Рішення № 90781788, 05.08.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2020 р. № 520/7073/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області визнання відмови незаконної та зобов`язання надати дозвіл, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, викладену в наказі від 26.03.2020 №6266-СГ, на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, розташованої за межами населених пунктів на території Балаклійської міської ради Балаклійського району Харківської області, згідно заяви від 26.02.2020 незаконною та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області задовольнити подану заяву, надавши відповідний дозвіл.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем безпідставно відмовлено у наданні їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0000 га, розташованої за межами населених пунктів на території Балаклійської міської ради Балаклійського району Харківської області, оскільки за відсутності визначених законом підстав для відмови у наданні дозволу закріплених у статті 118 Земельного кодексу України, відповідач склав спірний наказ про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, проти позову заперечував, згідно наданого до суду відзиву на позов просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що земельна ділянка із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою включена до переліку земельних ділянок, які підлягають інвентаризації та знаходяться на стадії складення технічної документації.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , 26.02.2020 звернулась до відповідача з заявою та наданими до неї документами про надання дозволу на розробку проекту документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Балаклійської міської ради Балаклійського району Харківської області.

Наказом начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №6266-СГ від 26.03.2020, відповідачем відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0000 га, розташованої за межами населених пунктів на території Балаклійської міської ради Балаклійського району Харківської області, у зв`язку із включенням бажаної земельної ділянки до переліку земель на проведення інвентаризації у 2020 році.

Не погоджуючись з протиправною відмовою відповідача, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до пп.13 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року №333, Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

З аналізу наведених норм вбачається, що відповідача наділено повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. Разом з цим, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідач у наказі від 26.03.2020 №6266-СГ мотивує відмову тим, що з метою недопущення невиконання заходів щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Харківської області, зокрема, несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, земельна ділянка, яку заявник планує отримати у власність не сформована та відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності, а тому наразі не може бути виділена для ведення особистого селянського господарства.

Однак, ті обставини, на які посилається відповідач у вказаному наказі, не передбачені статтею 118 ЗК України в якості підстави для відмови в задоволенні заяви позивача від 26.02.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Суд зауважує, що вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність, з метою повного захисту прав і інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та скасувати наказ від 26.03.2020 №6266-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".

Суд також зазначає, що скасування наказу від 26.03.2020 №6266-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", охоплює позовну вимогу щодо визнання відмови Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, викладеної в наказі від 26.03.2020 №6266-СГ, на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, розташованої за межами населених пунктів на території Балаклійської міської ради Балаклійського району Харківської області, згідно заяви від 26.02.2020 незаконною.

Аналогічна висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 03.05.2018 по справі № 805/402/18.

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що належним та ефективним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є скасування наказу від 26.03.2020 №6266-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".

Продовжуючи розгляд справи в частині позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задовольнити подану заяву, надавши відповідний дозвіл, суд зазначає, що з системного аналізу положень ч. 1 ст. 2 та ч. 3 ст. 2 КАС України в кореспонденції з приписами ст.6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, вбачається, що суд не може перебирати на себе функцій суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта.

Тому, не заперечуючи наявності у владного суб`єкта дискреційних повноважень у спірних правовідносинах та не обмежуючи обсягу адміністративного розсуду владного суб`єкта, суд вважає за необхідне обтяжити відповідача обов`язком повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що підстави, на яких ґрунтується оскаржене рішення владного суб`єкта, визнані судом юридично та фактично не спроможними, а тому не можуть бути причиною повторної відмови під час розгляду заяви зацікавленої особи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статями 14, 243-246, 257-262, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, 21, 2 під., 8, 9 поверх, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) про визнання відмови незаконної та зобов`язання надати дозвіл - задовольнити частково.

Скасувати наказ від 26.03.2020 №6266-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, розташованої за межами населених пунктів на території Балаклійської міської ради Балаклійського району Харківської області, за заявою від 26.02.2020, з урахуванням висновків суду у даній справі.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, 21, 2 під., 8 - 9 поверх, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя С.О.Чудних