Ухвала суду № 90788856, 29.07.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5878/20

Провадження № 1-кс/461/5020/20

УХВАЛА

Іменем України

29.07.2020 м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є.

з участю:

секретаря судового засідання Кузьмича В.В.

слідчого Владики О.В.

прокурора Олексів О.В.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Савчука Р.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання старшого слідчого слідчого відділу Галицького ВП ГУ НП у Львівській області Владики О.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 – ч.2 ст.186 КК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Львова, українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимому, востаннє 31.05.2018 р. вироком Франківського районного суду м.Львова за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки, на підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Галицького ВП ГУ НП у Львівській області Владика О.В. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 – ч.2 ст.185 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із визначенням розмірі застави у сумі 127080 грн. Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 підозрюється у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабежі), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15-ч.2 ст.185 КК України. 27.07.2020 року останнього затримано в порядку ст.208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15-ч.2 ст.186 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк від чотирьох до шести років.

Підставою для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою стали обґрунтована підозра останнього у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15-ч.2 ст.186 КК України, раніше неодноразово судимий, який немає законних джерел заробітку, не працює та не навчається, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, враховуючи те, що 07.06.2019 року суддею Личаківського районного суду м.Львова Стрепко Н.Л. був оголошений в розшук, оскільки останній неодноразово не з`являвся на судові засідання, про причини своєї не явки суд не повідомляв, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, окрім того може незаконно впливати на свідків та потерпілого, покази яких було взято за основу при оголошені підозри, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженні.

Враховуючи викладені вище обставини, менш суворі запобіжні заходи, такі як домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та виконання покладених на підозрюваного обов`язків, оскільки об`єктивно будуть існувати можливості для переховування від органу досудового розслідування, впливу на потерпілих та свідка як безпосередньо, так і за посередництвом сторонніх осіб, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Тому лише обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою може запобігти вказаним ризикам.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий просить визначити заставу, оскільки застава забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні просили задовольнити подане клопотання. Надали пояснення аналогічні викладені у клопотанні.

Захисник заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що наведенні прокурором ризики не доведенні. На думку останнього не обґрунтована підозра щодо ОСОБА_1 . Тому просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого та обрати більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Заслухавши думку прокурора щодо поданого клопотання, пояснення підозрюваного, позицію захисника, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам ст.184 КПК України. Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Встановлено, що 27 липня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15-ч.2 ст.186 КК України, тобто у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабежі), вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

При цьому, поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 – ч.2 ст.186 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, протоколом затримання ОСОБА_1 від 27.07.2020, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27.07.2020; протоколом допиту потерпілого від 27.07.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 27.07.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 27.07.2020; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 28.07.2020; протоколом огляду предмета від 28.07.2020 року.

Надані стороною обвинувачення факти та обставини є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 –ч.2 ст.186 КК України.

Вказане узгоджується з положеннями ЄСПЛ, відповідно до яких повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення "Мамедов проти Азербайджану" і рішення "Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства"), що має місце в даному випадку.

Більш того, у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Суд встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 – ч.2 ст.186 КК України, є вірогідною та достатньою для обрання щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.

Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення в повному обсязі доведене існування ризику переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування або суду з огляду та наступне.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»). ОСОБА_1 не одружений, не працює, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків, неодноразово судимий. 07.06.2019 року оголошений в розшук суддею Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_4 . Підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у разі визнання винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, що може стимулювати підозрюваного до втечі.

Слідчим доведена наявність ризику, передбаченого у статті 177 КПК України, який дає підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки офіційно не працює, не має постійного джерела доходу. З матеріалів клопотання вбачається, що дії ОСОБА_1 мають системний характер, оскільки він неодноразово судимий.

Суд вважає, що існують обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, про достатність підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Тому, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризику переховування від органу досудового розслідування або суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, суд вважає за можливе призначити заставу.

Розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину визначений у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5 ст. 182 КПК України).

Визначаючи розмір застави суд враховує, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відноситься до категорії тяжких злочинів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Тому з врахуванням вимог законодавства про те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання покладених на підозрюваного обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 126120 грн.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент у розмірі, визначеному в цій ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При цьому підозрюваному ОСОБА_1 роз`яснюється, що при застосуванні відносно нього запобіжного заходу у виді застави на нього на строк до 25 вересня 2020 року включно покладаються нижчеперелічені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

Також підозрюваному і заставодавцю роз`яснюється, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до органу досудового розслідування та/або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі внесення застави щодо підозрюваного, стосовно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ці роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Керуючись ст.ст. 369, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Галицького ВП ГУ НП у Львівській області Владики О.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 – ч.2 ст.186 КК України ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 – ч.2 ст.186 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк до 25 вересня 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави в сумі 126120 грн.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: отримувач Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, IBAN: UA598201720355219002000000757, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, ЄДРПОУ 26306742.

У разі застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави, - на строк до 25 вересня 2020 року включно покласти на нього наступні обов`язки:

- не виїжджати за межі населеного пункту, в якому він проживає, з м. Львова, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя В.Є.Радченко