Постанова № 90787113, 05.08.2020, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/511/20 Провадження №-3/613/236/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2020 року. Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Уварова Ю.В., за участі секретаря – Макушинської О.В., адвоката – Бережного С.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 2 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 06.05.2020 року, о 23 год. 15 хв., діючи повторно протягом року, керував по вул. 8 Мехкорпусу в м.Богодухові автомобілем ВАЗ-21013, номерний знак: НОМЕР_1 – в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9а ПДР України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні вище вказаного правопорушення не визнав. Пояснив, що 06.05.2020 року він біля двору сидів за кермом в автомобілі ВАЗ-2101 і чекав ОСОБА_2 , який повинен був його відвезти до друзів. Під`їхали працівники поліції, запитали де мама, тато та повідомили, що будуть складати протокол. ОСОБА_1 зателефонував матері та ОСОБА_3 . Працівники поліції були на поліцейському автомобілі, але не з м. Богодухів, один працівник поліції був у формі, інший без форми, свої документи не пред`явили та не представились. ОСОБА_1 викликав місцеву поліції, приїхало двоє працівників та склади протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП. Працівникам поліції він пояснив, що дійсно вживав спиртні напої, потім пройшов тест на стан алкогольного сп`яніння, він показав позитивний результат. В протоколі підписався тому, що на місці події йому погрожували автоматом поліцейські спецпідрозділу. Також зазначив, що після складання протоколу його знайомих ОСОБА_2 та ОСОБА_4 поклали на землю, у матері забрали мобільний телефон, нанесли їй тілесні ушкодження.

Також зазначив, що була ще постанова, яку складали у відділі поліції та вручили йому, і він має намір її оскаржити в майбутньому.

Зазначив, що не вчиняв правопорушення, оскільки автомобілем не керував, просив справу закрити.

Стосовно того, що в протоколі він визнав факт керування автомобілем та свою вину, то не заперечував, що це відбувалось вже у відділу поліції в присутності працівників Богодухівського ВП, які не чинили на нього ніякого тиску. Під час продуття драгеру та написання пояснень тих працівників, що погрожували автоматом вже не було, але він продовжував їх боятись.

Адвокат Бережний С.В. в судовому засіданні вважав, що суду не надано належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 порушення, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази керування останнім транспортним засобом, отже не підтверджується наявність складу правопорушення.

Вважав, що справа підлягає закриттю, оскільки в КУпАП відсутня норма, яка передбачає відповідальність за керування транспортним засобом, оскільки вона виключена з КУпАП, отже притягнення до відповідальності є неможливим.

Суд, вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, позицію його захисника – адвоката Бережного С.В., допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали та відеозапис, приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст.130 КУпАП, в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення, передбачено відповідальність за повторне керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що є матір`ю ОСОБА_1 .

Приблизно о 23-00 годині 06.05.2020 року син їй зателефонував та сказав, що з нею хочуть поспілкуватись працівники поліції. Працівники поліції сказали їй, що синові загрожує штраф, і що треба вирішувати це питання. Вона відмовилась і тоді вони відповіли, що заберуть автомобіль на штраф майданчик. Коли вона прийшла на місце подій, то побачила як сина намагаються силоміць посадити в машину, та коли вона спитала за що, її вдарили по руці та відштовхнули. Згодом під`їхали знайомі сина – ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , вони спитали, що відбувається, за що їх поклали на землю, тоді вона викликала поліцію.

Під час цих подій у сина забрали телефон, а ОСОБА_6 зламали руку.

Також зазначила, що коли вона підійшла, автомобіль сина стояв на узбіччі, а сам ОСОБА_7 перебував на вулиці. Коли приїхали працівники Богодухівського ВП, то вони спочатку сиділи в своєму автомобілі, а потім забрали сина до відділу поліції для складення протоколу.

Не заперечувала, що за результатами медичного огляду, який проводився в присутності свідків, у сина було виявлено стан сп`яніння.

Також пояснила, що діями працівників поліції їй були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що було встановлено під час медичного огляду, який вона пройшла за власною ініціативою. Також зазначила, що за даним фактом звернулась в поліцію.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що його син товаришує з ОСОБА_9 . 06.05.2020 року ОСОБА_1 зателефонував синові та попрохав приїхати забрати машину, оскільки до нього «причепились» працівники поліції. Він вирішив поїхати разом з сином.

На місці події – поруч з будинком, де проживає ОСОБА_1 , перебували чотири працівники поліції без форми та значків та мати ОСОБА_1 Автомобіль стояв на узбіччі, мотор був заглушений. В ході з`ясування обставин поліцейські свідкові зламали руку, відібрали телефон у матері ОСОБА_1 . Довелось викликати працівників Богодухівського ВП. Однак коли вони приїхали, то просто залишались в машині.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що є другом ОСОБА_1 06.05.2020 року, близько 23-00 години ОСОБА_1 йому подзвонив, сказав, що до нього підійшли працівники поліції та попросив забрати його автомобіль.

ОСОБА_3 приїхав разом з батьком та на місці подій поруч з будинком ОСОБА_1 вони побачили поліцейських без форми, які стали їм грубити та під час спілкування поклали їх з батьком на землю обличчям.

Зазначив, що ОСОБА_1 не розповідав подробиць, але як зрозумів свідок, поліцейські зупинили ОСОБА_1 та «намагались зробити його п`яним» у зв`язку з чим викликали його маму. Однак ОСОБА_1 був абсолютно адекватний.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він працює інспектором СРПП Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області. 06.05.2020 року ввечорі, коли він перебував на службі поступило повідомлення зі служби 102, що працівниками поліції особливого призначення, які були прикомандировані до Богодухівського ВП, під час патрулювання зупинено автомобіль, водій якого перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Прибувши на місце події, вони побачили чотирьох працівників поліції особливого призначення, ОСОБА_1 та його знайомих. Ці громадяни / ОСОБА_11 / перебували у стані сп`яніння, хапали працівників поліції за формений одяг, у зв`язку з чим їх повезли на медогляд до ЦРЛ та мали скласти протоколи про адміністративні правопорушення.

Свідок ОСОБА_10 разом з напарником залишились на місці з ОСОБА_1 , склали протокол. ОСОБА_1 поводився абсолютно нормально визнавав вину, факт керування автомобілем, добровільно продув драгер. Через погодні умови, а саме сильний дощ, його було запрошено до відділу поліції для подальшого оформлення матеріалів, де ОСОБА_1 власноруч написав письмові пояснення. В цей момент поруч не було інших працівників поліції крім нього та ОСОБА_12 , тиск на ОСОБА_1 ніхто не чинив.

Щодо табельної зброї, то на момент приїзду на місце події він бачив у одного з поліцейських батальйону спецпризначення табельну зброю, яка перебувала там, де і мала бути, однак він її жодним чином не використовував, не торкався її, намагаючись продемонструвати, та тим паче не погрожував нею.

Факт керування ним або його напарником дійсно не фіксувався, однак на бодікамеру зафіксовано первинні пояснення ОСОБА_1 , де він все визнавав, в тому числі і факт керування автомобілем, і факт зупинки його поліцією.

Також свідок зазначив, що протокол було складено саме ним як інспектором СРПП відповідно до Наказу №1395, оскільки батальйон спецпризначення не закріплений за підрозділом адміністративної практики Богодухівського ВП.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що у даній події був залученим у якості понятого. Зазначив, що коли повертався додому, його на вулиці 8 мехкорпусу зупинили працівники поліції та попросили бути свідком під час медичного огляду. На місці події стояв крик, люди поводились надто емоційно, хтось кричав «боляче», поліцейські пояснили, що там «буйні» люди, тому свідок перебував в автомобілі на відстані близько 15 метрів та не міг бачити, що конкретно відбувається. Через деякий час під`їхав ще один поліцейський автомобіль, до нього посадили людей та він поїхав. Потім в присутності свідка ОСОБА_13 та ще однієї дівчини ОСОБА_1 продув драгер, в результаті чого в нього виявили стан сп`яніння. Зазначив, що не пам`ятає, чи роз`яснювали йому положення статті 63 Конституції, однак ОСОБА_1 якісь статті зачитували.

Особисто свідок не бачив момент зупинки автомобіля ОСОБА_1 , однак чи заперечував факт керування сам ОСОБА_1 – свідок не пам`ятає.

Суд звертає увагу, що згідно з п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Водночас, аналіз розділу другого Інструкції, дає підстави вважати, що це положення стосується заборони залучати поліцейських в якості свідків під час огляду на стан сп`яніння. Отже, враховуючи відсутність в КУпАП прямої заборони допиту в якості свідків працівників поліції в судовому засіданні, суд вважає за можливе взяти до уваги показання свідка ОСОБА_10 , який в даному випадку не приймав від імені суб`єкта владних повноважень рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, а лише складав відповідні протоколи, які були направлені до суду для розгляду.

Показання свідка ОСОБА_10 та понятого ОСОБА_13 узгоджуються між собою та іншими матеріалами справи, в тому числі з оглянутим відеозаписом, тому суд вважає за необхідне взяти їх до уваги.

Показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 стосувались конфлікту, який стався між ними та працівниками поліції, та жодним чином ані спростовують інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення, ані підтверджують його вчинення, отже не стосуються предмету доказування.

Водночас, суд звертає увагу, що показання ОСОБА_8 та ОСОБА_3 фактично спростовують версію ОСОБА_1 про те, що знаходячись в машині, він просто чекав на ОСОБА_3 , щоб той сів за кермо, оскільки вказані свідки пояснили, що ОСОБА_1 телефонував вже після того, як працівники поліції виявили порушення, що суперечить поясненням ОСОБА_1 .

Незважаючи на те, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом зафіксовано не було, на відеозапису під час продуття газоаналізатору останній фактично визнає, що керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Аналогічні письмові пояснення ОСОБА_1 містяться і в протоколі про адміністративне правопорушення, факт власноручного написання яких він не оспорює.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Отже ОСОБА_1 не був позбавлений права викласти свою позицію в письмових поясненнях до протоколу, однак не зробив цього.

Посилання на тиск з боку працівників поліції не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки як під час продуття драгеру так і під час написання пояснень, працівники спецпідрозділу, яких нібито побоювався ОСОБА_1 , не були присутні поруч, що не заперечував сам ОСОБА_1 , а на тиск з боку працівників Богодухівського ВП він не скаржився.

Крім того, твердження про тиск спростовується і показаннями свідків, допитаних в судовому засіданні.

Сам ОСОБА_1 , незважаючи на незаконні на його думку дії з боку працівників спецпідрозділу /погрози автоматом, змушування визнати вину, тощо/ зі скаргами на їх дії або із відповідними заявами до правоохоронних органів не звертався, відповідних доказів суду не надав.

Крім наведеного, факт керування підтверджується даними постанови від 07.05.2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені ч.4 ст.126 КУпАП та ч.5 ст.121 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, що позбавлена права керування транспортними засобами, а також керування транспортним засобом з не пристебнутим ременем безпеки.

З дня винесення постанови минуло майже три місяці, однак до сьогоднішнього дня вона не оскаржена, що підтвердив сам ОСОБА_1 в судовому засіданні, та набрала законної сили.

На підставі викладеного обрану ОСОБА_1 позицію суд розцінює як лінію захисту та спробу уникнути відповідальності.

Отже факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння повторно протягом року підтверджується наведеними вище показаннями свідків, відеозаписом з нагрудної камери, оглянутим в судовому засіданні, на якому ОСОБА_1 визнає факи керування та зупинки; даними протоколу про адміністративне правопорушення, в тому числі письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; даними постанови від 07.05.2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені ч.4 ст.126 КУпАП та ч.5 ст.121 КУпАП, висновком щодо результатів медичного огляду, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено 1.16 проміле алкоголю та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також копією постанови Богодухівського районного суду від 10.03.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, довідкою АРМОР.

В матеріалах справи також наявний рапорт працівника ПСПОП ГУНП в Харківській області, з якого вбачається, що працівники даного підрозділу зупинили автомобіль ВАЗ НОМЕР_2 НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , у якого наявні ознаки алкогольного сп`яніння. Даний рапорт в сукупності з іншими доказами також підтверджує встановлені судом обставини.

На підставі викладеного вище, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого - ч.2 ст.130 КУпАП, в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення тобто повторне протягом року керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

При цьому суд не бере до уваги посилання захисника на той факт, що на сьогоднішній день фактично відсутня адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп`яніння у зв`язку з виключенням цієї відповідальності з КУпАП законодавцем.

Так, відповідно до статті 8 КУпАП Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Законодавчими змінами відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння була не скасована, а навпаки посилена, отже з урахуванням ст. 8 КУпАП, ст. 58 Конституції, застосуванню підлягає редакція ч.2 ст.130 КУпАП на момент вчинення порушення.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.2 ст.130 КУпАП, в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Керуючись ст. 130, ст.ст. 245, 251, 280, 283, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106) в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського Апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя -