Рішення № 90781432, 04.08.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2995/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Сендецької В.О.,

представника відповідача - Бондаренко Ю.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області , Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

12 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови № 158893 від 09 січня 2020 року про застосування штрафу в розмірі 1 700 грн.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що порушення встановлене під час перевірки не допускав, оскільки мав у наявності усі документи передбачені Законом України "Про автомобільний транспорт". Стверджував, що обов`язок ведення реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарт, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, непред`явлення яких до перевірки тягне застосування адміністративно-господарської відповідальності, покладений на водіїв, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення. Однак, позивач здійснював перевезення в межах території України, а тому обов`язок ведення та пред`явлення до перевірки тахокарт відсутній.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову за результатами розгляду якої судом 15 червня 2020 року постановлено ухвалу про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області № 158893 від 09 січня 2020 року до набрання законної сили судовим рішенням.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

26 червня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області на позовну заяву. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на правомірність оскаржуваної постанови. Стверджував, що під час проведення перевірки встановлено, що транспортний засіб позивача обладнано цифровим тахографом. При цьому виявлено порушення абзацу 3 частини першої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - надання послуг з перевезення вантажу ТЗ, який обладнаний цифровим тахографом, без оформлення документів перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с. 29-44).

Разом із відзивом на позовну заяву Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області подано клопотання про заміну відповідача на Державну службу України з безпеки на транспорті (а.с. 55-56).

Ухвала суду разом із повісткою суду направлена на адресу вказану позивачем у позовній заяві, як адреса для листування, однак повернуті до суду із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 75).

12 червня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про проведення судового засідання без його участі (а.с. 76).

13 червня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь ОСОБА_1 на відзив. У відповіді на відзив позивач наполягав на правомірності своїх вимог, вказуючи, що для контролю за режимом праці та відпочинку водії застосовують контрольний пристрій тахограф. Однак даний пристрій застосовується лише при виконанні міжнародних перевезень. Крім того, стверджував, що за результатами перевірки позивачу не було відомо про складення акту перевірки (а.с. 77-79).

За результатами розгляду клопотання Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про заміну відповідача, ухвалою суду від 14 липня 2020 року залучено до участі у справі № 440/2995/20 в якості співвідповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті.

Повістка суду направлена на адресу вказану позивачем у позовній заяві, як адреса для листування, однак повернута до суду із відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 91).

Пунктом 4 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомлені відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

04 серпня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі (а.с. 92).

Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 25 липня 1993 року, номер запису 2 563 017 0000 000389 (а.с. 10).

Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_1 зареєстровано транспортний засіб MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 11-12).

10 грудня 2019 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, відповідно до направлення на рейдову перевірку № 018935 та щотижневого графіку проведення рейдових перевірок, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів (а.с. 52-53)

У ході рейдової перевірки здійснено перевірку транспортного засобу марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 та встановлено надання послуг з перевезення вантажу згідно ТТН № 01809 від 07 грудня 2019 року, відправник: ТзОВ "Волинь Продімпорт", транспортним засобом який обладнано цифровим тахографом, без оформлення документів перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме роздруківки даних роботи тахографа за 10 грудня 2019 року.

За наслідками перевірки 10 грудня 2019 року складено акт № 188179 додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с. 50-51).

Як зазначено в акті перевірки водій транспортного засобу від підпису та надання пояснень відмовився.

У подальшому Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області на зареєстровану адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення від 20 грудня 2019 року про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 46-48).

09 січня 2020 року за результатами розгляду справи про порушення позивачем абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідач прийняв постанову № 158893 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1 700 грн (а.с. 45).

Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-III.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з приписами статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з пунктом 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26, 27 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу спірною постановою слугував висновок інспектора щодо надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з перевезення вантажу згідно ТТН № 01809 від 07 грудня 2019 року, відправник: ТзОВ "Волинь Продімпорт", транспортним засобом який обладнано цифровим тахографом, без оформлення документів перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме роздруківки даних роботи тахографа за 10 грудня 2019 року.

Відповідно приписів статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Згідно приписів абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція №385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №385 ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно пункту 1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції №385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Згідно пункту 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 2.7 Інструкції №385 за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.

Приписами пунктів 6.1, 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07 червня 2010 року №340 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за №811/18106, визначено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3)

Отже, приписи Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів допускають можливість здійснення перевезень вантажними автомобілями з повною масою понад 3,5 тонн без обладнання на них діючих та повірених тахографів за наявності індивідуальної контрольної книжки водія, що ведеться останнім.

У даному випадку автомобіль MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 обладнаний діючим тахографом, однак роздруківки даних роботи тахографа за 10 грудня 2019 року не здійснював.

Крім того сторонами не надано доказів того, що ОСОБА_1 на дату перевірки мав у наявності індивідуальну контрольну книжку водія.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року по справі № 826/2239/16 дійшов висновку, що за відсутності документів, зокрема, посвідчення водія, товарно-транспортної накладної та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуально-контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

При цьому подання у майбутньому документів не спростовують факт відсутності встановлених порушень, оскільки обов`язок пред`являти такі документи чітко встановлений статтею 49 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (юридична адреса: вул. Європейська, 155, м. Полтава, 36008), Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (код ЄДРПОУ 39816845, юридична адреса: просп. Перемоги, 14, м. Київ, 03135) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 05 серпня 2020 року.

Суддя С.О. Удовіченко