Ухвала суду № 90781594, 04.08.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 серпня 2020 року м. Рівне№460/5583/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді У.М. Нор, перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ОСОБА_1

до Зарічненська районна державна адміністрація

про стягнення заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Зарічненської районної державної адміністрації, в якому просить суд:

стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату за період з 14.11.2019 по 01.01.2020 у сумі 16536,36 грн.;

стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 03.01.2020 по 07.07.2020 в розмірі 70608,70 грн.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2102 гривні.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В позовній заяві позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Так, відповідно до пункту першого частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, на підставі вищезазначеної норми позивач звільняється від сплати судового збору за заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати за період з 14.11.2019 по 01.01.2020 у сумі 16536,36 грн.

Водночас, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 03.01.2020 по 07.07.2020 в розмірі 70608,70 грн.

Проте, така позовна вимога в контексті приписів норми пункту першого частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не стосується справ про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а тому пільга щодо сплати судового збору, передбачена цією нормою, згідно якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі не поширюється на цю вимогу.

З огляду на наведене, суд вважає, що позовна заява містить вимоги майнового характеру, на яку не поширюється пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом першим частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та за яку позивач має сплатити судовий збір в розмірі, який становить 840,80 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Судом встановлено, що позивачем не сплачено судовий збір за заявлену позовну вимогу немайнового характеру у розмірі, який становить 840,80 грн.

Водночас, в позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до прийняття судом рішення у цій справі.

Щодо обґрунтованості заявленого клопотання суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі – Закон № 3674).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 8 Закону № 3674 суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що лише у виняткових випадках суд може звільнити від сплати судового збору, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, не порушуючи принципу юридичної рівності сторін та враховуючи скрутне матеріальне становище викликане об`єктивними обставинами, що підтверджуються відповідними доказами, та на підставах, встановлених законом.

Тобто, саме матеріальне становище сторони є тим визначальним критерієм, який враховується судом при вирішенні питання про, зокрема, відстрочення сплати судового збору.

До позовної заяви позивачем додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 23.05.2020, згідно з яким за період з 1 кварталу по 2 квартал 2020 року у позивача відсутні доходи та довідку про доходи № 2756577948779711 від 24.05.2020, згідно з якою загальний розмір пенсії позивача протягом січня-квітня 2020 року склав 9000,00 грн.

Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Отже, для вирішення питання, зокрема, відстрочення сплати судового збору за даною нормою позивачу слід подати суду довідку про доходи за 2019 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Таким чином, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої, у відповідності до ч. 1 ст. 169 КАС України.

Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути шляхом подання до суду :

документа про сплату судового збору в сумі 840,80 грн. (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами зазначеними на сайті суду: https://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/gromadyanam/tax/) або довідку про розмір пенсії за 2019 рік та відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків щодо отримуваних доходів за 2019-2020 роки.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Зарічненської районної державної адміністрації про стягнення заробітної плати залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя У.М. Нор