Рішення № 90781374, 03.08.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4591/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу і зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру Одеській області від 11.03.2020р. №15-3733/13-20-СГ про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровсько району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 5,1000 га, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру Одеській області від 14.03.2020р. № 15-4398/13-20-СГ про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 5,0716га. із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства; зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 5,1000 га, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, про що видати відповідний наказ; зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 5,0716 га, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, про що видати відповідний наказ.

Ухвалою суду від 03.06.2020р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог представник позивачів у позовній заяві зазначив, що позивачі є членами Селянського (фермерського) господарства «Марія-С». Згідно додаткової угоди №254/57-19-ДО від 14.05.2019р. до договору на право тимчасового користування землею від 11.01.1993р. ОСОБА_3 (засновник СФГ «Марія- С »), прийняв в оренду в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства розміром 10,1716 га. яка розташована на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту). Заявою від 15.01.2020 р. ОСОБА_3 надав згоду на вилучення земельної ділянки площею 5,100га та 5,0716га з його користування з подальшою передачею у власність ОСОБА_5 ОСОБА_2 відповідно, та реєстрацію за останніми права власності на вказані окремі ділянки. Представник позивачів зазначив, що розглянувши заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , Монашівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області погодила передачу вказаних земельних ділянок у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Також представник позивачів вказав у позовній заяві, що 21.01.2020р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до відповідача із відповідними заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення фермерського господарства, однак наказами відповідача від 11.03.2020р. та від 14.03.2020р. їм було відмовлено у наданні дозволу з посиланням на невідповідність місця розташування бажаної для відведення земельної ділянки вимогам законодавства. Позивачі, посилаючись на те, що ними при зверненні до відповідача з заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства надано всі необхідні документи, передбачені нормами Земельного кодексу України, а відповідач жодним чином не вмотивував своєї відмови та не послався на те яким саме вимогам законів не відповідає місце розташування спірних земельних ділянок, просять суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

26.06.2020р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому представник Головного управління держгеокадастру в Одеській області зазначив, що вважає позовні вимоги позивачів необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Так, представник відповідача вказав, що земельні ділянки, які бажають отримати позивачі у власність, входятьть до меж земельної ділянки площею 10,1716га кадастровий номер 5120884600:01:001:0362 та знаходиться у користуванні ОСОБА_3 на підставі договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.01.1993р. для ведення фермерського господарства. Згідно Земельного кодексу України способами формування земельної ділянки є відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже ч. 2 ст. 79 ЗК України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар. Отже, як зазначив відповідач, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта та коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки. Поряд з цим, відповідач вказав, що на підставі Наказу Головного управління укладено додаткову угоду до довору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 14.05.2019р. №254/57-19-ДО з громадянином України ОСОБА_3 та договір на земельну ділянку з кадастровим номером 5120884600:01:001:0362 укладено з громадянином ОСОБА_3 , а не з юридичною особою « Марія-С ». Разом з тим, відповідач вказав, що для поділу земельної ділянки необхідно отримати згоду власника земельної ділянки, оскільки ОСОБА_3 є лише користувачем земельної діянки.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є членами Селянського (фермерського) господарства «МАРІЯ-С», що підтверджується статутом вказаного господарства (а.с.20-25).

21.01.2020р. ОСОБА_2 звернулась до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення фермерського господарства орієнтованою площею 5,0716га., із земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського райну Одеської області (а.с.10).

У переліку додатків до вказаного клопотання позивачем зазначені: копія паспорту та ідентифікаційного коду; копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; копія статуту; договір оренди і додаткова угода; довідка Монашівської сільської ради про середню долю частки (пай); згода землекористувача на вилучення земельної діляки; копія довідки Монашівської сільської ради щодо погодження передачі земельної ділянки у власність; копія викопіювання зі схеми розташування земельної ділянки; довідка про трудову діяльність.

21.01.2020р. ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення фермерського господарства орієнтованою площею 5,100 га., із земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського райну Одеської області(а.с.11).

У переліку додатків до вказаного клопотання позивачем зазначені: копія паспорту та ідентифікаційного коду; копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; копія статуту; договір оренди і додаткова угода; довідка Монашівської сільської ради про середню долю частки (пай); згода землекористувача на вилучення земельної діляки; копія довідки Монашівської сільської ради щодо погодження передачі земельної ділянки у власність; копія викопіювання зі схеми розташування земельної ділянки; довідка про трудову діяльність.

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 11.03.2020р. №15-3733/13-20-СГ відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 5,1000 га. із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства з підстав: невідповідність місця розташування бажаної до відведення земельної ділянки вимогам законодавства(а.с.12).

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 14.03.2020 р. №15-4398/13-20-СГ відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 5,0716 га. із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства з підстав: невідповідність місця розташування бажаної до відведення земельної ділянки вимогам законодавства(а.с.13).

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст.118 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. 6, 7, 8 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 -1 цього Кодексу.

Таким чином, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, а саме, невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, оскаржені накази Головного управління Головного управління Держгеокадастру в Одеській області не місять мотивовану відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), а лише загальне посилання на «невідповідність місця розташування бажаної до відведення земельної ділянки вимогам законодавства».

При цьому, суд враховує, що на виконання вимог ч.6 Земельного кодексу України позивачі у заявах від 21.01.2020р. про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, зазначили цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри і додали до клопотання викопіювання зі схеми розташування земельних ділянок.

Разом з тим, позивачами надано до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області додаткову угоду №254/57-19-ДО від 14.05.2019 р. до договору на право тимчасового користування землею від 11.01.1993 р., укладеного між Головним управліннямм Держгеокадастру в Одеській області та ОСОБА_3 (засновник СФГ «Марія- С »), згідно якого останній прийняв в оренду в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства розміром 10,1716 га. яка розташована на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту)(а.с.28-35); заяву від 15.01.2020 р. ОСОБА_3 про наданя згоди на вилучення земельної ділянки площею 5,100 га та 5,0716 га з його користування з подальшою передачею у власність ОСОБА_5 ОСОБА_2 відповідно(а.с.37), листи-погодження Монашівської сільської ради Бігород-Дністровського району Одеської області від 10.01.2020р.(а.с.38-39).

Суд не надає оцінки доводам відповідача викладеним у відзиві на позовну заяву з приводу наявності у відповідача визначених законодавством підстав для відмови у наданні позивачам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки вони не знайшли свого відображення у оскаржених наказах відповідача 11.03.2020р. №15-3733/13-20-СГ від 14.03.2020 р. № 15-4398/13-20-СГ.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що накази відповідача

від 11.03.2020р. №15-3733/13-20-СГ від 14.03.2020 р. № 15-4398/13-20-СГ є протиправними та підлягають скасуванню.

Поряд з цим, оскільки суд прийшов до висновку про необґрунтованість відмови у у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідачів викладених у вищезазначених наказах, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог позивачів про зобов`язання Головне управління Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вищезазначених земельних ділянок у власність.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов позивачів підлягає задоволенню.

У прохальній частині позовних вимог позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов`язання відповідача у місячний строк з дня набрання рішення суду законної сили подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про його виконання.

Частиною другою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

З огляду на ненаведення позивачем аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги щодо встановлення судового контролю.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ОСОБА_2 сплатила судовий збір у розмірі 840,80 грн., про що свідчить квитанція №3577 від 28.05.2020р. та ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 840,80грн., про що свідчить квитанція №ПН3510 від 28.05.2020р.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивачів, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачів судовий збір у сумі 840,80грн. кожному.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру Одеській області від 11.03.2020р. №15-3733/13-20-СГ про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровсько району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 5,1000 га, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру Одеській області від 14.03.2020 р. № 15-4398/13-20-СГ про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 5,0716 га. із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 5,1000 га, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, про що видати відповідний наказ.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 5,0716 га, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, про що видати відповідний наказ, про що видати відповідний наказ.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871, м.Одеса, вул. Канатна,83 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871, м.Одеса, вул. Канатна,83 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

.