Рішення № 9078751, 17.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2010 р.Справа № 16/10-10-224 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Лата Н.Ф. за довіреністю № 651 від 26.02.2010р.

Від відповідача: не з’явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ТВП Вектор –ВС” до товариства з обмеженою відповідальністю „Кадри” про стягнення 196385,20 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ТВП Вектор –ВС” (далі по тексту ТОВ „ТВП Вектор –ВС”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Кадри” (далі по тексту ТОВ „Кадри”) 196385,20 грн. загальної заборгованості за договором купівлі-продажу №27/02/08 від 27.02.2008р., у тому числі 176542,36 грн. основного боргу, пені у сумі 3530,84 грн., 3 % річних у розмірі 4483,69 грн., а також інфляційних витрат у розмірі 11828,31 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням ТОВ „Кадри” договірних зобов’язань в частині своєчасної та повної оплати вартості одержаного від ТОВ „ТВП Вектор –ВС” товару.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між ТОВ „ТВП Вектор – ВС” (Продавець) та ТОВ „Кадри” (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №27/02/08 від 27.02.2008р., відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця електротехнічне обладнання промислового призначення, а саме: трансформатор ELETTROMECCANICA PIOSSASCO 1000 кВА, 10/0,4кв Dyn 11 відповідно до технічних характеристик, приведених у додатку № 2 до даного договору, а Покупець зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах даного договору. Перелік, найменування та ціна товару, що є предметом зазначеної угоди, визначається відповідно до специфікації (додаток 1), що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2.1 договору купівлі-продажу №27/02/08 від 27.02.2008р. сторони домовилися, що продаж товару здійснюється за видатковою накладною у наступному порядку: Продавець відповідно до специфікації виписує рахунок - фактуру, в якому зазначає найменування, кількість та ціну товару; Покупець надає Продавцю довіреність на товар та отримує його відповідно до умов вказаного договору; Продавець зобов'язаний разом з товаром, що є предметом договору, надати Покупцю рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, інструкцію по експлуатації товару. Згідно з п. 2.2 договору купівлі-продажу №27/02/08 від 27.02.2008р. право власності на товар зберігається за Продавцем до його поставки Покупцю відповідно до п. 4 цього Договору. В свою чергу, відповідно до статті 4 договору №27/02/08 від 27.02.2008р. поставка товару здійснюється зі складу Продавця на умовах DDР м. Одеса відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати -ІНКОТЕРМС в редакції 2000р. Поставка товару здійснюється протягом 2 тижнів з моменту зарахування на рахунок Продавця авансового платежу відповідно до п.п. 3.4. даного договору. Товар передається Продавцем та приймається Покупцем за кількістю та якістю на складі Покупця за адресою: м. Одеса на підставі видаткової накладної. Датою поставки товару є дата, що зазначена у видатковій накладній, яка надається Продавцем Покупцю одночасно із передачею товару. Прийняття товару підтверджується підписами сторін або їх уповноважених представників у видатковій накладній та у акті прийому-передачі обладнання.

На виконання наведених умов договору купівлі-продажу №27/02/08 від 27.02.2008р., згідно з видатковою накладною №ВН- 0000992 від 10.04.2008р. ТОВ „ТВП Вектор –ВС” було поставлено, а представником ТОВ „Кадри” на підставі довіреності сер. ЯОК № 969900 від 10.04.2008р. –одержано трансформатор ELETTROMECCANICA PIOSSASCO 1000 кВА, 10/0,4кв Dyn 11, загальною вартістю 426542,36 грн.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

При цьому, відповідно до статті 3 договору купівлі-продажу №27/02/08 від 27.02.2008р сторонами було обумовлено, що загальна вартість договору відповідно до специфікації становить 426542,36 грн. з урахуваннями ПДВ. Розрахунки за товар здійснюються у національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на рахунок Продавця. Покупець проводить розрахунки за товар, що продається, на умовах даного договору, у наступному порядку: Покупець перераховує Продавцю авансовий платіж у сумі 255925,41 грн., що складає 60% від вартості товару, протягом 20 банківських днів з моменту підписання договору; остаточний платіж у сумі 170616,95 гри., що складає 40% від вартості товару, підлягає перерахуванню протягом 3 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі обладнання.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Але в порушення умов статті 3 договору купівлі-продажу №27/02/08 від 27.02.2008р., вимог ст.ст. 525, 526, 692 ЦК України ст. 193 ГК України, ТОВ „Кадри” було перераховано на користь позивача в якості оплати за поставлений товар лише грошову суму в розмірі 250000 грн., внаслідок чого за Покупцем утворилась заборгованість перед ТОВ „ТВП Вектор –ВС” по вказаному договору на загальну суму у розмірі 176542,36 грн., яку відповідачем до теперішнього часу у добровільному порядку не погашено. Лист позивача за вих.№ 358 від 25.02.2009р. та претензія за вих.№ 589 від 29.10.2009р. з вимогами погасити існуючу заборгованість були залишені відповідачем без розгляду.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 8.3 договору купівлі-продажу №27/02/08 від 27.02.2008р. у разі прострочення платежу за товари, відповідно до умов оплати, передбачених п.3.3 даного договору, Покупець зобов’язався сплатити Продавцю пеню у розмірі 0,2% від вартості неоплаченого у строк товару, за кожен день прострочення, але не більше 2% від вартості неоплаченого у строк товару.

З огляду на викладене, як вбачається з розрахунку, викладеного позивачем у позовній заяві, за несвоєчасне виконання Покупцем грошових зобов’язань за вказаним договором ТОВ „ТВП Вектор –ВС” додатково було нараховано до сплати ТОВ „Кадри” 3530,84 грн. пені, виходячи з наведених умов договору у розмірі 2% від вартості неоплаченого у строк товару. При цьому, слід зазначити, що застосування в даному випадку розміру пені встановленого у договорі є цілком правомірним, оскільки вказаний розмір не перевищує розміру, встановленого Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, ТОВ „ТВП Вектор –ВС” також було нараховано до сплати ТОВ „Кадри” 11828,31 грн. збитків від інфляції - за період з березня 2009р. по листопад 2009р. та 4483,69 грн. 3% річних з прострочених сум - за період з 11.03.2009р. по 24.12.2009р.

Таким чином, приймаючи до уваги невиконання Покупцем договірних зобов’язань по оплаті вартості придбаного ним за договором купівлі-продажу №27/02/08 від 27.02.2008р. товару, ТОВ „ТВП Вектор –ВС” звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з ТОВ „Кадри” 196385,20 грн. загальної заборгованості за договором купівлі-продажу №27/02/08 від 27.02.2008р., у тому числі 176542,36 грн. основного боргу, пені у сумі 3530,84 грн., 3 % річних у розмірі 4483,69 грн., а також інфляційних витрат у сумі 11828,31 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.

На думку суду, розмір загальної заборгованості ТОВ „Кадри” перед ТОВ „ТВП Вектор –ВС” у сумі 196385,20 грн. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується накладною про передачу ТОВ „Кадри” обумовленого товару, довіреністю на одержання товарно-матеріальних цінностей, актом звірки взаємних розрахунків, а також обґрунтованим розрахунком позовних вимог, викладеним позивачем у позовній заяві. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем до господарського суду не представлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ТОВ „ТВП Вектор –ВС” позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 629, 655, 692 ЦК України. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь ТОВ „ТВП Вектор –ВС” 176542,36 грн. основного боргу, пені у сумі 3530,84 грн., 3 % річних у розмірі 4483,69 грн., а також інфляційних витрат у сумі 11828,31 грн., а всього 196385,20 грн. загальної заборгованості.

При цьому, враховуючи, що позивачем були заявлені до відшкодування витрати на оплату послуг адвоката, розподіляючи судові витрати, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”.

Статтею 49 ГПК України передбачений розподіл господарських витрат, зокрема і витрат з оплатою послуг адвокатів. Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, пов'язаних з угодою про надання послуг щодо ведення справи у суді, та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Наведені міркування суду підтверджуються і положеннями пункту 10. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 04.03.98 р. N 02-5/78, відповідно до яких витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. При цьому, відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі довіреності за вих. № 651 від 26.02.2010 р. та договору про надання адвокатських послуг № 01/12-09 від 01.12.2009р. уповноважив адвоката Лата Н.Ф. представляти інтереси ТОВ „ТВП Вектор –ВС” в даній справі, у зв’язку з чим позивачем згідно з платіжним дорученням № 4690 від 24.12.2009р. було сплачено 10000грн.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката у сумі 10000 грн.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу також слід покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 629, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Кадри” / 65026, м. Одеса, вул.. Приморська, 49, п/р 26004038507600 в АКІБ „Укрсиббанк”, м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 32288619/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ТВП Вектор –ВС” / 02093, м. Київ, вул.. Бориспільська, 11А, офіс 604, п/р 26005028648081 в КМФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012, код ЄДРПОУ 33738463 / 176542 грн. 36 коп. /сто сімдесят шість тисяч п’ятсот сорок дві грн. 36 коп./ - основного боргу; пені у сумі 3530 грн. 84 коп. /три тисячі п’ятсот тридцять грн.. 84 коп./; 3 % річних у розмірі 4483 грн. 69 коп. /чотири тисячі чотириста вісімдесят три грн.. 69 коп./; інфляційні витрати у розмірі 11828 грн. 31 коп. /одинадцять тисяч вісімсот двадцять вісім грн. 31 коп./; 1963 грн. 85 коп. / одна тисяча дев’ятсот шістдесят три грн. 85 коп./ - держмита; 236 грн. 00 коп./ двісті тридцять шість грн. 00 коп./ - витрат на ІТЗ судового процесу; 10000 грн. 00 коп. /десять тисяч грн.. 00 коп./ - витрат на оплату послуг адвоката. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 17.03.2010р.

Суддя