Ухвала суду № 90785455, 05.08.2020, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/767/20

Провадження № 2/396/308/20

УХВАЛА

05.08.2020 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Гарбуз Ольга Анатоліївна

за участю секретаря судового засідання: Кость А.М.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу №396/767/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до суду з даним позовом до відповідача про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини.

Вказана справа не відноситься до категорії справ зазначених у ч.4 ст.274 ЦПК України (редакція до змін внесених згідно із Законом № 460-IX від 15.01.2020 р.), тому, враховуючи ціну позову, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, 16.06.2020 року було було відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

14.07.2020 року відповідач подав до суду клопотання про перехід від розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Крім того 04.08.2020 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому заперечив щодо задоволення позовних вимог.

Також 04.08.2020 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про виклик свідків та клопотення про витребування доказів.

Згідно ст.182 ЦПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Відповідно п.п. 5-7 ч.1 ст. 183 ЦПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Дослідивши письмові докази по справі, суд зазначає.

Відповідно до ч.1 ст. 274 ЦПК у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

При цьому суд при вирішенні питання щодо віднесення справи, яка може бути розглянути в порядку спрощеного провадження (справи незначної складності), наділений доволі широкими дискреційними повноваженнями. Так, відповідно до ч.3 ст.274 ЦПК, виділяється 8 критеріїв віднесення справи до малозначних: 1) ціна позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорія та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думка сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5ст. 279 ЦПК України).

Водночас, відповідно до ч. 6 ст.279ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Так, предметом даного позову є зміна способу стягуваних аліментів, розмір яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, на переконання суду, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, дана категорія справ підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Доводи клопотання про неможливість вирішити спір без усних пояснень сторін є необґрунтованими.

Крім того, відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, обґрунтувавши свою позицію щодо невизнання позовних вимог та надавши до суду відзив з доданими документами, що, на думку суду є належною реалізацією права сторони у спорі на доступ до суду в розумінні ст.6 Європейської конвенції з прав людини, а також на захист своїх прав та інтересів відповідно до ст.15 ЦК України та дотримання завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених ст.2 ЦПК України.

З урахуванням вищевикладеного, категорії та складності спору, обсягу та характеру поданих доказів у справі, на думку суду характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, а також, в даному випадку відсутні підстави, для переходу до розгляду справи з повідомленням викликом сторін, для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідач не навів та не надав суду достатніх доказів в неохідності розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, данну категорію справ суд розглядає за наявними письмовими доказами, які подаються до матеріалів справи, а свої доводи сторони викладають у відзиві, заперечення на відзи та письмових поясненнях, які також долучаються до матеріалів справи, отже суд не вбачає підстав в задоволенні даного клопотання.

Також, в силу ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно ч.3 ст. 84 ЦПК України, у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Відповідачем до поданого клопотання не надано жодних документів на підтвердження виникнення труднощів в отриманні зазначених доказів, тому суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів - відмовити.

Відповідно ч.ч. 1, 3 ст. 91 ЦПК України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засіданя, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.

Крім того, суд вказує, що такі позовні вимоги, як зміна способу стягнення аліментів не доводяться поясненнями свідків, а лише письмовими доказами, тому клопотання про виклик свідків задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 84, 91, 182, 183, 258-260 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотань відповідача ОСОБА_2 про перехід від розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, виклик свідків та витребування доказів – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: О. А. Гарбуз