Рішення № 90781765, 05.08.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2020 р. № 520/7449/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення компенсації,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на мою користь компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 по місяць поновлення пенсійних виплат розрахувавши її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.112019 по справі №520/9912/19 задоволено позов ОСОБА_1 , яким зокрема, зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Індустріальний відділ обслуговування громадян м. Харкова (сервісний центр) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з березня 2016 року по теперішній час, в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць - допустити до негайного виконання. 23 грудня 2019 року позивач звернувся із заявою до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області із заявою про відкриття виконавчого провадження. На момент звернення позивача до суду виконавче провадження закінчено на підставі п.11 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження". У зв`язку із невиконання рішення суду позивач звернувся із письмовою заявою до Індустріального відділу обслуговування громадян (сервісний центр). Листом від 22.11.2019 №6424/02.11-20 Управління повідомило позивачу, що за його запитом 07.10.2019 відповідачем отримано пенсійну справу ОСОБА_1 , пенсійна справа відпрацьована та пенсія нарахована та сплачена за листопад 2019 року. Пенсія з 01.12.2016 по 31.10.2019 не сплачена, та буде виплачена на підставі окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. В подальшому позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із зверненням щодо його пенсійного забезпечення. Листом від 18.03.2020 №747-1093/Н-02/8-2000/20 Головне управління Пенсійного фонду України повідомило позивача, що на виконання рішення суду по справі №520/9912/19 йому проведено відповідні нарахування пенсії. Додатково роз`яснено, що суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Позивач вважаючи такі дії протиправними звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Представник відповідача надав через канцелярію суду відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду 08.11.2019 року по справі № 520/9912/19 виконано в добровільному порядку. Здійснено нарахування та виплата поточної пенсії ОСОБА_1 . В грудні 2019 року Позивачу нараховано та виплачено пенсію в межах одного місяця у сумі 2078,18 грн., а саме за листопад 2016 року. Доплата за рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 по справі № 520/9912/19, яка виникла за період з 01.11.2016 року по 30.10.2019 року нарахована (підтверджується випискою з підсистеми призначення та виплати пенсії) та буде виплачена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 335 - виплата сум заборгованості, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З довідки управління праці та соціального населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради №6334-5000174533 від 12.08.2019, судом встановлено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, фактичним місцем проживання якої є АДРЕСА_1 .

Із матеріалів справи судом вбачається, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Індустріального відділу обслуговування громадян м. Харкова (сервісний центр) щодо не нарахування та невиплати пенсії позивачу з листопада 2016 року по теперішній час. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Індустріальний відділ обслуговування громадян м. Харкова (сервісний центр) нарахувати та виплатити позивачу пенсію за період з березня 2016 року по теперішній час, в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць - допустити до негайного виконання. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Вищевказане рішення набрало законної сили 10.12.2019.

З позовної заяви судом встановлено, що позивач звернувся із заявою до Індустріального відділу обслуговування громадян м. Харкова (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Листом від 22.11.2019 №6424/02.11-20 Управління повідомило позивачу, що за його запитом 07.10.2019 відповідачем отримано пенсійну справу ОСОБА_1 , пенсійна справа відпрацьована та пенсія нарахована та сплачена за листопад 2019 року. Пенсія з 01.12.2016 по 31.10.2019 не сплачена, та буде виплачена на підставі окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

В подальшому позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із зверненням щодо його пенсійного забезпечення.

Листом від 18.03.2020 №747-1093/Н-02/8-2000/20 Головне управління Пенсійного фонду України повідомило позивача, що на виконання рішення суду по справі №520/9912/19 йому проведено відповідні нарахування пенсії. Додатково роз`яснено, що суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

23 грудня 2019 року позивач звернувся із заявою до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції закінчено виконавче провадження на підставі п.11 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погоджуючись із невиплатою відповідачем належної позивачу компенсації, останній звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до ч.2 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 pоку № 2262-XII, нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ від 19.10.2000 року та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159.

Відповідно до положень ст. ст. 1 та 2 Закону № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно положень п.2 та 3 Порядку № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, серед яких, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

У п.4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст. 3 вказаного вище Закону).

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1, 3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постановах від 18 липня 2018 року (справа № 490/6755/15-а) та від 12.02.2019 (справа №814/1428/18).

Таким чином, несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв`язку з неправомірним ненарахуванням пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, що встановлено постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 р. по справі №520/9912/19, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, у зв`язку з чим позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duym v. Home Office (Case 41/74 van Duym v. Home Office), принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це встановлення компенсації за порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (в даному випадку, пенсії), держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати є протиправною, та, оскільки відповідач своєчасно не виплатив суму пенсії на користь позивача з березня 2016 року, порушені права позивача підлягають захисту шляхом нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів (перерахованої пенсії) з 01 січня 2016 року згідно Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", ч. 2 ст. 55 Закону від 09.04.1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Суд зазначає, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень, не надано до суду належних доказів відсутності правових підстав для не нарахування і не виплати позивачу компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати пенсії, нарахованої та виплаченої на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 08.112019 по справі №520/9912/19.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 257, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікацій номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про стягнення компенсації - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 по місяць поновлення пенсійних виплат розрахувавши її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати".

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя С.О.Чудних