Вирок № 90788154, 04.08.2020, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/1898/18

Провадження № 1-кп/ 317/51/2020

ВИРОК

Іменем України

04 серпня 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Громової І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Коваль В.В.,

прокурора Погосяна К.А.,

представника цивільного позивача Седлярова

захисника обвинуваченого Кравченко Я.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Запоріжжі кримінальне провадження № 12018080230000455 від 05.04.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, Запорізької області, українця, громадянина України, освіта середня технічна, одруженого, офіційно не працевлаштований, на утриманні має 3 неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, -

у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням ОСОБА_2 звинувачується, в тому, що 05.04.2018 близько 05 години 00 хвилин, ОСОБА_1 прибув на транспортному засобі ВАЗ 21063 д.н. НОМЕР_1 до лісосмуги автодороги, яка розташована поблизу с.Зоряне Запорізького району Запорізької області, де виявив провід згорнутий вбухти, які лежали на землі, а саме провід маркуванням А-35 довжиною 1655 метрів та провід маркуванням АС-35 довжиною 1289 метри. В цей момент у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. ОСОБА_2 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно, із корисливих мотивів, викрав майно, яке належить ПАТ "Запоріжжяобленерго", а саме провід маркуванням А-35 довжиною 1655 метри, вартістю згідно висновку експерта № 1206/18 від 17.04.2018 року 12.00 грн за 1 метр та провід маркуванням АС-35 довжиною 1289 метри, вартістю згідно висновку експерта № 1206/18 від 17.04.2018 року 16,95 грн за 1 метр. Заволодівши викраденим, з місця скоєння зник, перевізши вказане майно до місця свого мешкання, отримавши реальну можливість розпоряджатися ним, чим спричинив ПАТ "Запоріжжя обленерго" матеріальну шкоду на загальну суму 41708 гривень 55 коп.

Дії ОСОБА_2 прокурором після зміни обвинувачення кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

ОСОБА_2 на досудовому розслідуванні та під час судового розгляду до 03 липня 2020 року обвинувачувався за ч.1 ст.194-1КК України. Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про зміну обвинувачення, при цьому зазначив, що після допиту обвинуваченого прийшов до висновку, що саме суб*єктивна сторона злочину викликала у нього думку про нові фактичні обставини правопорушення, внаслідок чого виникла необхідність зміни правової кваліфікації та обсягу обвинувачення ОСОБА_1 .

В обвинуваченні прокурором змінено час скоєння правопорушення, місце скоєння, спосіб вчинення, кількість та якісний склад викраденого, розмір спричиненої шкоди правопорушенням. А незмінними залишився лише мотив скоєння - корисний та особа правопорушника.

Адвокат обвинуваченого та обвинувачений ОСОБА_1 , проти зміненого обвинувачення в суді категорично заперечували.

ОСОБА_1 провину свою не визнав, щодо обставин інкримінуємого злочину пояснив наступне:

Він зі своєю родиною проживає в смт.Томаківка Томаківського району Дніпропетровської області. 05.04.2018 року, він на автомобілі ВАЗ 21063 д.н. НОМЕР_1 , власником якого не є, приїхав до лісосмуги біля автодороги, яка розташована поблизу с.Зоряне на території Запорізького району Запорізької області. (більш точніше вказати не зміг). Метою його поїздки було збирання деревини для пічного опалення. Приїхав вранці перед тим, як їхати на основну роботу до КП "Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства". До вказаної лісосмуги вів поворіт з автошляху. Раніше ОСОБА_1 там збирав деревину. ОСОБА_1 став оглядати купу гілок, а коли підняв їх, то побачив, що під гілками сховано бухти проводу. Кількість бухт, вагу та довжину не вимірював та не рахував. Провід був без оплітки, алюмінієвий, а тому ОСОБА_1 вирішив вказаний провід загрузити до свого автомобіля та відвезти до дому. Поряд з місцем знахідки жодної електро опори не було, купи проводу не були огороджені, охорона біля них була відсутня, маркування на проводі було відсутнє. ОСОБА_1 загрузив провод в автомобіль та в багажник та повернувся до дому. Ввечері після роботи ОСОБА_1 вирішив, що вказаний провід необхідно здати на пункт приймання металобрухту, та поїхав в сторону міста Запоріжжя в пошуках прийомки металу. По дорозі до міста його просив підвезти знайомий чоловік. Машина була дуже перевантажена, а тому по дорозі на нього звернули увагу працівники патрульної служби. Вони підїхали до паркінгу біля спортивного комплексу "Фітхаус" та поцікавилися, що він саме везе. Потім патрульна група викликала СОГ. Слідчий оглянув автомобіль та відправив його на майданчик райвідділку. За участі ОСОБА_1 проводилися слідчі дії, назву та зміст яких він не розумів, але йому роз*яснили права підозрюваного. Вину в скоєнні крадіжки не визнає.

Представник цивільного позивача підтримав змінене обвинувачення та раніше заявлений цивільний позов.

Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» було заявлено цивільний позов про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що невідомі особи викрали магістральний провід протяжністю 1,1 км.(протяжність в один провід склала 3,5 км).

За даними обліку Запорізького РЕМ ПАТ «Запоріжжяобленерго» ПЛ-10 кВ Ф-34 інв№ 23_012078 введена в експлуатацію в 1968 році, загальна протяжність лінії складає 19 км.

За інформацією Дирекції з матеріально-технічного забезпечення роздрібна ціна однієї тони проводу А-35 -109790,00грн з ПДВ, тому прямий збиток складає 109790,00х0,141= 15480,39 грн; однієї тони проводу АС-35 - 82230,00 грн з ПДВ, тому прямий збиток складає 82230,00х0,296=24340,08 грн; Всього сума прямих збитків складає 39820,47 грн з ПДВ. Вартість відновлювальних робіт складає 24276,29 грн з ПДВ. Загальна сума збитків ПАТ «Запоріжжяобленерго» з урахуванням вартості відновлювальних робіт складає 64096,76 грн з ПДВ.

На підставі викладеного цивільний позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» майнову шкоду в розмірі 64096,76 грн.

В якості доказу підтвердження суми збитку надано копію додатку 2 до «Порядку дій працівників при виявленні фактів спричинення шкоди». В переліку викраденого майна зазначено провід А-35 в кількості 1500 м та провід АС-35 в кількості 2000 м. Також зазначено, що вартість відновлювальних робіт за кошторисом складає 24276,29 грн з ПДВ, але кошторис наданий не був. (а.с.13).

Прокурором в якості письмових доказів, що вивчені та проаналізовані судом, було надано витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню № 12018080230000455 від 05.04.2018 року. Відомості внесено о 12 год 13 хвилин за кваліфікацією за ст.185 ч.2 КК України (а.с.118). Фабула, що зазначена в витягу з ЄРДР, вказує, що в період часу з 04.04.2018 по 05.04.2018 року, невстановлені особи шляхом вільного доступу при в`їзді до с.Зоряне таємно викрали 12 прольотів електричного алюмінієвого кабелю, який належить ВАТ «Запоріжжяобленерго», загальною довжиною 3 км, чим завдали шкоди підприємству на суму 2000 грн (ЖЕО від 05.04.2018). При цьому зазначено, що відомості про правопорушення надійшли від потерпілого. Витяг сформовано 06.04.2018 року.

Другий примірник витягу з ЄРДР надано по кримінальному провадженню 12018080230000455 від 05.04.2018 року, відомості про яке внесено о 12 год 13 хвилин за кваліфікацією за ст.194-1 ч.1 КК України (а.с.56). За зазначеною в цьому витязі фабулою 04.04.2018 близько 23.00 години ОСОБА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, прибув на транспортному засобі ВАЗ 21063 д.н. НОМЕР_1 до повітряної лінії електропередач напругою 10 кВ Ф-34 ПС 35/10 кВ «Петропавлівська», яка розташована поблизу с.Зоряне Запорізького району Запорізької області, де достовірно розуміючи, що зазначена повітряна лінія є об`єктом електроенергетики, реалізуючи свій злочинний умисел, за допомогою заздалегідь заготовленого інструменту для різки дротів, зрізав 12 прольотів магістрального проводу повітряної лінії напругою 10 кВ Ф-34 ПС 35/10 кВ «Петропавлівська» в прогонах опор між № 73-85, таким чином пошкодивши об`єкти електроенергетики, що в подальшому призвело до порушення нормальної роботи цих об`єктів. (ЖЕО 2893 від 05.04.2018). Вказаний витяг сформовано 16.06.2018 року.

Згідно постанови від 16.06.2018 року слідчим Антоновою С.В. було перекваліфіковано дії ОСОБА_1 з ст.185 ч.2 на ст.194-1 ч.1 КК України (а.с.119)

Заява від потерпілого ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж надійшла до правоохоронних органів тільки 06.04.2018 року, про що зроблено вхідну реєстрацію. (а.с.57). До заяви надано додаток 2, в якому відсутня вартість відновлювальних робіт та не додано кошторису. (а.с.59)

17.04.2018 року цивільним позивачем було надано до органів досудового розслідування кошторис на відновлювальні роботи № 80093723 (а.с.64), але вказаний кошторис не був підписаний майстром ОСОБА_3 , який виконував та здавав виконану роботу. Всього по кошторису зазначена сума 20230,24 грн та на неї нараховано суму ПДВ- 4046,05 грн.

Згідно висновку експерта № 1206/18 від 17.04.2018 року середня ринкова вартість об`єктів дослідження станом на 05.04.2018 року становить по проводу маркуванням А-35 довжиною 1-м -16,95 грн; по проводу АС-35 довжиною в 1 м -12,00 грн. (а.с.67-69).

Сума спричиненої шкоди експертом не встановлювалася, було зазначено тільки вартість проводу згідно питанням в ухвалі про проведення експертизи.

Згідно з протоколом огляду місця події від 05.04.2018 року, що проведено в с.Урицьке (Зоряне) Запорізького району Запорізької області, оглянуто відстань між опорами електромережі 73-85, де відсутні дроти алюмінієві. Вказаний протокол огляду місця події не підписаний одним з учасників огляду, а саме експертом-криміналістом, який був учасником проведення. До протоколу надано план-схему, на якому зазначено місце скоєння правопорушення - опори електромережі 73-85. (а.с.70-71). Але план-схема не були підписані слідчим, який проводив огляд. Огляд місця події було здійснено до внесення відомостей про скоєне правопорушення до ЄРДР.

Згідно з протоколом огляду від 05.04.2018 року на Нікопольському шосе в м.Запоріжжі слідчим Жигульським М.А. було проведено слідчу дію за участю ОСОБА_1 - користувача парковочної зони та території спортивного клубу «Фитхаус». В протоколі слідчим невірно вказано адресу місця проведення слідчої дії - м.Запоріжжя Нікопольське шосе, 36 замість б.3-Б. Слідчий провів огляд транспортного засобу, що знаходився на парковці - ВАЗ 21063 білого кольору д.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , а кермував ним ОСОБА_1 . В автомобілі було виявлено 9 бухт алюмінієвого дроту розмірами від 70 см до 100 см. В діаметрі, кабель семижильний. В салоні знарядь, котрими можливо перерізати кабель виявлено не було. В багажному відділенні знаходилися 3 бухти алюмінієвого дроту діаметром від 70 см до 10 см. При огляді було вилучено 12 бухт (кіл) алюмінієвого дроту, сам автомобіль, 3 ключі запалювання, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 . До протоколу було складено план-схему, яка не була підписана слідчим. (а.с.70-77). До протоколу огляду флеш-носій інформації не надавався як оригінал доказу, надані фототаблиці. (а.с. 78-84)

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10 квітня 2018 року на підставі клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області Шпихової Н.О. за провадженням 12018080230000455 від 05.04.2018 року, що знаходилося на розслідуванні Запорізького РВ за ознаками кримінального правопорушення за ч.2 ст.185 КК України було підтверджено допустимість доказів, які вилучені під час обшуку з автомобіля ВАЗ-21063 білого кольору д.н. НОМЕР_1 .

До матеріалів кримінального провадження прокурором не надавався протокол обшуку. 05.04.2018 року слідчими Запорізького РВ були проведені огляди місця події, на які вони викликалися за повідомленнями на 102 до чергової частини.

В ухвалі слідчого судді одночасно було надано дозвіл на проведені обшуки 05.04.2018 року та 06.04.2018 року.

При цьому місцем таких обшуків зазначено автомобіль ВАЗ 21063 білого кольору д.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 та проводився за адресою м.Запоріжжя Нікопольське шосе, 3-б.

При цьому в ухвалі зазначено, що вилучено 12 бухт алюмінієвого дроту з маркуванням АС-35 мм, загальною довжиною 2262 м. (а.с.85)

Обшук 06.04.2018 року, що оформлений протоколом огляду за участю спеціаліста проводився на території Запорізького РВП ДВП ГУНП в Запорізькій області за адресою м.Запоріжжя вул.Героїв 37-го батальону 12-б. Тобто можливо зробити висновок, що на проведення вказаного обшуку слідчим суддею дозвіл не надавався, а тому виникає питання на підставі чого він був проведений, та щодо допустимості отриманих в результаті доказів.

Згідно протоколу огляду за участю спеціаліста від 06.04.2018 року слідчий Єпіфанов П.В. провів за письмової згоди ОСОБА_1 огляд автомобіля. (в протоколі не зазначено за яким кримінальним провадженням це було зроблено). Автомобіль було оглянуто на території Запорізького РВП, але на підставі чого він там опинився - не зазначено. Спеціалістом по провадженню залучено головного інженера ВАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_5 , яким не було надано жодного документу на підтвердження фаховості. ОСОБА_5 як спеціаліст зазначив, що знайдений дріт АС-35 в змотаних бухтах діаметром від 90 до 100 см на задньому пасажирському сидінні використовується Запоріжжяобленерго. В багажнику автомобіля також виявлено наявність бухт діаметром від 90 до 100 см алюмінієвого дроту марки АС-35. Дріт АС-35 зважили, та його вага склала 190 кг 800 гр. а дріт А-35 вагою 155 кг.600 гр. Вимірювання далі відбувалися за формулою, а не шляхом виміру довжини. Довжина за формулою дроту АС-35 склала 2944 метри. До протоколу додано фото таблиці. (а.с.87-90). Криміналіст, який приймав участь в складенні фото таблиць підпис на них не поставив, а тому приймав участь в огляді інспектор-криміналіст ОСОБА_6 не відомо.

В протоколі не зазначено за якими ознаками було спеціалістом визнано, що саме виявлений при огляді автомобіля дріт є власністю ВАТ "Запоріжжяобленерго", якими вагами його зважували та відповідно до якої методики вимірювали довжину.

Згідно ст.71 КПК України спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду.

При цьому спеціаліст зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, суду і мати при собі необхідні технічне обладнання, пристрої та прилади; заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом. Спеціаліст не має права брати участі в кримінальному провадженні та відводиться за підставами, передбаченими ч.1 ст.77 КПК України.

ОСОБА_5 , всупереч вимогам закону був 18.04.2018 року визнаний слідчим та допитаний як представник потерпілого та підтримував цивільний позов, але якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача він підлягає відводу. ОСОБА_5 слідчим було надано доступ до матеріалів кримінального провадження.

Згідно з протоколом огляду місця події від 06 квітня 2018 року, що проведений в с.Зоряному ст.слідчим Березовиченко Ю . О . на ділянці місцевості оглянуті стовпи електроопори лінії електропередач. На стовпі мається позначка «61». На час огляду пошкоджень не виявлено. В протоколі слідчий зазначив, що ОСОБА_1 пояснив, що він перед здійсненням крадіжки дротів 04.04.2018 року вимкнув рубильник, який було оглянуто, для того щоб безперешкодно зрізати дроти. Вказаний стовп було зафіксовано та відображено на фото таблиці. Учасниками огляду місця події були слідчий, двоє понятих та ОСОБА_1 в якості підозрюваного. (а.с.91-93).

При цьому слідчий зазначив, що об*єктом огляду є ділянка місцевості в полі на відстані 50 м від автодороги, в центрі якої знаходиться залізобетонний стовп електроопори. Від зазначеного письмового доказу прокурор в ході судового розгляду не відмовився, яким саме чином вказаний письмовий доказ співвідноситься з зміненим обвинуваченням не пояснював.

Суд позбавлений можливості з*ясувати, яка саме слідча дія проводилася слідчим, оскільки за змістом викладеного було одночасно проведено огляд, слідчий експеримент та допит ОСОБА_1 . При цьому вказана особа ще не мала процесуального статусу по провадженню. Свої дії слідчий оформив протоколом огляду місця події, не зазначивши, що фактично огляд місця події вже проводився слідчим Жигульським 05.04.2018 року.

До протоколу огляду місця події надано фототаблиці, які оформила та виготовила слідчий Антонова С.В., яка участі у зазначеній слідчій дії не приймала.

Згідно з протоколом огляду місця події від 06 квітня 2018 року на ділянці місцевості в с.Зоряному ст.слідчий Березовиченко Ю.О. за участю понятих та підозрюваного ОСОБА_1 провів огляд. Об`єктом огляду є ділянка місцевості розташована справа від лінї електропередач та покрита трав`яним настилом. В центрі ділянки знаходяться кустариники. При цьому в протоколі огляду місця події слідчий зазначив, що ОСОБА_1 дав пояснення та вказав на місце, куди він, після здійснення крадіжки дротів викинув «кігті». При цьому ніяких предметів при огляді виявлено не було, а за поясненнями ОСОБА_1 це зробив його спільник ОСОБА_8 . На фото таблиці, що додана до протоколу зображено ОСОБА_1 (а.с.94-95)

Суд позбавлений можливості з`ясувати, яка саме слідча дія проводилася слідчим, оскільки за змістом викладеного було одночасно проведено огляд, слідчий експеримент та допит ОСОБА_1 . При цьому вказана особа ще не мала процесуального статусу по провадженню. Свої дії слідчий оформив протоколом огляду місця події, не зазначивши, що фактично огляд місця події вже проводився слідчим Жигульським 05.04.2018 року.

До протоколу огляду місця події надано фототаблиці, які оформила та виготовила слідчий Антонова С.В., яка участі у зазначеній слідчій дії не приймала.

ОСОБА_1 06.04.2018 року приймав участь в огляді місця події в якості підозрюваного, про що в протоколі є відмітка про роз`яснення йому його процесуальних прав та обов`язків. Повідомлення про підозру було оголошено ОСОБА_1 18.04.2018 року, а про зміну підозри 16.06.2018 року.

Згідно ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, а також відносно якої та за участі якої проводяться слідчі та процесуальні дії.

Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Слідчим та прокурором питання про продовження строків досудового розслідування взагалі не ставилося.

Після повідомлення про зміну підозри ОСОБА_1 16.06.2018 року, згідно з наданим суду реєстром підозрюваний ОСОБА_1 та його адвокат Кравченко Я.І. з матеріалами кримінального провадження не були ознайомлені.

Судом були допитані в якості свідків ОСОБА_9 , який повідомив, що був присутнім в якості понятого при проведенні слідчих дій за участі ОСОБА_1 біля с.Зоряного. ОСОБА_1 росказував як зрізав 10-15 прольотів дроту та куди кинув ножиці.

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повідомили, що були в патрулі на чергуванні. В другій половині дня 05 квітня 2018 року вони помітили ВАЗ, який рухався зі сторони Нікополя та був загруженим. Автомобіль зупинився на парковці біля "Фітхауса". Вони поцікавилися у 2 чоловіків в автомобілі, що вони везуть. Вони повідомили, що везуть дроти, які були в салоні та багажнику. Повідомили, що взяли дроти в промзоні. Тоді патрульні вирішили передати іх для з*ясування обставин СОГ. Групу чекали до сутінок. Куди їхали невідомі особи не сказали. Довжину дротів при них ніхто не вимірював, вагу також не вимірювали.

Свідок ОСОБА_12 повідомив, що опитував ОСОБА_1 після того, як на виклик приїхала СОГ. Допит його вже здійснював слідчий.

Забезпечити явку в судове засідання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 прокурор протягом двох років не зміг, а тому на підставі ст. 114, 325 КПК України суд припинив їх виклик.

Суду також було надано постанови про визнання речовими доказами від 16 квітня 2018 року по кримінальному провадженню за № 12018080230000455 транспортного засобу ВАЗ 21063 д.н. НОМЕР_1 1988 р.в., свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ; 1 ключа запалювання автомобіля ВАЗ 21063 та 2 ключі дверних замків зазначеного автомобіля, зразки грунту вилучені з зовнішньої поверхні кузову автомобіля, поверхні коліс та з поверхні алюмінієвого кабелю АС-35. Вказані речові докази передані на зберігання до камери схову Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області слідчим Антоновою С.В., але згідно квитанції 1089 про отримання речових доказів передані на зберігання без опису. (а.с.226-227).

Арешт на тимчасово вилучене майно не накладався, які підстави для утримання на території райвідділку автомобіля не відомо.

Згідно постанови слідчого про визнання речовими доказами від 16 квітня 2018 року визнано алюмінієвий дріт з маркуванням АС-35 та А-35 загальною довжиною 2944 метри речовим доказом та передано на зберігання представнику потерпілого ПАТ "Запоріжжяобленерго" (а.с.229)

Проананалізувавши письмові докази та постанови про визнання речовими доказами суд зазначає, що слідчим визнано речовим доказом дріт з маркуванням А-35, на вилучення якого за обшуком не було надано дозволу слідчого судді.

Речовими доказами дроти було визнано 16.04.2018 року та передано на зберігання представнику потерпілого, а експертне дослідження було проведено лише 17.04.2018 року тобто без наявності предметів оцінювання.

Згідно акту приймання передачі ПАТ Запоріжжяобленерго в особі комісії отримали від слідчого Єпіфанова П.В. дроти на вагу тільки 15 червня 2018 року. (а.с. 230)

Вказані суперечності не були усунуті в ході судового розгляду прокурором.

Фрагмент сліду протектора від коліс автомобіля, який упакований до паперового конверту з пояснювальним написом також визнано речовим доказом за постновою слідчого від 16.04.2018 року. Вказаний речовий доказ не досліджувався, та що він підтверджує, або спростовує не пояснювалося прокурором. (а.с.231-232).

Речовими доказами також було визнано 2 папілярних визерунка, змиви з салону автомобіля та фрагмент алюмінієвого дроту. Але вказані речові докази не долучалися при розгляді справи, не оглядалися в судовому засіданні не досліджувалися, а тому з`ясувати, що вони підтверджують або спростовують не виявилося можливим. (а.с.233-234).

Прокурором також було надано постанову про визнання речовим доказом від 23.06.2018 року по кримінальному провадженню 12018080230000744, але яке вона має відношення до розглядаємого провадження пояснень не надано, а тому суд вважає вказану постанову та квитанцію взагалі такими, що не відносяться до кримінального провадження. Факт надання таких документів свідчить про неякісну підготовку прокурора до підтримання обвинувачення.

Долучені в якості нових доказів по кримінальному провадженню протоколи пред*явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.04.2018 року свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_1 судом не ставляться під сумнів, оскільки долучені були вже після того, як в судовому засіданні були допитані зазначені свідки, які впізнали ОСОБА_1 , а він не заперечував, що вказані свідки зупинили його автомобіль на парковці біля спорткомплексу "Фітхаус". (т.2. а.с.13-21).

Інших письмових доказів в ході судового розгляду учасниками не надавалося.

Змагальність як загальну засаду кримінального провадження закріплено у статті 22 КПК України як складову засади змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Саме тому, суд вважає, що прокурором було вичерпано всі надані можливості щодо надання доказів по провадженню при розгляді в об*ємі обвинувачення за ч.1 ст.194-1 КК України та після зміни обвинувачення за ч.1 ст.185 КК України.

Відповідно до ст.368 КПК України суд при ухваленні вироку повинен вирішити питання про те, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа та чи містить це діяння склад кримінального правопорушення, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: у тому числі подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, у відповідності до положень ч. 1 ст.92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України сторона обвинувачення посилається на описані судом вище докази, які в судовому засіданні були безпосередньо досліджені, на які акцентував увагу прокурор, а саме: на протоколах огляду місця події, висновках проведеної товарознавчої експертизи та на показах свідків. Також прокурор наполягає як на основному доказі на показах ОСОБА_1 , за якими на думку прокурора він повністю викрив себе та визнав скоєння крадіжки.

Проаналізувавши в сукупності всі докази та обставини по справі суд констатує, що прокурором не було чітко визначено часу, місця, способу вчинення, кримінального правопорушення. Відсутні будь-які підтвердження на суму спричиненої шкоди та якісні характеристики викраденого. Не надано жодного підтвердження належності майна, за яких підстав майно визнано своїм представником цивільного позивача, не визначена довжина та вага викраденого майна, оскільки суперечності в протоколах та заявах щодо викраденого дроту не усунуті в ході досудового розслідування та не були усунуті і в ході судового розгляду, оскільки викрадене майно повернуто цивільному позивачеві.

Відповідно до ст.86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, установленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Згідно зі ст.87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотним порушенням прав людини й основоположних свобод отримання доказів унаслідок процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов (п.1 ч.2 ст.87 КПК). ОСОБА_1 приймав участь у слідчій дії та фактично доптитувався при її проведенні, але при цьому йому не було оголошено про підозру.

Щодо обгрунтування прокурора про те, що ОСОБА_1 скоїв крадіжку майна, тому,що розумів, що знайдені ним бухти дроту йому не належать, мають іншого власника, а тому не мав права їх присвоювати, та цим самим фактично викрав чуже майно, суд зазначає, що такий висновок є хибним.

Аналогічне рішення було прийняте Запорізьким апеляційним судом по справі №11-кп/807/816/19. Єдиний унікальний № 317/2827/15-к, провадження № 51-4936 км 19 за обвинуваченням ОСОБА_22, ОСОБА_23 за ч.2 ст.185 КК України, та залишено в силі Касаційним кримінальним судом України.

Зокрема, частина перша статті 185 Кримінального кодексу України (крадіжка) КК встановлює кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна; вона охороняє право власності і забороняє вчиняти зазначені у ній дії. Ця норма містить обов`язкові ознаки складу злочину, які виокремлюють (ідентифікують) фактично вчинені дії як крадіжку й відрізняють її від діянь, що посягають на інші об`єкти кримінально-правової охорони, або від фактів, які зумовлюють виникнення інших (некримінальних) правовідносин.

Визначальною ознакою крадіжки є суб`єктивна сторона цього злочину, тобто психічне ставлення винної особи до вчинюваних нею дій. Така особа розуміє, що заволодіває чужим майном, яке належить конкретному власнику.

Про те, що майно, доступ до якого був неутруднений, має власника, що воно тимчасово з якихось причин опинилося поза увагою останнього, що власник фактично не втратив над ним контролю і завжди може його поновити, а також те, що особа, яка виявляє таке майно й заволодіває ним, фактично викрадає його, можуть свідчити такі обставини:

- індивідуальні відмінні ознаки предмета майна (тип, вид, найменування, особливості тощо), з вигляду яких винна особа в змозі визначити власника майна;

- конкретна характеристика місця перебування майна на момент його виявлення, яка дає можливість визначити (побачити, виявити) межі приватності місця знаходження майна;

- причини появи майна на місці виявлення, умови та обставини його перебування там, з яких можна визначити ознаки належності майна конкретній особі та простежити її зв`язок з ним.

Жодна з визначених обставин не свідчить, що ОСОБА_1 виявив майно, що мало конкретного власника. Це було підтверджено показами обвинуваченого, поясненнями представника позивача та всіма письмовими доказами, що досліджені в суді.

В ході досудового розслідування та в ході судового розгляду прокурор не надав переконливих доказів, що було з`ясовано причини появи зазначеного майна на місці виявлення, умови та обставини його перебування там, з яких можна визначити ознаки належності майна конкретній особі та простежити її зв`язок з ним.

Суд звернув увагу й на те, що металеві дроти за показами обвинуваченого та згідно обвинувачення знаходилися в купі сміття, а тому вважати їх чиїмось майном неможливо, в свою чергу, органом досудового розслідування на спростування цього факту інших доказів надано не було.

Суд перевірив доводи обвинуваченого на свій захист надав їм належної оцінки, а також спростовуються доказами по цивільному позову потерпілої сторони та дослідженими в ході судового розгляду матеріалами кримінального провадження.

Суд, проаналізувавши у сукупності надані прокурором і досліджені в ході судового розгляду кримінального провадження докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що вони не доводять в цілому, «поза розумним сумнівом», що в діяннях обвинуваченого наявний склад кримінального правопорушення, а саме його суб`єктивна сторона.

Згідно до ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. У відповідності до ч.4 цієї статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Положенням ч.1 ст.373 КПК України встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

Згідно до роз`яснень, що містяться в п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.

За змістом ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права, і за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейшейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 р., п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканість житла (ст.ст. 5,8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Отже, враховуючи наведене в мотивувальній частині вироку, з урахуванням вимог ст. 94 КПК України, тобто оцінивши за своїм внутрішнім переконанням кожний доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування зібрані по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 докази є недопустимими, недостовірними та неналежними, оскільки зібрані без законного дозволу, не належними особами, з численними порушеннями кримінально-процесуального законодавства України, що є грубими.

Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні стосуються витрат на залучення експертів, але у випадку розглядаємого провадження повинні бути віднесені на рахунок держави.

Цивільний позов, що заявлено цивільним позивачем є необгрунтованим та не підлягає задоволенню

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України, оскільки прокурором таке питання взагалі не ставилося.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст. 370, 373, 374-376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 КК України та виправдати у зв`язку із недоведеністю винуватості у вчиненні цього злочину.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази - транспортний засіб ВАЗ 21063 д.н. НОМЕР_1 1988 р.в., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ; 1 ключ запалювання автомобіля ВАЗ 21063 та 2 ключі дверних замків зазначеного автомобіля, згідно квитанції 1089 про отримання речових доказів передані на зберігання без опису до камери схову Запорізького РВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області - повернути ОСОБА_1

зразки грунту вилучені з зовнішньої поверхні кузову автомобіля, поверхні коліс та з поверхні алюмінієвого кабелю АС-35 - передані на зберігання до камери схову Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити.

Фрагмент сліду протектора від коліс астомобіля, який упакований до паперового конверту з пояснювальним написом , 2 папілярних визерунка, змиви з салону автомобіля та фрагмент алюмінієвого дроту - залишити в матеріалах наглядового провадження прокурора, оскільки вказані докази не досліджувалися.

Процесуальні витрати покласти на рахунок держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржений в апеляційному порядку до Запорізького Апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя І.Б.Громова