката Федулов О.В. про призначення судової автотоварознавчої експертизи по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Експрес Транспорт і Логістика» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодування втрати товарної вартості,-

в с т а н о в и в :

В провадженні суду знаходиться вищевказана цивільна справа.

У судовому засіданні представник відповідача подав письмове клопотання, в якому просить призначити по справі судову автотоварознавчу експертизу.

В судовому засіданні представник позивача проти задоволення такого заперечив.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали клопотання, судом встановлено наступне.

Як вбачається із звіту про оцінку вартості майнової шкоди, заподіяної ушкодженням транспортного засобу №038/06/16, складеного 03.06.2016року, дата оцінки 28.05.2016 наданого суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 , оціночна вартість матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу автомобіля VOLVO FH42 EURO 6 реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 61786,48грн.

Як вбачається із висновку експертного дослідження №13/50ЕД від 28.08.2019року Закарпатського НДЕКЦ, втрата товарної вартості автомобіля VOLVO FH42 EURO 6 реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яке було пошкоджено в наслідок ДТП, на підставі звіту про оцінку вартості майнової шкоди, заподіяної ушкодженням транспортного засобу №038/06/16 складає 61786,48 грн.

Відповідно до ст.102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

Згідно ст. 113 ЦПК, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Частинами 1, 2 ст. 103 ЦПК України встановлено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Суд звертає увагу на те, що одним із принципів призначення судової експертизи є принцип доцільності.

Розділом IV Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) врегульовано порядок призначення автотоварознавчих експертиз.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Розділу IV вищевказаних науково-методичних рекомендацій до числа основних завдань автотоварознавчої та транспортно-товарознавчої експертизи належить визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів, їх складових, а також розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику або володільцю колісних транспортних засобів, їх складових унаслідок пошкодження останнього.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що представником відповідача не зазначено в чому саме він не погоджується з висновком наданим позивачем, чи з методикою застосування розрахунку, чи з калькуляцією.

Таким чином, доводи викладені представником відповідача носять оціночний характер, не спростовують висновку експертного дослідження, та не містять підстав для визнання висновку №13/50ЕД необгрунтованим.

Відповідно до ст. 105 ЦПК України, призначення у даному випадку експертизи не є обов"язковою.

Суд звертає увагу, що у відповідності до ст. 106 ЦПК України, представник відповідача не був позбавлений можливості за власним волевиявленням замовити проведення експертизи поза межами судового розгляду.

Отже одна із визначених ст. 103 ЦПК України необхідних умов для призначення експертизи у справі судом у даному випадку відсутня.

До того ж, суд враховує, що висновок експерта не є обов`язковим і є лише одним із доказів у справі, які підлягають оцінці судом та не мають наперед вирішального значення, а призначення експертизи, про яку просить сторона відповідача, призведе лише до затягування розгляду справи.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про призначення судової автотоварознавчої експертизи.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 107-109,252 ЦПК України, суд

ухвалив:

у задоволенні заяви адвоката Федулов О.В. про призначення судової автотоварознавчої експертизи - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бачун О. І.