Ухвала суду № 90786124, 05.08.2020, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/2191/20

Провадження № 2/552/856/20

У Х В А Л А

05.08.2020 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Павленко Л.М.

за участю відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_1 про застосування зустрічного забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про застосування зустрічного забезпечення позову посилаючись на те, що ухвалою суду частково задоволена заява ОСОБА_3 про забезпечення позову щодо накладення арешту на житловий будинок з будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю за адресою АДРЕСА_2 . У липні 2019 року відповідач мав намір відчужити нерухоме майно , а саме нежитлові будівлі у зв`язку з чим уклав відповідний договір з ФОП ОСОБА_4 , у червні 2020 року проведено оцінку спірного майна та на його адресу надійшли пропозиції щодо купівлі- продажу, проте у зв`язку з накладеним арештом укладення такого договору є неможливим. Мінімальний дохід від реалізації склав би 8 481 425 грн 21 коп. Кошти від реалізації майна, ОСОБА_1 мав би можливість внести на депозитний рахунок та в подальшому отримувати доходи, що склали б 614 479 грн 25 коп. на рік. Просив застосувати зустрічне забезпечення позову шляхом внесення позивачем ОСОБА_3 на депозитний рахунок Київського районного суду м. Полтави грошових коштів у розмірі 4 778 707 грн. 34 коп.

У судовому засіданні відповідач та представник відповідача клопотання підтримали.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав суду заяву про відкладення розгляду справи в зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Суд, заслухавши відповідача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Ухвалою суду від 21 травня 2020 року частково задоволено заяву позивача щодо забезпечення позову, а саме в частині накладення арешту на житловий будинок з будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 та на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.3 ст. 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Частиною 4 цієї статті визначений порядок зустрічного забезпечення.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову (частина п`ята статті 154 ЦПК України).

При розгляді заяви про зустрічне забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Суду не надано належних доказів щодо відсутності у позивача зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Приймаючи до уваги викладені відповідачем обставини на підтвердження заявленого клопотання, проаналізувавши надані відповідачем до клопотання матеріали та посилання на норми закону, суд дійшов висновку що клопотання не підлягає задоволенню .

Обставини для обов`язкового зустрічного забезпечення, передбачені ч. 3 ст. 154 ЦПК України, при розгляді заяви в даній справі не встановлені.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

ЄСПЛ зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Керуючись ст. 154 ЦПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволені клопотання ОСОБА_1 про застосування зустрічного забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Ж.В.Кузіна